ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.09.09 15:31
Можна, я не буду нічого "употреблядь",
а не "використовувати"?
Ви всі читали Сковороду?
У нього то мова чи язик?
Як язик, то куди ж той язик зник?
Зараз декому з вас
на 1000 років менше, як мені.
Цікаво, ви такі ж дурні?

Світлана Пирогова
2025.09.09 15:28
Вітри, мов сховані в невидимі домівки.
Безмовні зорі у просторах неба.
Лиш пам'ять дістає не стерту часом плівку.
Роки скоріш пливуть човнами в невідь.
Прислухався, неначе йде...зашурхотіло.
Ні, ні! Вона, як ластівка, летіла б.
Її політ легкий, йог

М Менянин
2025.09.09 13:53
Від Бога залежні,
в цей час обережні,
їх вчинки належні,
до праці не лежні
краї де безмежні.
раби мо? – Авжеж ні!
зачахлі мо? – Теж ні!

Юрій Гундарєв
2025.09.09 09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ

Віктор Кучерук
2025.09.09 05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.

Борис Костиря
2025.09.08 22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.

Іван Потьомкін
2025.09.08 16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

С М
2025.09.08 08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось

Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...

Борис Костиря
2025.09.07 21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів

Євген Федчук
2025.09.07 19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЦІКАВІСТЬ
І як урвати цю незриму нить,
якою вишиваєш ти на п’яльцях?
Її не видно, а вона щемить
фантомним болем втраченого пальця.

Її кінець у глибині мене -
в моїй душі, що витіка по нитці.
Чи це всього лиш заблукалий нерв,
що втрапив у сильце твоєї глиці?

І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.
Та вже цікаво - щó це за портрет?
І щó ховаєш під душі наперстком?..

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 14:49:08
Переглядів сторінки твору 4941
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:51:23 ]
сильце глиці? - цікаво-цікаво)


а, якщо : "в моїй душі, що пореться по нитці" ?

і, взагалі)):

і як урвати цю незриму нить,
вона мені скрутила навіть пальці!
май совіть, жінко, змилуйся, щемить,
хоч я міцний, мов лоб неандертальця.

ти дістаєш із глибини мене,
душа от-от розпореться по нитці -
французьким кігтем зачепила нерв,
і бавишся, моя жорстока кицю!

і може б не терпів, та є момент,
що додає оправданості мазо:
мені цікаво, чий портрет ущент..
мій чи його... немов китайську вазу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:11:51 ]
Зоряно, вірші 2009 року - це мої перші кроки в поезії. Моя болдинська оцінь почалася здається 27 вересня 2009 р віршем Панна, який є в моїй анкеті.
а до того за кілька десятків років я написав всього кілька віршів у дівочі альбоми.

от тобі - смішки, а мені тоді було не до сміху(

а пародію зробити можна зі всього - навіть з похоронів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:08 ]
не ображайтеся, Ярославе, у мене сьогодні настрій такий :)

До речі, це не пародія - переспів ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 15:57:08 ]
Суперово! Душа, що пореться по нитці! ТО її хіба китайці зашивали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:27 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:27:22 ]
Ну, якщо емоції людини, яка рятувалася такими віршами, замінити на "смішки" - то що це буде?)
І не жаль тобі свій талант на мене розпорошувати?)
от, скільки тут народу тільки дякували б тобі за пародії) А я - серйозний, драматичний поет, навіть з деяким траґічним відтінком!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:00:23 ]
не ставлю собі мету, щоб мені дякували. Просто пишу).

ну, якщо серйозний і драматичний, тоді переспів треба читати з відповідною інтонацією.

обіцяю, наступного разу (якщо буде настрій) переспіваю траґічніше).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:17:57 ]
ок, Зорянко, згоден) не хочу тебе роздразнювати. з таким твоїм сьогоднішнім настроєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:39:37 ]
В украинской поэзии, как я уже понял, кроме заезженных рифм, существуют и неразрывно вечные.
Это такие как "мить - щемить", "кава - цікава".
Мне понравилась такая тончайшая рифма как "мене - нерв". Одна такая удачная пара как эта, может, как мне кажется, украсить общий рифмофон или рифмопалитру поэтического произведения.
А пара рифм заключительной строфы вообще - супер. Потому что они осенены и глубоким смыслом.
"Души наперсток". Ведь наперстками в настоящее время ловко владеют умелые манипуляторы. Да.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:54:52 ]
Дякую, Алексію!)
І справді, за віршем багато щирості. Він написаний одним духом, мабуть від того й такі нерівні рими. І, Зоряна, добре підмітила - є там багато мазохізму. Бо що є - любити того хто тебе не любить, а тільки використовує як не мазохізм?
а "хресним" і "наперстком" - насправді цікава рима. у всякому разі, в мене також таке сприйняття її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:01:37 ]
Да. Не знаю, вкладывали ли Вы (давай, наверное, на "ты") глубокий смысл в это словосочетание, но я еще подумал и о политических (не потому что в стихотворении ощущается политика. нет, конечно. Лирика.) наперсточниках. Очень плохо, что народ ведется, как говаривает один президент, на "разводняки". Но это - другая тема. Ну ее.
А стихотворение - нет.
Всяческих благ тебе как его автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:18:56 ]
Дякую, Олексію!) З приємністю переходжу на "ти".
Бачу, що болить тебе душа від сучасної політики.
Якщо будеш мати бажання - глянь на два мої вірші в цьому ключі.
http://maysterni.com/publication.php?id=66893
http://maysterni.com/publication.php?id=66463



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лара Ла (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 18:20:44 ]
Заздрю Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:02 ]
а чого заздрити?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 20:00:36 ]
І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.

Дуже цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:33 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 21:37:29 ]
Нерозділене кохання, яке ховається за дитячим словом "цікавість"... Дякую за цей твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:23:15 ]
та вам дякую, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:25:33 ]
такий містичний віршик, Ярославе! хто ж то та вишивальниця, від плетива якої можна захиститися хресним знаменням?
знаєш, від читання вірша більше питань, ніж відповідей - тим він і цікавий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 09:22:58 ]
Дякую, Олю! Але нічого в цьому вірші аж такого таємничого нема. Все та ж Панна. Просто так написалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:14 ]
а де вона втратила палець?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:28 ]
))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 23:14:07 ]
ти, Олю, природжений прозаїк.
не наздоганяєш ти моїх образів.)

там мова йде не про Панну, а про мене...

"блукав я по лісу - гранату знайшов,
я з нею одразу до школи пішов.
зайшов у директорську, вийняв чеку
й директору школи запхав за щоку..."

от палець вийняти звідти й не встиг(

гарний віршик.
та й директор школи був непоганий...)

такі вірші всі ми писали в школі...
шкода тих часів(