ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
1956. Зима
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
Повернення душ
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
Мій читацький денник. Борис Костиря
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Помилка
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Сенси
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
* * *
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
***
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура...
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
Хлібна неділя
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
04.04.2026.
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
* 34 *
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Невдалий похід Миська Тарана в 1641 році
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Дербі погоди і літа
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Світло Вербної неділі
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Моє рідне село
Поміж пагорбів хвиль, між лісів, де дорога одна,
Притулилось село до полів, тихий Буг котить води з вікна,
Обнімають садочки натомлені днями хати
І шепочуть казки попід кожну із них квітники.
Рідне село, моє рідне село, - серце матері, батьківський голос.
Рідне село, моє рідне село, - ти як пісня, що виросла в колос.
Чути клич джерела, і дерев, і птахів, і землі,
Набосяка дитинство торує стежини свої,
Я спішу, я іду з кожним кроком назустріч тобі,
Та чому так надовго тебе залишили у сні?
Рідне село, моє рідне село, - рідна школа, лелече гніздо.
Рідне село, моє рідне село, - ти у світ моє перше вікно.
12.07.2011

***
З Бурштином мене доля пов'язала порівняно недавно, а витоки, витоки із Бугу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-12 01:01:19
Переглядів сторінки твору 8411
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.008 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 04:56:21 ]
Прювєт... еее... Євгеніє,
Мо` я троха у крітіка побавЛЮсі?
У мене теж є село, де я проводив всі мої літні вакації - с.Яблунів на Тернопільщині - незабуні спогади...
а чо` "тихий Буг котить хвилі з вікна." - шо то потоп був чи ше яка напасть?
"Обнімають садочки натомлені днями хати" - хто кого обіймає - хати -садочки чи навпаки?
"І шепочуть казки попід кожну із них квітники." - вони шепочуть попід хату?
"Та чому так надовго тебе залишили у сні?" - перепрошую - а хто залишив? Мо` тоді "залишила"?
Ммм,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:25:02 ]
Привіт!
ЗаЛЮбки відповім.
1) Річка тече селом, викрутасами, попід (повз) самі хати, виглянувши у вікно, здається, що потоп чи шо, словом, зразу хвилі, а ще гуси, качки, кладочки і одна вода.
2) На місці села(кількох), кажуть, колись було море, пагорби - колишні береги, якщо вийти на один із них - бачиш хати в обіймах садочків.
3) Попід (в значенні біля хати) - це у нас так говорять.
4) ЗалишилИ - це я вже заїхала в іншу реальність, сплять наші села, тобто не розвиваються, а скоріше занепадають, хоча, якщо взяти кожну господАрку (в значенні обійстя), де ще живуть люди, то прогрес очевидний, заробітки і тільки заробітки.
От-таке моє авторське бачення і тільки...
Дякую, ЛЮб(лю) твою "крітіку".
Мууур, мяяууу,
Женя.
Подивлюсь потім по карті, де той Яблунів, чи далеко? (Але з вікна не видко, це точно).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:53:09 ]
А, хати з садочками най обнімаються, бо скоро нікому буде в селах, це співвідношення нерадісне тих, хто прийшли у цей світ і відійшли.
Ночі працюють в "убыток", банкротують потрохи.
Мож' віршів мало відповідних...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 08:56:06 ]
пісенно!
пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 09:40:26 ]
Женю!
За твоїм енергійним "творчим галопом" мій кінь прямо не встигає. :))
Прочитав і щось дуже рідне і близьке дихнуло...
Як у Шевченка: "Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 09:59:12 ]
а справді, так дуже тепло і по-дитячому рідно.
шкода, що рідні місця - то більше наша вигадка,
вони старіють разом з нами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 10:13:41 ]
Оль, а мені чомусь здається, що рідні місця старіють швидше, ніж ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 10:14:57 ]
ти точніше сказала те, що мені відчулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 10:52:34 ]
Дякую за те, що так гамірно на моїй сторінці.
Василю, я мушу галопом, бо вже відпустка закінчується, а там будуть інші скачки...
Олю, але без вигадки не цікаво, хоч в даному випадку все цілком реально.
Село, проза життя, Маріанно, і ще хочеться до того всього чогось такого!!! із твоїх новел...
А коли наступна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:03:04 ]
Настрій вірша дуже близький і зрозумілий, сприймається... Щиро і вдячно. Удачі, Бурштинова Бужанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:41:46 ]
Шкодую, що колись не додумалася назватися Бужанкою, а тепер... так вже є Надбужанка...
Ти, мабуть, не був біля витоків Бугу, а сюди міжнародні делегації приїжджають на екскурсії, жаль цей рік фестиваль "Чисті джерела Бугу" від нас забрали у надбужанські краї, в честь 200-ліття з дня народження Шашкевича.
Дякую, Іванку, мож' колись пройдемося попід Бугом?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 12:22:25 ]
Так, всі традиційні образи на місці:)) У селі важче жити, пані Женю Бурштинова, там гостювати добре. Але чомусь от прийняти так типово сумувати за сільським життям. Розумію Вас, це проосто ностальгія за минулим, незалежно від території, так? Але що ріка тече з вікна? :))
Мабуть, Ви неточно висловилися, хотіли сказати, що з вікна видно ріку?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:33:29 ]
Дякую за відгук, але для мене річка тече саме з мого вікна, а може ще подумаю, тут є варіанти... А вікно..., з нього видно витік річки, тобто саме джерело, яке б'є з-під землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:10:15 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 17:58:37 ]
Классс)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 18:50:09 ]
Женю!
Перечитую і милуюся твоїм відгуком на мою "Аритмію".
Там скільки прекрасних образів і метафор із першого до останнього рядка!!!
І хочеться жити і... ЛЮБИТИ.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:53:44 ]
О, якщо і любити хочеться, то я тільки тішуся.
Дякую щиро усім за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:45:11 ]
Не дочекаюсь коректур.
Ще учора хотів написати про пагорбіВ ХВиль, щоб привернути увагу до чудової метафори та до збігу приголосних. Його неможливо розірвати. Його можна декламувати, але воно, НМСД, якось "не теє". Як кажуть вже і у Княжичах, не співа'.
"Тихий Буг" - це теж річка? Існує Південний, а тепер ще і цей. Я мислю стереотипами.
Гарні рими:
- голос/колос;
- гніздо/вікно;
Цей рядок можна було б поліпшити:
- "І шепочуть казки попід кожну із них квітники".
Яка різниця - під кожну чи ні? А творчий задум цікавий.
Лірика заворожує, бо мене самого від Києва нудить.
Я її сприймаю усею душею.
Хочу жити у своєму селі, а воно вже не село і не місто. А так собі - котеджний куток. А наші хатини - як мозолі, натерті на землі людьми та часом.

З подякою і повагою,
Г.С. (і без критики).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:49:42 ]
Пардон. "Усією".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 21:37:19 ]
Дякую за такий розлогий коментар.
Відносно збігу приголосних - так вийшло.
А тихий з малої букви, отже не може бути назвою.
Решта сприймається на "ура". Ще раз дяка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:48:50 ]
Женю, ось тільки прочитала твоє пісенно-сердечне про рідне село - я так защеміло під серцем! Десь там і мої рідні-прерідні пагорби, і церковця, вина з балкону, і навіть Чортова гора... І все таке любе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:58:16 ]
Дякую, так своє завжди найкраще і наймиліше серцю, помислу і взору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 16:31:49 ]
Вже зневажливо дивиться
І шепоче село...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:36:48 ]
Ну, так, якщо хтось кудись не туди..., в селі всі про всіх все знають...