ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!

Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Мій Янголе
Мій Янголе, як довго я жила,
не думаючи про твою присутність...
Чи то згоріла впевненість дотла,
чи ти, мов дзеркало, відображаєш сутність?

Мій Янголе, серед життя пригод
так важко йти, коли не знаєш броду,
занурюючись у глибини вод,
здобувши біль, як вищу нагороду…

Мій Янголе, чи ти мене ведеш,
а чи виштовхуєш лише на вірну стежку,
як між чужих гублюсь, а їх – без меж…
Гаптують повсякчас життя мережку.

Мій Янголе, вже осінь, далебі,
вона й до серця раз по раз ступає...
Скажи мені, чи тужиться й тобі,
коли пташина відлітає зграя?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-22 23:11:52
Переглядів сторінки твору 6260
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.882 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 23:16:53 ]
Натхненно.
Особливо сподобалась кінцівка твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-22 23:23:48 ]
Дякую, пане Василю. Приємно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-22 23:26:24 ]
гарний вірш, однак оці рядки
Як гублюсь між чужих, а їх – без меж…
Гаптують повсякчас життя мережку.

важко читаються.
а, якщо

Мій Янголе, чи ти мене ведеш,
А чи виштовхуєш лише на вірну стежку,
Бо я гублюся поміж трьох берез,
Гаптуючи життя свого мережку.
?
Без образ, фраза про 3 берези - стала) без натяків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-22 23:46:31 ]
Я подумаю, як ще можна полегшити читання цих рядків. Дякую Вам, Оксанко!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 00:10:06 ]
Мої вітання !
Приєднуюся до пані Оксани - мудро.
З повагою !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 08:54:11 ]
Дякую, пане Олександре! Рада вітати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 08:34:12 ]
Гарно, Адель! Сподобалося!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 08:55:14 ]
Приємно чути, Ярославе. Дякую щиро за добре слово.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-23 10:16:44 ]
Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 10:43:12 ]
Еге ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 10:37:30 ]
Пісня- молитва...
А як красиво
летить у далеч
і мене огорнула...
Спасибі, Адель! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 10:44:28 ]
Хай огортає Вас, пане Василю, тільки радість і тепло.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 10:50:42 ]
!!!!!! :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 10:59:10 ]
І Любов, звісно.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 11:24:52 ]
Душевно написано, Адель! Вітаю! Трошки на слух - "виштовхуєш"... Може там би якось - "підтримуєш... на стежці"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 15:04:23 ]
Привіт!:)
Ви знаєте, пане Іване, навіть, якщо це слово не дуже милозвучне, я б воліла, його залишити, бо воно, як ніяке інше змальовує, принаймні, в моїй уяві той процес, що я описала. Так, як виштовхує з води потопельника дельфін...
Дякую щиро, Ваша думка для мене важлива.!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 13:27:28 ]
І я відчуваю якусь незбагненну провину перед моїм ангелом, ігнорувала, не цінувала...
...В найтяжчу мить не кликала,
щоб при мені стояв.
Зі мною біди микала
гірка любов моя.
У прірву з нею падала,
злітала до висот -
не відривала ангела
від ангельських турбот...

Наївна. А він весь час був поруч.

Гарний вірш, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 15:05:35 ]
Дякую, Любо. За схожість відчуттів - особливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-23 14:40:46 ]
здобувши біль, як вищу нагороду…
що значить -здобувши біль? відчувши може. Здобувають медалі на олімпіаді.
А ось фото в стилі ретро, я скажу тобі Алєксандо! Янголу з особою на фото ніякі шпаки у вирії про осінь не нагадають.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 15:09:15 ]
А це і є, свого роду олімпійська медаль. Не здобувши її - не відчуєш смаку життя, як би парадоксально це не звучало...
Я люблю фото в стилі "ретро".:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 16:32:03 ]
"здобувши біль, як вищу нагороду…" - дуже глибокий зміст у цих словах.
Адель, маленька дрібниця з комами - "чи ти(,) мов дзеркало(,) відображаєш сутність?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-25 17:07:25 ]
Дякую, Любо, за проникливість,а також за слушне зауваження. Уже виправляюсь.:)
Ще раз дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 16:33:10 ]
Адель, гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-25 17:10:51 ]
Дякую, Олексію!:)
Принагідно дякую за збірочку і щиро вітаю вас із її виходом! Ваші вірші - чудові!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 19:00:05 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-25 17:11:14 ]
Дякую, Зоряно!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 01:17:11 ]
Так гарно пишете! Щиро, вишукано, красиво.
Дякую Вам, Адель.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 15:58:18 ]
Вам дякую! Мені дуже приємно!:)