ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 ***

Легенді українського балету
Наталії Слободян

Образ твору
...І як воно, давати всьому лад,
коли так вірно служиш Мельпомені?
Крім власного життя, ще – п’ятдесят
судилося прожити Вам на сцені.

Була хрестом і злетом кожна роль,
де все спочатку – жити і любити.
О, як воно, пройти крізь стільки доль,
і у собі себе не загубити?

О, як воно, сказати танцем те,
що часом не під силу і поету?
Яке над Вами сяйво золоте!
Яка велична магія балету!

Здається, жести й музика – і все.
А світ, як слову, вірить Вашій Фрії*.
І мова танцю вабить і несе,
немов ріка життя, в захмарні мрії…

Обітниця мовчання на губах,
і сцена, ніби небо – під пуантом.
Це зречення себе – і є Судьба.
Цю відданість Мистецтву – й звуть
талантом.

2003(2011)



*Фрія («кохана»), в германо-скандинавскій міфології – богиня шлюбу, кохання, сімейного вогнища, дружина бога Одина. Тут – одна з багатьох ролей, втілених на сцені Наталією Слободян.

Слободян Наталія Василівна (нар.27.02.1923 р.) – українська балерина. Народна артистка УРСР (1960). 1941 р. – закінчила Київське хореографічне училище. 1944 р. – солістка Львівського театру опери і балету. Незаперечна зірка балету. Її називали українською Улановою.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-03 09:26:52
Переглядів сторінки твору 6490
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 10:14:11 ]
Це зречення себе – і є Судьба.
Цю відданість Мистецтву – й звуть талантом.

І слава Богу, бо це справді так. Адже мистецтво завжди вимагає жертв...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 10:16:51 ]
Сподобалось, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:21:42 ]
Так, слава Богу... Дякую щиро, п.Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:21:54 ]
Дякую, Олеже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:28:52 ]
Чудовий вірш, Любове. Що таке самозречення в мистецтві, мені відомо непогано. Учора я проспівав своє перше соло на сцені київської фалармонії, як соліст Національної капели бандуристів України, здійснилась мрія, до якої я йшов більше 30-ти років життя. Для того, щоб досягти цього рівня, мені довелося більше 20-ти років працювати на постановкою голосу і дикцією, будучи лівшею, я навчився грати правою рукою на бандурі, кинув пити, курити, стрибати в гречку, переїдати.
Вчора мене визнали і як поета. Я читав зі сцени три власних поезії - дві з них опубліковані тут на "ПМ" - про Байду і Сірка, бо під них виконувалися відповідні твори. Отаке життя профі митця. І щодня - зарядка фізична, гігієна голосу, відповідні вправи і т.д.
Але мене дивує, наскільки сильний вплив русизмів, навіть на львів"ян. Що слово "судьба" ставиться на лише на риму, а й у заголовок. Невже
наше українське слово "доля" звучить менш вагомо і значуще? Я розумію, що "судьба" є у наших російсько-російських словниках, але ж має бути і власне відчуття мови?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 12:38:43 ]
Надзвичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:51:47 ]
Дякую, Ярославе, за емоційний відгук. Вітаю Вас щиро із Вашим визнанням і творчими здобутками. Якщо це слово Вас дратує в заголовку, я його видалю. З тексту - не буду. Оскільки вважаю його у поезії прийнятним (на кшталт пустиня, обитель і т.п.) Звучання цього слова має особисто для мене дещо інший відтінок, глибший, аніж доля. Це слово іноді зустрічається в поезії. До прикладу

Не треба думати мізерно.
Безсмертя є ще де-не-де.
Хтось перевіяний, як зерно,
у грунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,
його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
тоді вона уже людина.
(Ліна Костенко)

Тому вибачте, Ярославе, якщо у даному випадку моє "відчуття мови" відповідає Вашому не вповні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:54:14 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:58:07 ]
Ну, ось і ще з однією непересічною особистістю познайомилась завдяки Вам :)
А чому "Обітниця мовчання на губах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:04:47 ]
Ну... балерини на сцені ж змушені мовчати... Така їхня "судьба".
А що, Любо, цей рядок звучить якось непевно? Як на Ваше відчуття?
Бо, якщо чесно, у збірці було - "Печать судьби на зімкнених губах"...
Змінила, щоб полегшити звучання.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:17:09 ]
Так воно так, зміст зрозумілий, але ж обидва варіанти (останній, до речі, все ж таки кращий) ніби про німу людину. Хоча, мабуть, то вже я собі нафантазувала образ "німої балерини" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:07:19 ]
Чудовий натхненний вірш!
N.B. Багато слів ми відкидаємо як "русизми", а насправді вони достеменно українські...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:19:03 ]
Дякую, Маріє, за слово підтримки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:21:40 ]
Гм... то що повернути віршу його рідний рядок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:42:16 ]
Нє, "рідний" був надто пафосним. хай вже так лишається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:23:06 ]
І, власне, балет - це і є німа вистава, Любо, хіба ні? Саме цю німоту я й мала на увазі, Ви все вірно відчули!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:43:07 ]
мабуть, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:33:42 ]
Чудово сказано! І призабуте ім'я достойної людини повернули у сучасність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:49:58 ]
Дякую, Вікторіє. Для мене ця особистість стала, випадково, відкриттям, побачила по телевізору документальний фільм про неї... уривки з вистав... Я була б рада, якби мій вірш допоміг і іншим відкрити для себе це ім'я. Воно у світі відоме більше, ніж в Україні... Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 15:32:40 ]
Хоча я - нелюбитель опер та балетів, але поважаю твоє слово.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 16:45:06 ]
О, щиро дякую за повагу ЛЮ!
Лю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 18:49:24 ]
Підтримую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 20:23:55 ]
Кого і що? )))

Але дякую, що війнули словом підтримки, Вітре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 20:27:05 ]
Вам какой падеж?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:09:23 ]
Якщо падіж, то ніякий... Краще - вгору.