ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Лист
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Як москалі хотіли покінчити з Махно взимку 1920 року і що з того вийшло
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
* 239 *
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні (рондель)
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
* * *
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 РІЗЕЦЬ
Не дай мені зійти на манівці
з хиткої стежки у колючім терні.
Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері.

Хай не відпустить цей блаженний біль! -
без нього не пожну дарунків долі.
Усім, що є, завдячую тобі,
і щонайперше - цим пекучим болем.

Якби не ти, я не пройшов би тут,
об холод твій не заточив би стилос.
І зрештою – це ти роздула трут,
хоч і не тим, чого б мені хотілось...

Не дай мені зійти на манівці,
впокоїтись теплом осінніх терцій.
Іще різець тримаю у руці
і кров моя ще струменить од серця...

вересень, 2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 16:31:54
Переглядів сторінки твору 8636
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 16:38:21 ]
гарно і щемно. Добре, коли "після" залишається вдячність... У більшості то ненавить... Чи ви не про "після"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 16:45:43 ]
Дякую, Юлько!
Ні, це було написано "під час". Таке було моє невзаємне кохання, яке змусило мене взятися за перо. Про що й розпівідає цей вірш. А після - ми розійшлися, швидше мабуть із якимись взаємними образами. Але вірші залишилися, та й я ще час від часу пишу. Значить, нікуди не дінуся - мушу бути вдячним за отой біль, який спонукав мене до поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 17:00:29 ]
Мабуть, гірше було б, якби болю е було. А так - є, значить Ви - жива людина, яка відчуває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-11-07 17:05:59 ]
Ярику, привіт! Твій вірш мені перегукується з віршем Ліни Костенко "Моя любове!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:11:41 ]
Дякую, Яфинко! То мабуть вона в мене списала.)
Пошукаю в неті - почитаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:12:24 ]
Привіт!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:19:28 ]
Гарний вірш, Ярославе. Знайомий, близький мені настрій... Але:

Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері...
-
Оці рядки - занадто натуралістичні, як на мене.
І трут - роздмухують. Роздувати - це щось трохи інше за змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:30:21 ]
Дякую, Любо!
Я думав над цим. Але як казав один грузин - якщо роздмухують, то і роздувають. Слова дмухати і дути - два абсолютні синоніми. просто ми звикли до штампів. Але достатньо прочитати якийсь не дуже звичний вираз через деякий час, то швидше за все не відчуєш шлейфу від виразу, який занадто на слуху. Але дякую - подумаю. Хоч і думав уже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:26:13 ]
Вітаю, Ярославе!
А мені навпаки "приглянулися" ці рядки про кров...
Мабуть тому, що більшість віршів ми пишемо власною кров`ю...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:32:35 ]
Дякую, Лілю! Хоч я взагалі не люблю крові, можу знепритомніти навіть від вигляду кров"янки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 21:04:37 ]
Ярославе, гарний вірш - осяяний "теплом осінніх терцій."
Привіт:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:11:22 ]
Дякую, Марійко!) Радий, що сподобався тобі один з найперших моїх віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:35:29 ]
Гарно. Мені сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:12:51 ]
Дякую, Василю! Ціную твою підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:41:37 ]
Поетично. це поетично. Бо в автора є смак і хист. І слух у нього є. І мову він відчуває. І іноді дозволяє собі дуже вишукані помилки, я би сказав філігранні - як той костер, за який його лаяли, а мені сподобалось...
Щоправда, самоповторів уже багато. Але - це можна з тим же успіхом закинути й мені. Рух по колу? Але я не знаю хронології написання віршів. Більше 5 віршів одразу читати втомливо? Але Маланюка теж багато одразу не втнеш.
Не полишає відчуття, що автор стилізується сам під себе, під одного разу винайдену манеру писати. Красиву манеру. Виграшну. Але - дуже вже однакову.
Але це поетично. Поетично. Нічого, що я в третій особі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:08:34 ]
Дякую, Сергію, за коментар! Навіть не сподівався)
А що в третій особі - то все ок - навіть цікаво сприймається)
Але це один з найперших моїх віршів (третій) періоду, коли я почав активно писати (осінь 2009). Писав емоційно, не маючи великого досвіду. Тому й усі твори того періоду грішать одними помилками. Ну й подібні вони манерою, та й емоційно. Зараз я майже не пишу. Але якщо пишу, то вже стараюся якось урізноманітнюватися. Зрештою, "Омен" мій вам сподобався. До речі, я вирішив вам його присвятити. Бо ви єдиний його високо оцінили (хоч мені теж він видається цікавим).
Дякую за добрі слова. І за критику. Постараюся її врахувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:57:33 ]
до речі, про сприйняття слова "костер".
знайшов в Ігора Римарука, який був ну дужжже вимогливим до слова.

блажен хто поділив на чистих і нечистих
роди і племена живий і мертвий люд
хто сходить на костер по празникових числах
а в будні сам вершить сліпий і чесний суд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:46:02 ]
Добре пишеш, Славку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:10:25 ]
Дякую, Володю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:48:32 ]
А мені видався занадто пафосним. І навіть не стільки пафосним, скільки трохи істеричним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:09:56 ]
ну так, Чорі. це була істерика)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:56:33 ]
Оце так зізнання!
Гарно, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:14:34 ]
Буває й таке, Василю. Істерика, як сказала Чорі)
Дякую за добрі слова!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:21:12 ]
Перестань, друже.
У нас, чоловіків, усе інакше:

За тебе вмерти я б волів,
Себе розп'яти дав би даром.
За тебе на хресті б терпів
І серце спопелив би жаром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:11:43 ]
Гм... А де етикеточка: "Вірш марочний, витриманий цілих два місяці у підвалах ПМ"? ;)
Ти вирішив, що він уже достатньо вилежався і можна його знову виставити? Чекай-но, "вдохновиться" хтось із пародистів отими олівцями ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:41:39 ]
)))

Пам"ятаю, як ти серед ночі на мене тоді накинулася)
хоча одне слово я таки змінив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:42:28 ]
та хай пишуть пародисти. слава - вона і в Ґоа слава))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:53:47 ]
А хто б втримався, таке прочитавши ;)
Те слово - "скальпель"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 00:13:47 ]
можливо... вже й не пам"ятаю..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 04:28:38 ]
Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері.

У тому й заключається вміння, щоб крові й поту не було видно на білому папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:32:42 ]
згоден, пане Іване. але не все зразу. я вчуся. може, колись і я буду писати так майстерно як ви. хоч вважаю, що на білому папері все-таки має щось залишатися, повинна бути відчутна якась яскрава індивідуальність автора. бо завжди краще залишатися собою, ніж ще одним Іваном Редчицем чи Дмитром Павличком. та й в мене ж не завжди кров і піт. а прісна, хай навіть і майстерна, поезія швидко приїдається як і прісна їжа. хоч на рахунок майстерності - тут з вами абсолютно згоден.
дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 08:44:24 ]
Незвично і оригінально цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 09:02:12 ]
Дякую, Оленко! Радий, що сподобалося.