ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 РІЗЕЦЬ
Не дай мені зійти на манівці
з хиткої стежки у колючім терні.
Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері.

Хай не відпустить цей блаженний біль! -
без нього не пожну дарунків долі.
Усім, що є, завдячую тобі,
і щонайперше - цим пекучим болем.

Якби не ти, я не пройшов би тут,
об холод твій не заточив би стилос.
І зрештою – це ти роздула трут,
хоч і не тим, чого б мені хотілось...

Не дай мені зійти на манівці,
впокоїтись теплом осінніх терцій.
Іще різець тримаю у руці
і кров моя ще струменить од серця...

вересень, 2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 16:31:54
Переглядів сторінки твору 7083
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 16:38:21 ]
гарно і щемно. Добре, коли "після" залишається вдячність... У більшості то ненавить... Чи ви не про "після"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 16:45:43 ]
Дякую, Юлько!
Ні, це було написано "під час". Таке було моє невзаємне кохання, яке змусило мене взятися за перо. Про що й розпівідає цей вірш. А після - ми розійшлися, швидше мабуть із якимись взаємними образами. Але вірші залишилися, та й я ще час від часу пишу. Значить, нікуди не дінуся - мушу бути вдячним за отой біль, який спонукав мене до поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 17:00:29 ]
Мабуть, гірше було б, якби болю е було. А так - є, значить Ви - жива людина, яка відчуває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-11-07 17:05:59 ]
Ярику, привіт! Твій вірш мені перегукується з віршем Ліни Костенко "Моя любове!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:11:41 ]
Дякую, Яфинко! То мабуть вона в мене списала.)
Пошукаю в неті - почитаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:12:24 ]
Привіт!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:19:28 ]
Гарний вірш, Ярославе. Знайомий, близький мені настрій... Але:

Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері...
-
Оці рядки - занадто натуралістичні, як на мене.
І трут - роздмухують. Роздувати - це щось трохи інше за змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:30:21 ]
Дякую, Любо!
Я думав над цим. Але як казав один грузин - якщо роздмухують, то і роздувають. Слова дмухати і дути - два абсолютні синоніми. просто ми звикли до штампів. Але достатньо прочитати якийсь не дуже звичний вираз через деякий час, то швидше за все не відчуєш шлейфу від виразу, який занадто на слуху. Але дякую - подумаю. Хоч і думав уже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 17:26:13 ]
Вітаю, Ярославе!
А мені навпаки "приглянулися" ці рядки про кров...
Мабуть тому, що більшість віршів ми пишемо власною кров`ю...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:32:35 ]
Дякую, Лілю! Хоч я взагалі не люблю крові, можу знепритомніти навіть від вигляду кров"янки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 21:04:37 ]
Ярославе, гарний вірш - осяяний "теплом осінніх терцій."
Привіт:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:11:22 ]
Дякую, Марійко!) Радий, що сподобався тобі один з найперших моїх віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:35:29 ]
Гарно. Мені сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:12:51 ]
Дякую, Василю! Ціную твою підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:41:37 ]
Поетично. це поетично. Бо в автора є смак і хист. І слух у нього є. І мову він відчуває. І іноді дозволяє собі дуже вишукані помилки, я би сказав філігранні - як той костер, за який його лаяли, а мені сподобалось...
Щоправда, самоповторів уже багато. Але - це можна з тим же успіхом закинути й мені. Рух по колу? Але я не знаю хронології написання віршів. Більше 5 віршів одразу читати втомливо? Але Маланюка теж багато одразу не втнеш.
Не полишає відчуття, що автор стилізується сам під себе, під одного разу винайдену манеру писати. Красиву манеру. Виграшну. Але - дуже вже однакову.
Але це поетично. Поетично. Нічого, що я в третій особі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:08:34 ]
Дякую, Сергію, за коментар! Навіть не сподівався)
А що в третій особі - то все ок - навіть цікаво сприймається)
Але це один з найперших моїх віршів (третій) періоду, коли я почав активно писати (осінь 2009). Писав емоційно, не маючи великого досвіду. Тому й усі твори того періоду грішать одними помилками. Ну й подібні вони манерою, та й емоційно. Зараз я майже не пишу. Але якщо пишу, то вже стараюся якось урізноманітнюватися. Зрештою, "Омен" мій вам сподобався. До речі, я вирішив вам його присвятити. Бо ви єдиний його високо оцінили (хоч мені теж він видається цікавим).
Дякую за добрі слова. І за критику. Постараюся її врахувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:57:33 ]
до речі, про сприйняття слова "костер".
знайшов в Ігора Римарука, який був ну дужжже вимогливим до слова.

блажен хто поділив на чистих і нечистих
роди і племена живий і мертвий люд
хто сходить на костер по празникових числах
а в будні сам вершить сліпий і чесний суд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:46:02 ]
Добре пишеш, Славку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:10:25 ]
Дякую, Володю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:48:32 ]
А мені видався занадто пафосним. І навіть не стільки пафосним, скільки трохи істеричним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:09:56 ]
ну так, Чорі. це була істерика)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:56:33 ]
Оце так зізнання!
Гарно, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:14:34 ]
Буває й таке, Василю. Істерика, як сказала Чорі)
Дякую за добрі слова!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:21:12 ]
Перестань, друже.
У нас, чоловіків, усе інакше:

За тебе вмерти я б волів,
Себе розп'яти дав би даром.
За тебе на хресті б терпів
І серце спопелив би жаром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:11:43 ]
Гм... А де етикеточка: "Вірш марочний, витриманий цілих два місяці у підвалах ПМ"? ;)
Ти вирішив, що він уже достатньо вилежався і можна його знову виставити? Чекай-но, "вдохновиться" хтось із пародистів отими олівцями ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:41:39 ]
)))

Пам"ятаю, як ти серед ночі на мене тоді накинулася)
хоча одне слово я таки змінив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:42:28 ]
та хай пишуть пародисти. слава - вона і в Ґоа слава))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 23:53:47 ]
А хто б втримався, таке прочитавши ;)
Те слово - "скальпель"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 00:13:47 ]
можливо... вже й не пам"ятаю..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 04:28:38 ]
Стримлять в моїх зап’ястях олівці
і крапле кров по білому папері.

У тому й заключається вміння, щоб крові й поту не було видно на білому папері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 07:32:42 ]
згоден, пане Іване. але не все зразу. я вчуся. може, колись і я буду писати так майстерно як ви. хоч вважаю, що на білому папері все-таки має щось залишатися, повинна бути відчутна якась яскрава індивідуальність автора. бо завжди краще залишатися собою, ніж ще одним Іваном Редчицем чи Дмитром Павличком. та й в мене ж не завжди кров і піт. а прісна, хай навіть і майстерна, поезія швидко приїдається як і прісна їжа. хоч на рахунок майстерності - тут з вами абсолютно згоден.
дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 08:44:24 ]
Незвично і оригінально цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-08 09:02:12 ]
Дякую, Оленко! Радий, що сподобалося.