ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 ***

Легенді українського балету
Наталії Слободян

Образ твору
...І як воно, давати всьому лад,
коли так вірно служиш Мельпомені?
Крім власного життя, ще – п’ятдесят
судилося прожити Вам на сцені.

Була хрестом і злетом кожна роль,
де все спочатку – жити і любити.
О, як воно, пройти крізь стільки доль,
і у собі себе не загубити?

О, як воно, сказати танцем те,
що часом не під силу і поету?
Яке над Вами сяйво золоте!
Яка велична магія балету!

Здається, жести й музика – і все.
А світ, як слову, вірить Вашій Фрії*.
І мова танцю вабить і несе,
немов ріка життя, в захмарні мрії…

Обітниця мовчання на губах,
і сцена, ніби небо – під пуантом.
Це зречення себе – і є Судьба.
Цю відданість Мистецтву – й звуть
талантом.

2003(2011)



*Фрія («кохана»), в германо-скандинавскій міфології – богиня шлюбу, кохання, сімейного вогнища, дружина бога Одина. Тут – одна з багатьох ролей, втілених на сцені Наталією Слободян.

Слободян Наталія Василівна (нар.27.02.1923 р.) – українська балерина. Народна артистка УРСР (1960). 1941 р. – закінчила Київське хореографічне училище. 1944 р. – солістка Львівського театру опери і балету. Незаперечна зірка балету. Її називали українською Улановою.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-03 09:26:52
Переглядів сторінки твору 6046
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 10:14:11 ]
Це зречення себе – і є Судьба.
Цю відданість Мистецтву – й звуть талантом.

І слава Богу, бо це справді так. Адже мистецтво завжди вимагає жертв...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 10:16:51 ]
Сподобалось, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:21:42 ]
Так, слава Богу... Дякую щиро, п.Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:21:54 ]
Дякую, Олеже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:28:52 ]
Чудовий вірш, Любове. Що таке самозречення в мистецтві, мені відомо непогано. Учора я проспівав своє перше соло на сцені київської фалармонії, як соліст Національної капели бандуристів України, здійснилась мрія, до якої я йшов більше 30-ти років життя. Для того, щоб досягти цього рівня, мені довелося більше 20-ти років працювати на постановкою голосу і дикцією, будучи лівшею, я навчився грати правою рукою на бандурі, кинув пити, курити, стрибати в гречку, переїдати.
Вчора мене визнали і як поета. Я читав зі сцени три власних поезії - дві з них опубліковані тут на "ПМ" - про Байду і Сірка, бо під них виконувалися відповідні твори. Отаке життя профі митця. І щодня - зарядка фізична, гігієна голосу, відповідні вправи і т.д.
Але мене дивує, наскільки сильний вплив русизмів, навіть на львів"ян. Що слово "судьба" ставиться на лише на риму, а й у заголовок. Невже
наше українське слово "доля" звучить менш вагомо і значуще? Я розумію, що "судьба" є у наших російсько-російських словниках, але ж має бути і власне відчуття мови?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 12:38:43 ]
Надзвичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:51:47 ]
Дякую, Ярославе, за емоційний відгук. Вітаю Вас щиро із Вашим визнанням і творчими здобутками. Якщо це слово Вас дратує в заголовку, я його видалю. З тексту - не буду. Оскільки вважаю його у поезії прийнятним (на кшталт пустиня, обитель і т.п.) Звучання цього слова має особисто для мене дещо інший відтінок, глибший, аніж доля. Це слово іноді зустрічається в поезії. До прикладу

Не треба думати мізерно.
Безсмертя є ще де-не-де.
Хтось перевіяний, як зерно,
у грунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,
його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
тоді вона уже людина.
(Ліна Костенко)

Тому вибачте, Ярославе, якщо у даному випадку моє "відчуття мови" відповідає Вашому не вповні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:54:14 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:58:07 ]
Ну, ось і ще з однією непересічною особистістю познайомилась завдяки Вам :)
А чому "Обітниця мовчання на губах"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:04:47 ]
Ну... балерини на сцені ж змушені мовчати... Така їхня "судьба".
А що, Любо, цей рядок звучить якось непевно? Як на Ваше відчуття?
Бо, якщо чесно, у збірці було - "Печать судьби на зімкнених губах"...
Змінила, щоб полегшити звучання.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:17:09 ]
Так воно так, зміст зрозумілий, але ж обидва варіанти (останній, до речі, все ж таки кращий) ніби про німу людину. Хоча, мабуть, то вже я собі нафантазувала образ "німої балерини" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:07:19 ]
Чудовий натхненний вірш!
N.B. Багато слів ми відкидаємо як "русизми", а насправді вони достеменно українські...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:19:03 ]
Дякую, Маріє, за слово підтримки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:21:40 ]
Гм... то що повернути віршу його рідний рядок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:42:16 ]
Нє, "рідний" був надто пафосним. хай вже так лишається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:23:06 ]
І, власне, балет - це і є німа вистава, Любо, хіба ні? Саме цю німоту я й мала на увазі, Ви все вірно відчули!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:43:07 ]
мабуть, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:33:42 ]
Чудово сказано! І призабуте ім'я достойної людини повернули у сучасність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:49:58 ]
Дякую, Вікторіє. Для мене ця особистість стала, випадково, відкриттям, побачила по телевізору документальний фільм про неї... уривки з вистав... Я була б рада, якби мій вірш допоміг і іншим відкрити для себе це ім'я. Воно у світі відоме більше, ніж в Україні... Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 15:32:40 ]
Хоча я - нелюбитель опер та балетів, але поважаю твоє слово.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 16:45:06 ]
О, щиро дякую за повагу ЛЮ!
Лю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 18:49:24 ]
Підтримую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 20:23:55 ]
Кого і що? )))

Але дякую, що війнули словом підтримки, Вітре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 20:27:05 ]
Вам какой падеж?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:09:23 ]
Якщо падіж, то ніякий... Краще - вгору.