ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Вірші

 Заради одного слова
Не співати мені для нього,
і не жити мені - для двох…
І заради одного слова –
Півжиття віддала б. А Бог –

Він немов би грається нами,
І пустує. А що Йому ми?
Він літає понад горами,
І не мріє про «Мить зупини!»

Бо ж у Нього попереду - вічність,
А у нас – а богйогозна,
Але ж, Господи, нехай ми – грішні,
Без любові – самотньо. Одна.

І нехай би померти завтра,
І про сонце забуть, вочевидь,
Та у серці коханого ватру
Запали! На одну хоч би мить.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-18 02:00:00
Переглядів сторінки твору 16061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-18 07:14:36 ]
Без любові - самотньо. Одна.
А що далі? Богйогозна.
Запали! На одну хоч мить.
Він в обіймах моїх згорить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 09:43:08 ]
То лиш мрії - ясні, світанкові...
Розминулись колись. І до нині
Він згорає в обіймах в алькові -
Не моєї. Чужої любові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 09:57:01 ]
Пане Анатолію, дякую, що завітали) Ваші слова - на вагу золота - щиро.
Найцікавіше те, що мій текст був написаний під впливом вашого останнього творіння - вразило, як то кажуть, по живому. Але ж, справді, без любові - хіба чогось варте життя?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-18 12:04:39 ]
Гарно і щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 21:31:47 ]
Пане Іване, дякую на слові. Воно, певно, тому й гарно, що щиро... Але, скажу Вам, інакше писати не вмію. Не пишеться, і все тут)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-18 14:26:02 ]
Гарно!. така розпука!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 21:35:00 ]
Маріанночко, то не розпука, то такий перманентний стан - людина до усього звикає. Та краще б писати про щось щасливе і радісне. Але - поки не пишеться...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 22:05:06 ]
Перелюб карається...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 22:18:04 ]
Шановний Вітре, а чому Ви вирішили, нібито йдеться про чужого чоловіка (коханця тощо)? Все набагато сумніше))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 22:20:27 ]
"і не жити мені - для двох…" Но если о Боге, другое дело...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 22:58:33 ]
Е, Вітре, ви мене вимушуєте написати правду і нічого, окрім правди. Запевняю Вас - жодного перелюбу не було і не буде)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 23:55:48 ]
Якщо існує таке гарне слово, як перелюб (наче перехресне запилювання?), то зарікатися можуть лише "перелюбозалежні"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 09:40:42 ]
Так, так і ще раз - так! Але ж - так хочеться чистоти, а там, де перелюб - там лише купа брудної білизни. З усією повагою до перелюблених (бо як не як - але ж - там також десь витає ЛЮБОВ).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-19 09:49:44 ]
А любов хіба не є чистотою?
Я, наприклад, маю тверде відчуття, що якщо відчуття любові щодо чогось "виникає", то вже не зникає ніколи.
І, як на мене, "любити лише одну" чи "любити лише одного" - абсолютний нонсенс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 07:07:53 ]
Глибинні, душевні почуття... Дуже проникливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 09:44:39 ]
Вдячна за розуміння) Йшло (та де ж там - виривалося на волю!) - тож мусила писати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 23:00:54 ]
РМ: Мала цілий день, аби зрозуміти, чи справді все так. Любов і справді чиста - якщо вона справжня. Чомусь маю таке переконання, що щасливі ті люди, які здатні кохати одну людину. Але ж в чомусь правий і Вітер ночі. Отже, де перелюбство, а де кохання, нехай кожен вирішує собі сам.
З повагою до Вашої думки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 21:39:05 ]
Не втечеш
Від задухи
Свіжості
Його позирку.
Чіпляєшся,
Травмуючись,
На брамі
Його душі.
Намагаєшся
Достукатись
І відкрити засуви...
І запалити ватру
У серці коханого...
Зворушливо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 21:54:13 ]
Не достукатись - бо
Розхристаний,
загублений у власному
багатоголоссі,
глухий до чужих
волань і тихого
шепоту,
ніжно торкається
поглядом і пита:
Чому так пізно?
Чому не дочекався?!

Дякую))Зворушливо - це, радше, про Ваш коментар.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:01:46 ]
Спасибі і Вам, Зіронько. Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:04:45 ]
Дякую! І вам - натхнення та радості. Боротимусь)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:06:30 ]
!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:07:38 ]
Оту Ватру палять вже сотні років...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:09:21 ]
Ех, Вітре, моїй ЛГ, схоже, доведеться хіба самі віршовані мислеформи писати, аніж палити з кимось таку ось Ватру...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:12:51 ]
Все відносно... Щасти)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:16:55 ]
Вітре, а я думаю, що не завше все сумне - гарне.
Ви, немов Ейнштейн) Маю одну мрію - хочу навчитися писати про радісне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:20:00 ]
Зараз...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:22:46 ]
Мы с Томасом наелись плова
И завалились на диван,
А ты, бездомная обжора,
Ушла в какой-то ресторан.

Но нам с котом тепло и мягко,
Меня он любит, повезло.
Под вечер, наглотавшись мяска,
Мы счастливы тебе на зло.

А Ваши кошки нам не пара,
На «Вискас» больше не глядим.
Для каждого своя отрава.
Чужой отравы не хотим.

В.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 22:37:25 ]
Вітре, мій болінез Мартусь тільки облизується))

Як же Ви вмієте на ніч підняти настрій, який протягом дня хіба що ліниво тягнувся слідом за мною...

Матиму у кого вчитись)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 22:46:37 ]
Ото тільки зараз і прочитав публікацію. (
І до чого тут Бог, Зорюсю? Він винний так, що в коханого ліргероїні нічого не запалюється? І який коханий, така і кохана?..
Не та композиція. Краще видалити. Може вплинути і на життя автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 23:26:27 ]
Е, ні - нізащо! Публікаця містить прохання - а воно ж віра, а звідти - і до візуалізації недалеко, чи не так? І хто сказав, що нічого? Ватра - не запалюється, а вогонь тліє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:34:08 ]
Ні, так, ні. Вам видніше. Тут все на межі, і навіть за межею смаку, і образливо про Бога, і пряма формула-прохання смерті... за мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 23:45:25 ]
Тому що вважаю, що людина (Вінець творіння - з епохи Відродження, чи не так?) живе тільки тоді, коли КОХАЄ. Бо це і є та межа, яка найбільше зближує нас із Богом. А коли і чому вмирати - вибирати Йому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:52:10 ]
Ви не читали більш ранніх авторів? Чи ту ж Біблію? Не кажу вже про Книгу Мертвих єгиптян, шумерську міфологію, грецьку міфологію?
А є ще і більш древні послання...
Не можна змінювати сенси означень, які не ви придумали... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 23:53:55 ]
А що було до "Епохи Відродження"?
А "кохати" і "любити" хіба не є дещо різними поняттями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:02:09 ]
Юрію. Любити - дитину, маму, батька, друзів і т.д. Кохати - тільки коханого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 00:51:47 ]
Тебе, рідний краю,
до болю кохаю...
Лети, моя пісне, лети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:56:13 ]
За рідну землю - віддам життя (хай вибачить РМ, що розпоряджаюсь тим, чим не володію).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 00:53:32 ]
Гммм,
Зоре, тому тоді до чого
"Тому що вважаю, що людина живе тільки тоді, коли КОХАЄ. Бо це і є та межа, яка найбільше зближує нас із Богом."
Тобто, коли людина ЛЮБИТЬ - то вона не живе, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:57:40 ]
Для мене "кохати" вище за "любити". Спробуйте жити без кохання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 01:04:36 ]
Кому що... Зоре... кому що...
Кохання - це паталогічна форма любові,
спричинена біо-хімічною реакією, і тому не здатна піднятися до чогось більшого, аніж егоїстичного - "хочу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 00:52:16 ]
Р.М. Витерла попередній свій коментар - а не варто було. Оскільки я не Лао-цзи, то маю право на певні помилки. Перепрошую, якщо образила Ваш естетичний смак.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 01:10:00 ]
Ні, кохання - це що я можу віддати, а не взяти. Насамперед! Паталогічна - тому що з відхиленнями?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 05:09:20 ]
"Віддача" іде через те саме "хочу" - зараз і вже... і при можливості... - а ні - то - через серцеве страждання...
О Зоре, на відміну від "кохання" - "любов" не потребує нічого з іншого боку - тому вона є найвищим осягненням свого "я".
Тому саме поняття "Бога" синонімує з "любов`ю" - а не з "коханням"... тому я не розумію - як можна "кахання" ставити вище
за "Бога". А паталогічність полягає у хворобливому стані, у котрому перебуває "серце" і цей стан змінний - від одичілої пристрасті -
до різнокольорової ненависті, де ревність займає своє почеснр місце. З "любов`ю" - все простіше, там постійно - світло...
Згадайте Христа - він вмирав не заради "кохання" і не від нього - а задля повернення людей до Бога - тобто до "Любові".
Світла Вам,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-21 10:39:48 ]
"Бо любов сильна як смерть,
зависть тверда як ад, її крила - огняні крила, її полумінь. Велика вода не зможе
згасити любови, і ріки її не затоплять. Якщо чоловік віддасть ввесь свій маєток в
любові, погордою ним погордять".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 12:57:44 ]
!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 00:11:14 ]
Навзаєм)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-23 19:39:44 ]
Гарно, натхненно. Сподобалось.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-23 20:12:10 ]
Дякую, Аделю - за те, що відчули і зрозуміли)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мері Лі (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-25 13:23:11 ]
)))Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 00:08:12 ]
:-))