ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я піднявся вже у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
***
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Марнота
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Єщенко (1986) / Вірші

 * * *
Упаду обличчям у траву,
Серце заховаю в спориші...
Натягну востаннє тятиву –
Випущу отруту із душі.

Не Амуром... Муром? Тінню став.
Сонце в плечі, мов тавро, вроста.
Шкода, що не колеться трава
І земля стоїть не на китах.

Упаду... впаду-впаду-впаду!!!
І коли ридатиму в траві,
Хай годинник мій переведуть
На добу, чи на життя – тобі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 23:25:34
Переглядів сторінки твору 9174
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (4.879 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.678 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.13 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 11:44:38 ]
П.Марино! "Серце заховаю в спориші..." - це щось!!! Плекаю надію, що ВІН все ж його знайде! І відчує ритм і доторкнеться... І житиме, оберігаючи... Дуже сподобався вірш. Не сумуйте! Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:38:00 ]
Дякую, що продовжуєте стежити за моєю творчістю і підтримувати мене!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 16:34:44 ]
Уфф!!! Потужно, Маринко!

Глибокі Образи. Найікавіший, як на мене "Сонце в плечі, мов тавро, вроста"...

А от щодо китів щось мені не дуже: ніби "доторочено" задля рими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:37:25 ]
У моєму розумінні "Шкода, що земля стоїть не на китах" означає, що цивілізація й науковий прогрес віддалили людину від природи... Тому звичайне бажання виплакатися в траві буде сприйнято тими ж людьми як щось неадекватне.

Але може цей рядок і не влився. Я подумаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 23:35:07 ]
Тепер розумію твою ідею, Марино!
Може, я не надто заглибилась у "світ" вірша? А, можливо, це через безпосередню близькість трави, що "не колеться" (себто не зосім прозорий перехід)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 03:37:17 ]
Для мене - дуже адекватно - виплакатися в траві. Це означає, що людське в людині - не втрачено.
Але щодо китів - справді треба подумати. Бо писати треба так, щоб не пояснювати потім.
Мені і кінцівка вірша незрозуміла: Хай годинник мій переведуть - на добу чи на життя тобі - Ваша ЛГ бажає йому, певно щастя чи жити в іншому часі, коли ще не було сварки чи відмови щоб почуватися щасливою? Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-18 21:08:20 ]
як на мене – земля на китах – це зрозумілий образ
кінцівку пояснювати не буду, а то знову скажете, що треба писати так, щоб не пояснювати потім.
навіть абсурд наповнений змістом, а ви хочете, щоб я добровільно визнала, що написала щось слабке і не варте уваги. Може й ваша правда. Тоді тим більш нема приводу пояснювати кінцівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 13:15:35 ]
Пане Ярославе! Заперечувати Вашу думку (Майстра поетичного слова) мені - аматору щодо прозорості і зрозумілості текстів, якось не годиться. Та й не стану я цього робити! Дозволю собі лише процитувати одного араба, який ще до ери Христа написав: "Я один, я один у того - у кого нікого, нікого." Видається мені, що цей вірш близький людині у хвилини радості і розпуки. А прихованих смислів, може, більше ніж самих слів... Мені подобається шукати щось між рядками... Перепрошую. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-19 03:38:29 ]
сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-19 21:59:27 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:05:26 ]
Ого, який вірш, Марино! Сподобався! Особливо - кінцівка: для мене вона абсолютно зрозуміла без пояснень. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:07:26 ]
5,5 - замало для такого вірша, але у мене більшої купюри нема.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 20:29:14 ]
дякую, що зрозуміли!!!
оцінка – це не важливо, головне розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 15:10:48 ]
Забув сказати, що особливе враження на мене справив ось цей рядок:

Упаду... впаду-впаду-впаду!!!

Коли його пригадую собі, то він ще довго крутиться у голові (ну ось, знову віршований коментар вийшов :) ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 22:36:33 ]
цей рядок-слово із тих рядків, які не підлягають сумніву, відразу відчуваєш, що на своєму місці:)

а вірш із ряду "високо не ціную, але дуже люблю")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 08:25:42 ]
На мій погляд. він навіть якийсь кінематографічний... Пригадується американський фільм "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?" (про велику депресію 1929 р.), де у фіналі головна героїня падає від пострілу в скроню не на брудну бруківку Нью-Йорку, а у траву - у сповільненій зйомці... Ось саме це - впаду-впаду-впаду - і відчувається як падіння у сповільненій зйомці. Шикарний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:25:54 ]
дякую)))
просто саме слово "упаду" ніби символізує рух униз, але у випадку моєї героїні – це підйом, адже це падіння дозволяє їй набратися сил, переосмислити все і неодмінно піднятися. Воно їй просто-таки необхідне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 22:50:30 ]
Так, замало. Марина заслуговує на Р2 і 6ки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-16 23:54:55 ]
хочу Р1 і сімку!!!
жартую

дяки:):):)
буду старатися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:39:46 ]
Дякую за підтримку, Юлю! До речі, а у тебе ж, напевно, є можливість поставити 6 (внаслідок набагато вищого рейтингу, аніж у мене)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-01-07 21:57:16 ]
Вірш надзвичайно ємкий і потужний своєю і зарядженістю, і попри все жіночою мужністю. Кожна строфа динамічна, насичена до такої міри, що не помічаєш певної недбалості в римах, бо не вони визначальні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 22:39:08 ]
ваша правда, до рим мені ніколи діло не доходить)))
але загалом себе поетом не вважаю, тому люблю свої вірші такими, якими вони з’явилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 23:40:12 ]
В гарному розумінні гостра мова... бо як напишу, гостра поезія, можуть хибно зрозуміти і захочуть заклювати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-27 09:22:15 ]
та хай лише спробують!)
ні, не заклюють. принаймні я до критики адекватно ставлюся.
за відгук дякую!:)