ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 СТАРИЙ ПОЕТ
Образ твору Старий поет зустрів ще молодим
Своєї пісні вічні іменини…
Це ж не туман.
Це вже осінній дим
Поламаного полум’я калини.

А він летів на щастя світове
З гріхом любові й муками сумління.
Душа за вітер старша, а живе –
Як чистий голос того покоління.

Йому стають милішими сади.
Його зоря ще вабить, та не гріє.
І нікуди від себе утекти
Чумацьким Шляхом, що веде на Київ.

Він з Музою зустрів на самоті
Свого кохання сиві іменини…
Це не туман.
Це лиш осінній дим
Поламаного полум’я калини.

В диму тім вічність віддана за мить.
Захрип від тиші і оглух від крику.
Його Мартинов десь іще біжить
Під Машукові тіні чортоликі.

Оце життя.
Отут.
Не там, колись…

Він має час – то має і свободу.

Старий. Крилатий.
Сни усі збулись.
А «для народу можна й без народу»*...

16 верес. 1990

*відомі слова декабристів




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 18:51:34
Переглядів сторінки твору 7752
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:59:20 ]
Старий поет зустрів ще молодим
Своєї пісні вічні іменини…
Це ж не туман.
Це вже осінній дим
Поламаного полум’я калини.
Це саме сильне місце НМД вашого,Ігоре, прекрасного твору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:07:49 ]
А у нас тепер навпаки - "від народу можна й без народу".

У цьому вірші майже кожен рядок - вартий цитування.
І картинка класна, ми всі тепер - як їжачки в тумані. (Чи...майже всі). З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:11:58 ]
Дякую, Володимире, що не пройшли мимо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:13:58 ]
Еге ж, пані Любо, отож-Бо й воно...
У теперішньому контексті мій вірш двадцятилітньої давності виявився актуальним... :(

Із повагою взаємною.
Ігор. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анна Багінська (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 20:12:30 ]
Бомбезно,як кажуть мої однолітки...
Дуже сподобалось=)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 20:20:12 ]
Колись на каторгу князі йшли за народ,
А зараз... тм народом править зброд.
Цей коментар, як продовження Любочкиного коментаря. Не знаю які за віком однолітки Олі, але слово мені сподобалося...;-))) Отже, Ігорчику, БОМБЕЗНО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 20:36:15 ]
Дякую, Олечко-Сонечко, як кажу я... :)
Приємно, що ми розуміємо-відчуваємо одне одного, хоча з інших поколінь. :)
Удачі Вам!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 20:37:27 ]
Аби не помпезно, Патарочко!
То класно - БОМБЕЗНО... :)

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анна Багінська (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 21:03:42 ]
Мої однолітки це 17-18 річні підлітки=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анна Багінська (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 21:04:33 ]
Мені 17,але це мало говориь про мій вік...(с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 21:55:48 ]
Чудесно.) Я помітила, що вірш молодий, Ігоре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 22:18:55 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 22:20:19 ]
Ага, Кішечко мила...
Вічно молодий... :))

Дякую, що зайшли в гості з добрим словом.

Ігор. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 22:28:40 ]
Кішечки під столом борщ хлебчуть. А слово моє ,і справді , добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 00:22:58 ]
Від себе справді нікуди тікати.
Ігорку, напустив`їс тут димів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 08:41:09 ]
Вітаю, Ігорю! Приємно читати вірші, із давнини ніби. але досі актуальні...

А "з врєдності" дозволю собі заново "перечитати" один рядочок (з іншими паузами):"В диму тім вічність віддана за мить" ---- Вди муті м... вічність від даназа мить" Ввижаються мені зрана якісь небажані ефекти... То і додаю ложку дьогтю до вищеявленої (усіма!) похвальби, вибач!

Дивно лише, що багато коментів політичних... як на мене, філософія цього тексту ширша і глибша.

"Захрип від тиші і оглух від крику..." - особливо "бомбезно"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 09:36:54 ]
Ага, Ярославе. :) Я ж цілу книгу видав у минулому році: "Україна в диму" називається... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 09:42:15 ]
:)
Скучив за Твоїм товариством, Вікторіє.
Як Ти десь без мене?..

А за коментар вдячний.

Погоджуюсь... по год жую сссс... :)

Давайся знати-чути.

Твій колишній передмовник
ІП.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:25:11 ]
то добре, що скучив, шановний передмовнику! то шо, нову книгу готувати?

А щодо "Давайся знати-чути", п.докторе, складно якось отсанным часом... але згодна - тре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:22:56 ]
;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 11:35:17 ]
От тобі "частушка" від "Старушки":

Старий поет зустрів ще молодим
Її, а проводжаючи – старішав.
Вона дізналась, що він віршів пише
і що за ним Мартинов – ніби дим.
Вже й калинова гілка у вогні:
Тямуща Муза прибирала свідків.
Не знав поет, куди він йде і звідки –
Але прийшов у Київ… чи вже ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 11:57:40 ]
Я завис між простором і часом,
Я завис між "водкою" і квасом...

Я завис між "Осташ" і "Вікторія".
В мене хаос, а не траєкторія.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 12:11:22 ]
):::
не зависай, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 12:04:18 ]
Я девчонка еще молодая,
А душе моей тысяча лет!..

;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 21:09:16 ]
Вразив і вірш, і дата написання. "Все повертається на круги своя"...