ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ГОРОСКОП
Вдивляючись у зоряні долоні,
звіздар верховний пише гороскоп.
А під крилом небесних хіротоній -
Земля на нитці, наче гіроскоп -

описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,
а в межичассі хитромудрий ґуру
рихтує долю чорним молотком.

І хай харизма в того хіроманта -
не допоможе - навіть не просім -
наворожити небо в діамантах,
а землю - без фуку- і хіросім.

Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,
щоби рої отруйної бридоти
не гнали нас із раю до руїн.

Бо щось таки наплутали планети
в панічній втечі від космічних пил* -
коли поети - більше ніж поети,
а люди менші за небесний пил.

Та що мені хореї і хорали,
чи в бахромі охровій хорогви -
не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови!

Ерстеди, фаренґейти і рентґени
не розривали б Землю в унісон,
а хробаки хвороботворних ґенів
не пожирали б тіло хромосом!

От, взяв би - й проторив дорогу долі
від наших неспокушених пра-пра
повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра**,

повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море
заради цього я б на пузі повз!..


...А він в полоні планетарних ліній,
спіралей, галактичних перехресть
вирізьблює на Дановім коліні***,
неначе меч, пересторожний перст...

травень 2011


*алюзія до теорії великого вибуху через космічного "техаського бензопильщика"

**алюзія до Франкенштейна, ну і далі...

***http://www.taday.ru/vopros/20295/23028.html



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 09:43:55
Переглядів сторінки твору 2982
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-17 10:17:04 ]
Так... Таки планети щось наплутали...
Багато всього наплутали.
Цікавий підхід: змішувати минуле з сьогоденням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 10:20:21 ]
Дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 10:24:00 ]
Мені дуже сподобалось. Єдність змісту і форми була виправдана.
а слова : "не хоронили б краще, не ховали
людей у протитанкові рови! " вразили найбільше....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 10:29:47 ]
Дякую, Іринко!
Єдність змісту і форми завжди виправдана))
Вірш може трохи й задуже емоційний, навіть в якійсь мірі екзальтований. Але якось такий тон обрався сам собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-17 12:11:40 ]
Світ - це театр абсурду. Можна погоджуватись із цим, можна ні. Можна перейматися цим, а можна дивитися крізь пальці. Але він від того не зміниться. Єдине, що залишається людям - пристосовуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 12:36:38 ]
важко заперечити твоїм думкам, Лілю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 13:54:40 ]
Талановито, розумно, емоційно і... тривожно. Дякую за цей твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 14:18:42 ]
Дякую вам, Ларисо, за добрі слова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:46:23 ]
Красиво! мені найбільше оце сподобалося: "Та що мені хореї і хорали, чи в бахромі охровій хорогви" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:41:21 ]
дякую, Олю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 16:56:53 ]
Земля на нитці, наче гіроскоп -

описує божественну фіґуру,
хитається, мов маятник Фуко,

а землю - без фуку- і хіросім.

Щоби були в героях геродоти,
але - не герострат і героїн,

повз пагорби клонованої Доллі
із Прометея Нового ребра**,

повз голокости і голодомори,
повз саркофаги і саркоми повз -
хай це мара - за Мармурове море

Ось ці місця у творі - просто шикарні!
Лариса права: талановито, розумно, емоційно і... тривожно.

І все ж у мене нема 100-відсоткової впевненості, що я вірно зрозуміла, хто цей хіромант з підозрілою харизмою, хитромудрий гуру з чорним молотком - бо ці характеристики пасують темній силі. А вкінці -
вирізьблює на Дановім коліні***,
неначе меч, пересторожний перст.. -
начебто навпаки.
Та й взагалі усвідомлювати, що нами насправді керує отой "хитромудрий" - якось моторошно.
Я розгублена. Може це тому, що про Данове коліно я, на жаль, не змогла прочитати, чомусь по цій зсилці у мене не виходить.
Тому поки що відчуття у мене суперечливі, незважаючи на однозначно могутню енергетику вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 17:13:07 ]
Дякую, Люба, за пророблену роботу.
А от, що по тому посиланню.

Недавно я прочитал книгу Иоанна Кронштадтского, из которой узнал, что Антихрист произойдет из колена Дана. Интересно узнать, чем же это Даново колено провинилось.

Кирилл
учащийся
Москва
9 июля 2006г.
Уважаемый Кирилл, представление о том, что Антихрист должен произойти из колена Данова, основано не на прямом указании Писания, а на сопряжении упоминания о нем в книге Бытия и умолчания о нем в одном из мест Апокалипсиса.

Дан (судия) назван так потому, что Рахиль при рождении его сказала: «Судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына» (Быт. 30:6). Это пятый сын Иакова от Валлы, служанки Рахилиной, родоначальник колена Данова. Пророчество Иакова относительно Дана: «Дан будет судить народ свой… Дан будет змеем на дороге, аспидом на пути, уязвляющим ногу коня» (Быт. 49:16, 17) — толкуется различно, но, вероятнее всего, оно указывает на хитрость его потомков, точно так же как и другое предсказание о Дане: «Дан молодой лев, который выбегает из Васана» (Втор. 33:22), «…с покатостей Ермона, где он скрывается, подстерегая себе добычу» — указывает на силу и воинственность потомков Дана. Эти предсказания об аспиде на пути сопоставляются с перечислением в Откровении св. апостола и евангелиста Иоанна Богослова ста сорока четырех тысяч человек от всех колен Израилевых, имеющих на челе печать Божию (Откр. 7:4).

Св. Андрей Кесарийский пишет: «Одинаковое число спасаемых из каждого колена, я думаю, указывает на плодовитость апостольского семени, потому что число двенадцать, взятое двенадцать раз и умноженное на тысячу, дает это число спасенных, которые были учениками семени, упавшего на землю по человеколюбию и произрастившего столь многоразличный плод всемирного спасения. Но пусть будет известно, что колено Даново не упоминается с прочими потому, что из него произойдет антихрист. Вместо же него упоминается колено Левиино, издревле священническое, не входящее в число колен» (Св. Андрей Кесарийский. «Толкование на Апокалипсис святого Иоанна Богослова»).

А щодо "чорний", то йде мова лише про грубу чорнову роботу, не більше. (мені здається, що навіть існує такий чорний молоток. Тобто, що на фоні такого тонкого влаштування всесвіту, такі неприємні події відбуваються на Землі.
Ну, а хто цей ґуру - можна тільки здогадуватися, і яка його доля участі у всіх цих подіях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 16:57:18 ]
Довольно отважный шаг - это употребление омонимов. Их название символично - его придумал сам Аристотель.
Стихотворение читается хорошо, усваивается - так же. Нахожу знакомые ударения, присущие то ли западной части Украины, то ли Польше. Я к ним уже успел привыкнуть, и они не режут слух. Имеют место слияния согласных (мне не хотелось бы о них говорить - это, наверное, известно автору), также "поВЗ Саркофаги". По-моему, как я узнал на страницах нашего постоянно обновляемого ресурса, это сибилянты.
Если Вы решили печатать свое стихотворение, то устранятся мелкие огрехи технического характера.
Да, стихотворение каким-то образом перекликается с моим. Но мое лаконичнее и во многом проще.

Благодарствую.
Наилучшие пожелания и респект.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 22:07:08 ]
Дякую, Алексію!
Вам також дякую за добрі слова!)