ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксанка Крьока (1994) / Вірші

 роман - життя
У сірих буднях згорбленого міста
І поза призмою людських турбот,
"Між Тут і Там" - нахабно й урочисто -
Любов і зрада - вічний Камелот.

Звичайна тема - чоловік і жінка;
Четвертий вимір - ніби новизна...
У шиз кохання переходить стрімко -
Все ревнощів з"їдає сторона.

Мораль така: ми мусимо прощати,
Хоч любимо, хоч важко, хоч болить...
Життя - гравець занадто вже завзятий -
Він фальшу не прощає ні на мить.

Не стане перед нами на коліна,
Свій хід слабким воно не передасть...

присвячено письменнику, який розбиває стереотипи не лише в житті, а й у літературі.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-25 19:19:21
Переглядів сторінки твору 7635
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.366 / 5.25  (4.735 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.19 22:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 21:29:23 ]
ревність - пекельний обман.... Якщо вникнути у суть такого відчуття, як ревність, то стає зрозумілим, що це не більше аніж прояв нашої неповаги, чи недовіри другій половині. Вона ніби "пелена" перед очима, треба просто її забрати.

Останніх два рядки - дуже змістовні, ніби крик сильної людини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 21:51:01 ]
забрати із життя, чи із твору?

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 21:55:15 ]
з життя, у творі вона доречна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 22:12:42 ]
я взагалі не ревнива. більшість сильної половини людства дуже це дратує. мені смішно, але нормально ставлюся до зради, і не вважаю, що треба ревнувати, бо люди від одноманітності приїдаються один одному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 10:12:24 ]
це називається відповідальністю. Коли ми когось кохаємо, ми беремо відповідальність на себе за цю людину і за її почуття. Ревнувати теж не потрібно, але й захоплюватися зрадою - теж не найкращий варіант. )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 10:19:23 ]
це називається відповідальністю. Коли ми когось кохаємо, ми беремо відповідальність на себе за цю людину і за її почуття. Ревнувати теж не потрібно, але й захоплюватися зрадою - теж не найкращий варіант. )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:51:12 ]
гарний вірш, Оксанко! молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:51:53 ]
це ти Василю Кузану присвятила? колися, серце!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:00:14 ]
О, це, мабуть, ревнощі?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:36:18 ]
пане Валерію, дуже сильно помиляєтеся!!!)))
не така вже я ревнива, як мене змальовують.
просто вірш справді гарний. Оксанка росте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:39:15 ]
А хто ще такої ж думки, як і я?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 14:49:55 ]
Чи М.Р?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 15:00:09 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 16:05:09 ]
ні. це до твору М Рошка "Потойбічна суперниця". я пишу наукову роботу, і це - творче завдання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:38:36 ]
Складається враження, що вірш не дописаний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 12:56:25 ]
Ну, Оксанко! Зріло-зріло! Думки, мораль... Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Парфьонов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 21:55:06 ]
''Життя - гравець занадто вже завзятий -
Він фальшу не прощає ні на мить.'' - сподобалися рядки, мало щирих людей у сьогоденні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 22:02:24 ]
головне, що вони є.

дякую.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 01:04:26 ]
"У сірих буднях згорбленого міста"...
Захоплюєш уже першим рядком.

І мораль, яка глибока: мусимо прощати
"Хоч любимо, хоч важко, хоч болить...".

А звичну тему "чоловік і жінка"
у вимірі четвертім подаєш.

Як би м знав про твої нові творива, був би негайно завітав. (даруй - забігався ).

З повагою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 09:29:10 ]
дякую, що виділили час і завітали.

тему у четвертому вимірі подаю не я, а М. Рошко - закарпатський прозаїк. Його повість "Ревнощі з того світу" розміщена на сайті mroshko.narod.ru


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 18:34:03 ]
Дякую, Оксано. Обов'язково провідаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 21:10:24 ]
Оксанко! Гарно Ви написали. А ще вірш нагадав слова Євтушенка: "Ведь фальш опасна эхом!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 23:07:06 ]
і навіть так?

о дякую, Вельмишановний!!!