ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Адамове яблучко
Зумовлюють спрагу сім вічних причин,
сім вічних причин неодружених хлопців,
що роблять із них потенційних мужчин
у храмі інтриг на жіночому боці.

Один собі, йолоп, аби одруживсь!
Йому феєрично, що статус - не кактус.
А другий - самотній. Тому і сказивсь.
Його реєструють, як грядкою аґрус.

А третій у власних очах не росте,
хоч хочеться бути у центрі уваги.
Життя для такого без жінки пусте -
летить, як папір, підпирати зигзаги.

Четвертий затятий на "адреналін",
виношує завжди обтяжливий погляд,
що "звестися" вище жіночих колін
спроможний, як жінка приляже десь поряд.

У п'ятого шелест бундючних розмов
розбурхує рій утопічних ілюзій.
Кидається в воду, хоч брід не знайшов,
а потім зудить, що такі в нього друзі.

Для шостого жінка - це імунітет,
приборкана власність у вирі шаленства.
Він власний доповнити прагне портрет
критерієм "щастя" на фоні блаженства.

За сьомим насмішливий водиться глум:
верзуть казна-що, особливо, жонаті.
"Він лом,- кажуть, - носить крихкий, як чавун..."
І мусить женитися, щоб спростувати.

Усіх напувають з криниці краси
потужні джерела жагучої вроди.
І котиться світ... під чотири носи,
пищить і причмокує від насолоди.


28.04.2011




Найвища оцінка Леся Низова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вітер Ночі 4 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-28 03:30:22
Переглядів сторінки твору 6757
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.036 / 4.75  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 06:20:30 ]
незна чого нагадалося одвічне

"Omne animal post coitum triste praeter gallum mulieremque".. .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 07:17:39 ]
Вірш... спраглий з одвічних життєвих причин,
Та, жаль, ні одного з семи тих мужчин,
До пристані серця й на вистріл гармат,
В музей їх, хай світ споглядають з-за грат,
Вони ж бо заради лишень насолоди,
Напитись схотіли жіночої вроди.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 09:40:31 ]
Довольно загадочные и знакомые символы.
Мне эта цифра немного знакома.
"Семь невест ефрейтора Збруева".
"Семеро одного не ждут".
К тому же она самая любимая. У меня уже седьмая жена. Наверное, остановлюсь. И она не против.
Хорошее стихотворение. Тоже, наверное, по случаю весны приснилось).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 09:56:06 ]
А мне одна деваха сказала, что она меня по носу выбрала. Он у меня не очень большой, но я все равно кудесник во многом. И это она сказала. А вот насчет "адамового яблока" мне не все понятно. Хотя... Хотя... Если сожрать нужное яблоко и в нужном месте... Такое получается, что просто тупо "ах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:12:22 ]
Цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 15:39:23 ]
Для СМ: дяка за нехай і коротку, та все-таки "добу" уваги з боку володаря дня і ночі!Тема, як на мене, має наштовхувати на несказане. Але так!? Не очікував...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 15:51:32 ]
О, Женю! Як швидко ти розібралася! Адже в "яблучку" жодного слова про любов.
Гадаю, що юнак, чоловік також мають право любити, а полюбити можна, коли тобі дають таку можливість.Та в житті, на жаль, багато хто так і не отримує такого шансу, а якщо і отримує, то не може скористатися через "щільність" суєтного, убогого.
У моєму вірші йдеться про решта випадків, коли Особистістю хлопцю стати не вдається. І тут страждають обоє...
Експромт чудовий і... по-жіночому суворий!
Любов - це мистецтво робити один одного Особистостями, що у земному вимірі вкрай рідко трапляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 16:00:00 ]
Приветствую самого обаятельного владельца носика! Чудненько! "Яблочко" моего Адамчика - это то, что парень даёт своей девушке (как самому Адаму дала яблоко Ева). Так что ты близок к розгадке!
Спасибо! Спасибо "ах"! В одном промашка: совсем не по случаю весны... Я и зимою тоже... и летом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 16:02:45 ]
Вітаю, Адель! Сподіваюсь, що "цікаво" не значить " погано думає про жіноцтво через те, що чоловік"?
Дяка! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 11:01:17 ]
Ні, не значить.:) Справді цікаво.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 16:29:31 ]
Але закрутив ти у "Яблучку" цім -
Тут йолоп, і кактус, і агрус при хаті!
От сьомого шкОда... Причин всьОго сім?
"Крихкий, як чавун?" - то пліткують жонаті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 18:46:37 ]
Усміхнуло мене :)
А "лом" - це в сенсі прута чи брухту? :)
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 19:58:00 ]
Михайле Вікторовичу! Ви щось таке накрутили у відповіді на мій експромт, що я як старанна учениця, перепитую:
1.Коли це жінка не дає чоловіку себе любити?
2.Що ще за "щільність" заважає?
3.Скільки грамів до особистості?
Погоджую лише останній абзац і то за одне слово - рідко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 04:53:31 ]
Ось як, Генерале, буває!
Колодицю хлопцю хтось вперто чіпляє,
якщо нежонатий...
Народ наш на витівки дуже багатий!
:) Дяка, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 04:57:12 ]
Привіт, Юрію! Брухт? Нє... Лом! Могутній і ... дошкульний. Дехто, не одружуючись, вирощує його в садку, поливає, а той іржавіє... :)
Дяка! Радий дарити посмішку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 05:22:13 ]
Женю!
1. Жінка завжди дає себе любити, але частіше вимагає! :)
Я про інше: рівень волі у стосунках згармонізувати вдається РІДКО, здебільшого хтось прагне більшого, не враховуючи внутрішніх потреб партнера. Особливо, якщо хлопця на собі женять, то про яку його Особистість може йти мова? З його особистістю не рахуються.Або навпаки! Тому Любов - не тільки почуття, а й мистецтво Творчості один одного, що, до речі, потребує абсолютної довіри, поваги один до одного, щирості, вміння ставити інтереси коханого-коханої вище своїх і задовільнятися цим.
Ось тому й рідко.
2. Щільність рішень, зумовлених щоденним клопотом, ритмом життя( нема коли про вічне подумати, навчити себе щасливим побути, подарувати це почуття їй-йому).
3. Не вимірюється у матеріальних величинах.
Сідай, старанна ученице, 12 за запитання! Прошу тезу вивчити... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-29 08:31:14 ]
І, що це за чоловіки пішли, що у них треба "вимагати" і чого - грошей? Вимагати у "ганчірки", щоб підлога була чиста, не доклавши власних зусиль - марно.
Щоб хлопця на собі оженити, спочатку треба затягти у ліжко, хоча яке "тягти" - сам "біжить", а вже потім про силу волі згадує.
І про своє - ні за 10 років співжиття з своїм колишнім, ні потім, ні тепер, я ніколи нічого не "вимагала" в матеріальному плані ні для себе, ні для дочки, навіть аліментів,привикла обходитися своїми кровними.
І, майже у всіх чоловіків, все вимірюється матеріальними цінностями. Знову погоджуюся лише зі словом "рідко". Все інше - не переконливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 14:53:38 ]
Та я й не прагну, Женю, тебе переконувати. Маєш рацію: чоловіки інфантильні, ледачі, меркантильні, егоїстичні, апатичні тощо.
Просто щасливим чоловік, на мою думку, буде не тільки тоді, коли реалізується на роботі і т.д., а і тоді, коли не потребуватиме "ліжка" заради "ліжка", навпаки - зникне "залежність", а на її місці з'явиться "незалежність" бажань, чуттів, думок у тому обсязі, який досягається не виборюванням чи домаганням, а то й "бартером" "домовленостей" із жінкою, а і присутністю любові до жінки взагалі, з чого вона не тільки не користується, якими б "високими" чи "благими" намірами вона це не мотивувала(на благо родини, на благо дитини - нормальний батько, значить, не може "правильно" любити дитину), за ДОБРОВІЛЬНИМ чоловіка жаданням.
Як кажуть французи? Якщо жінка винна, вибачся перед нею(прислів'я)!
Непереконливо є те, як РЕАЛЬНО ми всі живемо, бо навчитися щастю - нема таких АН України.
А якщо зараз світ казиться на грошах, то як зростати "лицарем"?
Женю! Я просто міркую. Ти можеш залишатися зі своїм "залізним" життєвим досвідом - будь ласка. Але ж я нікого не повчаю і нікому нічого не нав'язую.
З повагою, Михайло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 21:14:03 ]
Любов - це мистецтво робити один одного Особистостями.

Це Ваші слова чи у них який інший автор?:) У будь-якому випадку - це вже афоризм. А мені чомусь сподобався хід Ваших думок.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-30 00:02:19 ]
Адель! До безконечності вдячний!Не буду категоричним (можливо, цю тезу сформулював уже хтось до мене), але в даному коментарі - це моя сентенція... Хіба що Господь змусить мене вважати інакше. Адже я, чесно кажучи, ще не почуваюся щасливим, я вчуся ним бути... І обов'язково, якщо і не стану, то хоча б навчуся.
Мені зараз нема чим віддячити, Адель, але я - Ваш боржник.
Та й Ви, судячи з коментарів, самі близькі(разом із Вашим чоловіком) до того, щоб стати щасливими... Обоє!
Дяками Вам обом дяка! Будьте живі, здорові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-30 22:06:57 ]
А шо тут за ужас?))) Я - за!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-30 22:22:55 ]
:) будеш крайнім у черзі...

Привіт! Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 01:22:53 ]
)))