Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
2026.08.05
16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
2026.08.05
13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Дудар (1950) /
Вірші
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
26.10.2025.
***
Вчорашнім днем сьогоднішній керує
Від імені знайомих нам медслужб…
І кожен крок той Бог фотографує
По дозволу всевидячих… довкруж
Їх ґаджети і телемоно блоки
Просвічують в реальності усіх…
І жодних перемін, надіюсь поки.
Потрібен буде свіжий пересів…
26.10.2026.
***
Якщо ти, хлопче, з УКРАЇНИ —
Чому ти шастаєш по світу?
Ти ж наче зріс не бедуїном
Тим більше, що не пустоцвітом…
Є безперечність, не контраки
Батьки, дідусі і бабусі…
Не пацієнтом помирати,
Коли в саду й на полі гусінь?!
Ти повертайся, ще не пізно
Ще стільки справ тебе чекає…
З братами поруч разом, звісно,
І пустоцвіт порозцвітає…
26.10.2026.
***
Не омбудсмен, не трудоголік
А просто ярий мудачок
І свій намотаний недолік
Тримав від себе він за крок
На ланцюгу, не на мотузці…
Мотузки сохнуть від тоски
А ланцюги надійні друзі
Як оминаєш блокпости…
Як ніч проводиш у кав’ярні
З подібним рідним слимаком
А хтось в окопах, хтось — в лікарні…
А ланцюжок зі схову: — kom
26.10.2025.
***
Я підскажу… чи здогадаєшся сама
Чому ми у союзі з листопадом?
І відпливем подалі від оман…
Нарешті пригощу і авокадом…
А роздумом загубленого сну,
Що передбачив мудрий дієтолог
Оббризкаєм лице злодійчуку,
А з видумок приклеїм дієслово…
26.19.2026.
***
Одне питання із питань:
Куди дівася мирний спокій?
Чому болотна підла рвань
Не переглянула уроків???
Чому потвори жалюгідь
Прийшла скубати Україну?
Невже замало їм угідь
своїх
Ми що, скоритися повині?
Прийдеться знову їх навчить,
Перестріляти, покалічить…
А тих, з екранів хто мичить —
Одним напоєм очманічить…
26.10.2025.
***
Один розкаже вам, все кльово
І з ритмом, наче, все гаразд…
Що думка, вимощена словом,
Прийде у сни ще сотні раз.
Що передбачено, як успіх…
А успіх — оплескам гарант…
На заздрість тої тьоті Люсі,
Котра ковтнула діамант.
Не після вступу, після «кльово»
З одним акордом вже про те,
Що Гріх родивсь разом зі Словом
І вийшов тихо на шосе…
Один розкаже…
25.10.2025.
***
Спрямуй мене й себе в умови,
Де світом правив Божий слід…
В зворотній бік, аж до основи,
У перші вигуки без слів…
І не кажи, що не можливо,
І що бажання неземні…
Що виглядатиме жахливо —
Що всі померлі — вдалині…
Спрямуй тоді у поцілунки
У справжні витоки… Даруй,
Зі мною наші візерунки
Якщо вже так, бери й керуй…
25.10.2025.
***
Путьойобець, згинь! не гавкай
Терпець луснув… всьо, капець!!!
То не гуси… томагавки
Ну і хто із двох нас мрець?!
Путьовиїб, він же боров
Він кабан і він же хряк…
Незабаром… дуже скоро
Томагавки — Божий знак.
25.10.2025.
***
Я мовив: — Досить…
Почув: — Амінь.
Прийдешня осінь
Не далечінь…
Важливо поруч
Щоб вітра плач
В осінню пору
Поміж невдач…
Бувало й гірше
Ну і нехай
Читаєм вірші
Чиї — вгадай?
25.10.2025.
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
26.10.2025.
***
Вчорашнім днем сьогоднішній керує
Від імені знайомих нам медслужб…
І кожен крок той Бог фотографує
По дозволу всевидячих… довкруж
Їх ґаджети і телемоно блоки
Просвічують в реальності усіх…
І жодних перемін, надіюсь поки.
Потрібен буде свіжий пересів…
26.10.2026.
***
Якщо ти, хлопче, з УКРАЇНИ —
Чому ти шастаєш по світу?
Ти ж наче зріс не бедуїном
Тим більше, що не пустоцвітом…
Є безперечність, не контраки
Батьки, дідусі і бабусі…
Не пацієнтом помирати,
Коли в саду й на полі гусінь?!
Ти повертайся, ще не пізно
Ще стільки справ тебе чекає…
З братами поруч разом, звісно,
І пустоцвіт порозцвітає…
26.10.2026.
***
Не омбудсмен, не трудоголік
А просто ярий мудачок
І свій намотаний недолік
Тримав від себе він за крок
На ланцюгу, не на мотузці…
Мотузки сохнуть від тоски
А ланцюги надійні друзі
Як оминаєш блокпости…
Як ніч проводиш у кав’ярні
З подібним рідним слимаком
А хтось в окопах, хтось — в лікарні…
А ланцюжок зі схову: — kom
26.10.2025.
***
Я підскажу… чи здогадаєшся сама
Чому ми у союзі з листопадом?
І відпливем подалі від оман…
Нарешті пригощу і авокадом…
А роздумом загубленого сну,
Що передбачив мудрий дієтолог
Оббризкаєм лице злодійчуку,
А з видумок приклеїм дієслово…
26.19.2026.
***
Одне питання із питань:
Куди дівася мирний спокій?
Чому болотна підла рвань
Не переглянула уроків???
Чому потвори жалюгідь
Прийшла скубати Україну?
Невже замало їм угідь
своїх
Ми що, скоритися повині?
Прийдеться знову їх навчить,
Перестріляти, покалічить…
А тих, з екранів хто мичить —
Одним напоєм очманічить…
26.10.2025.
***
Один розкаже вам, все кльово
І з ритмом, наче, все гаразд…
Що думка, вимощена словом,
Прийде у сни ще сотні раз.
Що передбачено, як успіх…
А успіх — оплескам гарант…
На заздрість тої тьоті Люсі,
Котра ковтнула діамант.
Не після вступу, після «кльово»
З одним акордом вже про те,
Що Гріх родивсь разом зі Словом
І вийшов тихо на шосе…
Один розкаже…
25.10.2025.
***
Спрямуй мене й себе в умови,
Де світом правив Божий слід…
В зворотній бік, аж до основи,
У перші вигуки без слів…
І не кажи, що не можливо,
І що бажання неземні…
Що виглядатиме жахливо —
Що всі померлі — вдалині…
Спрямуй тоді у поцілунки
У справжні витоки… Даруй,
Зі мною наші візерунки
Якщо вже так, бери й керуй…
25.10.2025.
***
Путьойобець, згинь! не гавкай
Терпець луснув… всьо, капець!!!
То не гуси… томагавки
Ну і хто із двох нас мрець?!
Путьовиїб, він же боров
Він кабан і він же хряк…
Незабаром… дуже скоро
Томагавки — Божий знак.
25.10.2025.
***
Я мовив: — Досить…
Почув: — Амінь.
Прийдешня осінь
Не далечінь…
Важливо поруч
Щоб вітра плач
В осінню пору
Поміж невдач…
Бувало й гірше
Ну і нехай
Читаєм вірші
Чиї — вгадай?
25.10.2025.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
