Так, Валерію, в цьому сенсі, що ти говориш. Мені здавалося, що в тут можна вжити оте "за". Так воно легше звучить. Наче існує така форма: "дорожче за щось". Але якщо скажуть спеціалісти, типу Грені, що так не можна, то поміняю.
Дякую!

Ну, якщо ти не віриш золотому медалісту радянських часів, якого навчала української мови та літератури Заслужений вчитель УРСР, і який був з цього предмету неодноразово на обласних олімпіадах - тоді, звичайно, чекай дипломованих філологів)))

Привіт, Марійко!)
Дякую за теплі слова про поезію.
Радий що тобі сподобалося.

Можливо, в реалі теж би сподобалось оте каменюччя Стоунхенджу)

Дякую, Патарочко!)

Дякую, Іване! В чомусь згоден з твоїм зауваженням, але поки що нічого кращого не придумав. Ще подумаю.

Підтримую.
Ярославе, як тобі такий варіант:
"дорожче каменюччя Стоунхендж
відбиток твій у дзеркалі ріки"

Ага, чудовий варіант, Любо! Може, хоч Вам Ярослав повірить?)

насправді, "за" має таке ж право на існування, як "ніж". але тут краще взагалі без нього.

Згоден, Любо, оскільки конструкція цього речення у Ярослава вийшла важкою і двозначною, а Ваш варіант розставив все по своїх місцях.

Дякую, Любо, Чорі і Валерію!
Згоден, що без прийменника краще. І я навіть чуть не взявся виправляти. Але вдумався і зрозумів, що тепер змістився смисл цього куплета. Тепер вже я сумніваюся не в тому чи правильно, що те каменюччя Стоунхендж важить більше від чогось швидкоплинного, але важливого для нас, а - навпаки. З парадоксальної думка стала банальною - так мені це відчувається. І вже губиться логіка цілока вірша. Мені здається, що коли ви задумаєтеся, то погодитеся зі мною.

цілоГО

Сам зрозумів, що сказав, Ярославе?)))

ні. якби було "дорожче відбитку", тоді твої сумніви мали б підгрунтя. а у запронованому варіанті - "відбиток дорожче"

Люба=Чорі=Чорнява Жінка)

Правильно, Любо. І про це ж говориться і в наступній строфі. Так що Ярославу не варто сумніватись.)

Правильно, що відбиток дорожче. Але я там сумніваюся чи правильно, що ми носимося з отим камінням. тобто, мені якраз потрібно, щоб в тому місці за змістом оте каменюччя було дорожче відбитку. Тому можна так: "твого відбитку в дзеркалі ріки". в такому варіанті немає отого "за" і зберігається мій задум. і тоді останній куплет виступає контрапунктом до двох попередніх.

Так, дійсно. Маєш рацію. То я на попередні два рядки не подивилася :)

Дякую, Любо!) Головне, що ту стрічку спільними зусиллями вдалося покращити!

Зараз вийшло практично те ж саме, що я і пропонував з самого початку.

дякую, Ніко!) Дивно, а я його соромився. старомодний він якийсь. а над скороченим дієсловом обов"язково подумаю!

Дякую, Зоряно!
та це щось типу смислового наголосу. може й не треба.

"в дзеркалі ріки". Оце, НМСД, штамп + "вдз".
Про наголос у слові "жалю" можна, мабуть не казати. Він так і проситься, щоб було "жа́лю", але правильно "жа́лю". І це відхилення чомусь стало нормою у деяких авторів. Тут такі мені зустрічались вже двічі. Може, вони відчувають свою правоту тому, що мова наша, і можемо з нею робити, що завгодно. Не можу сказати. Може, автору краще відомо?
Про "велич пірамід" я чув від єгипетського гіда позаторік.
"не завагатись не на мить" - це теж доволі усталений часом вислів. Бо який період часу яка-небудь особа вагається або не вагається? Саме такий. У інший випадках її називають "тормозом" або вдумливою людиною аналітичного складу мислення.
"слід ступні" відомий ще від часів Робінзона Крузо.
І це не все.
Віршу 2 роки. Невже за чей час його не можна було покращити?

Без критики, у роздумах,
Г.С.

О, Гаррі тут як тут.) А я хотів, аби Ярослав сам провів роботу над помилками.)))

Гаррі, а як щодо "безміру світів", "вічних питань", "усіх віків", "найменшого сенсу", "життя на кін"?)

Ліньки мені займатись пустопорожньою справою. Ти ж бачиш, що автор якомога зручніше влаштовується у творчому середовищі, розміщуючи свої вірші, які частіше за все являють собою доволі інтересні композиції. Автор їх цінить - і настільки, що не може бути мови про якісь зміни. Його вірші - це своєрідний щоденник його творчого становлення. Він не хоче бути реформаторм, у деякій мірі - і ренегатом-відступником.
То нехай. Місця на сервері Провайдера, мабуть, достатньо, вірші цікаві, а стосовно штампів і звукопису йому видніше.

Бувайте здорові, бо немає мені смислу полемізувати.

Дякую, Гаррі! Косметичний ремонт йому я робив. А з вашими зауваженнями - то його мабуть треба заново пререписувати. Але в світлі того, що в цілому він добре сприйнявся - постараюся ще попрацювати.

Та я згоден з вами, Гаррі! Дещо я таки покращую. Але важко з того, що писалося без достатнього досвіду зробити "канхветку". Легше переписати заново. Але тоді вже й ідея тодішнього вірша мені зараз видаєтьбся нецікавою. Таки в моїй першій збірці поезій деяким з них прийдеться бути не найвищої якості. Головне ж все-таки не повторювати штампів в нових поезіях.

Звичайно, що присутні. Це ж мої перші вірші. Я тоді про це не думав. Згадай свій 5-й вірш в житті.Та й, Валерію, при бажанні штампом можна назвати кожен другий образ. Бо не так важко знайти прецеденти на щось, що має між собою якийсь внутрішній зв"язок!
А тобі б жити трохи в інші часи - сталінські.)) Любиш ти підтримувати нападаюсу сторону! Заманливе відчуття бити когось по болючих місцях, особливо, коли відчуваєш, що не сам!)
Зайнявся б краще творчістю. Можеш написати на мене пародію - вже була б якась користь!)

А у мене тут є мій перший вірш - "Кохана". Правда, були ще перед тим, але я їх загубив.))) А вдома валяється товста запилена папка з юнацькими віршами, але навряд чи я їх публікуватиму - я зараз зовсім не такий, як був у юності. А, є ще один з тієї папки - "Сергею Есенину".
До речі, моя критика стосувалася лише твого вірша, а ти починаєш переходити на особистості.) Заборонений прийом.) Почитай ще раз статтю Сергія Осоки, де він каже, що, публікуючи твір, автор віддає його на суд публіки, і не повинен очікувати лише схвальних відгуків. А я щойно опублікував ще одну статтю Алекса Фо, яка стосується теж цієї теми.
Ну, бачиш, мене ж он теж як розкритикували за мої пародії, але, тим не менше, я все-таки продовжив їх писати.) Але, враховуючи критику, зараз іду шліфувати свої давніші вірші. Нові писатиму, як прийде натхнення. Я не живу з письменницької праці, як, наприклад, Марина Цвєтаєва чи Ернест Хемінгуей, тому ніякого примусу до написання не відчуваю.)

Дякую, Гаррі! Постараюся якось покращити поезію.

Е, ні, Ярославе, я ще раз переглянув коментарі і пересвідчився, що це ж я перший почав критикувати твій вірш, а вже потім мене підтримали інші, а не навпаки.) Я взагалі дуже рідко підключаюсь критикувати туди, де вже прозвучала критика, хіба, якщо бачу, що автор впирається, коли йому вказують на очевидну помилку.) Не підтримую ту думку щодо батька і гурту.)))
А чому - куплет? Це що, пісня?

може й так. я вже не пам"ятаю.
пісня, пісня...)
все - Ярослав працює!)

Дякую, Мирославо!)