ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 КЛЮЧІ
Летіло літо понад явори
і спересердя брязкало ключами,
а в шумі вітру докори звучали:
"Ну ш-шчо на цей раз? Ш-шчо я натворив?"

А потім вітер вже свистів: "Прос-сти!
Отак без с-слова - прос-сто некрас-сиво!" -
і по алеях золотим курсивом
писав йому розпачливі листи.

В них визнавав вину, що зазвичай
демонстрував зухвалу непостійність,
та у далекім літа ґелґотінні
уже виразно чулося "Прощай..."

І вітер мчав за літом вдалечінь,
та раптом стих, немов не було втрати -
збагнув - якби не думало вертати,
хіба з собою брало би ключі?

2011



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-30 21:15:04
Переглядів сторінки твору 9437
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-30 21:22:28 ]
Вельми!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 21:27:14 ]
Дякую, Костю! Може ще трохи зарано, але Наталка Ліщинська пригадала мені його своїми С-соняхами))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 21:45:00 ]
Ярославе, дуже сподобався Ваш вірш, тільки чомусь "писав йому" на душу не лягло, за звучанням на цьому місці уявилось "слав навздогін". Вибачте, якщо суну носа не в свою справу.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 21:49:50 ]
Та ні, якраз вдячний за всі зауваги) подумаю над цим)
А вам дякую за добрі слова:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-30 21:51:24 ]
З ключами файно вийшло! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 22:03:31 ]
Дякую, Володимире!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-08-30 22:02:50 ]
Гарна картинка, Ярославе, цікаве звучання. Приємно відкрити для себе вашу творчість, чекатиму нових публікацій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 22:14:13 ]
Дякую, Олю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 23:12:01 ]
Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 23:41:41 ]
Дякую, Наталко!)
мені цей вірш трішки нагадує Ліну Костенко.
Хоч наче й я його написав)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-30 23:42:23 ]
Дякую, Наталю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-30 23:26:25 ]
Ми всі сумуємо за літом, яке минає...

У вас це вийшло прос-сто крас-сиво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 07:55:28 ]
Дякую, Наталко!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 08:55:11 ]
Сподобався вірш.
Образність, побудова, діалоги ві навіть прояви драматургії. Все є.
Ключі теж доволі цікаві, хоча не зовсім зрозумілі мені як читачу - лебедині вони чи від замка у тих дверях, за якими залишимось ми або воно - Літо.

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 09:05:59 ]
Дякую за теплі слова!
а в цьому вірші є ще один "ключ" - ґелґотіння. а, значить, це - дикі гуси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 09:07:56 ]
ну і як метафора - від дому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 10:20:33 ]
Що в нас було: любов і літо,
Любов і літо без тривог.
Оце й усе? А взагалі-то
Не так і мало як на двох


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 10:44:25 ]
Гарно!)
в гіршому випадку, можна обмежитися навіть самою любов"ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 11:01:28 ]
Ой, добре ж! Браво!

До дрібниць доколупаюся, можна, Ярославе?
Скопіюю твого вірша тут, із манюніми правками (то вже сам вирішуй, чи потрібні вони тобі):
А потім вітер ЗАСВИСТІВ: "Прос-сти!
Отак без с-слова - прос-сто некрас-сиво!" -
і НА алеях золотим курсивом
писав йому розпачливі листи,

ВІН визнавав вину, що зазвичай
демонстрував зухвалу непостійність,
та у далекім літа ґелґотінні
уже виразно чулося "Прощай..."

І вітер мчав за літом вдалечінь,
та раптом стих, немов не було втрати -
збагнув - якби не думало вертати,
ЧИ ПРИХОПИЛО БИ ВОНО КЛЮЧІ?
або
ЧИ ВЗЯЛО БИ ВОНО СВОЇ КЛЮЧІ?

Дякую, Ярославе, шкода, що в мене нема вищої, ніж 5,5. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 12:54:51 ]
дякую за прихильну оцінку)
з "на" і "засвистів" - ще раз подумаю. а всі інші варіанти я розглядав, але з різних причин відкинув. повір, я теж в великій мірі дбаю про милозвучність і мінімізацію приголосних. але коли це надто псує драматургію твору, то приходиться з цим миритися.
от, наприклад, коли замість "в них" поставити "він", то відчувається якась діра між строфами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 13:02:50 ]
Та я помічаю твою роботу над милозвучністю - теж повір.
Факт, цю дірку я також відчуваю... Тоді можна пошукати ще, бо й В них визнавав вину - так собі... Де визнавав вину... Ну захочеш, то знайдеш. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 12:58:47 ]
може тоді йди в майстри? здобувай право на вищі бали:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 13:05:31 ]
Право - воно лише майбутнє, те, в якому мене вже не буде. :-)
А й пішла, колись, може, за Поезію подужаю подарувати більше, ніж п"ять з половиною. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 13:01:16 ]
ок, над "прихопило" також подумаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 13:23:41 ]
на жаль, завжди мусить бути компроміс між формою і з містом. навіть "бутса", чи як ви її в поетичному світі називаєте, дає далеко не абсолютний результат.
мав би я трохи більше наглості і трохи інше естетичне сприйняття світу, мабуть писав би без рим. а далі - без ритму. а як став би класиком, то мабуть, і без змісту:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 13:43:42 ]
Верлібри бувають сильними, символізм, який часто видається беззмістовним - також. :-)
Не поспішай в класики. Там холодно, у цій братській могилі геніїв. :-) Ще поживи, скіко там того життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 13:46:17 ]
та в мене просто часу вже нема достойно реалізувати себе в поезії. може повезе в живопису)
будете готувати якийсь альманах, дозволяю використати все, що тут надрукую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-31 13:49:41 ]
до речі, раз вже згадав про "бутсу", зараз надрукую вірша, написаного за її допомогою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 14:19:22 ]
Ну да, ну да, про час - які старі пісні, скільки ж доводилося їх слухати... Час завжди (наполягаю - ЗАВЖДИ) знаходиться на те, що справді твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:58:52 ]
В них визнавав вину, що зазвичай
демонстрував зухвалу непостійність,
та у далекім літа ґелґотінні
уже виразно чулося "Прощай..."
ця строфа, як на мене, найменш вдала.
а так - емоційно рівно, складено добре.