ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Феєрія весни" (2000)

 І знов прийшла весна...
Образ твору І знов прийшла весна -
дванадцята вона
на пустищі відчуженої зони.
Убрались в цвіт сади...
Вкраїну розбуди
від снів байдужих,
поминальний дзвоне!

Квітневий апогей
і тисячі смертей
навік сплела водно
жахлива дата.
Чорнобиль - спільний хрест,
на виживання тест.
Мені судилось батька поховати.

Ще жертв лічба трива...
А в небі птах співа,
тюльпани
червоніють на осонні.
Це знов прийшла весна -
дванадцята вона
в безцінному житті моєї доні.

26 квітня 1998 року



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-26 12:06:40
Переглядів сторінки твору 6292
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 12:49:39 ]
"Чорнобиль - спільний хрест"
І нічого додати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 16:46:27 ]
І не треба...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 13:40:34 ]
Не образитесь, якщо скажу, що помітно, що цей вірш написаний давно? Дуже відчувається, що це "рання" Любов Бенедишин.
Але добре, що Ви цей вірш пригадали. Я навмисно зайшла на ПМ, аби побачити, чи хтось одізветься на сьогоднішню річницю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 16:49:08 ]
"Ранні вірші, як птиці поранені..."
Не ображуся, Оленко. Навіть, навпаки! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 14:49:19 ]
Болючі спогади! Дай Боже, щоб такого в світі більше ніколи не було,. Гарний вірш, думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 16:51:25 ]
Дякую за відгук... Мені соромно, але я сама про цю дату нагадала випадково, наткнулася на замітку в інтернеті. Біль забувається, навіть Чорний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 17:44:43 ]
А доні - щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 20:42:58 ]
Дякую, Тамарочко! Вашими-нашими молитвами)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-26 21:19:42 ]
"Ще жертв лічба трива..."

Страшна лічба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-26 21:25:44 ]
Так... Лічба й досі трива... А доньці моїй - уже 26...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 22:36:29 ]
Гарний вірш, пані Любо!
навдивовижу цей травень такий теплий, як і тоді.
Це невигойна рана на нашій землі. "Запали свічку" має стати гіркою традицією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:42:01 ]
Подумалось - а як би було гарно, якби не було теми для цього вірша. Якби можно було повернути час навспак:
"Якби переінкашити, змінити
і вчинки недолугі і слова..."

Дякую, Вікторіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 22:36:30 ]
І моїй- теж...Діти Чорнобиля...Але перш за все,вони- наші діти... Може, навіть, і не слід їм про це нагадувати:НЕХАЙ ДОРОСЛІШАЮТЬ І ЖИВУТЬ З МИРОМ!
А вірш- гарний.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:44:06 ]
...і не допускають більше в житті планети (і своєму) нічого подібного.
Дякую, Наталю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 22:56:51 ]
Дякую, що пам"ятаєте. І нагадали. Бо я й забулася, може й на краще. Важко пам"ятати всі болі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-26 23:26:20 ]
Перший раз забулася. 26-те квітня, 26 років тому. тоді мені було рівно 21 і 1 місяць. Так хотіла на практику в Київ, в Інститут кібернетики. Вся наша група мала їхати...
А люди досі не можуть добитися належного їм по навіть наших недолугих законах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:47:37 ]
Який цікавий спомин... Як швидко плине час... Все тече, змінюється, крім заскорузлості нашої влади. Вірніше, ні, вона теж змінєється - з кожним роком стає все більш заскорузлою. ((
Дякую, Галинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-04-26 23:02:36 ]
біль і радість поруч...

Чорнобиль і очі дитини... життя непереможне!

вічна пам'ять тим, хто за нас там поліг...

дякую, Лю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:54:09 ]
Пригадую, як я до останнього не вірила у те, що сталось. Як я могла так сліпо довіряти тим, хто на трибунах? Мої сусіди вже рятувались як уміли, пили йодні краплі, не виходили на вулицю (бо ж слухами земля повниться). А я спокійно гуляла собі з колясочкою по вулиці і посміювалась... Це здавлось мені таким абсурдним - ота чутка. Але ж тепер усі знають, хто сміється останній...
Дякую, Лу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 18:54:00 ]
Дякую що нагадала, Лю`.
Зворушлило і в "точку".
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:54:58 ]
Спасибі, ЛЮ... Точка відліку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:31:06 ]
всі сумовито*світлі емоції в тему авжеж
є у тих весен різні вогкі моменти
так само як і восени ~ наче нізвідки
отак пробирає

...щодо тесту хіба не знаю
звісно, поезія не перестворюється
просто багато сильних слів дзвін, хрест
тест наче слабкіше, хоча можливе авжеж
не кажеться що неможливе
лишень звертає на себе трохи окрему увагу

о це ніякі не зауваги
це такі вже притаманні ремарки якісь
мабуть

пані Любове
журимемося & зажурюймося
& поза тим основним усе інше
(це також для нас)

із правдиво прочуваними весняними
осяяннями
світлотьмянобарвистими...


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 09:04:17 ]
Усе наше життя - це свого роду тест (залік чи іспит). Можна це слово тут трактувати і в його іншому змісті. Тільки кількість поділок - означатиме не те, що завжди, а радіоактивне опромінення. А поезія така штука, що дає ще більше простору для алюзій, і асоціацій... Якось так. Та зрештою вірш давній, сьогодні, напевно, я би підшукала більш точні слова. Але не впевнена, чи такими ж точними були би почуття. Скільки років спливло...
Дякую, Сонце-Місяцю. Ваші цікаві і змістовні коментарі можна видавати окремою збірочкою.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2014-07-31 12:04:39 ]
Доброго дня, шановна Любове!
:-)
Я закінчив 5-ту книжку віршів - Сітка рибалки. У ній нові твори та переробки з перших трьох збірок.
Я зараз не можу видати її через брак коштів, тому на своєму сайті размістив ПДФ-файл, у якому книга викладена повністю, з малюнками.
Цінуючи Вашу думку, просив би поглянути на книжку та висловити своє враження. Можна поглянути на її останню чверть, де багато переробок.
Адреса книжки:
http://azubr.com.ua/images/Stihi-SitkaRybalki-WEB.pdf
Якщо Ви відмовитеся - я зрозумію.
Дякую.
На Майстернях вірші з цієї збірки я викладатиму поступово.

З повагою...