ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Баба Нібаба (1971) / Вірші

 Реалістичний тріолет
Образ твору Дверима грюкати даремно,
Коли нема в будинку стін,
Коли з піску ілюзій він,
Дверима грюкати даремно.
Хоч мрійник і "будує" ревно,
Сердега, спати йде під тин.
Дверима грюкати даремно,
Коли нема в будинку стін.

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-23 14:14:54
Переглядів сторінки твору 8823
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.747 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.439 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.08 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 14:18:47 ]
Дорогий Гаррі Сідоров. Я довго ходила до Вас на курси (прямо, довкруж) і, нарешті, й собі утяла тріолета. Хотіла би-м, звичайно, ронделя - тісто мені вдаєцця добре, но із ним забагато мороки. Прошу, коли Ваша ласка, зняти пробу й підказати Бабі, з якого боку їй ще треба удосконалювацця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 14:23:20 ]
Він грюкнув, і Вона пішла,
і винесла усе, що можна.
Залишилась одна стіна,
одвірки тільки нЕсти сложно...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:30:40 ]
То поможіте Бабі. А я Вам часник прополю ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 14:36:48 ]
Як автор медичного тріолета скажу, що діагноз рельності поставлений вірно. Залишилось завезти замісь піску камінь і вигнати стіни, щоб вчепити до них одвірки. А тоді можна і грюкнути!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:29:38 ]
Вова! Я вже давно дуже тонко підмітила, що Ви є неабиякий ґазда: і стіни можете вигнать на славу, і те, що капає і після чого доходить до поросячого "грюку" :)) Тому Вам дозволяється усе. Везіть і грюкайте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 14:57:12 ]
Реалії вигнали на скільки, що тепер вже не на піску, а з піску. А двері все одно - моцні.
Тріолет модерний. Тільки ... "тин" вилазить з рим.
Може б, щось на зразок... він-дзвін-стін :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:31:48 ]
Вася, присвітіть-но... Нє, то не тин. То з-під тину вилазить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 15:00:38 ]
"Дайош поезію високу!"
Ще до ронделя - танку й хокку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:34:05 ]
Ваня! Ви мене надихаєте на створення якогось поетичного монумента, тіпа "Баба на танку або трус нє іграєт в хокку". Як Вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 15:07:32 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 15:35:50 ]
очима кліпати даремно:
те кліпання не явить стін,
і не розв'яже теореми
хто тут поет, а хто без сил...
не допоможе Кобо Абе
серед піску знайти її
(чи то його) НеБабу Бабу,
реальну мрію на ріллі!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:47:55 ]
Реальна Баба: по ріллі
Гребе, як трактор. Вся в землі.
Ану, ховайтесь попідтинню
Врагі поетів - куркулі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 23:02:14 ]
чи є в поетів варагі?
не жди отвіта - убєгі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 15:51:49 ]
Дверима грюкати даремно,
Коли в будинку їх нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:39:47 ]
Дорогий мій Алі Дід,грюкнути можна завжди - був би тільки привід. Зважаючи на типологію Ваших лаконічних відповідей і коментів, пропоную Вам тест "Чим би погрюкати":
а) молотком
б) стаканом
в) молотком об стакан
Утримуюсь від соблазна перлічити ще деякі предмети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-23 16:13:16 ]
Коли нема в будинку стін -
Його хазяїн, певно, він.
А коли стіни є - Нібаба,
Така собі радянська баба.

Файно. Сподобався тріолет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 22:49:32 ]
Вася! Знаю, знаю, що ви за Бабами - стіною :)) Приходьте із мотикою, як і Вам погрюкати захочецця :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 23:15:13 ]
О-о, Баба Нібаба завітала на сторінки ПМ, ось знову наробить шумі і зникне...Жартую звісно, привіт. Радий читати твій тріолет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-23 23:24:52 ]
Діла, діла... Та і з'являюся зненацька (див. "діагностичну карточку"). Зараз я свого тріолета заведу і зазирну до тебе :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-24 00:00:17 ]
Дааа, Бабунь... Тебе вчасно не зупини, ти й сонети почнеш писати. А там і до пародій рядком подати.
Не зупиняйся! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-24 00:19:08 ]
Головне - ходить на курси удосконалення :)) Реально, Чорі, усі мають якісь досягнення: та четверту висоту взяла, той - сьоме небо, а нам що, весь час перший раз у перший клас?.. Щодо пародій, то вже бачила найсвіжішу, "зОряну" і поняла, кого там п.онесло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-24 11:21:12 ]
Ваш тріолет, шановна поетесо, НМСД, має індивідуальну побудову, яка у деякій мірі не відповідає канонічній. І мій теж не відповідає, але зовсім трішки: перша пісня (рядок) тріолета закінчується не комою.
Але то таке...
Ось мій тріолет.

Навіщо грюкати дверима?
Ти не звертався ще до стін.
І в них живе луна незрима.
Навіщо грюкати дверима?
Бо як розбудиш херувима,
То забере на небо він.
Навіщо грюкати дверима?
Ти не звертався ще до стін.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 23:51:36 ]
Романтично-наївний тріолет

І розсміється Вам в обличчя
І піде спати – хай під тин!
Бо вже зробив свій вибір він,
І розсміється Вам в обличчя.
Свою знайде він Беатріче,
А Вас пошле в Європу він.
І розсміється Вам в обличчя
І піде спати, хай під тин.