ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Заради одного слова
Не співати мені для нього,
і не жити мені - для двох…
І заради одного слова –
Півжиття віддала б. А Бог –

Він немов би грається нами,
І пустує. А що Йому ми?
Він літає понад горами,
І не мріє про «Мить зупини!»

Бо ж у Нього попереду - вічність,
А у нас – а богйогозна,
Але ж, Господи, нехай ми – грішні,
Без любові – самотньо. Одна.

І нехай би померти завтра,
І про сонце забуть, вочевидь,
Та у серці коханого ватру
Запали! На одну хоч би мить.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-18 02:00:00
Переглядів сторінки твору 13730
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-18 07:14:36 ]
Без любові - самотньо. Одна.
А що далі? Богйогозна.
Запали! На одну хоч мить.
Він в обіймах моїх згорить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 09:43:08 ]
То лиш мрії - ясні, світанкові...
Розминулись колись. І до нині
Він згорає в обіймах в алькові -
Не моєї. Чужої любові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 09:57:01 ]
Пане Анатолію, дякую, що завітали) Ваші слова - на вагу золота - щиро.
Найцікавіше те, що мій текст був написаний під впливом вашого останнього творіння - вразило, як то кажуть, по живому. Але ж, справді, без любові - хіба чогось варте життя?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-18 12:04:39 ]
Гарно і щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 21:31:47 ]
Пане Іване, дякую на слові. Воно, певно, тому й гарно, що щиро... Але, скажу Вам, інакше писати не вмію. Не пишеться, і все тут)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-18 14:26:02 ]
Гарно!. така розпука!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 21:35:00 ]
Маріанночко, то не розпука, то такий перманентний стан - людина до усього звикає. Та краще б писати про щось щасливе і радісне. Але - поки не пишеться...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 22:05:06 ]
Перелюб карається...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 22:18:04 ]
Шановний Вітре, а чому Ви вирішили, нібито йдеться про чужого чоловіка (коханця тощо)? Все набагато сумніше))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 22:20:27 ]
"і не жити мені - для двох…" Но если о Боге, другое дело...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 22:58:33 ]
Е, Вітре, ви мене вимушуєте написати правду і нічого, окрім правди. Запевняю Вас - жодного перелюбу не було і не буде)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 23:55:48 ]
Якщо існує таке гарне слово, як перелюб (наче перехресне запилювання?), то зарікатися можуть лише "перелюбозалежні"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 09:40:42 ]
Так, так і ще раз - так! Але ж - так хочеться чистоти, а там, де перелюб - там лише купа брудної білизни. З усією повагою до перелюблених (бо як не як - але ж - там також десь витає ЛЮБОВ).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-19 09:49:44 ]
А любов хіба не є чистотою?
Я, наприклад, маю тверде відчуття, що якщо відчуття любові щодо чогось "виникає", то вже не зникає ніколи.
І, як на мене, "любити лише одну" чи "любити лише одного" - абсолютний нонсенс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 07:07:53 ]
Глибинні, душевні почуття... Дуже проникливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 09:44:39 ]
Вдячна за розуміння) Йшло (та де ж там - виривалося на волю!) - тож мусила писати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 23:00:54 ]
РМ: Мала цілий день, аби зрозуміти, чи справді все так. Любов і справді чиста - якщо вона справжня. Чомусь маю таке переконання, що щасливі ті люди, які здатні кохати одну людину. Але ж в чомусь правий і Вітер ночі. Отже, де перелюбство, а де кохання, нехай кожен вирішує собі сам.
З повагою до Вашої думки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 21:39:05 ]
Не втечеш
Від задухи
Свіжості
Його позирку.
Чіпляєшся,
Травмуючись,
На брамі
Його душі.
Намагаєшся
Достукатись
І відкрити засуви...
І запалити ватру
У серці коханого...
Зворушливо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 21:54:13 ]
Не достукатись - бо
Розхристаний,
загублений у власному
багатоголоссі,
глухий до чужих
волань і тихого
шепоту,
ніжно торкається
поглядом і пита:
Чому так пізно?
Чому не дочекався?!

Дякую))Зворушливо - це, радше, про Ваш коментар.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:01:46 ]
Спасибі і Вам, Зіронько. Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:04:45 ]
Дякую! І вам - натхнення та радості. Боротимусь)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:06:30 ]
!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:07:38 ]
Оту Ватру палять вже сотні років...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:09:21 ]
Ех, Вітре, моїй ЛГ, схоже, доведеться хіба самі віршовані мислеформи писати, аніж палити з кимось таку ось Ватру...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:12:51 ]
Все відносно... Щасти)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:16:55 ]
Вітре, а я думаю, що не завше все сумне - гарне.
Ви, немов Ейнштейн) Маю одну мрію - хочу навчитися писати про радісне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:20:00 ]
Зараз...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:22:46 ]
Мы с Томасом наелись плова
И завалились на диван,
А ты, бездомная обжора,
Ушла в какой-то ресторан.

Но нам с котом тепло и мягко,
Меня он любит, повезло.
Под вечер, наглотавшись мяска,
Мы счастливы тебе на зло.

А Ваши кошки нам не пара,
На «Вискас» больше не глядим.
Для каждого своя отрава.
Чужой отравы не хотим.

В.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:37:25 ]
Вітре, мій болінез Мартусь тільки облизується))

Як же Ви вмієте на ніч підняти настрій, який протягом дня хіба що ліниво тягнувся слідом за мною...

Матиму у кого вчитись)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:46:37 ]
Ото тільки зараз і прочитав публікацію. (
І до чого тут Бог, Зорюсю? Він винний так, що в коханого ліргероїні нічого не запалюється? І який коханий, така і кохана?..
Не та композиція. Краще видалити. Може вплинути і на життя автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 23:26:27 ]
Е, ні - нізащо! Публікаця містить прохання - а воно ж віра, а звідти - і до візуалізації недалеко, чи не так? І хто сказав, що нічого? Ватра - не запалюється, а вогонь тліє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:34:08 ]
Ні, так, ні. Вам видніше. Тут все на межі, і навіть за межею смаку, і образливо про Бога, і пряма формула-прохання смерті... за мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 23:45:25 ]
Тому що вважаю, що людина (Вінець творіння - з епохи Відродження, чи не так?) живе тільки тоді, коли КОХАЄ. Бо це і є та межа, яка найбільше зближує нас із Богом. А коли і чому вмирати - вибирати Йому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:52:10 ]
Ви не читали більш ранніх авторів? Чи ту ж Біблію? Не кажу вже про Книгу Мертвих єгиптян, шумерську міфологію, грецьку міфологію?
А є ще і більш древні послання...
Не можна змінювати сенси означень, які не ви придумали... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:53:55 ]
А що було до "Епохи Відродження"?
А "кохати" і "любити" хіба не є дещо різними поняттями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:02:09 ]
Юрію. Любити - дитину, маму, батька, друзів і т.д. Кохати - тільки коханого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 00:51:47 ]
Тебе, рідний краю,
до болю кохаю...
Лети, моя пісне, лети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:56:13 ]
За рідну землю - віддам життя (хай вибачить РМ, що розпоряджаюсь тим, чим не володію).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 00:53:32 ]
Гммм,
Зоре, тому тоді до чого
"Тому що вважаю, що людина живе тільки тоді, коли КОХАЄ. Бо це і є та межа, яка найбільше зближує нас із Богом."
Тобто, коли людина ЛЮБИТЬ - то вона не живе, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:57:40 ]
Для мене "кохати" вище за "любити". Спробуйте жити без кохання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 01:04:36 ]
Кому що... Зоре... кому що...
Кохання - це паталогічна форма любові,
спричинена біо-хімічною реакією, і тому не здатна піднятися до чогось більшого, аніж егоїстичного - "хочу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:52:16 ]
Р.М. Витерла попередній свій коментар - а не варто було. Оскільки я не Лао-цзи, то маю право на певні помилки. Перепрошую, якщо образила Ваш естетичний смак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 01:10:00 ]
Ні, кохання - це що я можу віддати, а не взяти. Насамперед! Паталогічна - тому що з відхиленнями?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 05:09:20 ]
"Віддача" іде через те саме "хочу" - зараз і вже... і при можливості... - а ні - то - через серцеве страждання...
О Зоре, на відміну від "кохання" - "любов" не потребує нічого з іншого боку - тому вона є найвищим осягненням свого "я".
Тому саме поняття "Бога" синонімує з "любов`ю" - а не з "коханням"... тому я не розумію - як можна "кахання" ставити вище
за "Бога". А паталогічність полягає у хворобливому стані, у котрому перебуває "серце" і цей стан змінний - від одичілої пристрасті -
до різнокольорової ненависті, де ревність займає своє почеснр місце. З "любов`ю" - все простіше, там постійно - світло...
Згадайте Христа - він вмирав не заради "кохання" і не від нього - а задля повернення людей до Бога - тобто до "Любові".
Світла Вам,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 10:39:48 ]
"Бо любов сильна як смерть,
зависть тверда як ад, її крила - огняні крила, її полумінь. Велика вода не зможе
згасити любови, і ріки її не затоплять. Якщо чоловік віддасть ввесь свій маєток в
любові, погордою ним погордять".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 12:57:44 ]
!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 00:11:14 ]
Навзаєм)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 19:39:44 ]
Гарно, натхненно. Сподобалось.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 20:12:10 ]
Дякую, Аделю - за те, що відчули і зрозуміли)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мері Лі (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-25 13:23:11 ]
)))Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 00:08:12 ]
:-))