ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.10.05 06:09
Пручатися долі,
хоч горя по вінця.
Питання: доколи
нас будуть вбивати?
Зросте хліб у полі
і ми – Українці,
голінних до волі
родила нас мати.

Віктор Кучерук
2024.10.05 05:23
Нас снів позбавила весна,
А юність чарами кохання
Гуляти звала від темна
До блисків сяйного світання.
Цвітінням пахнули луги
І майоріли жовтим рястом, –
І панувало навкруги
Обох вдоволення та щастя.

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЦІКАВІСТЬ
І як урвати цю незриму нить,
якою вишиваєш ти на п’яльцях?
Її не видно, а вона щемить
фантомним болем втраченого пальця.

Її кінець у глибині мене -
в моїй душі, що витіка по нитці.
Чи це всього лиш заблукалий нерв,
що втрапив у сильце твоєї глиці?

І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.
Та вже цікаво - щó це за портрет?
І щó ховаєш під душі наперстком?..

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 14:49:08
Переглядів сторінки твору 4528
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:51:23 ]
сильце глиці? - цікаво-цікаво)


а, якщо : "в моїй душі, що пореться по нитці" ?

і, взагалі)):

і як урвати цю незриму нить,
вона мені скрутила навіть пальці!
май совіть, жінко, змилуйся, щемить,
хоч я міцний, мов лоб неандертальця.

ти дістаєш із глибини мене,
душа от-от розпореться по нитці -
французьким кігтем зачепила нерв,
і бавишся, моя жорстока кицю!

і може б не терпів, та є момент,
що додає оправданості мазо:
мені цікаво, чий портрет ущент..
мій чи його... немов китайську вазу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:11:51 ]
Зоряно, вірші 2009 року - це мої перші кроки в поезії. Моя болдинська оцінь почалася здається 27 вересня 2009 р віршем Панна, який є в моїй анкеті.
а до того за кілька десятків років я написав всього кілька віршів у дівочі альбоми.

от тобі - смішки, а мені тоді було не до сміху(

а пародію зробити можна зі всього - навіть з похоронів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:08 ]
не ображайтеся, Ярославе, у мене сьогодні настрій такий :)

До речі, це не пародія - переспів ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 15:57:08 ]
Суперово! Душа, що пореться по нитці! ТО її хіба китайці зашивали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:27 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:27:22 ]
Ну, якщо емоції людини, яка рятувалася такими віршами, замінити на "смішки" - то що це буде?)
І не жаль тобі свій талант на мене розпорошувати?)
от, скільки тут народу тільки дякували б тобі за пародії) А я - серйозний, драматичний поет, навіть з деяким траґічним відтінком!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:00:23 ]
не ставлю собі мету, щоб мені дякували. Просто пишу).

ну, якщо серйозний і драматичний, тоді переспів треба читати з відповідною інтонацією.

обіцяю, наступного разу (якщо буде настрій) переспіваю траґічніше).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:17:57 ]
ок, Зорянко, згоден) не хочу тебе роздразнювати. з таким твоїм сьогоднішнім настроєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:39:37 ]
В украинской поэзии, как я уже понял, кроме заезженных рифм, существуют и неразрывно вечные.
Это такие как "мить - щемить", "кава - цікава".
Мне понравилась такая тончайшая рифма как "мене - нерв". Одна такая удачная пара как эта, может, как мне кажется, украсить общий рифмофон или рифмопалитру поэтического произведения.
А пара рифм заключительной строфы вообще - супер. Потому что они осенены и глубоким смыслом.
"Души наперсток". Ведь наперстками в настоящее время ловко владеют умелые манипуляторы. Да.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:54:52 ]
Дякую, Алексію!)
І справді, за віршем багато щирості. Він написаний одним духом, мабуть від того й такі нерівні рими. І, Зоряна, добре підмітила - є там багато мазохізму. Бо що є - любити того хто тебе не любить, а тільки використовує як не мазохізм?
а "хресним" і "наперстком" - насправді цікава рима. у всякому разі, в мене також таке сприйняття її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:01:37 ]
Да. Не знаю, вкладывали ли Вы (давай, наверное, на "ты") глубокий смысл в это словосочетание, но я еще подумал и о политических (не потому что в стихотворении ощущается политика. нет, конечно. Лирика.) наперсточниках. Очень плохо, что народ ведется, как говаривает один президент, на "разводняки". Но это - другая тема. Ну ее.
А стихотворение - нет.
Всяческих благ тебе как его автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:18:56 ]
Дякую, Олексію!) З приємністю переходжу на "ти".
Бачу, що болить тебе душа від сучасної політики.
Якщо будеш мати бажання - глянь на два мої вірші в цьому ключі.
http://maysterni.com/publication.php?id=66893
http://maysterni.com/publication.php?id=66463



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лара Ла (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 18:20:44 ]
Заздрю Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:02 ]
а чого заздрити?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 20:00:36 ]
І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.

Дуже цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:33 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 21:37:29 ]
Нерозділене кохання, яке ховається за дитячим словом "цікавість"... Дякую за цей твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:23:15 ]
та вам дякую, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:25:33 ]
такий містичний віршик, Ярославе! хто ж то та вишивальниця, від плетива якої можна захиститися хресним знаменням?
знаєш, від читання вірша більше питань, ніж відповідей - тим він і цікавий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 09:22:58 ]
Дякую, Олю! Але нічого в цьому вірші аж такого таємничого нема. Все та ж Панна. Просто так написалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:14 ]
а де вона втратила палець?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:28 ]
))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 23:14:07 ]
ти, Олю, природжений прозаїк.
не наздоганяєш ти моїх образів.)

там мова йде не про Панну, а про мене...

"блукав я по лісу - гранату знайшов,
я з нею одразу до школи пішов.
зайшов у директорську, вийняв чеку
й директору школи запхав за щоку..."

от палець вийняти звідти й не встиг(

гарний віршик.
та й директор школи був непоганий...)

такі вірші всі ми писали в школі...
шкода тих часів(