ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 ***

Її Величності Осені

Образ твору Ні, щоб загаятись хоч раз,
Відкласти золоту толоку.
Було ж – обманювали час
Усі три інші пори року.

Не заречеться жодна від
Причин запізнення банальних.
І тільки Осені прихід –
По_королівськи_пунктуальний.

2011





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 10:38:05
Переглядів сторінки твору 5972
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 12:13:01 ]
Дуже!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 12:24:44 ]
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 14:07:50 ]
Возможно, но пунктуация?
Многоточия напрасны.)))
А взагалі - " хрущі над вишнями гудуть..."
Давайте это переведём на другие языки
и прочтём там, где нет ні хрущів ,
ні вишень...)))
С ув. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 14:42:48 ]
Осінь просто ще не навчилась обманювати, звідти й пунктуальність. Легкий теплий осінній ритм. Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 14:44:41 ]
Так, Івану, як пародисту, тут робить нічого...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:05:05 ]
Мабуть, Ви праві, Вітре, щодо трикрапки.

А до чого тут "хрущі", не зрозуміла. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:08:29 ]
Ну, хрущі,- це Тарас Шевченко. Просто роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:10:13 ]
Дякую, Іване. Це я випадково зранку глянула у вікно - а там, виявляється, вже осінь. Вийшла надвір - точно, осінь! А 31-го на вулиці ще було літо (навіть без календаря було відчутно). Кожного року дивуюся цьому нюансу... Чи то лише мені так здається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:12:08 ]
Що Шевченко - це я зрозуміла, тому й здивувалася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:15:14 ]
Почитайте вірші укр. м. Костомарова,
ще здивуєтесь...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:23:24 ]
Ну, не скажи , Вітре, спеціально для тебе
(Любо - сорі, сприйми з гумором):

Тим пОрам рОку - "ляпотА",
Хоча б на день - знайдуть причину...
А Осінь - ні! Вона ще та!
Точнісько (тютілька) - в хвилину!

Їм погуляти би лишень!
А Осінь - ні! Вона - ніколи!
Попробуй тут здурить на день,
Як Перше вересня - до школи!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:27:51 ]
О)))! Це вже щось...)))! Но тоже глупости)))!!"! Всех целую и лю)))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:36:54 ]
О, Вітре! В тебе покращився настрій - ти, напевно, святкував Першого вересня нині?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 15:40:15 ]
І сьогодні теж!))) Спасибі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 15:57:18 ]
Я рада, Вітре, що Ви таки помітили у цьому віршику іронічно-жартівливі нотки.

А "тоже глупости" - це до мене, до Івана, чи до Шевченка? Чи до всіх разом?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:01:41 ]
А у нас ще літо. Трішки втомлене, але ще тримається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:01:45 ]
А мені здалося, що вона прийшла навіть трошки швидше, десь так числа 29-го - туман і запах осені...
Гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:07:44 ]
Супер, Іване! Закінчення - просто шедевральне. Не знаю, як Вітрові, а мені ти настрій підняв! ))))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:10:09 ]
Вам пощастило... Ловіть момент і насолоджуйтесь, доки є можливість. У нас начебто теж тепло... але це вже якесь не таке тепло. Дякую, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:16:09 ]
О так, раніше - вона може! Але спізнитися - ні-ні! Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-09-02 19:14:26 ]
Файно,Любочко,оригінально.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:41:38 ]
Що ти, Осене, робиш із нами?..))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 19:59:59 ]
Дякую, Анатолію. (злегка зашарівшись, присідає в напівреверансі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 20:05:56 ]
Що ти робиш зі мною, осене?
Я ніколи до тебе не звикну.
То у дім мій заходиш непрошена,
то на вулиці раптом окликнеш.
І спіткнуся, зненацька заскочена,
серед літа, на думці, на слові...
Вже трава де-не-де позолочена,
багряніють листочки кленові.
Теплі днини на пальцях полічено,
а холодним - не буде ліку...
Благодаттю твоєю помічена,
я не звикну до тебе довіку.

Отаке-то вона з нами виробляє. Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 20:22:56 ]
***

Все мине безжалісно, повільно,
Злиже час і відчай твій, і біль.
Усміхнеться в очі божевіллю, -
Не жалкуй, облиш вчорашній хміль.

До зими хвилина-дві – не більше.
Жменя снігу – вимір у життя.
Холодно. Тебе турбує інше?
Кава гіркне – дикі відчуття.

У вікні бридке осіннє небо,
Горизонт вогнем палахкотить.
Газом тхне. А, може, так і треба?
Почекай, вже скоро відболить.
В.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 20:40:35 ]
Гадала, що літом привітним
ще довго втішатися буду -
цим неба безмежжям блакитним,
цим світом, подібним на чудо.

Та серпня спекотний початок
таки нагадав протилежне...
Осінніх тривог розпечаток
прийму без жалю, як належне.

Про вирій - хай думає пташка.
У серці ще квітне кохання.
До старості - звикнути важко,
а осінь... лише б не остання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:06:12 ]
Не холодна осінь, не безжальна,
А відверта до гострого краю,
Розвінчає усе тривіально,
Що джерельне від слова «бажаю».
Осінній день відмовиться від кави,
Усім запропонує чашку чаю:
Час для дивовижної вистави,
Більше так ніколи не буває.
Осінь знає, скільки сонця в листі,
Осінь вміє плакати й сміятись,
А думки, дощем умиті чисто,
Вчать любити світ, а не каратись
Холодом струмка жалю за літом
Й протягом страхів з очей свічада.
Є у осені свої, осінні квіти,
Й холодів не знає слово «Ладо»…
Тож у очі гляне нам сестрою
І загоїть всі минулі рани
Осінь, що прийшла до нас з тобою -
Час найпоетичнішого стану…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 12:13:41 ]
Дякую, Вітре і Тетяно, за поетичний міні-марафон!