ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)

Олександр Сушко
2025.08.04 08:02
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.

Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,

Ярослав Чорногуз
2025.08.04 02:40
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.

Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Леся Горова
2025.08.03 22:31
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.

Берег рудіє травою сухою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Єщенко (1986) / Вірші

 * * *
Упаду обличчям у траву,
Серце заховаю в спориші...
Натягну востаннє тятиву –
Випущу отруту із душі.

Не Амуром... Муром? Тінню став.
Сонце в плечі, мов тавро, вроста.
Шкода, що не колеться трава
І земля стоїть не на китах.

Упаду... впаду-впаду-впаду!!!
І коли ридатиму в траві,
Хай годинник мій переведуть
На добу, чи на життя – тобі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 23:25:34
Переглядів сторінки твору 9016
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (4.879 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.678 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.13 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 11:44:38 ]
П.Марино! "Серце заховаю в спориші..." - це щось!!! Плекаю надію, що ВІН все ж його знайде! І відчує ритм і доторкнеться... І житиме, оберігаючи... Дуже сподобався вірш. Не сумуйте! Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:38:00 ]
Дякую, що продовжуєте стежити за моєю творчістю і підтримувати мене!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 16:34:44 ]
Уфф!!! Потужно, Маринко!

Глибокі Образи. Найікавіший, як на мене "Сонце в плечі, мов тавро, вроста"...

А от щодо китів щось мені не дуже: ніби "доторочено" задля рими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:37:25 ]
У моєму розумінні "Шкода, що земля стоїть не на китах" означає, що цивілізація й науковий прогрес віддалили людину від природи... Тому звичайне бажання виплакатися в траві буде сприйнято тими ж людьми як щось неадекватне.

Але може цей рядок і не влився. Я подумаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 23:35:07 ]
Тепер розумію твою ідею, Марино!
Може, я не надто заглибилась у "світ" вірша? А, можливо, це через безпосередню близькість трави, що "не колеться" (себто не зосім прозорий перехід)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 03:37:17 ]
Для мене - дуже адекватно - виплакатися в траві. Це означає, що людське в людині - не втрачено.
Але щодо китів - справді треба подумати. Бо писати треба так, щоб не пояснювати потім.
Мені і кінцівка вірша незрозуміла: Хай годинник мій переведуть - на добу чи на життя тобі - Ваша ЛГ бажає йому, певно щастя чи жити в іншому часі, коли ще не було сварки чи відмови щоб почуватися щасливою? Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-18 21:08:20 ]
як на мене – земля на китах – це зрозумілий образ
кінцівку пояснювати не буду, а то знову скажете, що треба писати так, щоб не пояснювати потім.
навіть абсурд наповнений змістом, а ви хочете, щоб я добровільно визнала, що написала щось слабке і не варте уваги. Може й ваша правда. Тоді тим більш нема приводу пояснювати кінцівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 13:15:35 ]
Пане Ярославе! Заперечувати Вашу думку (Майстра поетичного слова) мені - аматору щодо прозорості і зрозумілості текстів, якось не годиться. Та й не стану я цього робити! Дозволю собі лише процитувати одного араба, який ще до ери Христа написав: "Я один, я один у того - у кого нікого, нікого." Видається мені, що цей вірш близький людині у хвилини радості і розпуки. А прихованих смислів, може, більше ніж самих слів... Мені подобається шукати щось між рядками... Перепрошую. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-19 03:38:29 ]
сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-19 21:59:27 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:05:26 ]
Ого, який вірш, Марино! Сподобався! Особливо - кінцівка: для мене вона абсолютно зрозуміла без пояснень. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:07:26 ]
5,5 - замало для такого вірша, але у мене більшої купюри нема.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 20:29:14 ]
дякую, що зрозуміли!!!
оцінка – це не важливо, головне розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 15:10:48 ]
Забув сказати, що особливе враження на мене справив ось цей рядок:

Упаду... впаду-впаду-впаду!!!

Коли його пригадую собі, то він ще довго крутиться у голові (ну ось, знову віршований коментар вийшов :) ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 22:36:33 ]
цей рядок-слово із тих рядків, які не підлягають сумніву, відразу відчуваєш, що на своєму місці:)

а вірш із ряду "високо не ціную, але дуже люблю")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 08:25:42 ]
На мій погляд. він навіть якийсь кінематографічний... Пригадується американський фільм "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?" (про велику депресію 1929 р.), де у фіналі головна героїня падає від пострілу в скроню не на брудну бруківку Нью-Йорку, а у траву - у сповільненій зйомці... Ось саме це - впаду-впаду-впаду - і відчувається як падіння у сповільненій зйомці. Шикарний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:25:54 ]
дякую)))
просто саме слово "упаду" ніби символізує рух униз, але у випадку моєї героїні – це підйом, адже це падіння дозволяє їй набратися сил, переосмислити все і неодмінно піднятися. Воно їй просто-таки необхідне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 22:50:30 ]
Так, замало. Марина заслуговує на Р2 і 6ки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-16 23:54:55 ]
хочу Р1 і сімку!!!
жартую

дяки:):):)
буду старатися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:39:46 ]
Дякую за підтримку, Юлю! До речі, а у тебе ж, напевно, є можливість поставити 6 (внаслідок набагато вищого рейтингу, аніж у мене)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-01-07 21:57:16 ]
Вірш надзвичайно ємкий і потужний своєю і зарядженістю, і попри все жіночою мужністю. Кожна строфа динамічна, насичена до такої міри, що не помічаєш певної недбалості в римах, бо не вони визначальні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 22:39:08 ]
ваша правда, до рим мені ніколи діло не доходить)))
але загалом себе поетом не вважаю, тому люблю свої вірші такими, якими вони з’явилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 23:40:12 ]
В гарному розумінні гостра мова... бо як напишу, гостра поезія, можуть хибно зрозуміти і захочуть заклювати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-27 09:22:15 ]
та хай лише спробують!)
ні, не заклюють. принаймні я до критики адекватно ставлюся.
за відгук дякую!:)