ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Моє рідне село
Поміж пагорбів хвиль, між лісів, де дорога одна,
Притулилось село до полів, тихий Буг котить води з вікна,
Обнімають садочки натомлені днями хати
І шепочуть казки попід кожну із них квітники.
Рідне село, моє рідне село, - серце матері, батьківський голос.
Рідне село, моє рідне село, - ти як пісня, що виросла в колос.
Чути клич джерела, і дерев, і птахів, і землі,
Набосяка дитинство торує стежини свої,
Я спішу, я іду з кожним кроком назустріч тобі,
Та чому так надовго тебе залишили у сні?
Рідне село, моє рідне село, - рідна школа, лелече гніздо.
Рідне село, моє рідне село, - ти у світ моє перше вікно.
12.07.2011

***
З Бурштином мене доля пов'язала порівняно недавно, а витоки, витоки із Бугу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-12 01:01:19
Переглядів сторінки твору 8759
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.008 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 04:56:21 ]
Прювєт... еее... Євгеніє,
Мо` я троха у крітіка побавЛЮсі?
У мене теж є село, де я проводив всі мої літні вакації - с.Яблунів на Тернопільщині - незабуні спогади...
а чо` "тихий Буг котить хвилі з вікна." - шо то потоп був чи ше яка напасть?
"Обнімають садочки натомлені днями хати" - хто кого обіймає - хати -садочки чи навпаки?
"І шепочуть казки попід кожну із них квітники." - вони шепочуть попід хату?
"Та чому так надовго тебе залишили у сні?" - перепрошую - а хто залишив? Мо` тоді "залишила"?
Ммм,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:25:02 ]
Привіт!
ЗаЛЮбки відповім.
1) Річка тече селом, викрутасами, попід (повз) самі хати, виглянувши у вікно, здається, що потоп чи шо, словом, зразу хвилі, а ще гуси, качки, кладочки і одна вода.
2) На місці села(кількох), кажуть, колись було море, пагорби - колишні береги, якщо вийти на один із них - бачиш хати в обіймах садочків.
3) Попід (в значенні біля хати) - це у нас так говорять.
4) ЗалишилИ - це я вже заїхала в іншу реальність, сплять наші села, тобто не розвиваються, а скоріше занепадають, хоча, якщо взяти кожну господАрку (в значенні обійстя), де ще живуть люди, то прогрес очевидний, заробітки і тільки заробітки.
От-таке моє авторське бачення і тільки...
Дякую, ЛЮб(лю) твою "крітіку".
Мууур, мяяууу,
Женя.
Подивлюсь потім по карті, де той Яблунів, чи далеко? (Але з вікна не видко, це точно).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:53:09 ]
А, хати з садочками най обнімаються, бо скоро нікому буде в селах, це співвідношення нерадісне тих, хто прийшли у цей світ і відійшли.
Ночі працюють в "убыток", банкротують потрохи.
Мож' віршів мало відповідних...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 08:56:06 ]
пісенно!
пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 09:40:26 ]
Женю!
За твоїм енергійним "творчим галопом" мій кінь прямо не встигає. :))
Прочитав і щось дуже рідне і близьке дихнуло...
Як у Шевченка: "Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 09:59:12 ]
а справді, так дуже тепло і по-дитячому рідно.
шкода, що рідні місця - то більше наша вигадка,
вони старіють разом з нами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 10:13:41 ]
Оль, а мені чомусь здається, що рідні місця старіють швидше, ніж ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 10:14:57 ]
ти точніше сказала те, що мені відчулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 10:52:34 ]
Дякую за те, що так гамірно на моїй сторінці.
Василю, я мушу галопом, бо вже відпустка закінчується, а там будуть інші скачки...
Олю, але без вигадки не цікаво, хоч в даному випадку все цілком реально.
Село, проза життя, Маріанно, і ще хочеться до того всього чогось такого!!! із твоїх новел...
А коли наступна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:03:04 ]
Настрій вірша дуже близький і зрозумілий, сприймається... Щиро і вдячно. Удачі, Бурштинова Бужанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:41:46 ]
Шкодую, що колись не додумалася назватися Бужанкою, а тепер... так вже є Надбужанка...
Ти, мабуть, не був біля витоків Бугу, а сюди міжнародні делегації приїжджають на екскурсії, жаль цей рік фестиваль "Чисті джерела Бугу" від нас забрали у надбужанські краї, в честь 200-ліття з дня народження Шашкевича.
Дякую, Іванку, мож' колись пройдемося попід Бугом?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 12:22:25 ]
Так, всі традиційні образи на місці:)) У селі важче жити, пані Женю Бурштинова, там гостювати добре. Але чомусь от прийняти так типово сумувати за сільським життям. Розумію Вас, це проосто ностальгія за минулим, незалежно від території, так? Але що ріка тече з вікна? :))
Мабуть, Ви неточно висловилися, хотіли сказати, що з вікна видно ріку?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:33:29 ]
Дякую за відгук, але для мене річка тече саме з мого вікна, а може ще подумаю, тут є варіанти... А вікно..., з нього видно витік річки, тобто саме джерело, яке б'є з-під землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:10:15 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 17:58:37 ]
Классс)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 18:50:09 ]
Женю!
Перечитую і милуюся твоїм відгуком на мою "Аритмію".
Там скільки прекрасних образів і метафор із першого до останнього рядка!!!
І хочеться жити і... ЛЮБИТИ.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:53:44 ]
О, якщо і любити хочеться, то я тільки тішуся.
Дякую щиро усім за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:45:11 ]
Не дочекаюсь коректур.
Ще учора хотів написати про пагорбіВ ХВиль, щоб привернути увагу до чудової метафори та до збігу приголосних. Його неможливо розірвати. Його можна декламувати, але воно, НМСД, якось "не теє". Як кажуть вже і у Княжичах, не співа'.
"Тихий Буг" - це теж річка? Існує Південний, а тепер ще і цей. Я мислю стереотипами.
Гарні рими:
- голос/колос;
- гніздо/вікно;
Цей рядок можна було б поліпшити:
- "І шепочуть казки попід кожну із них квітники".
Яка різниця - під кожну чи ні? А творчий задум цікавий.
Лірика заворожує, бо мене самого від Києва нудить.
Я її сприймаю усею душею.
Хочу жити у своєму селі, а воно вже не село і не місто. А так собі - котеджний куток. А наші хатини - як мозолі, натерті на землі людьми та часом.

З подякою і повагою,
Г.С. (і без критики).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:49:42 ]
Пардон. "Усією".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 21:37:19 ]
Дякую за такий розлогий коментар.
Відносно збігу приголосних - так вийшло.
А тихий з малої букви, отже не може бути назвою.
Решта сприймається на "ура". Ще раз дяка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:48:50 ]
Женю, ось тільки прочитала твоє пісенно-сердечне про рідне село - я так защеміло під серцем! Десь там і мої рідні-прерідні пагорби, і церковця, вина з балкону, і навіть Чортова гора... І все таке любе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:58:16 ]
Дякую, так своє завжди найкраще і наймиліше серцю, помислу і взору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 16:31:49 ]
Вже зневажливо дивиться
І шепоче село...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:36:48 ]
Ну, так, якщо хтось кудись не туди..., в селі всі про всіх все знають...