ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Моє рідне село
Поміж пагорбів хвиль, між лісів, де дорога одна,
Притулилось село до полів, тихий Буг котить води з вікна,
Обнімають садочки натомлені днями хати
І шепочуть казки попід кожну із них квітники.
Рідне село, моє рідне село, - серце матері, батьківський голос.
Рідне село, моє рідне село, - ти як пісня, що виросла в колос.
Чути клич джерела, і дерев, і птахів, і землі,
Набосяка дитинство торує стежини свої,
Я спішу, я іду з кожним кроком назустріч тобі,
Та чому так надовго тебе залишили у сні?
Рідне село, моє рідне село, - рідна школа, лелече гніздо.
Рідне село, моє рідне село, - ти у світ моє перше вікно.
12.07.2011

***
З Бурштином мене доля пов'язала порівняно недавно, а витоки, витоки із Бугу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-12 01:01:19
Переглядів сторінки твору 7628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.008 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 04:56:21 ]
Прювєт... еее... Євгеніє,
Мо` я троха у крітіка побавЛЮсі?
У мене теж є село, де я проводив всі мої літні вакації - с.Яблунів на Тернопільщині - незабуні спогади...
а чо` "тихий Буг котить хвилі з вікна." - шо то потоп був чи ше яка напасть?
"Обнімають садочки натомлені днями хати" - хто кого обіймає - хати -садочки чи навпаки?
"І шепочуть казки попід кожну із них квітники." - вони шепочуть попід хату?
"Та чому так надовго тебе залишили у сні?" - перепрошую - а хто залишив? Мо` тоді "залишила"?
Ммм,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:25:02 ]
Привіт!
ЗаЛЮбки відповім.
1) Річка тече селом, викрутасами, попід (повз) самі хати, виглянувши у вікно, здається, що потоп чи шо, словом, зразу хвилі, а ще гуси, качки, кладочки і одна вода.
2) На місці села(кількох), кажуть, колись було море, пагорби - колишні береги, якщо вийти на один із них - бачиш хати в обіймах садочків.
3) Попід (в значенні біля хати) - це у нас так говорять.
4) ЗалишилИ - це я вже заїхала в іншу реальність, сплять наші села, тобто не розвиваються, а скоріше занепадають, хоча, якщо взяти кожну господАрку (в значенні обійстя), де ще живуть люди, то прогрес очевидний, заробітки і тільки заробітки.
От-таке моє авторське бачення і тільки...
Дякую, ЛЮб(лю) твою "крітіку".
Мууур, мяяууу,
Женя.
Подивлюсь потім по карті, де той Яблунів, чи далеко? (Але з вікна не видко, це точно).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:53:09 ]
А, хати з садочками най обнімаються, бо скоро нікому буде в селах, це співвідношення нерадісне тих, хто прийшли у цей світ і відійшли.
Ночі працюють в "убыток", банкротують потрохи.
Мож' віршів мало відповідних...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 08:56:06 ]
пісенно!
пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 09:40:26 ]
Женю!
За твоїм енергійним "творчим галопом" мій кінь прямо не встигає. :))
Прочитав і щось дуже рідне і близьке дихнуло...
Як у Шевченка: "Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 09:59:12 ]
а справді, так дуже тепло і по-дитячому рідно.
шкода, що рідні місця - то більше наша вигадка,
вони старіють разом з нами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 10:13:41 ]
Оль, а мені чомусь здається, що рідні місця старіють швидше, ніж ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 10:14:57 ]
ти точніше сказала те, що мені відчулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 10:52:34 ]
Дякую за те, що так гамірно на моїй сторінці.
Василю, я мушу галопом, бо вже відпустка закінчується, а там будуть інші скачки...
Олю, але без вигадки не цікаво, хоч в даному випадку все цілком реально.
Село, проза життя, Маріанно, і ще хочеться до того всього чогось такого!!! із твоїх новел...
А коли наступна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:03:04 ]
Настрій вірша дуже близький і зрозумілий, сприймається... Щиро і вдячно. Удачі, Бурштинова Бужанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:41:46 ]
Шкодую, що колись не додумалася назватися Бужанкою, а тепер... так вже є Надбужанка...
Ти, мабуть, не був біля витоків Бугу, а сюди міжнародні делегації приїжджають на екскурсії, жаль цей рік фестиваль "Чисті джерела Бугу" від нас забрали у надбужанські краї, в честь 200-ліття з дня народження Шашкевича.
Дякую, Іванку, мож' колись пройдемося попід Бугом?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 12:22:25 ]
Так, всі традиційні образи на місці:)) У селі важче жити, пані Женю Бурштинова, там гостювати добре. Але чомусь от прийняти так типово сумувати за сільським життям. Розумію Вас, це проосто ностальгія за минулим, незалежно від території, так? Але що ріка тече з вікна? :))
Мабуть, Ви неточно висловилися, хотіли сказати, що з вікна видно ріку?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:33:29 ]
Дякую за відгук, але для мене річка тече саме з мого вікна, а може ще подумаю, тут є варіанти... А вікно..., з нього видно витік річки, тобто саме джерело, яке б'є з-під землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:10:15 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 17:58:37 ]
Классс)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 18:50:09 ]
Женю!
Перечитую і милуюся твоїм відгуком на мою "Аритмію".
Там скільки прекрасних образів і метафор із першого до останнього рядка!!!
І хочеться жити і... ЛЮБИТИ.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:53:44 ]
О, якщо і любити хочеться, то я тільки тішуся.
Дякую щиро усім за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:45:11 ]
Не дочекаюсь коректур.
Ще учора хотів написати про пагорбіВ ХВиль, щоб привернути увагу до чудової метафори та до збігу приголосних. Його неможливо розірвати. Його можна декламувати, але воно, НМСД, якось "не теє". Як кажуть вже і у Княжичах, не співа'.
"Тихий Буг" - це теж річка? Існує Південний, а тепер ще і цей. Я мислю стереотипами.
Гарні рими:
- голос/колос;
- гніздо/вікно;
Цей рядок можна було б поліпшити:
- "І шепочуть казки попід кожну із них квітники".
Яка різниця - під кожну чи ні? А творчий задум цікавий.
Лірика заворожує, бо мене самого від Києва нудить.
Я її сприймаю усею душею.
Хочу жити у своєму селі, а воно вже не село і не місто. А так собі - котеджний куток. А наші хатини - як мозолі, натерті на землі людьми та часом.

З подякою і повагою,
Г.С. (і без критики).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:49:42 ]
Пардон. "Усією".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 21:37:19 ]
Дякую за такий розлогий коментар.
Відносно збігу приголосних - так вийшло.
А тихий з малої букви, отже не може бути назвою.
Решта сприймається на "ура". Ще раз дяка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:48:50 ]
Женю, ось тільки прочитала твоє пісенно-сердечне про рідне село - я так защеміло під серцем! Десь там і мої рідні-прерідні пагорби, і церковця, вина з балкону, і навіть Чортова гора... І все таке любе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:58:16 ]
Дякую, так своє завжди найкраще і наймиліше серцю, помислу і взору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 16:31:49 ]
Вже зневажливо дивиться
І шепоче село...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:36:48 ]
Ну, так, якщо хтось кудись не туди..., в селі всі про всіх все знають...