ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Чому не можна із цвинтаря нічого брати
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
Ліліт
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
1947. Балакучий мінер
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 2)
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Сонячна доба
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Кілька слів від Євгена Барана
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Кілька слів від Євгена Барана
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
* 159 *
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
* * *
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
Лімерики F1
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Я тут
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Серпневий зорепад
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Рідна мова
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Врунгеліада
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Образ твору А сніг і дощ упереміш
Гвалтують плац, шокують місто.
Ховаймось попід, понад, між!..
Та скрізь незатишно, безлисто.

І на яку, скажи, біду
Блукати спогадами пішки?
Я, мабуть, з розуму зійду
(Або зіскочу, як з підніжки).

Такий із тебе кавалір
Чи з мене - дама нікудишня:
Слова, заношені до дір,
Слова, залатані колишнім.

Ми повернулися до них,
Бо нічим вже ні крить, ні критись.
І дощ пройшов, і вітер стих.
І в очі боляче дивитись.

Старі фасади, клени, ти, -
Цього хотіла я позбутись.
О, Боже, дай мені піти.
І сили дай не озирнутись...

2004

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-24 23:52:40
Переглядів сторінки твору 9064
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 00:02:14 ]
Світуль, довела до сліз....
Правдиво. Хоч би щось прибрехала, а то....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:23:54 ]
А нащо брехать, Софі, коли гороскопи є? Не плач, не плач, - тобі ж назавтра "пєть".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 00:26:00 ]
назавтра мені нє пєть, а на ринкові шкандалить, бо не буде, що писати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:02:24 ]
Світланочко, у Вас не буває байдужих віршів. І слова знаходите чудові!!!
"О, Боже, дай мені піти.
І сили дай не озирнутись" - торкає особливо!!!
З ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:25:28 ]
Дякую, подруго Таню :) Нехай торкає і додає сил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:07:41 ]
Та що ж це таке... стою, руками розводжу - а слів нема. Все вже сказано віршем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:19:22 ]
Ія стою... руками розводжу. Це ми щас будемо обійматися! Бо й скучила, шо там казать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 00:09:02 ]
Дай Бог піти, і одне одного не "клени ти". Так це давній вірш, але дозрів аж тепер. І всіх б"є по мізках. Не озирайтесь, Світланочко. Вперед, до нового в Україну!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:33:30 ]
Та Боже борони ( це я про "клени ти"). Вірш тепер не дозрів, а, можна сказати, відболів. Тому і не являє собою загрози (навіть для мізків, Ярославцю :)) До нового! - підтримую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 00:42:02 ]
От і добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 00:10:03 ]
Він дасть.
гарно.захоплююче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:29:01 ]
Дасть, здожене і ще дасть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 00:10:29 ]
ДУЖЕ! І, судячи по даті, це вже в минулому. Вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:40:37 ]
ДУЖЕ і я вітаю Вас, Іванку! Хай твориться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 00:11:59 ]
кавалір, кажеш...

ну, драстуй :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:27:59 ]
Вау! :))) Вас, Дамочка, не вистачало дуже і дуже, да!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 00:29:11 ]
Самі Ви Дамочка :)) я теж скучила неймовірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:41:30 ]
Я просто забула додати "козирна" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 00:14:50 ]
"Я, мабуть, з розуму зійду
(Або зіскочу, як з підніжки)." - з гумором. :)"А сніг і дощ упереміш" - ще та погода для прогулянок, треба ну дуууже кохати, щоб не зненавидіти за таку приємність.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 01:01:51 ]
Так, Таню, "теперь не умирают от любви" :) І я кажу: дощ, сніг, - які тут гулі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 10:50:30 ]
Ох, Світлано... я знову відчула себе Вашою літгероїнею на 100 відсотків. По-новому пережила, переболіла, переосмислила, переборола... і "пішла далі, не озираючись". Дякую! Останні рядки - це щось неймовірне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 23:14:11 ]
Я знайду спосіб зупинити Вас, Любо :)) Дякую. Повертайтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:24:16 ]
До Вас на сторінку, Світлано, завжди рада повернутися. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 12:07:13 ]
"Слова, заношені до дір,
Слова, залатані колишнім" - дуже!

А закінчення яке -!!!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-06 00:40:05 ]
Це все - "чудові" дієслівні рими :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:27:47 ]
)) Ну треба ж! А я їх, до речі, навіть не зауважила...
Та й взагалі, не зациклююся на питанні вживання дієслівнихє рим. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 15:40:50 ]
Якби не ти, Світлано, написала, так я сказав би голосно отут: "Ну що, допоміг тобі твій боженька?" А в тебе не відрізняю автора з ЛГ.
Світлано і ненависне українським буржуазним нацоналістам Москва не зразу будувалася. Може часу не вистачило тоді. Звичайно "молодій і пухнасті" так непросто пройти повз бариг з лакованим авто і хочеться вхопити все і зразу. А чому "...в очі боляче дивитись"? Наче в очах має бути праведний гнів з словами "....Люди".
Значить втекла. Здається втекла адресно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-06 01:07:45 ]
Ну да, Саня, цей вірш - про мене. Наполягаєш - скажу. Бариг із лакованими авто у моєму житті не було. Всього і зразу вхопити не хотілося. Хотілося бути із коханим чоловіком, та не мене вибрав. Поїхала, аби не заважати йому "будувати Москву" - нове життя. Як виявилося згодом, він прорахувався у конструкціях. Склеїти розбите не вдалося, тому і "в очі боляче дивитись". Все. Бачиш, як банально: ніякої інтриги, ніякої втечі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 15:07:53 ]
Це не банально, Світлана. Склеїти розбите можна, відірвану краюху до хлібини назад не приліпити. Буває куди гірше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-27 06:25:59 ]
Повний болю і внутрішньої чистоти вірш (а Олександр - про бариг:) Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-19 02:22:47 ]
Знову i знову, звертаю увагу на Вашi вiршi) Дуже сильно)))