ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЛОЛІТА*
Образ твору Усе земне завершується сумом,
усе нестримно поглинає хлань.
І, навіть, найбагатшим товстосумам
не оминути цих розчарувань.

Вже не чекаєш од поранків дива,
вже навіть не очікуєш новин -
сплітаються мережива життєві
з пустих обітниць і старих провин.

І раптом - ти, така уся на виріст,
у серці - біль, усмішка - на лиці.
Сум’яття це і цю дрібну нещирість
прощаю легко, мов своїй дочці...

вересень 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-18 06:50:28
Переглядів сторінки твору 6736
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:11:14 ]
Дива-життєві...
Сум’яття це і цю дрібну нещирість
прощаю легко, мов своїй дочці...
І все? А що ж далі?.. Заради чого трудилась душа?
Просто так?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:17:41 ]
чому просто так? я передав свої емоції. а далі - так, як вже ви мені радили, пане Іване - думати)
це просто маленький епізод з мого життя. зустріч двох самотніх душ. і не так багато з набоківської "Лоліти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:19:33 ]
і дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:31:37 ]
А де творчий потенціал?
...прощаю легко, мов своїй дочці...
Які тут емоції? Це звичайна відписка, яких тут сотні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:41:20 ]
Іване, у вас критичні дні?
Може, досить ставити питання, на які не варто давати відповідей? Якщо Ви не зрозуміли, то це не означає, що усі не зрозуміли теж....
Ви до таких дрібниць прискіпуєтесь, а самі вживаєте скорочені форми дієслів, висновки на рівні поетів районки... То не є погано, але при цьому не варто повчати інших. Те, що для Вас може бути потенціалом, для інших може бути нецікавим і неоригінальним сприйняттям світу.
Пробачте, але я не коментую Ваших віршів, бо вони мене не чіпляють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 09:24:08 ]
І слава Богу, що не чіпляють... Не буду винний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:43:03 ]
всі ми - різні, пане Іване. і думаємо по різному. і відчуваємо. і висловлюємо свої емоці. якщо я буду писати, розставляючи по поличках усе так, як ви, то я буду лише якоюсь вашою копією.
та й кому цікаво, що їй уже 23, вона збирається заміж і вже другий рік обіцяє віддати тисячу доларів, яку я їй позичив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 11:43:06 ]
Солідарний - відповідь супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:48:41 ]
Мені здалося, що останній катерн ніби трохи з іншої теми... Але тема актуальна. "Усе земне завершується сумом" - я побачила тут депресію і збайдужіння, які так притаманні сучасному суспільству. Але, можливо, я помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:55:06 ]
для мене все органічно. просто те, що було між 2 і 3 катренами відрізнялося від тоого, що вже стало нормою життя мого ЛГ, тому я його просто випустив. І підкреслив, що усе сприймаю таким як є... це спеціальний прийом, щоб підкреслити, що винятки тільки підкреслюють правила. не знаю чи варто це вс е пояснювати, бо тоді уже від поезії нічого не залишається....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 07:56:49 ]
спішу до церкви - тому так багато отих "підкреслити".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 08:02:26 ]
мало бути: підтверджують правила


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 08:16:00 ]
і не між 2 і 3, а посередині 3 катрена


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:58:08 ]
Ярославе, видали перший мій комент - там помилка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 08:03:13 ]
ок, Софійко)
дякую за підтримку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 11:46:57 ]
Якщо "не чекаєш од поранків дива" - то справді стає сумно... Але емоційний позитивний баланс врівноважується неперевершеним Образом твору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:22:55 ]
Дякую, Іване! Приємно, що відчули те, що відчуваю власне я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 11:48:20 ]
З приємністю констатую - є глибинність змісту. Кажуть, у глибинах океанічних завжди є світло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:26:58 ]
Дякую, Маріє! Дуже приємно, коли твої відчуття, настрій і емоції відгукуються в комусь. Значить вдався цей вірш. не видумав щось штучне, а передав те, що було насправді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:08:22 ]
так, Ярославе, дуже майстерно ти намалював цю картинку - коли життя так непомітно "засмоктується" буденщиною, і тут цей світлий сплеск, і ти сам не розумієш, чому душа так тягнеться до тої дитини... )))) гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:29:53 ]
дякую, Олю!) Я не дивуюся тому, що ти мене так тонко відчуваєш. Ти вже не раз це демонструвала.
Дуже радий, що вірш тобі сподобався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 12:35:07 ]
Третя строфа - гарний контраст з попередніми двома і кінцівка - м"яка недомовленість. Душа автора для того і трудилась, пане Іване (Редчиць), щоб показати, що в цьому банальному буденному житті трапляються іноді сплески радості, а цього нам так усим не вистачає. Хіба не глибоко?
Вітаю тезка свого з гарним віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:16:24 ]
Дякую, Ярославе!) якщо чесно, навіть не сподівався на таку підтримку. Тим більше приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 14:37:07 ]

В голові - багато різних думок,
якщо стисло оповісти про все -
дуже сподобалось.

Муза прихильна до тебе)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:20:15 ]
Дякую, Марійко!
Радий, що вірш сподобався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 16:15:08 ]
Вірш гарний і змістовний. Навіть дуже.;)
От тільки просвітіть мене, що то є "хлань"? Словник мені чогось відкриватися не бажає, а я хочу знати негайно.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 16:48:22 ]
Дякую, Адель!)
а хлань - щось типу провалля, з біблійським відтінком якимось. Щось також мені пошук зараз нічого не дає, лише зразки використання в поезіях.