***
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
28.510.2025.

***
Ти поклич мене як зможеш.
Відзовися, не мовчи…
Ми такі… на нас не схоже,
Я біжу вже до корчми.
Пам’ятаєш, як сіпнуло…
Шум і гoмін винних сліз
Зотри дні… після війнуло
В передбачений ескіз.
Ну а там вже мораторій.
Не догледів… Вибач вже,
Хочеш я промовлю: sorri
Мерсік… двійко фаберже…
Дай мені переконати,
Не відмовся, я прошу,
Фаберже це лиш донати…
Ну я мерсік, чуток шум…
Ти поклич…
29.10.2025.

***
Якщо не все, то майже все
Віддав би боженьку за світло…
Ну а залишене — в есе —
Можливо згодом і розквітло б

Якщо діждусь, передзвоню…
Коли, кому — вже не важливо.
Потрібно випхати з меню,
Бо темінь з вигляду жахлива…

Есе чи вірш, чи прози лист,
Не має значення сьогодні…
А ось звіриний в небі свист…
Надіюсь, ви зі мною згодні?

Четвертий рік одне і теж:
Бомблять Вкраїну і ґвалтують…
І світло хай делікатес,
Про нього тут я не жартую…

Четветрий рік… СС штандарт
Знов розпозається по світу.
І, що цікаво, не на жарт…
Мені би лиш окраєць Світла.
28.10.2025.

***
Шостка… Суми… Є загиблі.
Плаче Осінь, бачить Бог —
Знов нейметься суччій бидлі…
Смерть по смерті… некролог…
Не питаючи, зболіло…
У труні малеча… плач,
А воно ж не те воліло
Сльози — їх оповідач
Про загрозу, про балістик…
Про лікарню, і про смерть,
Про війну й дитячий віршик —
Про усіх усе. Про твердь…
28.10.2025.

***
Два дні поспіль під атакою…
Пів життя у небо стрибнуло.
Повернусь живим — подякую,
Недарма в колінах смикнуло…
Буду воїном-десантником…
Хто там знову заперечує?
Не тривожтеся, напарники,
Старість залишками жертвує.
У Вкраїні рідній придбана.
У піснях у край оспівана.
І, бувало й, перевидана…
І землі і Богу віддана…
27.10.2025.

***
А що там знову у притулку?
Замкнувся круг і світло зникло
І ніким вимовити… прикро.
На площі все це, чи в провулку?
Інформаційно, не по крику…
Діянь хто ваших на заваді
Босяк-чиновник-прокурор?
Чи заржавілий світлофор
І тим і тим усі не раді…
Ну ось і все, такий фольклор…
27.10.2025.

***
Спочив, попив, зівнув, побіг
До витоку реалій.
А по-інакшому не міг
Позбутись від фекалій…
Дощить, гримить тік-так навзрид,
Засмокчений по пояс.
Та видно все таки набрид,
Бо думаю розброять…
Бронхіт розквіт, зайшов у дім
І поруч зачаївся.
Дощить, гримить, а справа втім,
Не з видива завівся…
27.10.2025.