ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Феєрія весни" (2000)

 І знов прийшла весна...
Образ твору І знов прийшла весна -
дванадцята вона
на пустищі відчуженої зони.
Убрались в цвіт сади...
Вкраїну розбуди
від снів байдужих,
поминальний дзвоне!

Квітневий апогей
і тисячі смертей
навік сплела водно
жахлива дата.
Чорнобиль - спільний хрест,
на виживання тест.
Мені судилось батька поховати.

Ще жертв лічба трива...
А в небі птах співа,
тюльпани
червоніють на осонні.
Це знов прийшла весна -
дванадцята вона
в безцінному житті моєї доні.

26 квітня 1998 року



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-26 12:06:40
Переглядів сторінки твору 5987
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 12:49:39 ]
"Чорнобиль - спільний хрест"
І нічого додати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 16:46:27 ]
І не треба...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 13:40:34 ]
Не образитесь, якщо скажу, що помітно, що цей вірш написаний давно? Дуже відчувається, що це "рання" Любов Бенедишин.
Але добре, що Ви цей вірш пригадали. Я навмисно зайшла на ПМ, аби побачити, чи хтось одізветься на сьогоднішню річницю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 16:49:08 ]
"Ранні вірші, як птиці поранені..."
Не ображуся, Оленко. Навіть, навпаки! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 14:49:19 ]
Болючі спогади! Дай Боже, щоб такого в світі більше ніколи не було,. Гарний вірш, думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 16:51:25 ]
Дякую за відгук... Мені соромно, але я сама про цю дату нагадала випадково, наткнулася на замітку в інтернеті. Біль забувається, навіть Чорний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 17:44:43 ]
А доні - щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 20:42:58 ]
Дякую, Тамарочко! Вашими-нашими молитвами)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-26 21:19:42 ]
"Ще жертв лічба трива..."

Страшна лічба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 21:25:44 ]
Так... Лічба й досі трива... А доньці моїй - уже 26...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 22:36:29 ]
Гарний вірш, пані Любо!
навдивовижу цей травень такий теплий, як і тоді.
Це невигойна рана на нашій землі. "Запали свічку" має стати гіркою традицією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:42:01 ]
Подумалось - а як би було гарно, якби не було теми для цього вірша. Якби можно було повернути час навспак:
"Якби переінкашити, змінити
і вчинки недолугі і слова..."

Дякую, Вікторіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 22:36:30 ]
І моїй- теж...Діти Чорнобиля...Але перш за все,вони- наші діти... Може, навіть, і не слід їм про це нагадувати:НЕХАЙ ДОРОСЛІШАЮТЬ І ЖИВУТЬ З МИРОМ!
А вірш- гарний.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:44:06 ]
...і не допускають більше в житті планети (і своєму) нічого подібного.
Дякую, Наталю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 22:56:51 ]
Дякую, що пам"ятаєте. І нагадали. Бо я й забулася, може й на краще. Важко пам"ятати всі болі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 23:26:20 ]
Перший раз забулася. 26-те квітня, 26 років тому. тоді мені було рівно 21 і 1 місяць. Так хотіла на практику в Київ, в Інститут кібернетики. Вся наша група мала їхати...
А люди досі не можуть добитися належного їм по навіть наших недолугих законах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:47:37 ]
Який цікавий спомин... Як швидко плине час... Все тече, змінюється, крім заскорузлості нашої влади. Вірніше, ні, вона теж змінєється - з кожним роком стає все більш заскорузлою. ((
Дякую, Галинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-04-26 23:02:36 ]
біль і радість поруч...

Чорнобиль і очі дитини... життя непереможне!

вічна пам'ять тим, хто за нас там поліг...

дякую, Лю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:54:09 ]
Пригадую, як я до останнього не вірила у те, що сталось. Як я могла так сліпо довіряти тим, хто на трибунах? Мої сусіди вже рятувались як уміли, пили йодні краплі, не виходили на вулицю (бо ж слухами земля повниться). А я спокійно гуляла собі з колясочкою по вулиці і посміювалась... Це здавлось мені таким абсурдним - ота чутка. Але ж тепер усі знають, хто сміється останній...
Дякую, Лу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 18:54:00 ]
Дякую що нагадала, Лю`.
Зворушлило і в "точку".
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:54:58 ]
Спасибі, ЛЮ... Точка відліку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:31:06 ]
всі сумовито*світлі емоції в тему авжеж
є у тих весен різні вогкі моменти
так само як і восени ~ наче нізвідки
отак пробирає

...щодо тесту хіба не знаю
звісно, поезія не перестворюється
просто багато сильних слів дзвін, хрест
тест наче слабкіше, хоча можливе авжеж
не кажеться що неможливе
лишень звертає на себе трохи окрему увагу

о це ніякі не зауваги
це такі вже притаманні ремарки якісь
мабуть

пані Любове
журимемося & зажурюймося
& поза тим основним усе інше
(це також для нас)

із правдиво прочуваними весняними
осяяннями
світлотьмянобарвистими...


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 09:04:17 ]
Усе наше життя - це свого роду тест (залік чи іспит). Можна це слово тут трактувати і в його іншому змісті. Тільки кількість поділок - означатиме не те, що завжди, а радіоактивне опромінення. А поезія така штука, що дає ще більше простору для алюзій, і асоціацій... Якось так. Та зрештою вірш давній, сьогодні, напевно, я би підшукала більш точні слова. Але не впевнена, чи такими ж точними були би почуття. Скільки років спливло...
Дякую, Сонце-Місяцю. Ваші цікаві і змістовні коментарі можна видавати окремою збірочкою.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2014-07-31 12:04:39 ]
Доброго дня, шановна Любове!
:-)
Я закінчив 5-ту книжку віршів - Сітка рибалки. У ній нові твори та переробки з перших трьох збірок.
Я зараз не можу видати її через брак коштів, тому на своєму сайті размістив ПДФ-файл, у якому книга викладена повністю, з малюнками.
Цінуючи Вашу думку, просив би поглянути на книжку та висловити своє враження. Можна поглянути на її останню чверть, де багато переробок.
Адреса книжки:
http://azubr.com.ua/images/Stihi-SitkaRybalki-WEB.pdf
Якщо Ви відмовитеся - я зрозумію.
Дякую.
На Майстернях вірші з цієї збірки я викладатиму поступово.

З повагою...