ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ГОРОСКОП
Вдивляючись у зоряні долоні,
звіздар верховний пише гороскоп.
А під крилом небесних хіротоній -
Земля на нитці, наче гіроскоп -

описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,
а в межичассі хитромудрий ґуру
рихтує долю чорним молотком.

І хай харизма в того хіроманта -
не допоможе - навіть не просім -
наворожити небо в діамантах,
а землю - без фуку- і хіросім.

Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,
щоби рої отруйної бридоти
не гнали нас із раю до руїн.

Бо щось таки наплутали планети
в панічній втечі від космічних пил* -
коли поети - більше ніж поети,
а люди менші за небесний пил.

Та що мені хореї і хорали,
чи в бахромі охровій хорогви -
не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови!

Ерстеди, фаренґейти і рентґени
не розривали б Землю в унісон,
а хробаки хвороботворних ґенів
не пожирали б тіло хромосом!

От, взяв би - й проторив дорогу долі
від наших неспокушених пра-пра
повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра**,

повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море
заради цього я б на пузі повз!..


...А він в полоні планетарних ліній,
спіралей, галактичних перехресть
вирізьблює на Дановім коліні***,
неначе меч, пересторожний перст...

травень 2011


*алюзія до теорії великого вибуху через космічного "техаського бензопильщика"

**алюзія до Франкенштейна, ну і далі...

***http://www.taday.ru/vopros/20295/23028.html



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 09:43:55
Переглядів сторінки твору 2904
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-17 10:17:04 ]
Так... Таки планети щось наплутали...
Багато всього наплутали.
Цікавий підхід: змішувати минуле з сьогоденням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 10:20:21 ]
Дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 10:24:00 ]
Мені дуже сподобалось. Єдність змісту і форми була виправдана.
а слова : "не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови! " вразили найбільше....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 10:29:47 ]
Дякую, Іринко!
Єдність змісту і форми завжди виправдана))
Вірш може трохи й задуже емоційний, навіть в якійсь мірі екзальтований. Але якось такий тон обрався сам собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-17 12:11:40 ]
Світ - це театр абсурду. Можна погоджуватись із цим, можна ні. Можна перейматися цим, а можна дивитися крізь пальці. Але він від того не зміниться. Єдине, що залишається людям - пристосовуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 12:36:38 ]
важко заперечити твоїм думкам, Лілю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 13:54:40 ]
Талановито, розумно, емоційно і... тривожно. Дякую за цей твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 14:18:42 ]
Дякую вам, Ларисо, за добрі слова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:46:23 ]
Красиво! мені найбільше оце сподобалося: "Та що мені хореї і хорали, чи в бахромі охровій хорогви" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:41:21 ]
дякую, Олю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:56:53 ]
Земля на нитці, наче гіроскоп -

описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,

а землю - без фуку- і хіросім.

Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,

повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра**,

повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море

Ось ці місця у творі - просто шикарні!
Лариса права: талановито, розумно, емоційно і... тривожно.

І все ж у мене нема 100-відсоткової впевненості, що я вірно зрозуміла, хто цей хіромант з підозрілою харизмою, хитромудрий гуру з чорним молотком - бо ці характеристики пасують темній силі. А вкінці -
вирізьблює на Дановім коліні***,
неначе меч, пересторожний перст.. -
начебто навпаки.
Та й взагалі усвідомлювати, що нами насправді керує отой "хитромудрий" - якось моторошно.
Я розгублена. Може це тому, що про Данове коліно я, на жаль, не змогла прочитати, чомусь по цій зсилці у мене не виходить.
Тому поки що відчуття у мене суперечливі, незважаючи на однозначно могутню енергетику вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 17:13:07 ]
Дякую, Люба, за пророблену роботу.
А от, що по тому посиланню.

Недавно я прочитал книгу Иоанна Кронштадтского, из которой узнал, что Антихрист произойдет из колена Дана. Интересно узнать, чем же это Даново колено провинилось.

Кирилл
учащийся
Москва
9 июля 2006г.
Уважаемый Кирилл, представление о том, что Антихрист должен произойти из колена Данова, основано не на прямом указании Писания, а на сопряжении упоминания о нем в книге Бытия и умолчания о нем в одном из мест Апокалипсиса.

Дан (судия) назван так потому, что Рахиль при рождении его сказала: «Судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына» (Быт. 30:6). Это пятый сын Иакова от Валлы, служанки Рахилиной, родоначальник колена Данова. Пророчество Иакова относительно Дана: «Дан будет судить народ свой… Дан будет змеем на дороге, аспидом на пути, уязвляющим ногу коня» (Быт. 49:16, 17) — толкуется различно, но, вероятнее всего, оно указывает на хитрость его потомков, точно так же как и другое предсказание о Дане: «Дан молодой лев, который выбегает из Васана» (Втор. 33:22), «…с покатостей Ермона, где он скрывается, подстерегая себе добычу» — указывает на силу и воинственность потомков Дана. Эти предсказания об аспиде на пути сопоставляются с перечислением в Откровении св. апостола и евангелиста Иоанна Богослова ста сорока четырех тысяч человек от всех колен Израилевых, имеющих на челе печать Божию (Откр. 7:4).

Св. Андрей Кесарийский пишет: «Одинаковое число спасаемых из каждого колена, я думаю, указывает на плодовитость апостольского семени, потому что число двенадцать, взятое двенадцать раз и умноженное на тысячу, дает это число спасенных, которые были учениками семени, упавшего на землю по человеколюбию и произрастившего столь многоразличный плод всемирного спасения. Но пусть будет известно, что колено Даново не упоминается с прочими потому, что из него произойдет антихрист. Вместо же него упоминается колено Левиино, издревле священническое, не входящее в число колен» (Св. Андрей Кесарийский. «Толкование на Апокалипсис святого Иоанна Богослова»).

А щодо "чорний", то йде мова лише про грубу чорнову роботу, не більше. (мені здається, що навіть існує такий чорний молоток. Тобто, що на фоні такого тонкого влаштування всесвіту, такі неприємні події відбуваються на Землі.
Ну, а хто цей ґуру - можна тільки здогадуватися, і яка його доля участі у всіх цих подіях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 16:57:18 ]
Довольно отважный шаг - это употребление омонимов. Их название символично - его придумал сам Аристотель.
Стихотворение читается хорошо, усваивается - так же. Нахожу знакомые ударения, присущие то ли западной части Украины, то ли Польше. Я к ним уже успел привыкнуть, и они не режут слух. Имеют место слияния согласных (мне не хотелось бы о них говорить - это, наверное, известно автору), также "поВЗ Саркофаги". По-моему, как я узнал на страницах нашего постоянно обновляемого ресурса, это сибилянты.
Если Вы решили печатать свое стихотворение, то устранятся мелкие огрехи технического характера.
Да, стихотворение каким-то образом перекликается с моим. Но мое лаконичнее и во многом проще.

Благодарствую.
Наилучшие пожелания и респект.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:07:08 ]
Дякую, Алексію!
Вам також дякую за добрі слова!)