ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
***
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Джерело натхнення
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Блукання в часі
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Відчайдухи
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Відхід
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,

Ігор Терен
2026.01.22 08:53
Режисура світової клоунади
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.

***
А знання, наука та освіта

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Невірна
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
Хай лляє кров (The Rolling Stones)
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Янголи і демони
Образ твору Хоч демони напівживі
покажуть лики нам чужі
у люстрі-денці,
відкриються світи нові,
бо є ще ангел у душі
та віра в серці.

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-10 00:18:52
Переглядів сторінки твору 9488
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 01:48:13 ]
Афотистично, Капітане! І влучно... Вдалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 11:17:22 ]
Спасибі, Полковнику! :))
Мені б ще оволодіти майстерністю стрільби із лука...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 09:34:56 ]
біліє чорне і чорніє біле,
подай же, брате, вірного коня,
щоб демони сахались і тремтіли,
коли ми - янголи - поскачем навмання…
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 11:20:56 ]
Галопом розжену
злих демонів
і лука попрошу у Вас,
щоб бути певним...

Дякую, Олю!
Ваші "постріли", як завжди влучні і доброзичливі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 10:24:06 ]
Цілком самодостатні рядки, нмд. Мені здалось, що вони з епіграфом не дуже й в'яжуться...

(про місцеперебування янголів - трохи сумнівно, але то таке...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 11:27:30 ]
Любо!
Ото у Нуілі йдеться про Бога і диявола, яких вона начебто просить помиритися...
А у мене - щось близьке: біле і чорне, світло і тінь...
Прочитавши романи Кобо Абе і переглянувши фільми за його сценарієм, видається мені, що із доброзичливими демонами ліпше помиритися...
Дякую, Любо!
Ваша думка для мене важлива! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 10:42:48 ]
Цікавий вірш.
Щодо епіграфа (слова самі по собі то гарні),- згодна з Любов"ю Бенедишин.
"бо є ще ангели в душі // і віра в серці" - може,нмсд, цільніше буде так: "бо є ще ангел у душі // то віра в серці".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 11:31:20 ]
Маріє!
У Вас більш тонкі відчуття слова!..
З радістю прислухаюсь.
Спасибі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 13:27:18 ]
сподобалися Ваші думки
приеднуюся до - ангел
то віра в серці.
з повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 19:56:18 ]
Та трохи "заплутався", Олександре... Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:34:19 ]
Щас буду критикувати :))
1) Епіграф таки зайвий (і по смислу не дуже в'яжеться з віршем, і взагалі, НМСД, краще обходитися без епіграфа - ну, хіба що без нього текст зовсім уже не "звучатиме" чи буде незрозумілим).
2) Мені вперто читається "...тА віра в серці", а якщо "то" - то перед ним потрібне тире, але все одно звучить трохи незграбно (дуже перепрошую пані Марію, це лише моє бачення).
3) Слова "душа" і "серце" настільки "заюзані", що у мене особисто викликають просто фізичну нудоту. Їх теж бажано вживати тільки тоді, коли без них - ну ніяк. (Те ж - з "янголами" і "демонами"). Але це не значить, що ви зараз же повинні викинути половину вірша - бо ж знаю я вас... ;)

А перші три рядки дуже сподобалися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 19:50:57 ]
Нуілі!
Текст мені самомому не подобається. Якийсь він недоколисаний і простий. Та і тема... Якщо відверто, то мені ближче ота рілля і кров"яні мозолі рук, що прикипіли до чепіг.
Сьогодні ранком була мить, коли хотів видалити текст взагалі. Але ж це було б дуже негарно до тих, хто потратив свій час і вникав у моє писаннячко та ще й подарував слушні зауваження, які для мене важливі.
Не знаю... Змусити себе шліфувати (а було б шо) - з під батога - буде ще хуже, бо така клята моя натура.
Епіграф видаляю! Навіщо чекати контрольний постріл (жартую) :))
Нуілі! Я - не поет!!!
Хтось із редакторів друкованих ЗМІ, де я публікував свою прозу казав, що у мене є відчуття мови. Ото і ВСЕ!!!
Спасибі Вам, Нуілі, за критику. Мовлю Вам це щиро і без всяких(!) образ. Ну а мої невдалі рядочки (особливо останні) хай ще трохи поживуть, а там дивись - народяться може кращі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 23:13:09 ]
Ні-ні, нічого видаляти не треба. Та й переписувати - по собі знаю, яка це мука гірка, легше щось нове написати... Оті мої зауваження - то, як мовиться, на майбутнє :) А вірш дуже щирий і має право на життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 12:10:47 ]
Нуілі! Зізнаюся, що поштовхом до написання став Ваш вихід у "астральну канцелярію" :)) та романи і кінофільми Кобо Абе.
Ще раз дякую за зауваження. Вони для мене цінні!
Плекаю надію, що доброзичливі демони (якщо вони справді є), спонукатимуть і мене до внутрішніх змін, трансформацій життєвих цілей і метаморфоз, бо все ж хочеться бути кращим... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 19:56:09 ]
А мені сподобалась сама ідея, бо вона правдива. А ще образ твору - в тему :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 20:17:00 ]
О, Чорі!
Чого я тільки не надивився, вибираючи образ.
Там і дзеркала на дні яких чудовиська, потвори або нутрощі істот. Там і гарні жінки, яких обнімають скелети...
А ця - прекрасна, чорно-біла, що намагається злетіти (чи вже летить) до нових світів - захопила враз і не відпустила...
Сердечно дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 22:54:32 ]
~привіт, сусіде-вершнику~
*сподобалось*
бунтує віра, іспит трусить мозок
стікає серце
лезо у душі
а зорі як мальовані
світлини чиїмись
кроками
спадають до межі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 11:58:04 ]
Образно і зворушливо!
Дякую, Ксеню. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 22:58:39 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 11:58:56 ]
Спасибі. Радий, що завітали. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 23:03:54 ]
На однім подиху читається.
Гарний вірш, друже.
Ніщо так, як віра у серці, не дієво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 11:02:04 ]
О, Василю! Саме так!
Радий, що завітав. Спасибі. :))