Александр, Вы всё это видите - Явь, Навь и Правь - в тексте? поразительно :)
И Вам спасибо :)

шарман :)

по одній із версій, вона його зарізала, але це вже деталі :)
дяка, Василю!

це точно, гунни знали толк у динаміці :)
дяка, Яно.

А чого це - не очікував?
Якщо я скажу. що надихнув ритм, ти ж мені повіриш, Міша? :)

ндат, из одной, как гритсо, конюшни - эти Вечные :)
спасибочки :)

спасибо :)

От і дивись кіно, Аннічка :)

головне у цьому - достатня кількість попкорну :)

на здоровлячко :)

Ти так кажеш, ніби сам раза три тренувався записувати зі сну :) І де воно, га??? :)
Дяка, Ваню.

Ну може ще буде (як допишеться...)

Па ковильнаму кавру
Скачет резва кенгугу
А за нею сам Аттіла,
как взбешоная Годзилла

:) Пасіба, Юрчику.

как взбешоная Гадзилла
бродіт кавилой Аттіла
самураі, танкі прут
но Аттилушка too good
чтоб єво влажіть так сразу
вот пріматава зараза
наглаталась радіаціі -
па каленкі єй акаціі
пьют багатирі
ат зарі і до зарі
думу думают а том
как свесті всьо пад дурдом
і в гарячке белой слечь
пакунять трі дня і мечь
падабрать
гатова рать...
:)))

от ти ж зараза лазіркінська така :)) це шоб я риму до "рать" придумала, да? нє даждьотєсь! :))

ви нє прідумаєтє, так я здєлаю... у міня сраму німа... :о))

хто це "ви"? ми шо, знову на "ви"?? :)

рвать
на часті
і метать :)))

ні-ні-ні... на "ви" ніззя... я мала на увазі вас обох тут... :о)

ага, и мне нравится вздыбленное всё :)))
всегда пжлста :)

Дякую, Маріє :)

Наталі, це тебе, між іншим, Міша запитує про ритм. От ти і відповідай :))

мене? чи мені вже мариться? я тут за "вздыбленностью" всі ґвинти розгубила... (точно розгубила! не ту кнопку тичу...)

тебе-тебе :)

Да? Хм. Пришёл ритм, за ним прискакали гунны, а дальше всё само собой пошло :)

Гаррі, я така щаслива за ритмограму дактиль-анапест - слів немає :)
Дяка!

"гнєвом видєрут господнім",
"гнєвом видєрнут господнім",
"гнєвом"...
далі не буду.
Приблизно така ритмограма :)

все це так, Гаррі, але є дві "але": гнівом Господнім називали гуннів взагалі і Аттілу зокрема західноєвропейці. І ніхто нікого не "видьоргував" і не "вздьоргував". Друге "але" - не тільки в тому місці збитий розмір і ритм - я на це йшла свідомо, мені не хотілося прилизаного і рівного ритму саме в цьому тексті :)

Дієслово "подойду" інтегрувалось гармонійно.

ну так. а потім я збила ритм - спеціально :)

Любо, починаючи з "коней" ритм трохи інший - хотілося поступового уповільнення. щодо зауваги Гаррі - йому краще знати про ритмограми, я цим не заморочуюсь зайвий раз, але вважаю, що нічого страшного у даному випадку не відбулося. хай вибачать мені дактиль з анапестом :)

дякую за враження :)

Тут і хорей :)
Та Ви поетеса, як бажаєте, так і творіть.
Але коли у двох суміжних рядках (цитую):
"и тебя – в одном исподнем –
гневом назовут Господним"
"гуляє" віршовий розмір, вмикається моя внутрішня система автоматичного регулювання підсилення. А це викликає затримку.
І більше ніякого дискомфорту :)

З найкращими побажаннями,
Г.С.

ну, не можна так читати!!! ви спробуйте подихати в такому ритмі... а не рахувати... зоряний кан-кан не прораховується! ваш тиск завжди 120/80, пульс скільки там треба, я не знаю?! ритм - не створюється, у нього потрапляють! і тоді - круть - верть - нічого не змінити... тут є ритм, який башкою не придумаєш, він - трапився і відображає набаго більше, ніж заїжджена, прісна "майстерність"... уф... Чорі, я все ж таки "вздыбилась"...:о)))

Гаррррррррррі, якщо ще хоч раз Ви мене назвете цим словом "поетеса", я Вас викличу на дуель, попереджаю :)
я співчуваю Вам, але особисте мені нічогісенько не заважає і не затримує у цих суміжних рядках. все, що в них є, для мене гармонійно - навіть цей збій розміру. та і ви ж не робот - варто іноді вимикати автоматику :)

Нато, так і бачу тебе, "вздыбленную"... краса! :))

Та я помітила, Любо. У цьому і є згадана мною гармонія: між змістом і формою.
Щодо "ритмограм" теж не бачу нічого страшного. Бо, як це не дивно, в поезії існує ще таке поняття, чи то ритмічне явище, як "заміна стоп", це коли "іноді сполучаються рядки різних розмірів". "Сполучення стоп різної будови сприяє збагаченню і урізноманітненню мелодики віршованої мови". Більш детально, про "пірихії" і "спондеї" можна почерпнути (за бажанням) навіть із підручника "Українська література" для 8-го класу.
Так що "дактиль з анапесом", я думаю, не образились...

Гарне слово :)
Чому не подобається?
"Поетка" - це, НМСДД, щось жахливе.
"Автор" - це так-сяк, ні те-ні се. Якесь узагальнення. А от "поетеса" :)...
Це - чи не найвищий компліманс і визнання заслуг перед Поезією. НМСДД.
Рік закінчується.
Не сварились у ньому, не будемо і в наступному.

Щасти :)

Саме так, Любо.

І Вам щасти, Гаррі. Було б, через що сваритися :)

Гаррі!!! ПОЕТ... без суфіксів! принаймні до Чорі суфікси не вживайте... є тут на сайті і "поетеси" і "поетки" і "авторки"... а є ПОЕТИ... "чувствуєтє разницу?" - є така нова п"єса Є. Більченко "Палата №"... і є там пара фразочок для Вас особисто! подивіться при нагоді, в Києві живете? :о)))

Київ - це, наскільки мені відомо, столичне місто, яке розташувалось на відстані 15 км від Княжичів. Від Москви - 852 (теж залізницею). Виходить так, що я між ними. Отак і розриваюсь...

Наталі, ПОЕТ - та ще отак капслоком - це теж не про мене :)) Сергій Татчин якось сказав, що він "автор своїх текстів". Мене таке означення також цілком задовльняє :) Просто слово "поетеса" мені видається надто жеманним і пафосним.

капслок - це для Гаррі, щоб побачив... :о) автор - добре! але поет - круть-верть? вірші пишеш, Чо? чи шо? чи версифікуєш? значить, ти поет... а поетеса - я не через політкоректність, це ще халепа, а через ту саму "жеманность" ... поет - може бути пафосним теж, але воно - унісекс... :о)))

Поет, поетеса, поетка, автор, авторка... - і чому поети так комплексують з приводу самоназви? От письменники не комплексують - пишеш прозу, отже, письменник. А пишеш вірші - ой, я ще не поет, я тільки вчусь, я ще так, пописую, я автор своїх текстів - так ось ці реверанси і еківоки і виглядають справжнім жеманством. Пишеш вірші - отже, поет. І крапка. А вже якої якості - це інша справа. І в письменників з якістю буває не Боже мій - але ж письменники! Спілка письменників є, а спілки поетів - нема. Може, пора створити?

ага-ага, а якщо продовжити ряд: мугикаєщ на кухні, поки смажиш картоплю, шото - уже співак, намалював на паркані квіточки (разів 10) - уже художник...
у Василя Дениска прочитала у рецензії на фільм, що ескімоси виокремлювали 12 (!) відтінків білого кольору. тому багато палітра означень тих, хто віршує, має на це повне право. імхо.

А в цифрових технологіях градація кольору сягає 16 777 216 (тобто 2 у 24 степені) кольорів для кожного пікселя, що вважається достатнім для реалістичного зображення кольору.
:)

Міша, який унісекс опівночі? :)

Інформація для роздумів (особливо для Валерія Хмельницького, чогось не виходить "відповісти" Вам особисто, Валерію, вибачте): немає письменників і поетів. Є письменники, а ця загальна назва об'єднує і поетів, і прозаїків.
З Новим роком!

Дякую, Любо, за інформацію. Це ж, певно, і Спілка композиторів об’єднує всіх, хто причетний до музики? Дивнувато взагалі :)

Щодо композиторів - не знаю. А щодо письменників можете зазирнути, ну хоча б сюди:
http://slovopedia.org.ua/30/53407/25897.html

Дякую, Любо (Бенедишин). Якщо так, то можна вже не ламати списи навколо слова "поет". Письменник - і все.)

Дякую, Ярославе :)
Дж. Лондон і Міла - ненайпоганіші спогади, з чим тебе і вітаю :)

Дякую, Василю! Нехай і Ваш чудовий коник завжди кликає Вас у дорогу - за щастям і вмінням дивуватися йому :)
З прийдешніми святами!

!!! :))))))

Божечкі, Терцино, на таке яскраве щастя аж больно дивитися :) Спасибі! І Вам натхнення і надихачів! :)

і тебе, Зорю! нових зорь :)

Дяка, Соню! :)

тобі дякую, Ксю! нехай Дракончик дарує тобі мужніх і справжніх! :)

дякую, Чорі, навзаєм! :)

Спасибо, Анна, за поэтический отклик :)

Видела :)