Мені давно здається (принаймні, найближчі до цього року 20 попередніх), що такого кохання не існує. Мене оточують студенти, і я бачу, як вони торкаються цієї теми.
Але ми з Вами у більшій мірі торкатимемось вірша.
Перша строфа мені починає більше нагадувати катрен, бо рядки нагадують не стільки рядки, як окремі пісні (це так пише термінологія, а не лунають співи).
Четверта пісня якраз саме така.
Вуста запалюють, обпалюють, а можуть, напевне, і спопелити. Та тільки вони виникли якось несподівано.
Я не виключаю того, що такі несподіванки можуть бути приємними, але я тупо розглядаю четверту пісню першого катрена.
І я трішки не зрозумів заключну частину Вашого вірша.
Спілкування з Вами - це, ІМХО, казка. Принаймні, для мене як читача і у тому обсязі, який є допустимо реальним.
А Літературний Герой вранці повертається у казку.
Невже десь тинявся?

Творчих успіхів, гарного настрою.

Підтримую Олександра. Я вчора писала Олені про її ЛГ, що "крадеться навшпиньки" до коханої. Мені уявити такого чоловіка важко. Якщо це реальна істота, то це, даруйте, або хворий на артрозо-артрит...або надто невпевнена у собі людина.))) а де такі сьогодні? П"єр Рішар зіграв такого у фільмі "Я робкий, но я лечусь". Коментар мій зник... мабуть, автору подобаються створені нею ЛГ, а думка моя ні. Вибачайте... Успіхів! Щиро.

я рада, що мої твори викликали жваве обговорення. але поезію не можна сприймати буквально. її треба вчитися читати між рядків - і читати образно. ліричний герой - це не банальний пересічний громадянин. це Ліричний герой. Тому в кожній поезії має бути щось незвичайне і таємниче.

Ви мене вчите розуміти Ваші вірші? Якщо це поезія, то за Ліною Костенко "завжди неповторність...". Читайте коментар О. Дяченка уважно. Поезія - це не заримовані емоції чи банальні образи. Пишу, щоб Ви задумалися. Біля Вашого фото справді гарні рядки. А оці два вірші, що я читала, це не поезія. Даруйте, Оленко, відвертість. Іноді варто це сказати.

І у віршах, як у, наприклад, малярстві є і ескізи, і замальовки, і повноцінні полотна. Повноцінних полотен на ПМ не так вже й багато - і це стосується всіх нас...)

Але замальовки, графіка, ескізи, тощо - це теж добре )

Шановна Майстерень Редакція, це ж майстерні, а тому показувати варто малево, а не начерк, шкіц. ось я про що. Праця має бути... Це моя думка.)

І до чого тут...Пікассо?)))))))))) Ми - за кількість чи вже за якість? Я за якість.

Я б наостанок порадила автору читати Анну Ахматову. Там є чому повчитися. Усім гарного настрою і нових шедеврів. Щиро.)

...Ні, я не родичка Пікассо, я Модильяні любила б.
І українські художники є вартісніші П. Знаю таких.
Щодо коефіцієниу мого твору, там нічого обігравати задля власне коефіцієнту. саме така форма. якщо Ви за такі вірші, як тут ми обговорюємо, то таки на ПМ мені ...не теє...) Вірш мій щільний. саме так в ЕДЕМІ. Прочитайте його уважно.

Майстерень Редакціє, пишіть мені приватно, завжди рада. ) Щиро. Доброзичливо. Завжди.

Там важко літати: всі туди прагли. Едем для митців, а всі себе такими вважають. Тому там дуже людно, завізно. ...)

А мені сподобався Ваш вірш, Олено!

Ой...начиталася я ...)))

Так, піду я в "шершаву невідомість"... бо мої коментарі зайві.)))))))))))))))))))

А почасти сердито й роздратовано в Едемі:)) це я між іншим, про своє! Дуже гарно, а головне метафори легкі для сприйняття, не перевантажують, а примушують замріятись. Чудово!!!

Емоційно і водночас філософськи написано. Вірш цікавий і концептуальний.