ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Олег Герман
2025.09.30 20:21
Паразити свідомості. Частина IV. Заздрість — вампір психічного здоров’я
Про неї нечасто згадують у психологічних пабліках і на тренінгах. Психологи та коучі оминають цю тему, а інші представники «псевдопсихологічної» спільноти висловлюються вкрай стримано. Та що там, самі пацієнти бояться зізнатися в цьому почутті не тільки т

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Олег Герман
2025.09.29 19:44
Паразити свідомості. Частина ІІІ. Образа: по інший бік провини
Перш ніж вдаватися до чергових навколопсихологічних роздумів, слід навести кілька уточнень. Під образою мається на увазі не вчинок, а почуття. Почуття від емоції в свою чергу теж відрізняється, як до прикладу відрізняються образа та роздратування. Роздрат

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Моє рідне село
Поміж пагорбів хвиль, між лісів, де дорога одна,
Притулилось село до полів, тихий Буг котить води з вікна,
Обнімають садочки натомлені днями хати
І шепочуть казки попід кожну із них квітники.
Рідне село, моє рідне село, - серце матері, батьківський голос.
Рідне село, моє рідне село, - ти як пісня, що виросла в колос.
Чути клич джерела, і дерев, і птахів, і землі,
Набосяка дитинство торує стежини свої,
Я спішу, я іду з кожним кроком назустріч тобі,
Та чому так надовго тебе залишили у сні?
Рідне село, моє рідне село, - рідна школа, лелече гніздо.
Рідне село, моє рідне село, - ти у світ моє перше вікно.
12.07.2011

***
З Бурштином мене доля пов'язала порівняно недавно, а витоки, витоки із Бугу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-12 01:01:19
Переглядів сторінки твору 8067
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.008 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 04:56:21 ]
Прювєт... еее... Євгеніє,
Мо` я троха у крітіка побавЛЮсі?
У мене теж є село, де я проводив всі мої літні вакації - с.Яблунів на Тернопільщині - незабуні спогади...
а чо` "тихий Буг котить хвилі з вікна." - шо то потоп був чи ше яка напасть?
"Обнімають садочки натомлені днями хати" - хто кого обіймає - хати -садочки чи навпаки?
"І шепочуть казки попід кожну із них квітники." - вони шепочуть попід хату?
"Та чому так надовго тебе залишили у сні?" - перепрошую - а хто залишив? Мо` тоді "залишила"?
Ммм,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:25:02 ]
Привіт!
ЗаЛЮбки відповім.
1) Річка тече селом, викрутасами, попід (повз) самі хати, виглянувши у вікно, здається, що потоп чи шо, словом, зразу хвилі, а ще гуси, качки, кладочки і одна вода.
2) На місці села(кількох), кажуть, колись було море, пагорби - колишні береги, якщо вийти на один із них - бачиш хати в обіймах садочків.
3) Попід (в значенні біля хати) - це у нас так говорять.
4) ЗалишилИ - це я вже заїхала в іншу реальність, сплять наші села, тобто не розвиваються, а скоріше занепадають, хоча, якщо взяти кожну господАрку (в значенні обійстя), де ще живуть люди, то прогрес очевидний, заробітки і тільки заробітки.
От-таке моє авторське бачення і тільки...
Дякую, ЛЮб(лю) твою "крітіку".
Мууур, мяяууу,
Женя.
Подивлюсь потім по карті, де той Яблунів, чи далеко? (Але з вікна не видко, це точно).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:53:09 ]
А, хати з садочками най обнімаються, бо скоро нікому буде в селах, це співвідношення нерадісне тих, хто прийшли у цей світ і відійшли.
Ночі працюють в "убыток", банкротують потрохи.
Мож' віршів мало відповідних...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 08:56:06 ]
пісенно!
пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 09:40:26 ]
Женю!
За твоїм енергійним "творчим галопом" мій кінь прямо не встигає. :))
Прочитав і щось дуже рідне і близьке дихнуло...
Як у Шевченка: "Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 09:59:12 ]
а справді, так дуже тепло і по-дитячому рідно.
шкода, що рідні місця - то більше наша вигадка,
вони старіють разом з нами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 10:13:41 ]
Оль, а мені чомусь здається, що рідні місця старіють швидше, ніж ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 10:14:57 ]
ти точніше сказала те, що мені відчулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 10:52:34 ]
Дякую за те, що так гамірно на моїй сторінці.
Василю, я мушу галопом, бо вже відпустка закінчується, а там будуть інші скачки...
Олю, але без вигадки не цікаво, хоч в даному випадку все цілком реально.
Село, проза життя, Маріанно, і ще хочеться до того всього чогось такого!!! із твоїх новел...
А коли наступна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:03:04 ]
Настрій вірша дуже близький і зрозумілий, сприймається... Щиро і вдячно. Удачі, Бурштинова Бужанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:41:46 ]
Шкодую, що колись не додумалася назватися Бужанкою, а тепер... так вже є Надбужанка...
Ти, мабуть, не був біля витоків Бугу, а сюди міжнародні делегації приїжджають на екскурсії, жаль цей рік фестиваль "Чисті джерела Бугу" від нас забрали у надбужанські краї, в честь 200-ліття з дня народження Шашкевича.
Дякую, Іванку, мож' колись пройдемося попід Бугом?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 12:22:25 ]
Так, всі традиційні образи на місці:)) У селі важче жити, пані Женю Бурштинова, там гостювати добре. Але чомусь от прийняти так типово сумувати за сільським життям. Розумію Вас, це проосто ностальгія за минулим, незалежно від території, так? Але що ріка тече з вікна? :))
Мабуть, Ви неточно висловилися, хотіли сказати, що з вікна видно ріку?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:33:29 ]
Дякую за відгук, але для мене річка тече саме з мого вікна, а може ще подумаю, тут є варіанти... А вікно..., з нього видно витік річки, тобто саме джерело, яке б'є з-під землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:10:15 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 17:58:37 ]
Классс)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 18:50:09 ]
Женю!
Перечитую і милуюся твоїм відгуком на мою "Аритмію".
Там скільки прекрасних образів і метафор із першого до останнього рядка!!!
І хочеться жити і... ЛЮБИТИ.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:53:44 ]
О, якщо і любити хочеться, то я тільки тішуся.
Дякую щиро усім за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:45:11 ]
Не дочекаюсь коректур.
Ще учора хотів написати про пагорбіВ ХВиль, щоб привернути увагу до чудової метафори та до збігу приголосних. Його неможливо розірвати. Його можна декламувати, але воно, НМСД, якось "не теє". Як кажуть вже і у Княжичах, не співа'.
"Тихий Буг" - це теж річка? Існує Південний, а тепер ще і цей. Я мислю стереотипами.
Гарні рими:
- голос/колос;
- гніздо/вікно;
Цей рядок можна було б поліпшити:
- "І шепочуть казки попід кожну із них квітники".
Яка різниця - під кожну чи ні? А творчий задум цікавий.
Лірика заворожує, бо мене самого від Києва нудить.
Я її сприймаю усею душею.
Хочу жити у своєму селі, а воно вже не село і не місто. А так собі - котеджний куток. А наші хатини - як мозолі, натерті на землі людьми та часом.

З подякою і повагою,
Г.С. (і без критики).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:49:42 ]
Пардон. "Усією".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 21:37:19 ]
Дякую за такий розлогий коментар.
Відносно збігу приголосних - так вийшло.
А тихий з малої букви, отже не може бути назвою.
Решта сприймається на "ура". Ще раз дяка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:48:50 ]
Женю, ось тільки прочитала твоє пісенно-сердечне про рідне село - я так защеміло під серцем! Десь там і мої рідні-прерідні пагорби, і церковця, вина з балкону, і навіть Чортова гора... І все таке любе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:58:16 ]
Дякую, так своє завжди найкраще і наймиліше серцю, помислу і взору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 16:31:49 ]
Вже зневажливо дивиться
І шепоче село...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:36:48 ]
Ну, так, якщо хтось кудись не туди..., в селі всі про всіх все знають...