ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 -***-
це до білих човнів
підіймаються душі дерев, –
перешерхла кора
облітає
у невідь блакитну…
на прозорих долонях
нелегко тримати тебе, –
ти не знаєш життя,
бо себе у падінні
не видно.

ти співаєш як плачеш
на згарищах трой і еллад,
в поліномах облич
закотившись в розлуку –
живою,
я встаю між словами
твоїх нескінченних балад
і вмираю в плащах
і шоломах
минущих героїв.

в білій лодії часу
дитя розсипає
пісок,
усміхаючись сонцю
під кілем
довірливо-просто.
я приймаю в долоні
обірваний вітром листок,
як дарунок життя
у зеленому дзеркалі
росту.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-02 20:15:16
Переглядів сторінки твору 5892
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.966 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
А АБВ (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-02 20:18:09 ]
Перша частина вірша тендітна, друга - насторожуюча, третя - тепла)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:22:59 ]
це два світи, які живуть одне в одному)
в першій частині небом плаває човник, у другій - по землі ходить людина, а в третій - вони перетнулися :))
дякую за змістовний коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:37:05 ]
я тащусь... Оль, ти пишеш таке, як я люблю читати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:40:50 ]
ох, Оксано. мені сьогодні написалося прямо в рубрику "сатира та інші дошкульності" ))) з усіх сил тримаю себе в руках… )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:44:28 ]
невже про нову транспортну схему у Львові?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:51:25 ]
г-г )) ні, чегове самоїдство.) а що там зі схемою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:37:18 ]
вальсові темпи завжди приємно міксувати із різними серйозно~
неоднозначними речами, Олю

я за це нколи не брався, бо це нмд треба відчувати

але Ваша балада - цілком на доброму, надійному рівні
нічого такого око не муляє наче

усе плинно & настроєво

хай би так і втримувалося
увсюдибіч

із лютневими побажаннями яскравостей


С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:44:14 ]
ах, як я шкодувала, що не малюю, Сонце-Місяцю… це сонце під човном мене просто зачарувало )))
щиро дякую,
завжди рада вашим порадам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-02 20:37:36 ]
У вільному падінні
козацької чайки
угледіти Тебе...
Упасти
і "встати поміж слів"...
Та усміхнутися...
Дуже сподобалось, Олю!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 20:48:10 ]
добре лодіям-чайкам,
вони знають те,
чого я не знаю.
чи, може, чекаю,
чи, може, згадаю…
Дякую, Василю. В діалозі багато такого напишеш, що сама би не додумалася :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-02 21:18:28 ]
а мені муляють лише "скінченні герої". мабуть, це злі жарти двомовності - сприймається, як "конченые" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 21:49:13 ]
або мені просто зашкалила математика :))
дуже хотіла використати протиставлення обмеженого-необмеженого. І поліном як натяк притягла :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 21:23:27 ]
Круто - тобто висота у легкості...
лю`
ЛЮ
ПСи мо` "забутих" (героїв)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 21:51:02 ]
а ви знаєте, з того слова якраз і почався вірш.
це як пошук того, де ми нескінченні.
уклінно, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-02-02 22:51:41 ]
На рівні "вері", Оль! Але "скінченних" теж троха муляє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 23:01:57 ]
та чому? по-моєму, все нормально. Мені більше муляє сонце під кілем, але це вже так… )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 22:54:06 ]
білі човни з душами дерев - небові!

кінечні герої - землі...

Час-дитя розсипає пісок...

Он як...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 23:04:40 ]
білі човни з душами дерев… я й не здогадувалася це поєднати. :))
кінечні - скінченні - дякую за гарну пораду, я подумаю на свіжу голову. Бо мені все-таки ближче "скінченність", ніж "конечність". Але ідея гарна, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 22:55:12 ]
дуже і дуже !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 23:05:16 ]
уклін, Яно. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-02 23:44:54 ]
Приєднуюсь до "числа" шанувальників... (мені якось нічого не муляє.. хоча - людям видніше)
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 09:45:22 ]
привіт! :)) ага, мені теж більше переживалося за поліном, але, схоже, він по звуку сюди гарно вплівся. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 00:03:32 ]
Олю, таке мереживо...
а як тобі - минущих героїв? (тобто - недовговічних?)
взагалі - дуже легко і витончено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 09:46:50 ]
о, минущих - дуже гарний варіант. Спробую змінити :)
бачу, мені дуже бракує словників, треба це діло виправляти…
Дякую дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 00:04:25 ]
Гарно, дуже,
Творчий друже !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 11:14:55 ]
так тримати,
творчий брате :))) файно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 11:04:28 ]
Глибоко! І сум і оптимізм... У вас особива мелодійність письма)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 11:18:18 ]
і захват від стояння на краю прірви :)) - а що нам, крилатим, нас прірви не лякають :))

щиро дякую, Олено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 11:25:35 ]
поділяє цей захват)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:34:00 ]
Чудово! Просто чудово! Відчувається якийсь вплив Ніцше. Признайтеся - любите читати вечорами "Так казав Заратустра"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-09 10:12:50 ]
ну ні, навряд чи Ніцше - я просто сміялася, читаючи його "Так казав Заратустра" (хай простять мені його послідовники! :))) мені ближча християнська філософія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-02-19 14:40:57 ]
С приятным волнением чувств читателя принимаю парад образов. Что ни парад - то праздник.
Правда, строка с плащами, причем в силу их наличия, воспринимается с трудом. Хотелось бы лучшего благозвучия. Но мои желания ненавязчиво-второстепенны.

Благодарствую.