Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики.
І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапив на доти невідоме мені прізвище Ніколаса Россолімо, про якого знавці із захватом говорили: «Вміє Россолімо ставити мат!», а ще називали його художником шахів. Недарма ж на його честь названо один з варіантів сициліанського захисту.
«Стривай!»- промайнула думка.-Десь мені стрічалось це прізвище ».
По якійсь хвилі поринув у далекі студентські літа, як на лекції з психології викладач розповідала про видатного вченого й лікаря Григорія Россолімо. Ще більшим здивуванням стало те, що шахіст був небожем вченого.
Народився Ніколас у Києві в 1910 році. Уже в дитинстві знав кілька мов, починаючи з української, чудово грав на акордеоні, гарно співав.
Коли батько залишив Росію і в кількох країнах Латинської Америки був директором художніх галерей, разом з матір’ю переїхав Ніколас до Москви, до дядька Григорія, а згодом і до Франції.

Обдарований юнак швидко влився в шахове середовище, десять разів ставав чемпіоном Парижа. Після війни був другим після чемпіона світу Альохіна , а потім і десять разів чемпіоном столиці Франції. Грав на Олімпіаді за Францію, посівши третє місце після Котова й Смислова. Перебравшись до США, разом з Бобі Фішером тричі ставав срібним призером США,
На тлі безперечних здобутків на шахівниці житейська доля Ніколаса не була такою ж успішною: гросмейстеру довелося працювати в пральні, бути коридорним у готелі, помічником офіціанта в ресторані, водієм таксі, акордеоністом і співаком у барах. Дещо справи пішли на краще, коли вдалося відкрити кав’ярню «Шахова студія», де за п’ять доларів можна було отримати приготовлені Ніколасом бутерброди, смажені мідії, випити келих вина, і, звісно, зіграти в шахи з гросмейстером. Частими відвідувачами були майбутній чемпіон світу Боббі Фішер, художник і неабиякий гравець Марсель Дюшан.
У вільний від роботи час Ніколас написав і видав своїм коштом книгу «Шахи біля каміну». Мешкав Ніколас у неспокійному районі Нью-Йорка. Якогось разу в його помешкання вдерлися бандити з вимогою віддати гроші. І хоч мав Ніколас ще з юнацьких років коричневий пояс по дзюдо і перелякав небажаних відвідувачів та, погнавшись за ними, спіткнувся й здобув на сходинках смертельну травму черепа.