ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 ***
Серед березня – заметіль,
Ой же, Зимонько, ти звідкіль
Дива білого намела?
По калюжах он – скалки скла
Від розбитих твоїх дзеркал…
Витанцьовуєш срібний шал,
Не бажаючи геть іти.
Я у серце загляну – ти.
Болем тихим пекучий слід.
То крижинка лишилась від
Десь загублених сподівань.
В очі проситься сіра твань.
Я крізь щем проросту дощем,
Підіпру небокрай плечем,
Усміхнуся: а смуток де?
Бо Любов твоя поряд йде…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-17 14:06:38
Переглядів сторінки твору 7940
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-03-17 14:15:12 ]
Тепло від такої зимоньки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 17:41:03 ]
Ще трошечки, і від Весни буде ще тепліше:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 15:06:30 ]
Може - А любов твоя поруч вже.. ? так би мовити - підсилити присутність о "тої" крапочки У ВСЬОМУ..
Бо вірш чудовий, згоден з Уляною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 17:45:12 ]
Дяка, Миколо за пораду, але якщо «Любов твоя поруч вже» - то її раніше поряд не було, а я хотіла сказати, що у цій зимі життя було, наче у твань занурене, але була і Любов, весь час була, тому я і вважаю себе щасливою, сильною, бо, скільки б не було тієї твані, а Людяність і Любов були, є і будуть. Ні, «вже» ніяк не підходить, вибачте…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 15:08:29 ]
Замерзла Роса? Сніг на зеленому листі?
Ну шо за твань? Ну, правда, Тань...

Все інше - ок, ок, ок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 17:55:25 ]
Та ну Світланко, яке зелене листя? Соснові голки хіба що.:) Слово «твань» має якийсь відтінок, і я щось не врахувала?
Розвелось у світі твані,
Тоскно навіть ляльці Тані:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-17 15:30:29 ]
Дуже, дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 17:56:03 ]
Дякую - дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 18:09:31 ]
Жіноча логіка нам не підсилу,я знав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 00:34:56 ]
Ну, то нічого, нас чоловіча логіка теж інколи доводить ледь не до стану афекту. : )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 20:11:25 ]
Чудове зізнання, Тетяно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 00:37:33 ]
Зізнання? Зізнаються у коханні, а Любов – більш широке поняття. Так стається, що у житті у недобрі хвилини зі мною поряд завжди знаходяться хороші люди, ось це і є – Любов, про яку тут йдеться.Дякую за коментар, Вікторе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-17 22:29:53 ]
Класно, Тань! А якщо передостанній рядок так:
"Місця смутку нема ніде - ..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 00:48:53 ]
Ну так Вань, не можу я проти правди життя, бо місце йому таки знаходиться... А так, наче в хованки з дитиною: ось він, є, а наче й нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-03-17 23:19:31 ]
"Я крізь щем проросту дощем" - сподобалось особливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 00:50:06 ]
Дякую, Богдане. Хорошого Вам настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-17 23:56:05 ]
.."Я крізь щем проросту дощем,
Підіпру небокрай плечем,.." - красивий образ! Сподобався вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 00:51:43 ]
Дякую, Іро, хай той щем обходить Вас стороною. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 00:22:13 ]
А мені весь час читається "Як у серце загляну – ти."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-18 00:58:24 ]
Угу, мені це місце теж трошки муляє. Я тут і "як", і "а" приміряла, але з-за "яку" і "ау" відмовилась... Хоч "яу" теж на "йоу" схоже...Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-18 18:59:39 ]
Мені припав до душі настрій, розкритий у рядках. Образи гарні, дуже...
Тетяно, а, може, не "пекучий слід", а "холодний"? Але то так, між іншим. Дрібничка. А більше тривожить прикрий збіг приголосних наприкінці ("поряд йде"). У такому чудовому вірші й оце трохи дьогтю. Подумайте. Гадаю, є сенс. Та останнє слово, звісно ж, - за Вами.
А вірш, без сумніву, дуже файний.
Усього Вам доброго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 19:02:37 ]
Дяка, Маріє. Дотик холодного може бути пекучим. А тим паче у серці, там холодний слід і пекучий слід - зовсім різні речі, відчуття і почуття, тож, думаю, змінювати не варто. А про збіг чесно два дня думала, вартісних змін не вигадалось, то хай уже буде трохи дьогтю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-03-23 14:33:46 ]
І добре, що нема смутку! Гарно.