ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Інша поезія

 Про операцію
Вікно лікарні світиться
Свастикою вічності.

Скальпелем місяця
Вирізає ніч пухлину розуму
Із серця відчаю.

А душі хочеться,
Щоб операція була
Успішною.

Спішно так
Складає хірург
Свою валізу.

Хіба залізу
Не важко жити?


2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-14 15:00:30
Переглядів сторінки твору 6126
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.291 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 15:25:14 ]
Залізу, може, й важко, та не так, як залізній леді(( Декому здається, що вона, ця залізна леді, є раковою пухлиною на тілі суспільства, тому і проводить хірургічне втручання.
Не знаю, Василю, яка логіка речей мені це підказує,- головне правильний діагноз.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 15:27:55 ]
Є в цьому якась внутрішня, прихована логіка, Володимире. І ця логіка веде саме до хірургічного втручання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 15:35:04 ]
"Спішно так
Складає хірург
Свою валізу" - операція закінчилася невдало? Сильна Образність! І підтекст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 15:44:35 ]
Дякую, Друже.
Відповідь на запитання спеціально залишив у повітрі, так би мовити. Лишив простір для думки читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-14 16:12:18 ]
Зло - відсутність добра,
Темрява - відсутність світла,
А біль, з яким народжується і залишає цей світ людина?
Як пояснити його?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 16:15:22 ]
Важко пояснити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 17:21:36 ]
А біль, мабуть, сигналізує, що ми ще живі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 18:26:57 ]
"Та линучи за обріями вслід
зважай на залишки потуги в грудях,
де на початку біль і кровотеча -
нерідко виростає порожнеча,
де пульсував колись живого обсяг -
довершує пустелю карбамід.
Втішайся болем аж до скону літ..."

Біль душевна і тілесна - противага блаженству щастя, відчуваєш біль - відчуваєш і межі, за які заходити не варто. Але інколи це сходиться в одну точку - народження майбутнього, яке потрібно прийняти, або ж болітиме вічно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:16:41 ]
Якщо вже не болить, то людина вже...не жива...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 16:32:41 ]
Мудро і глибоко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:17:12 ]
Дякую, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 17:22:45 ]
Якщо спішно, то, ймовірно, операція не увінчалася успіхом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:17:31 ]
Схоже на те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 18:20:38 ]
Яке залізо мається на увазі? (Схоже це лиш я не зрозуміла...)

Все решта - дуже цілісно, дуже сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:18:22 ]
Дякую.
А про залізо... Бачу внизу вже є відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 19:08:03 ]
Цікавий вірш, глибокий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:18:43 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-14 19:17:33 ]
Є в архітектурі термін - "перспективний портал". Подібне у Вашому вірші - образи "відзеркалюються" (вікно - свастика, ніч - хірург), чим поглиблюються, множаться смисли... Дуже цікавий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:20:13 ]
Недосказаність викликає асоціації.
Приємно, що Ви розгадали. І порівняння з архітектурним терміном мені видається вдалим.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 19:53:43 ]
"Спішно так
Складає хірург
Свою валізу."
а серце вже везуть до іншої палати:
утомилося і йде відпочивати.
мерехтять вогні пустого коридору-
сонний час у інших хворих.
і хірург приляже на кушетку.
день важкий. безсоння пів-таблетки
він прийме і буде чатувати:
серце привезли із іншої палати..
Оксана Яблонська (с) експромт
не хочеться відчаю. замовлянка на добро..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:20:46 ]
Чудовий експромт, Оксано. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 19:58:16 ]
... залізний характер?
(Здається, нарешті дійшло).

Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 22:20:30 ]
А я подумала, що йдеться про інструменти хірургічні. Вони ж теж побачили безнадійність, торкались до неї лезами, але невідомо, чи стривожені від щоденної роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:21:44 ]
Саме цю відповдь я мав на увазі (див. вище)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 19:59:19 ]
... точніше, залізна витримка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 20:57:21 ]
Сильно дійсно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:22:15 ]
Вдячний, Михайле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 21:01:32 ]
Мені подобається, що Ви уникаєте одноликості та однобокості, не пишете споглядально, як побачене очима сторонньої людини... Бо навіть про кохання чомусь пишуть, як сторонні спостерігачі...
"Вікно лікарні світиться
Свастикою вічності..." Свастика вічності? Ні, мій дух цього не сприймає... Якби тризубом, як символом триєдиного Бога, а так це навіює те, чого слід уникати і в житті, і в творчості...
"Скальпелем місяця
Вирізає ніч пухлину розуму
Із серця відчаю."
Пухлину розуму із серця?.. Це побачене не з висоти пташиного лету...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:26:11 ]
Коли людина у відчаї - вона втрачає розум...
А про свастику... Тож це древній символ наших предів - символ вогню і вічного руху. Ще з часів Оріяни відомий, у древній Індії використовувався. А Гітлер просто вкрав його. Чим більше минає часу після війни, тим більше свастика не асоціюється з фашистами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 22:23:26 ]
Сказати, що сподобалось - мало. Перепишу на папір. Шедеврально! Мою сусідку, власне, завтра оперують у Києві. Молимось. 80%, що хірург спішно складе валізу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 09:27:31 ]
Нехай не складає валізи. Хай операція буде успішною, Наталко. Передайте сусідці, що ми всі молитимемось за неї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 21:12:16 ]
Богу дякувати, пане Василю, все пройшло добре. І навіть велика ймовірність, що це було доброякісне. Я відразу так відчувала: тривоги не було, але все ж чисто по-людськи хвилювались всі. Вона ще й на рік за мене молодша. Привітала її вчора з новим днем народження, тепер житиме ще 50 років. Певна.
Вам спасибі величезне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 09:59:07 ]
Хай буде здорова і щаслива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 15:10:40 ]
у кожного своя картинка в голові... у мене ж те залізо асоціюється із залізним ліжком і всім іншим залізяччям, що присутнє в лікарняній палаті.
гарно і боляче водночас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 10:00:29 ]
Важка тема. Особливо, коли лежиш у лікарні сам...