Вітаю! - !!!!!

Невже нічний вітер може бути наскільки ніжним і романтичним. Здивували, Вітре.

Михайле, дяки)))!

Василю, різним...)))!

Що вітер? То лиш зваба серцю,
Твоїх сумлінь примара в дику ніч.
Чи примха, іронічне scherzo.
І дотик ніжний до жіночих пліч...)))

Не розголошуй таємниць, шалунья...)))!

Патарочко, який рахунок?
Сусід на другому ногами підлогу рве!!!)))

Вітрунь,
а ти ще легіт чи вже не бурвій? ;)

Файні,
ЛЮ

)))!

Ліричнішого вітру не знайти,
ажурна ніч, вікно і поруч ти :)

ПС. Хоча з лишвітром щось тре зробити.

Вітрику, щемно!
Дякую за прекрасну поезію!!!
"Голос мій – тобі далекий гомін,
Відчай мій – в тобі кривавий слід." - потужно!
З теплом,
Таня

Щось сьогодні у ПМ сумного забагато... То, мабуть, з-за футбола: великий викид негативної енергії у емоційну оболонку планети:))

Ну, як справжній лицар: "Заспокойся, заспокойся, мила... я тебе щас сам налякаю - мало не буде" - і "пекельними" словами - в лоб! :))

так ніжно і зболено вийшло, Вітре :)
... а чому в ЛГ зізнання "пекельні" і "приречені"?

Перше враження - це пише майстер, якому нічого не варто, наприклад, зупинившись біля "Жінки з веслом" звіршувати про нех - і це вийде антично. А про будинок у стилі "ампір" - класично. Тобто, відчувається легкість у підході, бо написане (звіршоване), як мені здається, не виникло під тиском якоїсь штучності.
Останній рядок важко читається. Збіг приглосних двічі нагадує про себе. Таке буває, коли після легкості у викладенні треба зупинитись і причепурити те, що виникло, яким би майстерно виконаним воно не здавлось. Загалом воно таке, але... І я не роблю висновків, а відгукаюсь.

З повагою,
Г.С.

Якщо поцікавитись цим віршем як піснею (а така, як мені стало вже відомо, існує), то я мушу сказати те, що за своєю мелодією вона мені нагадала іншу: "Тіше, люді, раді бога, тіше" - пісню моєї юності. Відчув тонкі нюанси пісні, яку чув у виконанні В.Маркіна зі словами: "пєрчаткі снімеш прямо у двєрі, нєбрєжно бросіш їх на подоконнік", а це - чітка ознака шлягеру. Отака Ваша пісня.
І нічого страшного у цьому факті немає. Одними і тими ж акордами, але за умови різних комбінацій та прийомів гри (наприклад, піцікатто і стакатто) можна виконати безліч пісень.
Мені однаково подобаються ті, що я знав до Вашої (і супроводжував грою теж, бо у нашій компанії неможливо було не знати акордів, а грати можна було, як кому вдавалось - інакше не бути тобі у цій компанії), і проспівана Вами.

З побажаннями наступних успіхів,
Г.С.

То що тут за пристрасі?

Гаррі, дякую за увагу...)))!

Михайле, конструктивна розмова!)))

ці слова мабуть давно назовсім.. .
хоч уже немає дому тай таке

Вітер він не просто п*є твоє саке
він бере усе. І я кохаю осінь.. .



-)

а Вітер, виявляється, не просто Ночі,
а Вітер, виявляється, ще і співочий! :)

Твоя поезія україномовна стала більш витонченою! Вітаю, брате!!!)))

Дяки! Але це твої фентезі)))