ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ГОРОСКОП
Вдивляючись у зоряні долоні,
звіздар верховний пише гороскоп.
А під крилом небесних хіротоній -
Земля на нитці, наче гіроскоп -

описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,
а в межичассі хитромудрий ґуру
рихтує долю чорним молотком.

І хай харизма в того хіроманта -
не допоможе - навіть не просім -
наворожити небо в діамантах,
а землю - без фуку- і хіросім.

Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,
щоби рої отруйної бридоти
не гнали нас із раю до руїн.

Бо щось таки наплутали планети
в панічній втечі від космічних пил* -
коли поети - більше ніж поети,
а люди менші за небесний пил.

Та що мені хореї і хорали,
чи в бахромі охровій хорогви -
не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови!

Ерстеди, фаренґейти і рентґени
не розривали б Землю в унісон,
а хробаки хвороботворних ґенів
не пожирали б тіло хромосом!

От, взяв би - й проторив дорогу долі
від наших неспокушених пра-пра
повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра**,

повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море
заради цього я б на пузі повз!..


...А він в полоні планетарних ліній,
спіралей, галактичних перехресть
вирізьблює на Дановім коліні***,
неначе меч, пересторожний перст...

травень 2011


*алюзія до теорії великого вибуху через космічного "техаського бензопильщика"

**алюзія до Франкенштейна, ну і далі...

***http://www.taday.ru/vopros/20295/23028.html



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 09:43:55
Переглядів сторінки твору 3081
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-17 10:17:04 ]
Так... Таки планети щось наплутали...
Багато всього наплутали.
Цікавий підхід: змішувати минуле з сьогоденням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 10:20:21 ]
Дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 10:24:00 ]
Мені дуже сподобалось. Єдність змісту і форми була виправдана.
а слова : "не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови! " вразили найбільше....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 10:29:47 ]
Дякую, Іринко!
Єдність змісту і форми завжди виправдана))
Вірш може трохи й задуже емоційний, навіть в якійсь мірі екзальтований. Але якось такий тон обрався сам собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-17 12:11:40 ]
Світ - це театр абсурду. Можна погоджуватись із цим, можна ні. Можна перейматися цим, а можна дивитися крізь пальці. Але він від того не зміниться. Єдине, що залишається людям - пристосовуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 12:36:38 ]
важко заперечити твоїм думкам, Лілю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 13:54:40 ]
Талановито, розумно, емоційно і... тривожно. Дякую за цей твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 14:18:42 ]
Дякую вам, Ларисо, за добрі слова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:46:23 ]
Красиво! мені найбільше оце сподобалося: "Та що мені хореї і хорали, чи в бахромі охровій хорогви" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:41:21 ]
дякую, Олю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:56:53 ]
Земля на нитці, наче гіроскоп -

описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,

а землю - без фуку- і хіросім.

Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,

повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра**,

повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море

Ось ці місця у творі - просто шикарні!
Лариса права: талановито, розумно, емоційно і... тривожно.

І все ж у мене нема 100-відсоткової впевненості, що я вірно зрозуміла, хто цей хіромант з підозрілою харизмою, хитромудрий гуру з чорним молотком - бо ці характеристики пасують темній силі. А вкінці -
вирізьблює на Дановім коліні***,
неначе меч, пересторожний перст.. -
начебто навпаки.
Та й взагалі усвідомлювати, що нами насправді керує отой "хитромудрий" - якось моторошно.
Я розгублена. Може це тому, що про Данове коліно я, на жаль, не змогла прочитати, чомусь по цій зсилці у мене не виходить.
Тому поки що відчуття у мене суперечливі, незважаючи на однозначно могутню енергетику вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 17:13:07 ]
Дякую, Люба, за пророблену роботу.
А от, що по тому посиланню.

Недавно я прочитал книгу Иоанна Кронштадтского, из которой узнал, что Антихрист произойдет из колена Дана. Интересно узнать, чем же это Даново колено провинилось.

Кирилл
учащийся
Москва
9 июля 2006г.
Уважаемый Кирилл, представление о том, что Антихрист должен произойти из колена Данова, основано не на прямом указании Писания, а на сопряжении упоминания о нем в книге Бытия и умолчания о нем в одном из мест Апокалипсиса.

Дан (судия) назван так потому, что Рахиль при рождении его сказала: «Судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына» (Быт. 30:6). Это пятый сын Иакова от Валлы, служанки Рахилиной, родоначальник колена Данова. Пророчество Иакова относительно Дана: «Дан будет судить народ свой… Дан будет змеем на дороге, аспидом на пути, уязвляющим ногу коня» (Быт. 49:16, 17) — толкуется различно, но, вероятнее всего, оно указывает на хитрость его потомков, точно так же как и другое предсказание о Дане: «Дан молодой лев, который выбегает из Васана» (Втор. 33:22), «…с покатостей Ермона, где он скрывается, подстерегая себе добычу» — указывает на силу и воинственность потомков Дана. Эти предсказания об аспиде на пути сопоставляются с перечислением в Откровении св. апостола и евангелиста Иоанна Богослова ста сорока четырех тысяч человек от всех колен Израилевых, имеющих на челе печать Божию (Откр. 7:4).

Св. Андрей Кесарийский пишет: «Одинаковое число спасаемых из каждого колена, я думаю, указывает на плодовитость апостольского семени, потому что число двенадцать, взятое двенадцать раз и умноженное на тысячу, дает это число спасенных, которые были учениками семени, упавшего на землю по человеколюбию и произрастившего столь многоразличный плод всемирного спасения. Но пусть будет известно, что колено Даново не упоминается с прочими потому, что из него произойдет антихрист. Вместо же него упоминается колено Левиино, издревле священническое, не входящее в число колен» (Св. Андрей Кесарийский. «Толкование на Апокалипсис святого Иоанна Богослова»).

А щодо "чорний", то йде мова лише про грубу чорнову роботу, не більше. (мені здається, що навіть існує такий чорний молоток. Тобто, що на фоні такого тонкого влаштування всесвіту, такі неприємні події відбуваються на Землі.
Ну, а хто цей ґуру - можна тільки здогадуватися, і яка його доля участі у всіх цих подіях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 16:57:18 ]
Довольно отважный шаг - это употребление омонимов. Их название символично - его придумал сам Аристотель.
Стихотворение читается хорошо, усваивается - так же. Нахожу знакомые ударения, присущие то ли западной части Украины, то ли Польше. Я к ним уже успел привыкнуть, и они не режут слух. Имеют место слияния согласных (мне не хотелось бы о них говорить - это, наверное, известно автору), также "поВЗ Саркофаги". По-моему, как я узнал на страницах нашего постоянно обновляемого ресурса, это сибилянты.
Если Вы решили печатать свое стихотворение, то устранятся мелкие огрехи технического характера.
Да, стихотворение каким-то образом перекликается с моим. Но мое лаконичнее и во многом проще.

Благодарствую.
Наилучшие пожелания и респект.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:07:08 ]
Дякую, Алексію!
Вам також дякую за добрі слова!)