ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Врунгеліада
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Споживачі
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
* * *
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
* 158 *
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
* * *
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 1)
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Бабуся й онука
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
* 157 *
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Лімерики 12
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
* * *
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Джаґ-бенд Блюз (Pink Floyd)
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
* * *
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ. Два силуети на кривавому снігу
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (1)
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Про Варшавське повстання 1944 року
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Мамина герань
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Хати

"На білих крилах рушників..."

Петро Мах

Образ твору ...І ні хмаринки над дахами.
Морозний день.
Снігів яса.
Хати високими димами
хапаються за небеса.
Немовби прагнуть одірвати
закляклі стіни
від землі.
Хатам не хочеться вростати
в щоденні клопоти й жалі.
І сняться їм:
світлиця біла
і крила рушників...
Ачей,
давно би птицями злетіли,
та як покинути
людей?

02.2009(2011)



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 18:28:22
Переглядів сторінки твору 9672
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:43:26 ]
Хати високими димами
хапаються за небеса - цей образ дуже мені рідний. Завжди прагну щось подібне знайти. Дякую за чудову лірику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 18:46:46 ]
дуже гарно. як добре, що хати не можуть покинути людей. завдяки Вам усі знають, що вони комусь потрібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:52:05 ]
Пречудовий вірш! Які точні і тонкі спостереження: "Хати високими димами хапаються за небеса". А які прекрасні й мудрі рядки йдуть далі. Та кінцівка вірша перевершує все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 18:52:53 ]
оці останні рядки - просто неперевершені... дуже сердечні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 18:55:55 ]
і мені останні теж найбільше запали у серце. І люди без них не проживуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 19:05:04 ]
Ой не летіть, хати, у вирій,
Бо не йму гадки як без Вас.
Часи суворі, без квартири
Залишиться робочий клас. ;-)))
Рибонько, це, звичайно, жарт, а вірш АЛІГАНСЬКИЙ!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:07:31 ]
Як добре побачити у своїй світлиці стільки бажаних гостей! Дякую щиро, Володимире, Оксанко, В'ячеславе, Олю і Тарасе, за теплі відгуки. Якраз отой останній рядок прийшов мені тільки сьогодні, хоч віршові уже майже два роки. Може треба було поставити ще дату редагування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:10:22 ]
Ой, дякую, Патарочко! Ну, Ви - майстер експромтів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:15:32 ]
Надзвичайно сильно! І так на душу лягає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:06:28 ]
Файно! Сподобалося. Дуже майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:46:58 ]
Таке життя - з роботи в хату,
а зранку - вибігати в люди.
Щасливі ми, бо є де спати
а не буде - то ще спорудим :)

Дуже сподобався вірш, Любове.
Наша хата - Божа пазуха :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:54:38 ]
Рада твоєму візиту Юрію (пропоную "на ти", якщо Ти не проти). Дякую щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:11:11 ]
Yeah, sure - why not :)
Ми "на ти" стали ближче :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:00:45 ]
Згадуючи старий добрий фільм, хочеться сказати: "Хати літять. Скоро осінь" ) І "Хати високими димами хапаються за небеса" - дійсно чудовий. Єдине питання: що тут означає "яса"?

Зворушливий вірш. Хоча, мені здається, що небагато знайдеться тих, хто захоче зараз переселитися в хатину (особливо в стару) з міських квартир. Тобто, ностальгія ця трішки лукава )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 21:34:34 ]
Я розумію Вашу іронію, Мріє. І десь навіть поділяю її. Ви примусили мене усміхнутися. Але я живу в районному центрі, де ще багато людей (і в нашому містечку, і в прилеглих селах) живе у будинках, хатах, і хатинках. Та і йдеться у вірші не про сни і мрії людей, а - сни і мрії саме отих хатів, з яких потрохи зникають "крила рушників". А "яса" (подаю зі словника) - (поез.) світло; сяйво. Тому - ніякого лукавства. Дякую за щирість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:39:18 ]
Так, Ваша правда - тут мріють хати. То в мені відгукнувся вірш Віктора Кучерука на цю ж тематику.
Про "яса" у цьому значенні не знала, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 22:21:15 ]
Дуже гарно про ті мрії. Та тільки приїжджаєш у рідні села, а тих хат порожніх, вже без мрій, щоразу більше. Тому усмішка сумна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 22:29:44 ]
Так, Оленко! Якось я помітила як швидко покинуті господарями хати вмирають (навіть на моїй вулиці, у місті, є така) - руйнується на очах. Хати теж - не можуть без людей жити. Сумно. Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Штанько (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:06:27 ]
Дуже сильний вірш, особливо фінальне запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 00:53:38 ]
Мило...
Домашній затишок відчувається у вас, пані Любове. Особливо гарна кінцівка твору:
"давно би птицями злетіли,
та як покинути
людей?"
Гідна відповідь на багато наших "чому" .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 00:56:55 ]
Як завжди бездоганно! Дякую Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:36:48 ]
Тепло так і щемно! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 10:41:07 ]
а вболівання-то взаємні: й видні, як крила рушників!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 11:36:25 ]
Дякую, Василю, за світлий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 11:39:27 ]
Дякую щиро, пані Оксано! Ваші слова приємні, приймаю їх як аванс на шляху до вершини досконалості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 11:40:40 ]
Дякую, пане Мироне і пане Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:42:49 ]
Дуже гарно. Щемно і світло водночас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 18:16:28 ]
Дякую, Зорянко!