ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЦІКАВІСТЬ
І як урвати цю незриму нить,
якою вишиваєш ти на п’яльцях?
Її не видно, а вона щемить
фантомним болем втраченого пальця.

Її кінець у глибині мене -
в моїй душі, що витіка по нитці.
Чи це всього лиш заблукалий нерв,
що втрапив у сильце твоєї глиці?

І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.
Та вже цікаво - щó це за портрет?
І щó ховаєш під душі наперстком?..

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 14:49:08
Переглядів сторінки твору 5117
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:51:23 ]
сильце глиці? - цікаво-цікаво)


а, якщо : "в моїй душі, що пореться по нитці" ?

і, взагалі)):

і як урвати цю незриму нить,
вона мені скрутила навіть пальці!
май совіть, жінко, змилуйся, щемить,
хоч я міцний, мов лоб неандертальця.

ти дістаєш із глибини мене,
душа от-от розпореться по нитці -
французьким кігтем зачепила нерв,
і бавишся, моя жорстока кицю!

і може б не терпів, та є момент,
що додає оправданості мазо:
мені цікаво, чий портрет ущент..
мій чи його... немов китайську вазу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:11:51 ]
Зоряно, вірші 2009 року - це мої перші кроки в поезії. Моя болдинська оцінь почалася здається 27 вересня 2009 р віршем Панна, який є в моїй анкеті.
а до того за кілька десятків років я написав всього кілька віршів у дівочі альбоми.

от тобі - смішки, а мені тоді було не до сміху(

а пародію зробити можна зі всього - навіть з похоронів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:08 ]
не ображайтеся, Ярославе, у мене сьогодні настрій такий :)

До речі, це не пародія - переспів ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 15:57:08 ]
Суперово! Душа, що пореться по нитці! ТО її хіба китайці зашивали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:27 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:27:22 ]
Ну, якщо емоції людини, яка рятувалася такими віршами, замінити на "смішки" - то що це буде?)
І не жаль тобі свій талант на мене розпорошувати?)
от, скільки тут народу тільки дякували б тобі за пародії) А я - серйозний, драматичний поет, навіть з деяким траґічним відтінком!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:00:23 ]
не ставлю собі мету, щоб мені дякували. Просто пишу).

ну, якщо серйозний і драматичний, тоді переспів треба читати з відповідною інтонацією.

обіцяю, наступного разу (якщо буде настрій) переспіваю траґічніше).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:17:57 ]
ок, Зорянко, згоден) не хочу тебе роздразнювати. з таким твоїм сьогоднішнім настроєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:39:37 ]
В украинской поэзии, как я уже понял, кроме заезженных рифм, существуют и неразрывно вечные.
Это такие как "мить - щемить", "кава - цікава".
Мне понравилась такая тончайшая рифма как "мене - нерв". Одна такая удачная пара как эта, может, как мне кажется, украсить общий рифмофон или рифмопалитру поэтического произведения.
А пара рифм заключительной строфы вообще - супер. Потому что они осенены и глубоким смыслом.
"Души наперсток". Ведь наперстками в настоящее время ловко владеют умелые манипуляторы. Да.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:54:52 ]
Дякую, Алексію!)
І справді, за віршем багато щирості. Він написаний одним духом, мабуть від того й такі нерівні рими. І, Зоряна, добре підмітила - є там багато мазохізму. Бо що є - любити того хто тебе не любить, а тільки використовує як не мазохізм?
а "хресним" і "наперстком" - насправді цікава рима. у всякому разі, в мене також таке сприйняття її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:01:37 ]
Да. Не знаю, вкладывали ли Вы (давай, наверное, на "ты") глубокий смысл в это словосочетание, но я еще подумал и о политических (не потому что в стихотворении ощущается политика. нет, конечно. Лирика.) наперсточниках. Очень плохо, что народ ведется, как говаривает один президент, на "разводняки". Но это - другая тема. Ну ее.
А стихотворение - нет.
Всяческих благ тебе как его автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:18:56 ]
Дякую, Олексію!) З приємністю переходжу на "ти".
Бачу, що болить тебе душа від сучасної політики.
Якщо будеш мати бажання - глянь на два мої вірші в цьому ключі.
http://maysterni.com/publication.php?id=66893
http://maysterni.com/publication.php?id=66463



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лара Ла (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 18:20:44 ]
Заздрю Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:02 ]
а чого заздрити?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 20:00:36 ]
І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.

Дуже цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:33 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 21:37:29 ]
Нерозділене кохання, яке ховається за дитячим словом "цікавість"... Дякую за цей твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:23:15 ]
та вам дякую, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:25:33 ]
такий містичний віршик, Ярославе! хто ж то та вишивальниця, від плетива якої можна захиститися хресним знаменням?
знаєш, від читання вірша більше питань, ніж відповідей - тим він і цікавий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 09:22:58 ]
Дякую, Олю! Але нічого в цьому вірші аж такого таємничого нема. Все та ж Панна. Просто так написалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:14 ]
а де вона втратила палець?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:31:28 ]
))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 23:14:07 ]
ти, Олю, природжений прозаїк.
не наздоганяєш ти моїх образів.)

там мова йде не про Панну, а про мене...

"блукав я по лісу - гранату знайшов,
я з нею одразу до школи пішов.
зайшов у директорську, вийняв чеку
й директору школи запхав за щоку..."

от палець вийняти звідти й не встиг(

гарний віршик.
та й директор школи був непоганий...)

такі вірші всі ми писали в школі...
шкода тих часів(