ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Баба Нібаба (1971) / Вірші

 Реалістичний тріолет
Образ твору Дверима грюкати даремно,
Коли нема в будинку стін,
Коли з піску ілюзій він,
Дверима грюкати даремно.
Хоч мрійник і "будує" ревно,
Сердега, спати йде під тин.
Дверима грюкати даремно,
Коли нема в будинку стін.

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-23 14:14:54
Переглядів сторінки твору 8215
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.747 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.439 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.08 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 14:18:47 ]
Дорогий Гаррі Сідоров. Я довго ходила до Вас на курси (прямо, довкруж) і, нарешті, й собі утяла тріолета. Хотіла би-м, звичайно, ронделя - тісто мені вдаєцця добре, но із ним забагато мороки. Прошу, коли Ваша ласка, зняти пробу й підказати Бабі, з якого боку їй ще треба удосконалювацця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 14:23:20 ]
Він грюкнув, і Вона пішла,
і винесла усе, що можна.
Залишилась одна стіна,
одвірки тільки нЕсти сложно...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:30:40 ]
То поможіте Бабі. А я Вам часник прополю ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 14:36:48 ]
Як автор медичного тріолета скажу, що діагноз рельності поставлений вірно. Залишилось завезти замісь піску камінь і вигнати стіни, щоб вчепити до них одвірки. А тоді можна і грюкнути!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:29:38 ]
Вова! Я вже давно дуже тонко підмітила, що Ви є неабиякий ґазда: і стіни можете вигнать на славу, і те, що капає і після чого доходить до поросячого "грюку" :)) Тому Вам дозволяється усе. Везіть і грюкайте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 14:57:12 ]
Реалії вигнали на скільки, що тепер вже не на піску, а з піску. А двері все одно - моцні.
Тріолет модерний. Тільки ... "тин" вилазить з рим.
Може б, щось на зразок... він-дзвін-стін :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:31:48 ]
Вася, присвітіть-но... Нє, то не тин. То з-під тину вилазить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 15:00:38 ]
"Дайош поезію високу!"
Ще до ронделя - танку й хокку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:34:05 ]
Ваня! Ви мене надихаєте на створення якогось поетичного монумента, тіпа "Баба на танку або трус нє іграєт в хокку". Як Вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 15:07:32 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 15:35:50 ]
очима кліпати даремно:
те кліпання не явить стін,
і не розв'яже теореми
хто тут поет, а хто без сил...
не допоможе Кобо Абе
серед піску знайти її
(чи то його) НеБабу Бабу,
реальну мрію на ріллі!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:47:55 ]
Реальна Баба: по ріллі
Гребе, як трактор. Вся в землі.
Ану, ховайтесь попідтинню
Врагі поетів - куркулі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 23:02:14 ]
чи є в поетів варагі?
не жди отвіта - убєгі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 15:51:49 ]
Дверима грюкати даремно,
Коли в будинку їх нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:39:47 ]
Дорогий мій Алі Дід,грюкнути можна завжди - був би тільки привід. Зважаючи на типологію Ваших лаконічних відповідей і коментів, пропоную Вам тест "Чим би погрюкати":
а) молотком
б) стаканом
в) молотком об стакан
Утримуюсь від соблазна перлічити ще деякі предмети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 16:13:16 ]
Коли нема в будинку стін -
Його хазяїн, певно, він.
А коли стіни є - Нібаба,
Така собі радянська баба.

Файно. Сподобався тріолет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:49:32 ]
Вася! Знаю, знаю, що ви за Бабами - стіною :)) Приходьте із мотикою, як і Вам погрюкати захочецця :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 23:15:13 ]
О-о, Баба Нібаба завітала на сторінки ПМ, ось знову наробить шумі і зникне...Жартую звісно, привіт. Радий читати твій тріолет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 23:24:52 ]
Діла, діла... Та і з'являюся зненацька (див. "діагностичну карточку"). Зараз я свого тріолета заведу і зазирну до тебе :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-24 00:00:17 ]
Дааа, Бабунь... Тебе вчасно не зупини, ти й сонети почнеш писати. А там і до пародій рядком подати.
Не зупиняйся! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-24 00:19:08 ]
Головне - ходить на курси удосконалення :)) Реально, Чорі, усі мають якісь досягнення: та четверту висоту взяла, той - сьоме небо, а нам що, весь час перший раз у перший клас?.. Щодо пародій, то вже бачила найсвіжішу, "зОряну" і поняла, кого там п.онесло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 11:21:12 ]
Ваш тріолет, шановна поетесо, НМСД, має індивідуальну побудову, яка у деякій мірі не відповідає канонічній. І мій теж не відповідає, але зовсім трішки: перша пісня (рядок) тріолета закінчується не комою.
Але то таке...
Ось мій тріолет.

Навіщо грюкати дверима?
Ти не звертався ще до стін.
І в них живе луна незрима.
Навіщо грюкати дверима?
Бо як розбудиш херувима,
То забере на небо він.
Навіщо грюкати дверима?
Ти не звертався ще до стін.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 23:51:36 ]
Романтично-наївний тріолет

І розсміється Вам в обличчя
І піде спати – хай під тин!
Бо вже зробив свій вибір він,
І розсміється Вам в обличчя.
Свою знайде він Беатріче,
А Вас пошле в Європу він.
І розсміється Вам в обличчя
І піде спати, хай під тин.