ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть вірша,
Хоча про Ксерокса можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Записки дяді Жори. Записка 9. "Атестат"
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
* * *
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Той, хто прийшов у травень
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
***
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
У день Перемоги за яром глибоким
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Щасливі
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
* * *
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Нетривіальні думки –6
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Травневі дні
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
А мати жде
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 СТАРИЙ ПОЕТ
Образ твору Старий поет зустрів ще молодим
Своєї пісні вічні іменини…
Це ж не туман.
Це вже осінній дим
Поламаного полум’я калини.

А він летів на щастя світове
З гріхом любові й муками сумління.
Душа за вітер старша, а живе –
Як чистий голос того покоління.

Йому стають милішими сади.
Його зоря ще вабить, та не гріє.
І нікуди від себе утекти
Чумацьким Шляхом, що веде на Київ.

Він з Музою зустрів на самоті
Свого кохання сиві іменини…
Це не туман.
Це лиш осінній дим
Поламаного полум’я калини.

В диму тім вічність віддана за мить.
Захрип від тиші і оглух від крику.
Його Мартинов десь іще біжить
Під Машукові тіні чортоликі.

Оце життя.
Отут.
Не там, колись…

Він має час – то має і свободу.

Старий. Крилатий.
Сни усі збулись.
А «для народу можна й без народу»*...

16 верес. 1990

*відомі слова декабристів




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 18:51:34
Переглядів сторінки твору 8671
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:59:20 ]
Старий поет зустрів ще молодим
Своєї пісні вічні іменини…
Це ж не туман.
Це вже осінній дим
Поламаного полум’я калини.
Це саме сильне місце НМД вашого,Ігоре, прекрасного твору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:07:49 ]
А у нас тепер навпаки - "від народу можна й без народу".

У цьому вірші майже кожен рядок - вартий цитування.
І картинка класна, ми всі тепер - як їжачки в тумані. (Чи...майже всі). З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:11:58 ]
Дякую, Володимире, що не пройшли мимо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:13:58 ]
Еге ж, пані Любо, отож-Бо й воно...
У теперішньому контексті мій вірш двадцятилітньої давності виявився актуальним... :(

Із повагою взаємною.
Ігор. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анна Багінська (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 20:12:30 ]
Бомбезно,як кажуть мої однолітки...
Дуже сподобалось=)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 20:20:12 ]
Колись на каторгу князі йшли за народ,
А зараз... тм народом править зброд.
Цей коментар, як продовження Любочкиного коментаря. Не знаю які за віком однолітки Олі, але слово мені сподобалося...;-))) Отже, Ігорчику, БОМБЕЗНО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 20:36:15 ]
Дякую, Олечко-Сонечко, як кажу я... :)
Приємно, що ми розуміємо-відчуваємо одне одного, хоча з інших поколінь. :)
Удачі Вам!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 20:37:27 ]
Аби не помпезно, Патарочко!
То класно - БОМБЕЗНО... :)

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анна Багінська (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 21:03:42 ]
Мої однолітки це 17-18 річні підлітки=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анна Багінська (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 21:04:33 ]
Мені 17,але це мало говориь про мій вік...(с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 21:55:48 ]
Чудесно.) Я помітила, що вірш молодий, Ігоре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 22:18:55 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 22:20:19 ]
Ага, Кішечко мила...
Вічно молодий... :))

Дякую, що зайшли в гості з добрим словом.

Ігор. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 22:28:40 ]
Кішечки під столом борщ хлебчуть. А слово моє ,і справді , добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 00:22:58 ]
Від себе справді нікуди тікати.
Ігорку, напустив`їс тут димів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 08:41:09 ]
Вітаю, Ігорю! Приємно читати вірші, із давнини ніби. але досі актуальні...

А "з врєдності" дозволю собі заново "перечитати" один рядочок (з іншими паузами):"В диму тім вічність віддана за мить" ---- Вди муті м... вічність від даназа мить" Ввижаються мені зрана якісь небажані ефекти... То і додаю ложку дьогтю до вищеявленої (усіма!) похвальби, вибач!

Дивно лише, що багато коментів політичних... як на мене, філософія цього тексту ширша і глибша.

"Захрип від тиші і оглух від крику..." - особливо "бомбезно"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 09:36:54 ]
Ага, Ярославе. :) Я ж цілу книгу видав у минулому році: "Україна в диму" називається... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 09:42:15 ]
:)
Скучив за Твоїм товариством, Вікторіє.
Як Ти десь без мене?..

А за коментар вдячний.

Погоджуюсь... по год жую сссс... :)

Давайся знати-чути.

Твій колишній передмовник
ІП.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:25:11 ]
то добре, що скучив, шановний передмовнику! то шо, нову книгу готувати?

А щодо "Давайся знати-чути", п.докторе, складно якось отсанным часом... але згодна - тре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:22:56 ]
;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 11:35:17 ]
От тобі "частушка" від "Старушки":

Старий поет зустрів ще молодим
Її, а проводжаючи – старішав.
Вона дізналась, що він віршів пише
і що за ним Мартинов – ніби дим.
Вже й калинова гілка у вогні:
Тямуща Муза прибирала свідків.
Не знав поет, куди він йде і звідки –
Але прийшов у Київ… чи вже ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 11:57:40 ]
Я завис між простором і часом,
Я завис між "водкою" і квасом...

Я завис між "Осташ" і "Вікторія".
В мене хаос, а не траєкторія.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 12:11:22 ]
):::
не зависай, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 12:04:18 ]
Я девчонка еще молодая,
А душе моей тысяча лет!..

;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 21:09:16 ]
Вразив і вірш, і дата написання. "Все повертається на круги своя"...