ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Інша поезія

 Слідом за червоними порічками
Образ твору Жінка яку я бачила
Двічі в житті мигцем
Безліч разів у снах
По сволоки захаращених
Скрипучими одвірками
Нявкучими котами
Половичками строкатими
Порічками попідвіконню
Збираними у фартух…

В тих вічно_не_віщих снах
Я брала з її рук
Кухоль гарячий
Із молоком
Пряженим тільки-но з печі
Древньої як печаль
І на столі проти сонця
Призахідного лінивого
Зблискував ніж над хлібиною
І краялось моє серце
Від лагідного: «Дитино…»

А відучора коти
Сидять на горищі і ловлять
Не мишей бо де їх узяти
А самі дрижаки та облизні
Бо повна хата чужих
І двері вигойдують спів і схлип
Плетуться розмови
Із вовни споминів
З чорного шовку плачу
А по кутках
Пасма печалі
Намотуються на кужіль
Ткати із них павукам
Вічний рушник пам’яті
Поки стоїть хата
Поки порічки розсипані
Котяться по стежині
В тумани за вами слідом

Я їх колись визбираю
І з пригорщею ягід
Прийду під небесну браму
Впізнайте свою не_невістку
Хоч там
Не_моя мамо
Маріє





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-30 23:33:00
Переглядів сторінки твору 17596
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.455 / 6  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 23:52:21 ]
Небезпечний ракурс аватарки - всі чуттєві домінанти, всі потаємні і втілені бажання, все з насолодою осягнуто і з захопленням оцінено! Хоча хто сумнівався б, царівна! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:13:20 ]
Так, аватарка явно непідходяща для такого тексту. Але іншої нема, а ця хоча б без усмішки від вуха до вуха.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 09:30:46 ]
Гре де Ма, усмішка, схоже, була би тільки найпростішим вирішенням до цієї фотографії. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 19:07:21 ]
Але ж ми легких шляхів не шукаємо :) Чекайте, хай-но я освою фотошоп - будуть вам аватарки... сама навіть уявити боюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 23:58:45 ]
Щемно, Грені. Без надриву, і тому ще сильніше діє.

І Гурченко померла сьогодні ще (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:08:07 ]
Який там надрив, Чорі. Заморожена вся.
Почула сьогодні про Гурченко, подумала: "Теж... Але прожила довше на сім чи вісім років". Хоча... хіба роками життя вимірюється? А чим - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 00:14:30 ]
І я не знаю. Певно, чимось вагомішим, ніж роками. Пам"ятаєш ту дівчинку-художницю, про яку Любов Бенедишин писала? Взагалі маля, і рочків їй відміряно було обмаль, а життя - як зірочка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:22:34 ]
Ага, я по інтернету тоді вилазила скільки очі витримали, передивилась малюнки, перечитала, що знайшла... Дитина - а смерті ВЖЕ не боялась після того, що їй на долю випало...
От знаю, що плакати не треба ні за ким, тільки молитися, чого ж ці сльози дурні мене не слухають і течуть? Піду чаю заварю, чи що. Отвлєкающій маньовр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 00:38:40 ]
чого це плакати не треба ні за ким? зі слізьми біль виходить зсередини. краще не стримуватись у таких випадках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:49:59 ]
Та я вчора вже "донестримувалася" до приступу... сьогодні організм якісь "тормоза" намагається включати, то стараюсь його не провокувати вже так нагло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:54:10 ]
Як добре, Чорі, що ти теж "сова"... От що б я без тебе зараз робила? Дякую за підтримку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 00:57:04 ]
Угу.
А з котами що буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 01:08:31 ]
Не знаю. До мене все через десяті руки доходить... ну, принаймні, старший хазяїн там залишився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:23:12 ]
Я тебе такою ще не знала. Сильна річ, безперечно.
Половички - хіднички?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:28:56 ]
Ага, хіднички. Такі в полосочку різноколірну. Мабуть, у всіх сільських хатах є.
Не знаю, чи сильно - взагалі не знаю нічого, тільки якби не написала, то воно б мене розірвало. Вже - НІЧОГО не зміниш. Ой, дівки, тримайте мене і кажіть, що це не страшно і що не кінець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:27:27 ]
Скільки ж тут душі, Гренуіль. Мабуть, такі слова приходять тільки коли говориш про дуже хорошу людину...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 00:33:00 ]
Дуже хорошу... І чого ж для таких хороших життя таке скупе на тепло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 09:07:36 ]
Чудово. Я вражена до глибини душі. Дух перехопило - особливо на останній строфі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 12:48:37 ]
Життєва історія. Навіть коли вона закінчується, тягнуться ниточки, тримаючи душу на припоні... а коли потім отак обривається несподівано нитка - то вже й байдуже, що хтось упізнає, зрозуміє і щось не те подумає... Все це раптом таким несуттєвим стає.
Дякую за співпереживання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 09:19:46 ]
Несподівано від тебе. Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 12:50:36 ]
Схоже, я тут собі репутацію "зубоскалки" ненароком заробила... Чи ти щось інше мала на увазі?
Дякую, Юль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 09:44:42 ]
Щемно, знайомо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 12:57:01 ]
Та це ж у всіх, мабуть... Ото біжиш по колу, вся така ділова, стільки клопотів супер-пупер-важливих, а тебе з-за вугла отаким - хрясь! Сидиш і думаєш: Господи, чим я собі голову морочу?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 11:15:29 ]
Трепетне і близьке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 12:58:01 ]
...І втішаємося тими ж снами і вірою в зустріч - колись і десь...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 12:41:25 ]
Оце
"...Не мишей бо де їх узяти..." валить наповал і зразу. Як в часи Миколи Джері. А стигла червона смородина значить літо.
Пані мадам Гренуіль, а у вас там, де де-, фон-, да- блузки руками наших майстринь вишиті вдягають?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 13:01:14 ]
Дякую, Сашо. Коти, правда, незадоволено хвостами смикають і просять хоча б горобця паршивенького... але з тими птахами теж напряжонка.
Пані-мадам чула-читала, що вишиванки скрізь у моді - бо ж краса невимовна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 13:12:36 ]
А коти видно ті ще. Ніяких комбікормів, а щурика подавай, горобця. Щоб без ГМО. Значиця всьо ще буде гут, як казали колись песиголовці.
А молоко з печі, молоко кисле, літо і компот дуже добре. Так і минуле часто-часто повертається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:36:42 ]
...І молоко, і струдлі з маком, і сир, у тій же печі відігрітий... а хто-хто це з нас не обідав сьогодні?! :)
Справжні сільські коти їдять усе. В мене була така звірюга, що лушпайки з бараболі гризла, причому сирі ;) А ще один унікум любив халву і шоколад. Аристокра-а-т...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 16:26:12 ]
Ох, Нуілі! Ваш вірш зупиняє враз у щоденній нікчемній метушні, стриножує та спонукає до роздумів про найпосутніше і вічне...
Так, життя триває довше за вік...
Всупереч законам буття - пам"ять про рідних передається від серця до серця. Як ЛЮБОВ...
Спасибі. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 19:01:38 ]
То ви хоч присядьте, раз уже зупинилися - ось у мене табуреточка з подушечкою вишитою... :)
А жінкам зупинятися ніколи, отак і розмірковуємо про вічне на ходу - руки своє роблять, а голова своє думає. Головне - час од часу випірнати на поверхню, а то бувало вже... Якось начистила картоплі і, замість того, щоб на плиту ставити, пхаю її до холодильника... задумалася, бач, про щось геть глобальне! Отямилася - ну, думаю, добре, що ніхто не бачив! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 17:11:24 ]
Вітаю з новою Аватаркою!))) Нявкучі коти - дуже сподобалось!!!! Мяу!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:41:37 ]
Дякую, тільки за що ж це ти її так шануєш, що аж з великої літери пишеш? ;)
О, ще один кіт привіявся. Йой... У мене ж сметана не накрита на столі... Тпрусь, капосний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 18:44:19 ]
Так завжди...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 19:03:23 ]
А шо, голодний? Ну ла-а-дно, злизуй уже... до борщу тільки трохи лиши :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 19:33:19 ]
Дякую, Нуілі! Табуреточка та ще й з вишивкою - це щось! Сидів на всяких, а на такій - ні. Головне, що це не крісло, бо сидячи тримаєш спину прямою і від цього - зібраний та готовий швидко "випірнати на поверхню"... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 19:47:46 ]
Та є і крісло - у кімнаті, а табуретка - на кухні, тобто там, де, власне, кожна господиня і "прописана" :) Так що єжелі треба "пірнути" - то це в кімнату, а "виринути" - ласкаво просимо на кухню. Хоча в мене на кухні й диван є, і телевізор перед ним, і кіт якраз на ньому зараз дрихне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 19:58:11 ]
Та нічого "розслаблятися". Це я про себе... Коли попадаю в гості, то спершу ,при нагоді і можливості, зазвичай клепаю коси і сапки та наточую ножі до стану мечів "катано". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 20:18:55 ]
То у вас, мабуть, графік гостювання років на три наперед розписаний - такі гості усім потрібні! Ех... а в мене тих сапок тупих... і точила нема - ото напилком або наждачним кругом вручну шурую, тільки іскри летять! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 20:00:02 ]
ЧУДОВО-ПРЕЧУДОВО!
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 20:13:57 ]
А я думаю - чого це фіалками запахло? А це солодко-квіткова відьмочка-землячка в гості прилетіла!
Дякую. Мандрагори тільки стережіться - вона підступна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 20:38:06 ]
Та ні, Нуілі! Немає у мене ніякого "графіка".Все спонтанно. Просто давно ще тато (світла пам"ять його душі) казав, побачивши, що я байдикую :"Шо, нічого робить? Іди хоч косу поклепай!" І так ото без діла уже й не можеш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 03:50:29 ]
"двічі в житті мигцем" (с)...

оце я називаю резонанс

*із великою повагою & трішки ніяково вклоняється*

що воно там буде колись, це звісно не мого розуму справи
(хоч емоції, емоції це мабуть усе, що має бути)
але те притаманне моменту, цілком прозоре
& мелодійне

незважаючи хоч і не всупереч,
лагідно~світлих діб,
чуттєво різноманітних.. .


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 17:00:15 ]
(У невмілому кніксені замітаючи подолом підлогу):
- Емоції - все, що є у цьому світі... і ще їх сліди - пам'ять (ну, принаймні, так мені зараз здається) :)
А мені завжди було цікаво, як влаштований думальний механізм у людей, котрі пишуть такі - і так! - коментарі (я вже мовчу про вірші). Хоча я навіть у дитинстві не розпотрошувала іграшки... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 09:37:48 ]
нуу..

зрештою все просто такасобізвичка
("видавати дійсне за бажане")

хоч, звісно, усе це звичне "à la.. ."


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 21:07:06 ]
(З розумним (як їй здається) виглядом, вдаючи, що геть усе зрозуміла):
- Ага, ага... Ось і я про те ж...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 22:56:56 ]
Грен, пррривіт!))) Стосовно твого вірша... По бажанню глянь в моїй прозі " Не сама..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 00:11:56 ]
Глянула... Вмієш ти душу вийняти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 13:52:41 ]
І вийняв,
і на стіл поклав,
а поті в ліжко
і проспав...)))!

Грен, дяки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 18:09:33 ]
Ото нема щоб прИспати - прОспав... котяра ледачий, а не Вітер! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 16:32:33 ]
Моститься поруч, тіліпаючи пухнастим хвостом!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 00:14:01 ]
(Дістаючи нишком електроепілятор):
- Щас я тебе... під нуль... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 18:21:53 ]
Немає слів... Сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 18:59:36 ]
Дякую... А у мене тепер одна думка: швидше б уже щось нове написалося, бо я цей текст не те що перечитати - очима за нього зачепитися боюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 22:29:57 ]
Гарний болісний вірш, правдивий. Розумію Ваше: "не те що перечитати - очима за нього зачепитися боюся..." - саме так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 00:21:01 ]
Мабуть, це саме той випадак, коли до кінця зрозуміти жінку може тільки інша жінка. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-10 20:15:34 ]
Чомусь захотілося мені (може такий настрій) порівняти дві Ваші світлини: нову і ту, де Ви ніжно, але міцно (рік тому) тримаєте "Коктейль..."
Нуілі! Які ж Ви різні на цих фото! Хоча зачіски схожі. А ще Ваші губи на обох фото (як кажуть світлотехніки) - однієї, близької кольорової температури! Втім, крізь окуляри можна все ж угледіти "бісики" в очах...
Дивна глибина...
І насолода у зануренні у цю глибину...
Спасибі, Нуілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 23:56:23 ]
Н-да... Назвати оте розтріпане і непригладжене безобразіє зачіскою може тільки дуже чемний чоловік :)
Не вмію як слід відповідати на такі (!) компліменти, тому просто - дякую.
Та я в курсі, що на цьому фото моя фізіономія мало того, що "смутна і невесела", так ще й замучена... :))
А знаєте, нащо я цю фотку втулила отуточки? Бо її кольорова гама для мене зовсім незвична і чужа. "Моє" - теплі відтінки зеленого, золото, охра... А я намагаюся собі довести, що й така - теж гарна. Поки що не виходить. Дивлюся і кривлюся: ну, не моє, та й годі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 17:59:49 ]
Ха! Грен))) Профіль, фас...чекаю анфас)))! Звичайно, комплім. Василя - чудова річ)))
Але я дещо теж додам...
" Твои глаза, как два тумана,
как два прыжка из темноты..." )))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-11 21:03:28 ]
Гарна пісня. Особливо обнадійливий там приспів:
"...за одни глаза тебя сожгли б на площади,
Потому что это - колдовство!"
;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-11 21:02:20 ]
Нуілі! Ваш вірш "І ранок буває добрим" я поставив у епіграф до рецензії "Люсія". Він змусив мене висмикнути з пам"яті давні враження від фільму і написати відгук.
Оце перечитав і усвідомив, що образ Люсії (на моєму мольберті) вже не належить тільки їй(!), бо він, насправді, - зібраний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-11 22:26:44 ]
P.S. Вкотре спершу роблю, а потім - думаю... Мені, очевидно, треба б було запитати Вас, Нуілі, чи Ви не проти, щоб був такий епіграф? А якщо Вам не подобається моя затія?.. То скажіть і я заміню. Ні треба терміново щось робити з моїм "баранізмом"... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 17:23:41 ]
Та хоч усі мої "творіння", пане Василю, розтягніть на епіграфи - мені не шкода :) Якщо вам ті рядки видалися підходящими - то чом би й ні? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 19:12:04 ]
Грен, ткни що-небуть у монітор новенького,
бо вже ...Хух...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-14 22:42:21 ]
Нуілі! Знову нова світлина! Яке гарне поєднання кольорів: смоляна коса, що устеляє Ваше плече, а її кінчик спадає ювелірно точно по краю вирізу червоної кофтинки!.. Це знову донечка (фотограф) старанно готувала маму, прискіпливо вдивляючись через об"єктив... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-14 23:27:51 ]
...А мама потім 9 із 10 знімків забракувала, а те, що більш-менш сподобалося, обрізала нещадно і зробила аватарку... ;)
Дякую. Тепер я через брак компліментів точно не зачахну :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-14 23:42:28 ]
Ужас!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-15 14:52:01 ]
Та ти шо?! Де?!! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 23:42:08 ]
Нуілі! А я відкопав дуже образний рядок Вашого вірша... Цілий день вагався ставити його у епіграф до свого "Хаосу" чи ні? Бо розумів, що у Вашому вірші йдеться про чоловіка, якого Ви знали "надцять років"...
І все ж наважився...
P.S.
Знову нова світлина!!! Прямо не встигаю за Вами. Гарно! :)))