ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
Спогад
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Птахи
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
Ніч
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Як Данило Галицький Галич втратив
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
* * *
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 Моє рідне село
Поміж пагорбів хвиль, між лісів, де дорога одна,
Притулилось село до полів, тихий Буг котить води з вікна,
Обнімають садочки натомлені днями хати
І шепочуть казки попід кожну із них квітники.
Рідне село, моє рідне село, - серце матері, батьківський голос.
Рідне село, моє рідне село, - ти як пісня, що виросла в колос.
Чути клич джерела, і дерев, і птахів, і землі,
Набосяка дитинство торує стежини свої,
Я спішу, я іду з кожним кроком назустріч тобі,
Та чому так надовго тебе залишили у сні?
Рідне село, моє рідне село, - рідна школа, лелече гніздо.
Рідне село, моє рідне село, - ти у світ моє перше вікно.
12.07.2011

***
З Бурштином мене доля пов'язала порівняно недавно, а витоки, витоки із Бугу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-08-12 01:01:19
Переглядів сторінки твору 8574
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.008 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 04:56:21 ]
Прювєт... еее... Євгеніє,
Мо` я троха у крітіка побавЛЮсі?
У мене теж є село, де я проводив всі мої літні вакації - с.Яблунів на Тернопільщині - незабуні спогади...
а чо` "тихий Буг котить хвилі з вікна." - шо то потоп був чи ше яка напасть?
"Обнімають садочки натомлені днями хати" - хто кого обіймає - хати -садочки чи навпаки?
"І шепочуть казки попід кожну із них квітники." - вони шепочуть попід хату?
"Та чому так надовго тебе залишили у сні?" - перепрошую - а хто залишив? Мо` тоді "залишила"?
Ммм,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:25:02 ]
Привіт!
ЗаЛЮбки відповім.
1) Річка тече селом, викрутасами, попід (повз) самі хати, виглянувши у вікно, здається, що потоп чи шо, словом, зразу хвилі, а ще гуси, качки, кладочки і одна вода.
2) На місці села(кількох), кажуть, колись було море, пагорби - колишні береги, якщо вийти на один із них - бачиш хати в обіймах садочків.
3) Попід (в значенні біля хати) - це у нас так говорять.
4) ЗалишилИ - це я вже заїхала в іншу реальність, сплять наші села, тобто не розвиваються, а скоріше занепадають, хоча, якщо взяти кожну господАрку (в значенні обійстя), де ще живуть люди, то прогрес очевидний, заробітки і тільки заробітки.
От-таке моє авторське бачення і тільки...
Дякую, ЛЮб(лю) твою "крітіку".
Мууур, мяяууу,
Женя.
Подивлюсь потім по карті, де той Яблунів, чи далеко? (Але з вікна не видко, це точно).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 08:53:09 ]
А, хати з садочками най обнімаються, бо скоро нікому буде в селах, це співвідношення нерадісне тих, хто прийшли у цей світ і відійшли.
Ночі працюють в "убыток", банкротують потрохи.
Мож' віршів мало відповідних...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 08:56:06 ]
пісенно!
пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 09:40:26 ]
Женю!
За твоїм енергійним "творчим галопом" мій кінь прямо не встигає. :))
Прочитав і щось дуже рідне і близьке дихнуло...
Як у Шевченка: "Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 09:59:12 ]
а справді, так дуже тепло і по-дитячому рідно.
шкода, що рідні місця - то більше наша вигадка,
вони старіють разом з нами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 10:13:41 ]
Оль, а мені чомусь здається, що рідні місця старіють швидше, ніж ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 10:14:57 ]
ти точніше сказала те, що мені відчулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 10:52:34 ]
Дякую за те, що так гамірно на моїй сторінці.
Василю, я мушу галопом, бо вже відпустка закінчується, а там будуть інші скачки...
Олю, але без вигадки не цікаво, хоч в даному випадку все цілком реально.
Село, проза життя, Маріанно, і ще хочеться до того всього чогось такого!!! із твоїх новел...
А коли наступна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:03:04 ]
Настрій вірша дуже близький і зрозумілий, сприймається... Щиро і вдячно. Удачі, Бурштинова Бужанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:41:46 ]
Шкодую, що колись не додумалася назватися Бужанкою, а тепер... так вже є Надбужанка...
Ти, мабуть, не був біля витоків Бугу, а сюди міжнародні делегації приїжджають на екскурсії, жаль цей рік фестиваль "Чисті джерела Бугу" від нас забрали у надбужанські краї, в честь 200-ліття з дня народження Шашкевича.
Дякую, Іванку, мож' колись пройдемося попід Бугом?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 12:22:25 ]
Так, всі традиційні образи на місці:)) У селі важче жити, пані Женю Бурштинова, там гостювати добре. Але чомусь от прийняти так типово сумувати за сільським життям. Розумію Вас, це проосто ностальгія за минулим, незалежно від території, так? Але що ріка тече з вікна? :))
Мабуть, Ви неточно висловилися, хотіли сказати, що з вікна видно ріку?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:33:29 ]
Дякую за відгук, але для мене річка тече саме з мого вікна, а може ще подумаю, тут є варіанти... А вікно..., з нього видно витік річки, тобто саме джерело, яке б'є з-під землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:10:15 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 17:58:37 ]
Классс)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 18:50:09 ]
Женю!
Перечитую і милуюся твоїм відгуком на мою "Аритмію".
Там скільки прекрасних образів і метафор із першого до останнього рядка!!!
І хочеться жити і... ЛЮБИТИ.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:53:44 ]
О, якщо і любити хочеться, то я тільки тішуся.
Дякую щиро усім за відгуки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:45:11 ]
Не дочекаюсь коректур.
Ще учора хотів написати про пагорбіВ ХВиль, щоб привернути увагу до чудової метафори та до збігу приголосних. Його неможливо розірвати. Його можна декламувати, але воно, НМСД, якось "не теє". Як кажуть вже і у Княжичах, не співа'.
"Тихий Буг" - це теж річка? Існує Південний, а тепер ще і цей. Я мислю стереотипами.
Гарні рими:
- голос/колос;
- гніздо/вікно;
Цей рядок можна було б поліпшити:
- "І шепочуть казки попід кожну із них квітники".
Яка різниця - під кожну чи ні? А творчий задум цікавий.
Лірика заворожує, бо мене самого від Києва нудить.
Я її сприймаю усею душею.
Хочу жити у своєму селі, а воно вже не село і не місто. А так собі - котеджний куток. А наші хатини - як мозолі, натерті на землі людьми та часом.

З подякою і повагою,
Г.С. (і без критики).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-16 20:49:42 ]
Пардон. "Усією".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-16 21:37:19 ]
Дякую за такий розлогий коментар.
Відносно збігу приголосних - так вийшло.
А тихий з малої букви, отже не може бути назвою.
Решта сприймається на "ура". Ще раз дяка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 00:48:50 ]
Женю, ось тільки прочитала твоє пісенно-сердечне про рідне село - я так защеміло під серцем! Десь там і мої рідні-прерідні пагорби, і церковця, вина з балкону, і навіть Чортова гора... І все таке любе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 07:58:16 ]
Дякую, так своє завжди найкраще і наймиліше серцю, помислу і взору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 16:31:49 ]
Вже зневажливо дивиться
І шепоче село...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 18:36:48 ]
Ну, так, якщо хтось кудись не туди..., в селі всі про всіх все знають...