ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЛОЛІТА*
Образ твору Усе земне завершується сумом,
усе нестримно поглинає хлань.
І, навіть, найбагатшим товстосумам
не оминути цих розчарувань.

Вже не чекаєш од поранків дива,
вже навіть не очікуєш новин -
сплітаються мережива життєві
з пустих обітниць і старих провин.

І раптом - ти, така уся на виріст,
у серці - біль, усмішка - на лиці.
Сум’яття це і цю дрібну нещирість
прощаю легко, мов своїй дочці...

вересень 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-18 06:50:28
Переглядів сторінки твору 6286
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:11:14 ]
Дива-життєві...
Сум’яття це і цю дрібну нещирість
прощаю легко, мов своїй дочці...
І все? А що ж далі?.. Заради чого трудилась душа?
Просто так?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:17:41 ]
чому просто так? я передав свої емоції. а далі - так, як вже ви мені радили, пане Іване - думати)
це просто маленький епізод з мого життя. зустріч двох самотніх душ. і не так багато з набоківської "Лоліти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:19:33 ]
і дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:31:37 ]
А де творчий потенціал?
...прощаю легко, мов своїй дочці...
Які тут емоції? Це звичайна відписка, яких тут сотні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:41:20 ]
Іване, у вас критичні дні?
Може, досить ставити питання, на які не варто давати відповідей? Якщо Ви не зрозуміли, то це не означає, що усі не зрозуміли теж....
Ви до таких дрібниць прискіпуєтесь, а самі вживаєте скорочені форми дієслів, висновки на рівні поетів районки... То не є погано, але при цьому не варто повчати інших. Те, що для Вас може бути потенціалом, для інших може бути нецікавим і неоригінальним сприйняттям світу.
Пробачте, але я не коментую Ваших віршів, бо вони мене не чіпляють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 09:24:08 ]
І слава Богу, що не чіпляють... Не буду винний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:43:03 ]
всі ми - різні, пане Іване. і думаємо по різному. і відчуваємо. і висловлюємо свої емоці. якщо я буду писати, розставляючи по поличках усе так, як ви, то я буду лише якоюсь вашою копією.
та й кому цікаво, що їй уже 23, вона збирається заміж і вже другий рік обіцяє віддати тисячу доларів, яку я їй позичив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 11:43:06 ]
Солідарний - відповідь супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:48:41 ]
Мені здалося, що останній катерн ніби трохи з іншої теми... Але тема актуальна. "Усе земне завершується сумом" - я побачила тут депресію і збайдужіння, які так притаманні сучасному суспільству. Але, можливо, я помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:55:06 ]
для мене все органічно. просто те, що було між 2 і 3 катренами відрізнялося від тоого, що вже стало нормою життя мого ЛГ, тому я його просто випустив. І підкреслив, що усе сприймаю таким як є... це спеціальний прийом, щоб підкреслити, що винятки тільки підкреслюють правила. не знаю чи варто це вс е пояснювати, бо тоді уже від поезії нічого не залишається....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:56:49 ]
спішу до церкви - тому так багато отих "підкреслити".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 08:02:26 ]
мало бути: підтверджують правила


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 08:16:00 ]
і не між 2 і 3, а посередині 3 катрена


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:58:08 ]
Ярославе, видали перший мій комент - там помилка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 08:03:13 ]
ок, Софійко)
дякую за підтримку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 11:46:57 ]
Якщо "не чекаєш од поранків дива" - то справді стає сумно... Але емоційний позитивний баланс врівноважується неперевершеним Образом твору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:22:55 ]
Дякую, Іване! Приємно, що відчули те, що відчуваю власне я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 11:48:20 ]
З приємністю констатую - є глибинність змісту. Кажуть, у глибинах океанічних завжди є світло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:26:58 ]
Дякую, Маріє! Дуже приємно, коли твої відчуття, настрій і емоції відгукуються в комусь. Значить вдався цей вірш. не видумав щось штучне, а передав те, що було насправді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:08:22 ]
так, Ярославе, дуже майстерно ти намалював цю картинку - коли життя так непомітно "засмоктується" буденщиною, і тут цей світлий сплеск, і ти сам не розумієш, чому душа так тягнеться до тої дитини... )))) гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:29:53 ]
дякую, Олю!) Я не дивуюся тому, що ти мене так тонко відчуваєш. Ти вже не раз це демонструвала.
Дуже радий, що вірш тобі сподобався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 12:35:07 ]
Третя строфа - гарний контраст з попередніми двома і кінцівка - м"яка недомовленість. Душа автора для того і трудилась, пане Іване (Редчиць), щоб показати, що в цьому банальному буденному житті трапляються іноді сплески радості, а цього нам так усим не вистачає. Хіба не глибоко?
Вітаю тезка свого з гарним віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:16:24 ]
Дякую, Ярославе!) якщо чесно, навіть не сподівався на таку підтримку. Тим більше приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 14:37:07 ]

В голові - багато різних думок,
якщо стисло оповісти про все -
дуже сподобалось.

Муза прихильна до тебе)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:20:15 ]
Дякую, Марійко!
Радий, що вірш сподобався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 16:15:08 ]
Вірш гарний і змістовний. Навіть дуже.;)
От тільки просвітіть мене, що то є "хлань"? Словник мені чогось відкриватися не бажає, а я хочу знати негайно.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 16:48:22 ]
Дякую, Адель!)
а хлань - щось типу провалля, з біблійським відтінком якимось. Щось також мені пошук зараз нічого не дає, лише зразки використання в поезіях.