ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 ***
Інів ранковий парк.
Небо у гайворонні.
Нібито просто так
руки були холодні.

Очі були сумні,
билося серце часто.
Жінка сьогодні – ні! –
тут не шукала щастя.

Слабкість її тепер
вся – у єдиний постріл.
...Хто споміж них помер
певне, вгадають потім...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-20 22:16:04
Переглядів сторінки твору 6219
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.12 18:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 22:28:07 ]
Гарно!!!
Але останній рядок... може якось "вже зрозуміють потім" або ще якось?
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 22:35:27 ]
Сергію, дякую! Підкажи ще щось, бо він мені дещо перегукується ось з віршем "Смерть".... А "вже" не хочу вживати - якось нагадує допоміжне слово

Смерть

Зламане стебло тіла

падає в перший сніг.

Кров’ю залито крила –

твій найсвятіший гріх.



Постріл, один лиш постріл –

гаряче в голові.

Ти зрозумієш потім,

що не усі живі.



Кров’ю розквітли груди,

каркання звідусіль.

Байдуже, що там буде –

ти не відчуєш біль.

Тільки цей написаний в 1998-му....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 22:42:05 ]
ну.... "певно, вгадають потім"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 23:07:20 ]
Дякую, Сергію!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 22:38:41 ]
Файно, Софійко! Я якщо вкінці так:

"Слабкість її тепер
Постріл єдиний - квити.
...Хто споміж них помер,
Хто залишився жити?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 23:09:01 ]
Дякую, Іванчику! Сергіїв варіант мені трохи ближчий)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 22:56:45 ]
Софі, маленька, знов налетіло гайвороння?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-20 23:08:27 ]
Та сьогодні вже й воронів бачила.... сиділа пара на осокорі...... Якось аж моторошно....... Права, ще лунів бачила та ястребів..... Щось нині забагато не милих птахів бачу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:23:58 ]
Як я тебе розумію :)) М, Іванків варіант надто категоричний: пацієнт лібо жив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 23:40:33 ]
Жінку сьогодні? – ні!
Завтра - хай вмре від щастя :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 07:35:05 ]
цьом!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 00:11:39 ]
з вашого дозволу:

двоє
Небо у гайворонні -
зовсім не просто так.
Руки стягли холодний
/в смужечку/ лапсердак.

Очі були сумні,
серце зайшлося часто.
без чоловіка – ні! –
тут не шукають щастя.

Млосно їм відтепер.
Інів ранковий парк.
більше ніхто не вмер -
просто ворона каррррррр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 07:35:37 ]
Дуже!!! Настрій із самого ранку піднімаєте)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 00:43:37 ]
Хто споміж них помер
Сніжна не видасть постіль:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 07:36:09 ]
Резонує))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 08:59:50 ]
Дуже, дуже... Від твого вірша "...билося серце часто..." І що та осінь отак розперезалася: убиває сумом, розстрілює втратами.
Дякую, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-21 09:34:52 ]
Це справді так, Софі! Я теж це відчула (((
Софійко, чекаю радісних віршів, а їх нема чомусь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 11:01:36 ]
Будуть! Тільки сьогодні, певне, рано ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 11:01:10 ]
Цьом, Наталочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 11:57:32 ]
ГАРНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:20:02 ]
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 13:43:53 ]
споміж ? є таке слово? По-моєму правильно "з-поміж"...
Дуже сподобались перші дві строфи. Потужна енергетика. Майстерні, влучні мазки... І третя - теж сильна сама по собі.
Але чомусь таке враження, що між другою і третьою - щось пропущено. Є жінка в парку - в розпачі і на межі самогубства.
"...Хто з-поміж них помер" - а хто той другий? Його не видно в тексті, і поза текстом не проглядається... Чесно, Софійко. Цьом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:21:07 ]
Любонько, щодо слова, то сама над ним думала, але найшла у словнику...... Я його взагалі на поміж зміню! Що ж до незрозумілості, що їх двоє - то таке є..... Подумаю трохи, пошукаю!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 15:02:45 ]
Гарний вірш, Софійко!
Нагадав мені цей вірш французький психологічний фільм "Сусідка" з Ж. Депардьє і Ф. Ардан. Наче написаний під його враженням. Фільм про патологічну любов однієї жінки до чоловіка, який зі своєю сім"єю випадково оселився по сусідству від неї. Колись в молодості вони були коханцями. В чоловіка все давно перегоріло, а в неї почуття прокинулися з шаленою силою. так до останнього його моменту не було відомо, хто із них двох залишиться живим. даааавно дивився, але по сьогодн фінальна його сцена стоїть в мене перед очима. рекомендую подивитися... Фільм 1981 року, бо є кілька фільмів з подібною назвою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:21:29 ]
Дякую красно!!!!
Подивлюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 15:31:02 ]
чудова легка замальовка. справді, дуже кінематографічно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 17:21:55 ]
Дякую, Ніко! Сонечка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-11-28 04:54:02 ]
Душа ти, душа, Софійко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-11-28 07:46:55 ]
Та ну!)))
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-11-28 17:12:33 ]
...тебе читатимуть всі жінки у всі часи - за вуші не відірвеш, я певна... Щастя тобі!