ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Хати

"На білих крилах рушників..."

Петро Мах

Образ твору ...І ні хмаринки над дахами.
Морозний день.
Снігів яса.
Хати високими димами
хапаються за небеса.
Немовби прагнуть одірвати
закляклі стіни
від землі.
Хатам не хочеться вростати
в щоденні клопоти й жалі.
І сняться їм:
світлиця біла
і крила рушників...
Ачей,
давно би птицями злетіли,
та як покинути
людей?

02.2009(2011)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 18:28:22
Переглядів сторінки твору 8840
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:43:26 ]
Хати високими димами
хапаються за небеса - цей образ дуже мені рідний. Завжди прагну щось подібне знайти. Дякую за чудову лірику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 18:46:46 ]
дуже гарно. як добре, що хати не можуть покинути людей. завдяки Вам усі знають, що вони комусь потрібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:52:05 ]
Пречудовий вірш! Які точні і тонкі спостереження: "Хати високими димами хапаються за небеса". А які прекрасні й мудрі рядки йдуть далі. Та кінцівка вірша перевершує все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 18:52:53 ]
оці останні рядки - просто неперевершені... дуже сердечні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 18:55:55 ]
і мені останні теж найбільше запали у серце. І люди без них не проживуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 19:05:04 ]
Ой не летіть, хати, у вирій,
Бо не йму гадки як без Вас.
Часи суворі, без квартири
Залишиться робочий клас. ;-)))
Рибонько, це, звичайно, жарт, а вірш АЛІГАНСЬКИЙ!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:07:31 ]
Як добре побачити у своїй світлиці стільки бажаних гостей! Дякую щиро, Володимире, Оксанко, В'ячеславе, Олю і Тарасе, за теплі відгуки. Якраз отой останній рядок прийшов мені тільки сьогодні, хоч віршові уже майже два роки. Може треба було поставити ще дату редагування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:10:22 ]
Ой, дякую, Патарочко! Ну, Ви - майстер експромтів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:15:32 ]
Надзвичайно сильно! І так на душу лягає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:06:28 ]
Файно! Сподобалося. Дуже майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:46:58 ]
Таке життя - з роботи в хату,
а зранку - вибігати в люди.
Щасливі ми, бо є де спати
а не буде - то ще спорудим :)

Дуже сподобався вірш, Любове.
Наша хата - Божа пазуха :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:54:38 ]
Рада твоєму візиту Юрію (пропоную "на ти", якщо Ти не проти). Дякую щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:11:11 ]
Yeah, sure - why not :)
Ми "на ти" стали ближче :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:00:45 ]
Згадуючи старий добрий фільм, хочеться сказати: "Хати літять. Скоро осінь" ) І "Хати високими димами хапаються за небеса" - дійсно чудовий. Єдине питання: що тут означає "яса"?

Зворушливий вірш. Хоча, мені здається, що небагато знайдеться тих, хто захоче зараз переселитися в хатину (особливо в стару) з міських квартир. Тобто, ностальгія ця трішки лукава )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:34:34 ]
Я розумію Вашу іронію, Мріє. І десь навіть поділяю її. Ви примусили мене усміхнутися. Але я живу в районному центрі, де ще багато людей (і в нашому містечку, і в прилеглих селах) живе у будинках, хатах, і хатинках. Та і йдеться у вірші не про сни і мрії людей, а - сни і мрії саме отих хатів, з яких потрохи зникають "крила рушників". А "яса" (подаю зі словника) - (поез.) світло; сяйво. Тому - ніякого лукавства. Дякую за щирість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:39:18 ]
Так, Ваша правда - тут мріють хати. То в мені відгукнувся вірш Віктора Кучерука на цю ж тематику.
Про "яса" у цьому значенні не знала, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 22:21:15 ]
Дуже гарно про ті мрії. Та тільки приїжджаєш у рідні села, а тих хат порожніх, вже без мрій, щоразу більше. Тому усмішка сумна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 22:29:44 ]
Так, Оленко! Якось я помітила як швидко покинуті господарями хати вмирають (навіть на моїй вулиці, у місті, є така) - руйнується на очах. Хати теж - не можуть без людей жити. Сумно. Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Штанько (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:06:27 ]
Дуже сильний вірш, особливо фінальне запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 00:53:38 ]
Мило...
Домашній затишок відчувається у вас, пані Любове. Особливо гарна кінцівка твору:
"давно би птицями злетіли,
та як покинути
людей?"
Гідна відповідь на багато наших "чому" .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 00:56:55 ]
Як завжди бездоганно! Дякую Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:36:48 ]
Тепло так і щемно! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 10:41:07 ]
а вболівання-то взаємні: й видні, як крила рушників!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 11:36:25 ]
Дякую, Василю, за світлий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 11:39:27 ]
Дякую щиро, пані Оксано! Ваші слова приємні, приймаю їх як аванс на шляху до вершини досконалості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 11:40:40 ]
Дякую, пане Мироне і пане Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:42:49 ]
Дуже гарно. Щемно і світло водночас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 18:16:28 ]
Дякую, Зорянко!