ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Феєрія весни" (2000)

 ЖИТТЯ_БУТТЯ
Образ твору Час не щадив мого лиця,
не полишала серця мука.
А вічна – ближчає – розлука,
тяжіє казка до кінця.

І скажуть всі: жила-була
не фея і не Попелюшка.
Хтось на щоці згадає «мушку»,
а хтось – не пригадає зла.

…А років менше, ніж за сто –
зелом покриється могила,
і ту, що ці рядки створила,
не поминатиме ніхто.

2000(2012)




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-11 18:59:56
Переглядів сторінки твору 8062
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.836
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 19:09:08 ]
Нічого собі!!!
Сумно,але сильно!
Радій життям, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 19:33:18 ]
Дякую, Володимире. Старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 20:43:44 ]
"...не фея і не Попелюшка.
Хтось на щоці згадає «мушку»,
а хтось – не пригадає зла".
Прекрасно сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 19:15:47 ]
Люди забудуть...
Бог усіх пам'ятає...
Ваше слово, Лю - летить світами... :о)
Ваша душа - радіє :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 19:35:01 ]
О так, Бог усіх пам'ятає... і все пам'ятає...
Радіймо! Дякую, Лу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 19:19:13 ]
Настрій прозаїчний, та форма яка поетична)))
зичу тепла і позитиву))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 19:35:47 ]
Дякую, Тетяно. Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 19:37:06 ]
що за смурняк такий, Любо? :)
картинка - в самую ту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 19:58:59 ]
сама не знаю, Чорі... Таке воно, "життя-буття"...
Про картинку - теж так думаю. Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 19:50:14 ]
б-Лю-зово вийшло,Лю`.
Я так зрозумів, що це давній вірш. Коли так - то можливо і думки інші.
Майстерно!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 20:02:33 ]
Так, давній... 12 років - нове коло Зодіаку... Може, тому думки самі себе по новому відкривають. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-11 20:08:33 ]
нi, зарано впускати в серце такi думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 20:13:47 ]
Угу...
"Ой, ні, ще рано думати про ВСЕ" (часом сама себе приводжу до тями цим рядком Л.К.)
Дякую, Маріанно. Радію, що маю стільки друзів на ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 20:42:15 ]
Напевно, Ви тоді були не в настрої, от і написалося таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 21:00:46 ]
У мене тоді був такий настрій... У цьому вірші, якщо придивитися, більше смирення, ніж розпачу. Я і сьогодні - з цим погоджуюсь... Дякую, Яно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 22:12:51 ]
реалії кінця жорстокі, але не вічні...
а вічне - "хтось не пригадає зла"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:12:18 ]
Так, я теж так відчуваю... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 22:20:17 ]
Я памятник себе воздвиг...

Саме такі тексти і є пам"ятниками.

Сильно сказано. Хоча, погоджуюся з попередніми коментарями, що такі думки не варто пускати в серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:16:13 ]
Ну, може, таке невеличке скромне погруддя.)))
Дякую, Василю. Спробую чимось підперти дверцята. Забарикадуюсь... ще не вирішила чим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 22:26:42 ]
Люб, ну як до збірки "Феєрія весни" потрапив такий сумний (але файний)вірш? Перші дві строфи дуже глибокі. А третю тре веселіше. Як варіант (щоб веселіше):
"І через сотню й другу літ
Оці рядки читати будуть
і, вірю, не забудуь люди
Про ту, що їх пустила в світ"

Тут "їх" - в розумінні рядки. Радості, Люб!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:11:18 ]
Ага, перші дві глибокі, а останная - на поверхні (зело і земля горбиком). Так і має бути. На все воля Всевишнього. Ніхто не знає, що буде через сотню літ.
Дякую, за розраду, Іванку.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 21:47:29 ]
Це вже ми не забудемо Любині вірші, Іване, хоч через сто років нас не буде, але внуки і правнуки згадуватимуть і досліджуватимуть творчість Л.Бенедишин і вивчатимуть її біографію і вишукуватимуть чоловіків, які надихали!)))
Хотів би знати Вашу думку, Любо, з приводк мого перекладу О.Пушкіна "Я пам"ятаю мить чудову", якщо можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 21:11:42 ]
Жартуєте? )))
Я радію, що моя творчість хоч сьогодні комусь цікава. От Вам, наприклад, в тому числі. Дякую щиро!

На переклад зараз гляну, дякую Вам також і за довіру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-17 00:29:39 ]
"жила-була не фея і не Попелюшка". Королева, Любо, тільки так! Чудовий вірш, хоч і стиснув трохи серце. А такий настрій хай розтане пошвидше, як сніг напередодні феєрії весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 09:05:22 ]
Дякую, Галинко! А до весни, справді, не так вже й далеко...