ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
ЦАРИЦЯ ВАШТІ
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 РІЗЕЦЬ
Не дай мені зійти на манівці
з хиткої стежки у колючім терні.
Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері.

Хай не відпустить цей блаженний біль! -
без нього не пожну дарунків долі.
Усім, що є, завдячую тобі,
і щонайперше - цим пекучим болем.

Якби не ти, я не пройшов би тут,
об холод твій не заточив би стилос.
І зрештою – це ти роздула трут,
хоч і не тим, чого б мені хотілось...

Не дай мені зійти на манівці,
впокоїтись теплом осінніх терцій.
Іще різець тримаю у руці
і кров моя ще струменить од серця...

вересень, 2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 16:31:54
Переглядів сторінки твору 7889
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 16:38:21 ]
гарно і щемно. Добре, коли "після" залишається вдячність... У більшості то ненавить... Чи ви не про "після"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 16:45:43 ]
Дякую, Юлько!
Ні, це було написано "під час". Таке було моє невзаємне кохання, яке змусило мене взятися за перо. Про що й розпівідає цей вірш. А після - ми розійшлися, швидше мабуть із якимись взаємними образами. Але вірші залишилися, та й я ще час від часу пишу. Значить, нікуди не дінуся - мушу бути вдячним за отой біль, який спонукав мене до поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 17:00:29 ]
Мабуть, гірше було б, якби болю е було. А так - є, значить Ви - жива людина, яка відчуває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-11-07 17:05:59 ]
Ярику, привіт! Твій вірш мені перегукується з віршем Ліни Костенко "Моя любове!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:11:41 ]
Дякую, Яфинко! То мабуть вона в мене списала.)
Пошукаю в неті - почитаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:12:24 ]
Привіт!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:19:28 ]
Гарний вірш, Ярославе. Знайомий, близький мені настрій... Але:

Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері...
-
Оці рядки - занадто натуралістичні, як на мене.
І трут - роздмухують. Роздувати - це щось трохи інше за змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:30:21 ]
Дякую, Любо!
Я думав над цим. Але як казав один грузин - якщо роздмухують, то і роздувають. Слова дмухати і дути - два абсолютні синоніми. просто ми звикли до штампів. Але достатньо прочитати якийсь не дуже звичний вираз через деякий час, то швидше за все не відчуєш шлейфу від виразу, який занадто на слуху. Але дякую - подумаю. Хоч і думав уже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:26:13 ]
Вітаю, Ярославе!
А мені навпаки "приглянулися" ці рядки про кров...
Мабуть тому, що більшість віршів ми пишемо власною кров`ю...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:32:35 ]
Дякую, Лілю! Хоч я взагалі не люблю крові, можу знепритомніти навіть від вигляду кров"янки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 21:04:37 ]
Ярославе, гарний вірш - осяяний "теплом осінніх терцій."
Привіт:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:11:22 ]
Дякую, Марійко!) Радий, що сподобався тобі один з найперших моїх віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:35:29 ]
Гарно. Мені сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:12:51 ]
Дякую, Василю! Ціную твою підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:41:37 ]
Поетично. це поетично. Бо в автора є смак і хист. І слух у нього є. І мову він відчуває. І іноді дозволяє собі дуже вишукані помилки, я би сказав філігранні - як той костер, за який його лаяли, а мені сподобалось...
Щоправда, самоповторів уже багато. Але - це можна з тим же успіхом закинути й мені. Рух по колу? Але я не знаю хронології написання віршів. Більше 5 віршів одразу читати втомливо? Але Маланюка теж багато одразу не втнеш.
Не полишає відчуття, що автор стилізується сам під себе, під одного разу винайдену манеру писати. Красиву манеру. Виграшну. Але - дуже вже однакову.
Але це поетично. Поетично. Нічого, що я в третій особі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:08:34 ]
Дякую, Сергію, за коментар! Навіть не сподівався)
А що в третій особі - то все ок - навіть цікаво сприймається)
Але це один з найперших моїх віршів (третій) періоду, коли я почав активно писати (осінь 2009). Писав емоційно, не маючи великого досвіду. Тому й усі твори того періоду грішать одними помилками. Ну й подібні вони манерою, та й емоційно. Зараз я майже не пишу. Але якщо пишу, то вже стараюся якось урізноманітнюватися. Зрештою, "Омен" мій вам сподобався. До речі, я вирішив вам його присвятити. Бо ви єдиний його високо оцінили (хоч мені теж він видається цікавим).
Дякую за добрі слова. І за критику. Постараюся її врахувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:57:33 ]
до речі, про сприйняття слова "костер".
знайшов в Ігора Римарука, який був ну дужжже вимогливим до слова.

блажен хто поділив на чистих і нечистих
роди і племена живий і мертвий люд
хто сходить на костер по празникових числах
а в будні сам вершить сліпий і чесний суд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:46:02 ]
Добре пишеш, Славку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:10:25 ]
Дякую, Володю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:48:32 ]
А мені видався занадто пафосним. І навіть не стільки пафосним, скільки трохи істеричним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:09:56 ]
ну так, Чорі. це була істерика)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:56:33 ]
Оце так зізнання!
Гарно, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:14:34 ]
Буває й таке, Василю. Істерика, як сказала Чорі)
Дякую за добрі слова!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:21:12 ]
Перестань, друже.
У нас, чоловіків, усе інакше:

За тебе вмерти я б волів,
Себе розп'яти дав би даром.
За тебе на хресті б терпів
І серце спопелив би жаром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:11:43 ]
Гм... А де етикеточка: "Вірш марочний, витриманий цілих два місяці у підвалах ПМ"? ;)
Ти вирішив, що він уже достатньо вилежався і можна його знову виставити? Чекай-но, "вдохновиться" хтось із пародистів отими олівцями ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:41:39 ]
)))

Пам"ятаю, як ти серед ночі на мене тоді накинулася)
хоча одне слово я таки змінив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:42:28 ]
та хай пишуть пародисти. слава - вона і в Ґоа слава))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:53:47 ]
А хто б втримався, таке прочитавши ;)
Те слово - "скальпель"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 00:13:47 ]
можливо... вже й не пам"ятаю..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 04:28:38 ]
Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері.

У тому й заключається вміння, щоб крові й поту не було видно на білому папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:32:42 ]
згоден, пане Іване. але не все зразу. я вчуся. може, колись і я буду писати так майстерно як ви. хоч вважаю, що на білому папері все-таки має щось залишатися, повинна бути відчутна якась яскрава індивідуальність автора. бо завжди краще залишатися собою, ніж ще одним Іваном Редчицем чи Дмитром Павличком. та й в мене ж не завжди кров і піт. а прісна, хай навіть і майстерна, поезія швидко приїдається як і прісна їжа. хоч на рахунок майстерності - тут з вами абсолютно згоден.
дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 08:44:24 ]
Незвично і оригінально цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 09:02:12 ]
Дякую, Оленко! Радий, що сподобалося.