ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.21 00:44
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.

Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 своїм шляхом

Рефлексія на публікацію в УЛГ № 8 (66) від 20 квітня 2012 р. довільного перекладу вірша «Те, що мусить бути сказаним» Г. Грасса з його російського варіанту.

О, пане Грассе!
Сказали Ви за мене
і, думаю, за багатьох із нас
«те, що мусить бути сказаним»,
почутим,
втямленим…

Читаю в перекладі у других
«…я більше не мовчатиму,
бо я втомився від лицемірства Заходу»
я - теж.
Цивілізаційний шок, -
будований так довго міф про Захід
вже розсипається,
вже розмивається
сльозами тих,
які своїм шляхом ідуть
і пам’ятають предків та свою культуру
це їхні сльози сповнюють річки…
писатиму і далі на воді…
течи, наш Дніпре, і неси слова й мої…

О, пане Грассе!
Ви сказали більше,
ніж казали -
не тільки
про іранський та ізраїльський народи…
і їхні сльози сповнюють річки…

чи ж вийдуть ріки з берегів…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-21 15:27:11
Переглядів сторінки твору 7545
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 15:47:37 ]
В тему мій коментар чи ні, але про лицемірство Заходу якщо хто-небудь каже, то можна відразу визначити, на чиї млини він ллє оту піняву воду.
Свого часу американцям докоряли лінчуванням негрів (тоді їх так називали, якщо вірити підшивкам преси тогочасся), а зараз не знають, що з ними робити, коли ті захищені фемідою і симпатичні афроамериканці бажають не стільки працювати, як відпочивати і споживати за чийсь рахунок. І практично усюди.
Зараз Заходу закидають, начебто він використовує подвійні стандарти стосовно нашої політичної еліти.
То політика.
____________________________________________
А вірш Ваш, ІМХО, зразок ліричної і громадянської поезії. Я його відокремив і графічно.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 23:01:02 ]
На мій погляд, Гаррі, коментар в темі. Думаю, жоден народ не хоче воювати... і я за еволюційний розвиток, яким би повільним він не був, і цей шлях не потребує політики подвійних стандартів.
А щодо американських негрів, то історія відносин доволі складна - читала, що напочатку їх не вважали за людей, і навіть окремих утримували в клітках нарівні з різними тваринами у пересувному звіринці...
Дякую, Гаррі, за цей розлогий коментар, щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-21 18:00:22 ]
цiкаво, Гаррi, чим украjiнцi кращi вiд кольорового населення?)))) ми так само любимо жити, побухати, вiдпочити за чужий рахунок. просто бiльшостi у цьому не щастить. щастить тим, хто бiля владного корита.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 23:02:49 ]
Приємно, Маріанно, що Ви увійшли в цю розмову, - дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 23:26:01 ]
Не знаю, чим кращі, але я, скінчивши школу, почав цікавитись робітничою спеціальністю, потім мене знайшли спеціальні курси - і через півроку я відбув на службу - крутити перемикачі та натискати на важелі складних електромагнітних пристроїв. В мене не виникло бажання гендлювати маріхуаною чи витанцьовувати нічні репи, добряче виспавшись удень :)
Отака різниця.
Я Вам мушу зізнатись, що мені відомі випадки, коли, дійсно, некольорова частина моїх співвітчизників м ало чим відрізняється від тієї кольорової. Ваша правда.
І трішки моєї (бо її менше. Я один такий у даному випадку).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 21:32:17 ]
Добра, здоров*я Вам, шановні пані Марія!
..........
Западний мир обращает внимание на внешнюю сторону вещей, таким образом касаясь лишь поверхностно покрова течения жизни. Восточный давал предмету облачениа, но не создавал покрова, который мог быть снят./ знания, доступны были лишь единицам.../
Запад полирует сосуд лампы. Восток раздувает пламя, которое дает силу для более интенсивного света.
/продолжать?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 23:38:42 ]
Дякую, Олександре, за увагу і побажання.

... у рослинному і тваринному світі все перебуває у гармонії, створюючи ланцюжки різного рівня підпорядкованості... гадаю, що і людство так може жити, а історія націй - то важка трансмутація духу, мабуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 23:50:38 ]
/продолжим
Запад смотрит на внешнее горячим от страсти взглядом, за которым кроется жар духовного прозрения, поиск истинного знания. Восток же знает, что плоть должна быть озарена светом пламени, которое изначально вспыхнуло внутри, а потом его сияние разольется во внешнем мире, словно свет полуденного солнца ( Трехлепестковое Пламя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 00:26:00 ]
... головне, - вони є однаково цінними частинами одного неподільного ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:56:26 ]
краще б ті річки не виходили з берегів, а текли кожна своїм руслом. і головне, щоб жодна з них ніхто не вказувала іншій, як саме їй потрібно текти :)

цікава рефлексія, Маріє.
одна технічна заувага: "Читаю в перекладі у других" - "Читаю в перекладі інших", мабуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 00:34:56 ]
так, цілком згодна, Чорнява Жінко - хай кожна тече своїм руслом і буде між ними злагода.
"у других" - це за типом "сестра у других" - український переклад є перекладом з російського перекладу... не знайшла, як інакше це написати... треба подумати.
Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 00:11:57 ]
Согласен, уважаемая г–жа Мария.
Запад видит мир материальным. Мудрые Востока живут истинной жизнью в полноте духовности. Они рассматривают все человечество и каждого в отдельности с точки зрения непреололимого, побуждающего, поддерживающего Духа. Не имеет значения, где находится человек и какой веры или цвета кожи. Растительный и животный мир — наши меньшие братья и это важно сознавать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 00:41:09 ]
... все так, Олександре, одне лише - я не схильна називати когось "меншим братом"... думаю, складнішою і рівнозначною є ця диспозиція.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 00:26:37 ]
Чори, согласен и с Вами.
Взаимоотношения в миру (ось) —
согласие, взаимоуважение и взаимопонимание, обмен опытом для творческого, духовного роста. Такой была Радость Лемурии.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 00:56:56 ]
Виправляю, для розуміння, — менші, це молодші. Ми несемо повну відповідальність по відношенню до молодших. Ми — одне Ціле. Згодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 09:34:47 ]
...все так, Олександре, і це складніше -несучи "відповідальність по відношенню до молодших", часто-густо за Вашою тоді термінологією "старші" стримують інтенції "молодших", спрямовуючи їх в своє усталене і зрозуміле для них русло... щось так.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 14:39:13 ]
Маріє!
Ваші поетичні сентенції і коментарі мені близькі! :))
Пригадалась чомусь теза американського письменника і натураліста Генрі Бестона: "Тварини не менші брати наші і не бідні родичі; вони - інші народи, які разом з нами потрапили в мережу життя, в мережу часу; такі, як і ми, бранці земної пишноти і земних страждань".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 21:20:17 ]
Василю, який влучний вираз Ви навели! Занотовую собі.
Дякую! Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 21:38:53 ]
Все видимые существа суть выражения и образы возможностей и образы Бога. Бог есть все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 21:49:22 ]
Если относиться к животному как к врагу, обретем врага,
Если как к брату, обретем друга и защитника.
С любовью и уважением к Вам спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-22 21:53:14 ]
П.С. Обретем врага – породим в себе дьявола.
Спасибо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 22:02:51 ]
Цікаві пасажі у Вас, Олександре! Проте N.B. виникає - ворогів можуть мати (мали, мають) нормальні притомні люди, але, перефразовуючи Вас, диявола в собі не породили...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-24 20:56:00 ]
Дьявольский удел человека – это высшая ступень развития разрозненности.
Каждый человек стремиться к достижению своего максимального развития, не считаясь с другими, и высшее развитие отдельности – это полный разрыв со всеми другими, это достигнутое желание доминировать над всеми.
.....
Божественный удел – это высшее развитие полной гармонии, это одновременное существование всей бесконечной множественности частностей, живущих каждая своей собственной жизнью и, вмесье с тем, в целом выливающихся в единую целостную гармонию. Все живет, все развивается, но ничто не мешает другому. У каждой отдельности своя цель, свои средства, свой путь. Все свободно и связано между собой Высшим Разумным Законом.
.....
Спасибо, уважаемая пани Мария,
Добра–Здоров*я и многие Вам лета.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-24 21:18:32 ]
Дякую, Олександре, за цікаву розмову.
Натхнення Вам!