ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЦІКАВІСТЬ
І як урвати цю незриму нить,
якою вишиваєш ти на п’яльцях?
Її не видно, а вона щемить
фантомним болем втраченого пальця.

Її кінець у глибині мене -
в моїй душі, що витіка по нитці.
Чи це всього лиш заблукалий нерв,
що втрапив у сильце твоєї глиці?

І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.
Та вже цікаво - щó це за портрет?
І щó ховаєш під душі наперстком?..

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 14:49:08
Переглядів сторінки твору 5016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:51:23 ]
сильце глиці? - цікаво-цікаво)


а, якщо : "в моїй душі, що пореться по нитці" ?

і, взагалі)):

і як урвати цю незриму нить,
вона мені скрутила навіть пальці!
май совіть, жінко, змилуйся, щемить,
хоч я міцний, мов лоб неандертальця.

ти дістаєш із глибини мене,
душа от-от розпореться по нитці -
французьким кігтем зачепила нерв,
і бавишся, моя жорстока кицю!

і може б не терпів, та є момент,
що додає оправданості мазо:
мені цікаво, чий портрет ущент..
мій чи його... немов китайську вазу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:11:51 ]
Зоряно, вірші 2009 року - це мої перші кроки в поезії. Моя болдинська оцінь почалася здається 27 вересня 2009 р віршем Панна, який є в моїй анкеті.
а до того за кілька десятків років я написав всього кілька віршів у дівочі альбоми.

от тобі - смішки, а мені тоді було не до сміху(

а пародію зробити можна зі всього - навіть з похоронів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:08 ]
не ображайтеся, Ярославе, у мене сьогодні настрій такий :)

До речі, це не пародія - переспів ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 15:57:08 ]
Суперово! Душа, що пореться по нитці! ТО її хіба китайці зашивали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:27 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:27:22 ]
Ну, якщо емоції людини, яка рятувалася такими віршами, замінити на "смішки" - то що це буде?)
І не жаль тобі свій талант на мене розпорошувати?)
от, скільки тут народу тільки дякували б тобі за пародії) А я - серйозний, драматичний поет, навіть з деяким траґічним відтінком!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:00:23 ]
не ставлю собі мету, щоб мені дякували. Просто пишу).

ну, якщо серйозний і драматичний, тоді переспів треба читати з відповідною інтонацією.

обіцяю, наступного разу (якщо буде настрій) переспіваю траґічніше).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:17:57 ]
ок, Зорянко, згоден) не хочу тебе роздразнювати. з таким твоїм сьогоднішнім настроєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:39:37 ]
В украинской поэзии, как я уже понял, кроме заезженных рифм, существуют и неразрывно вечные.
Это такие как "мить - щемить", "кава - цікава".
Мне понравилась такая тончайшая рифма как "мене - нерв". Одна такая удачная пара как эта, может, как мне кажется, украсить общий рифмофон или рифмопалитру поэтического произведения.
А пара рифм заключительной строфы вообще - супер. Потому что они осенены и глубоким смыслом.
"Души наперсток". Ведь наперстками в настоящее время ловко владеют умелые манипуляторы. Да.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:54:52 ]
Дякую, Алексію!)
І справді, за віршем багато щирості. Він написаний одним духом, мабуть від того й такі нерівні рими. І, Зоряна, добре підмітила - є там багато мазохізму. Бо що є - любити того хто тебе не любить, а тільки використовує як не мазохізм?
а "хресним" і "наперстком" - насправді цікава рима. у всякому разі, в мене також таке сприйняття її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:01:37 ]
Да. Не знаю, вкладывали ли Вы (давай, наверное, на "ты") глубокий смысл в это словосочетание, но я еще подумал и о политических (не потому что в стихотворении ощущается политика. нет, конечно. Лирика.) наперсточниках. Очень плохо, что народ ведется, как говаривает один президент, на "разводняки". Но это - другая тема. Ну ее.
А стихотворение - нет.
Всяческих благ тебе как его автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:18:56 ]
Дякую, Олексію!) З приємністю переходжу на "ти".
Бачу, що болить тебе душа від сучасної політики.
Якщо будеш мати бажання - глянь на два мої вірші в цьому ключі.
http://maysterni.com/publication.php?id=66893
http://maysterni.com/publication.php?id=66463



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лара Ла (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 18:20:44 ]
Заздрю Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:02 ]
а чого заздрити?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 20:00:36 ]
І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.

Дуже цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:33 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 21:37:29 ]
Нерозділене кохання, яке ховається за дитячим словом "цікавість"... Дякую за цей твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:23:15 ]
та вам дякую, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:25:33 ]
такий містичний віршик, Ярославе! хто ж то та вишивальниця, від плетива якої можна захиститися хресним знаменням?
знаєш, від читання вірша більше питань, ніж відповідей - тим він і цікавий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 09:22:58 ]
Дякую, Олю! Але нічого в цьому вірші аж такого таємничого нема. Все та ж Панна. Просто так написалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:14 ]
а де вона втратила палець?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:28 ]
))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 23:14:07 ]
ти, Олю, природжений прозаїк.
не наздоганяєш ти моїх образів.)

там мова йде не про Панну, а про мене...

"блукав я по лісу - гранату знайшов,
я з нею одразу до школи пішов.
зайшов у директорську, вийняв чеку
й директору школи запхав за щоку..."

от палець вийняти звідти й не встиг(

гарний віршик.
та й директор школи був непоганий...)

такі вірші всі ми писали в школі...
шкода тих часів(