ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
***
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На мосту між учора і завтра
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
З голосу Езопа
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Відлига
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Про тебе
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Монолог маргінала
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
* * *
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Катерина Перша – від повії до імператриці
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
1994. Весілля №3 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Інтерв‘ю
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Баба Нібаба (1971) / Вірші

 Реалістичний тріолет
Образ твору Дверима грюкати даремно,
Коли нема в будинку стін,
Коли з піску ілюзій він,
Дверима грюкати даремно.
Хоч мрійник і "будує" ревно,
Сердега, спати йде під тин.
Дверима грюкати даремно,
Коли нема в будинку стін.

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-23 14:14:54
Переглядів сторінки твору 8967
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.747 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.439 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.08 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 14:18:47 ]
Дорогий Гаррі Сідоров. Я довго ходила до Вас на курси (прямо, довкруж) і, нарешті, й собі утяла тріолета. Хотіла би-м, звичайно, ронделя - тісто мені вдаєцця добре, но із ним забагато мороки. Прошу, коли Ваша ласка, зняти пробу й підказати Бабі, з якого боку їй ще треба удосконалювацця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 14:23:20 ]
Він грюкнув, і Вона пішла,
і винесла усе, що можна.
Залишилась одна стіна,
одвірки тільки нЕсти сложно...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:30:40 ]
То поможіте Бабі. А я Вам часник прополю ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 14:36:48 ]
Як автор медичного тріолета скажу, що діагноз рельності поставлений вірно. Залишилось завезти замісь піску камінь і вигнати стіни, щоб вчепити до них одвірки. А тоді можна і грюкнути!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:29:38 ]
Вова! Я вже давно дуже тонко підмітила, що Ви є неабиякий ґазда: і стіни можете вигнать на славу, і те, що капає і після чого доходить до поросячого "грюку" :)) Тому Вам дозволяється усе. Везіть і грюкайте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 14:57:12 ]
Реалії вигнали на скільки, що тепер вже не на піску, а з піску. А двері все одно - моцні.
Тріолет модерний. Тільки ... "тин" вилазить з рим.
Може б, щось на зразок... він-дзвін-стін :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:31:48 ]
Вася, присвітіть-но... Нє, то не тин. То з-під тину вилазить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 15:00:38 ]
"Дайош поезію високу!"
Ще до ронделя - танку й хокку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:34:05 ]
Ваня! Ви мене надихаєте на створення якогось поетичного монумента, тіпа "Баба на танку або трус нє іграєт в хокку". Як Вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 15:07:32 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 15:35:50 ]
очима кліпати даремно:
те кліпання не явить стін,
і не розв'яже теореми
хто тут поет, а хто без сил...
не допоможе Кобо Абе
серед піску знайти її
(чи то його) НеБабу Бабу,
реальну мрію на ріллі!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:47:55 ]
Реальна Баба: по ріллі
Гребе, як трактор. Вся в землі.
Ану, ховайтесь попідтинню
Врагі поетів - куркулі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 23:02:14 ]
чи є в поетів варагі?
не жди отвіта - убєгі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 15:51:49 ]
Дверима грюкати даремно,
Коли в будинку їх нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:39:47 ]
Дорогий мій Алі Дід,грюкнути можна завжди - був би тільки привід. Зважаючи на типологію Ваших лаконічних відповідей і коментів, пропоную Вам тест "Чим би погрюкати":
а) молотком
б) стаканом
в) молотком об стакан
Утримуюсь від соблазна перлічити ще деякі предмети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 16:13:16 ]
Коли нема в будинку стін -
Його хазяїн, певно, він.
А коли стіни є - Нібаба,
Така собі радянська баба.

Файно. Сподобався тріолет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:49:32 ]
Вася! Знаю, знаю, що ви за Бабами - стіною :)) Приходьте із мотикою, як і Вам погрюкати захочецця :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 23:15:13 ]
О-о, Баба Нібаба завітала на сторінки ПМ, ось знову наробить шумі і зникне...Жартую звісно, привіт. Радий читати твій тріолет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 23:24:52 ]
Діла, діла... Та і з'являюся зненацька (див. "діагностичну карточку"). Зараз я свого тріолета заведу і зазирну до тебе :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-24 00:00:17 ]
Дааа, Бабунь... Тебе вчасно не зупини, ти й сонети почнеш писати. А там і до пародій рядком подати.
Не зупиняйся! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-24 00:19:08 ]
Головне - ходить на курси удосконалення :)) Реально, Чорі, усі мають якісь досягнення: та четверту висоту взяла, той - сьоме небо, а нам що, весь час перший раз у перший клас?.. Щодо пародій, то вже бачила найсвіжішу, "зОряну" і поняла, кого там п.онесло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 11:21:12 ]
Ваш тріолет, шановна поетесо, НМСД, має індивідуальну побудову, яка у деякій мірі не відповідає канонічній. І мій теж не відповідає, але зовсім трішки: перша пісня (рядок) тріолета закінчується не комою.
Але то таке...
Ось мій тріолет.

Навіщо грюкати дверима?
Ти не звертався ще до стін.
І в них живе луна незрима.
Навіщо грюкати дверима?
Бо як розбудиш херувима,
То забере на небо він.
Навіщо грюкати дверима?
Ти не звертався ще до стін.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 23:51:36 ]
Романтично-наївний тріолет

І розсміється Вам в обличчя
І піде спати – хай під тин!
Бо вже зробив свій вибір він,
І розсміється Вам в обличчя.
Свою знайде він Беатріче,
А Вас пошле в Європу він.
І розсміється Вам в обличчя
І піде спати, хай під тин.