ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.11.10 20:29
якби зорі розплакалися
кришталево, чудесно, дзвіночками
стихійно голосно а-
тонально

вибіг у звуки із навіженим
як весняний вітер, собою
наввипередки

Козак Дума
2024.11.10 14:14
Він поборов корупцію, для себе,
її немає… в прутня голові.
І хай каміння падає із неба,
але працюють схеми тіньові!.

Євген Федчук
2024.11.10 13:33
Ой, не треба, люди, заздрити нікому,
Бо та заздрість до добра не доведе.
І добро нажите прахом всі піде.
Ось послухайте, щоб впевнитись у тому.
Жив в селі одному бідний чоловік.
І, здається, роботящий, але діло
Не іде на лад у нього, скільки б сили

Леся Горова
2024.11.10 13:32
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.

Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні

Ігор Шоха
2024.11.10 13:13
Третю осінь дме гарячий вітер,
а душа очікує тепла...
та війна виснажує до тла
і здирає непомірне мито –
скільки крові випито й пролито,
на землі імперією зла...
........................................
ні до кого небо прихилити,

Юрій Гундарєв
2024.11.10 09:51
Гудуть сосни -
багатоголосі,
багатостраждальні,
вінчальні,
космічні,
одвічні…
Гудуть сосни -
міцноколосі,

Віктор Кучерук
2024.11.10 07:56
Повернися до мене обличчям,
Не спрямовуй більш погляд убік, –
Не потрібно мовчать таємниче
Й німотою страшити повік.
Безгоміння лякається хата
І мовчанням утомлений час, –
Хто правий, а хто є винуватий
Прояснить течія живих фраз.

Микола Соболь
2024.11.10 03:56
На тихій вулиці дощів
самотні листопаду кроки:
– Як справи, друже?
– Та нівроку.
Із Києва іду у Львів.
Саме тепер прекрасний час
провідати старого Лева,
стоять розхристані дерева,

Микола Дудар
2024.11.10 00:22
У листопаді ми трішечки інакші
Приплюснуті, пригорблені, сумні.
( Ліквідно - лютті у вигуках до раші )
Без пафосу. Без зайвості. Земні…
Чужого нам і крихточки не треба
А свого навіть «чверть» не віддамо,
Притому, що у Світі спільне небо —
У нас сво

Іван Потьомкін
2024.11.09 20:39
Хлібина перетворилась на тісто. 2.Птах не літає без крил і шана не приходить без праці. 3. Хто забуває своє минуле, робить помилки протягом усього життя. 4.Навіть тоді, коли намагаєшся досягти нових цілей, важливо пильно дбати про їх завершення. 5.Той

Володимир Каразуб
2024.11.09 13:35
Якби довелося описати тебе колись
Я згадав би високі трави на стінах мого будинку,
Твоє волосся, запахи, кольори, зрештою, я описав би так,
Немов списував на уроці мовознавства у школяра:
Була вона стрункою, високою і народилася жінкою.
Наче портрет

Віктор Кучерук
2024.11.09 06:45
Даремно спокою шукаю
Межи негаснучих вогнів,
Адже не видно зовсім краю
Неоголошеній війні.
Здається, сил не стане скоро
Стояти твердо на ногах,
Бо нагромадив стільки горя,
Що ним обтяжую свій шлях.

Микола Соболь
2024.11.09 05:11
Пройнявся світом. Боже, як болить.
Цей день. Ця ніч. Ці безперервні війни.
Такі дві різні суті кабали
та у людей розбіжності постійно.
Вставай, іди, васал ти чи кур’єр,
мандруй на захід, швидше сонце стрінеш.
Бреде землею вічний Агасфер,
чекаючи, я

Козак Дума
2024.11.08 20:40
Не можуть бути вище навіть хмари
кохання щирого у нашому житті.
Несе воно до неба, у Стожари,
а як любов взаємна – поготів!

Вона бентежить серце, гріє душу,
уміє часто зводити з ума.
У неї навіть камені із плюшу

Іван Потьомкін
2024.11.08 19:11
Не кваптесь викорчовувать пеньки:
Корінням у життя вони вп’ялися.
Невдовзі вирвуться на світ гілки,
Закучерявляться зеленим листям.
Зів’ють там гнізда радісні пташки,
Заграє далеч тьохканням і свистом...:
...А поки що на них з утоми можна сісти.

Володимир Каразуб
2024.11.08 15:50
Витай. Безчинствуй. Ніч позбулася філософії
Як стара книга вижовклих сторінок,
Вицвілої палітурки,
Що стала картонним плотом,
Відправившись у туманне плавання
На пошуки неіснуючих земель, достоту,
Як моє перемите серце намарно шукає пристані до тв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 Бýзько
Усе частіше осінь золотиста
мої думки жене із міста пріч
до протиріч туманного дитинства -
Ріки й Води далеких межиріч.

А у Ріки тієї брід глибокий
і кола - вверх, усупереч воді,
в ній навіть час біжить в обидва боки -
туди й назад, немов на DVD.

Знов, як колись, в її завмерлім лоні
я бачу тінь земної кривини,
а в чорному Малевича проломі*-
незвіданого погляд крижаний.

І хай в її найближчої родини
потуга менша з давніх поколінь -
вже навіть до самої середúни
дійдеш не заволоживши колін -

та все ж тече, не визнаючи русел,
на вивертах руйнує береги...

А біля устя жаб рахує бусел -
то на обох, то часом без ноги.

І як на дні душі буває грузько,
то загірчить замулений полин -
це ж мабуть я - отой самотній бýзько,
якому вирій крила обпалив…

осінь 2010

*квадратні великі ополонки, які рибаки вирубували в льоді, і які мені малому асоціювалися зі смертю…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 11:15:33
Переглядів сторінки твору 4524
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 12:38:26 ]
"самотній бýзько" ---- не вірю)

" І як на дні душі буває грузько,
враз загірчить замулений полин -
це ж мабуть я - отой самотній бýзько,
якому вирій крила обпалив…" - щемно.

ні в якому разі не збираюся автора перехвалити
та що вдієш: сподобався бусел, який біля устя рахує жаб.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 12:55:46 ]
Та самотній, самотній...
А за добрі слова - дякую! Останнім часом практично тільки ти мене хвалиш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 15:02:47 ]
просто ділюся враженням про ті цікавості, які найбільше сподобались :)

кажуть, надмір похвали - шкідливий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 14:19:37 ]
талановито, як завжди, але у Вас добре помітна тенденція писати довгі тексти. Відкрию "страшну таємницю" - деякі з них іноді варто скорочувти :)))).

І хай в її найближчої родини
потуга менша з давніх поколінь -
вже навіть до самої середúни
дійдеш не заволоживши колін -

оця от строфа - це вже щось суто Ваше, що, нмсд, шляху з душі до літератури так і не подолало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 14:50:08 ]
Дякую, Сергію! Як за похвалу, так і за критику.)
І з критикою згоден. Відчуваю деяку слабшість при веденої вами строфи на загальному фоні вірша. Може варто якось її покращити, але вона (хай може й у якомусь іншому виді) тут таки потрібна для розкриття образу отих межиріч - двох річок мого дитинства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 14:37:21 ]
Чудовий вірш, пане Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 14:59:51 ]
дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 14:43:57 ]
Усе частіше осінь золотава
мої думки жене із міста геть...
З імли дитинства постають небавом -
Ріка, заплави, хвилі рідних ймень.

От перековбасила першу строфу без дозволу автора. :-) Даруй, Ярославе, не втрималася, бо чомусь вона мене до цього підштовхнула... Якийсь експромт.

І тут трохи туманно: І хай в її найближчої родини
потуга менша з давніх поколінь - шарада, а не віршовані рядки. :-)

Із ДВД, на мою суб"єктивну думку, цікаво, але не те...

Ти знаєш, Ярославе, наприкінці вірш зробився прозорий, рідний і осягненний миттєво - цього бракує подекуди у попередніх строфах.

До речі, пояснення про ополонки - геть зайве, не тре" цих авторських інтерпретацій тут, все класно з чорним проломом Малєвіча і його крижаним поглядом.

Враз наприкінці вірша замінила би на вмить, щоб уникнути збігу "з".

Непересічна поезія - дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 14:59:25 ]
Дякую, Наталю! Ти була б не ти, якщо б не перекромсала мою поезію.) Тому й відчуваю тебе своїм редактором!) Подумаю над твоїми заувагами. Але ця поезія - мій минулорічний рівень. порівняй різницю між нею і попередньою Рулеткою (між ними -рік). А свою сучасну поезію я просто боюся тут друкувати - щоб не розірвало Майстерні) Більше того, навіть боюся писати - щоб мене самого вона не розірвала)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 15:17:16 ]
Та не виправдовуйся: рівень, минулорічний... А не виставляй недошліфованого до блиску! :-) Заклюю! :-)
"Рулетка" - взагалі... не моє, тому й змовчала. І дозволь... далі мовчатиму про "Рулетку". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 15:48:20 ]
Та мовчи... це як в анекдоті про поручика Ржевського)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 17:07:43 ]
І тут трохи туманно: І хай в її найближчої родини
потуга менша з давніх поколінь - шарада, а не віршовані рядки. :-)

тут ідеться про невеличку притоку Дністра. я ж говорю про дві річки (раз згадую про межиріччя)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 15:16:34 ]
Мені дуже сподобалось:) особисто я раніше ніколи не чула про бузька і бусла, тож дякую за маленькі відкриття))
оце дуже зворушливо про них, і про Малевича проломи - сильно.
Єдине - мені ДВД якось з іншої опери...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 15:44:06 ]
Дякую, Олександро! про ДВД мені вже робили подібне зауваження. але ця інша опера - це також наше сучасне життя. я вважаю цей образ допустимим, подібно, як Люба Бенедишин пише про прокручування якихось плівок...

Хоча, якщо зауваження будуть масовішими, то може й варто подумати над цим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 17:25:06 ]
Легка на спомин... Міг би й на моїй сторінці сказати, що не зрозумів про "прокручування якихось плівок", я ж думала, що створила зримий образ - безперервне прокручування світом фотоплівки (зі слайдами чи навіть кіноплівки). Для сучасного читача, мабуть, таки важко уявити стару добру фільму. Та хай уже... Буду робити висновки.

Перейдем до твого вірша. Гарний вірш. Мені сподобався. Але напиши хоч ДіВіДі (бо мені читається по літературному ДеВеДе).
І та строфа, про яку С.Осока обмовився, мені теж здалась зайвою. Я спочатку не зрозуміла - що за родини. Без них - прозоріше і чіткіше.

З доброю усмішкою і теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 17:34:17 ]
так не можна просто викинути, бо перше - про велику ріку, а наступне - про її маленьку притоку. та й - межиріччя, устя...
А з ДіВіДі - поміняю. Мабуть потрібно було написати латинкою. так і зроблю.

Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 18:49:45 ]
:) ... без коментарів

...та все ж тече, не визнаючи русел,
на вивертах руйнує береги...

А біля устя жаб рахує бусел -
то на обох, то часом без ноги.

І як на дні душі буває грузько,
то загірчить замулений полин -
це ж мабуть я - отой самотній бýзько,
якому вирій крила обпалив…

відчуття осіннього настрою.... саме таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 20:38:20 ]
Дякую за коментар,Людмило!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 19:16:41 ]
Переминаючись з ноги на ногу, букгалтєр Бузьок цалий день обліковує ропух. А що йому слугує за рахівничку?:)
Файний віршисько, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 20:39:08 ]
Дякую, земляче!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 19:59:24 ]
такий тужний осінній романс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 20:41:23 ]
Дякую, Оксано!)
Бачив вас на презентації збірки Наталі Крісман.
Не знав, що ви ще й вірші пишете!
Почитаю зараз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:02:55 ]
писала)))
зараз "пропало" (
є дві сторінки:

http://maysterni.com/publication.php?id=54805

http://maysterni.com/user.php?id=4436

а з "викиданням в смітник" одного вірша ви, мабуть, погарячкували...