ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 НІЧНІ ДОРОГИ
Образ твору
У нічних поїздах я проводжу вже ночі шість років.
В мене є своє місце у них: 45, бокове.
З нього зорі сміються з обличчями ветхих пророків
І ногами вперед спить і їде кудись все живе.

Поряд хтось і не спить. Сконцентровані запахи, звуки.
Тут чи доля, чи випадок різних з’єднали людей.
Бо вагон – як маленька планета з бабами, батьками, онуками...
І не кажуть, що їде, а кажуть, що поїзд іде.

Сповідається хтось незнайомим своїм покупейникам.
У вагоні вогонь, як церковна лампадка, мокрить.
І житейська дорога здається нам білими рейками
Перед пляшкою віскі і зоряним блиском ікри.

...У нічних літаках, кораблях все подібно.
Лиш вийти складніше,
Коли волі захочеться більше, ніж болю доріг.
Нам здається, що їдем кудись, доки... доки тут ніч ще,
Доки люде і збоку і знизу, а зорі – вгорі.

29 трав. 12.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-03 16:13:46
Переглядів сторінки твору 7094
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 16:26:43 ]
Ігоре, потужно - як рух швидкого потягу, у вікнах якого одначе можна розгледіти і красу, і мудрість, і ностальгію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:00:28 ]
Неймовірно точно передано відчуття дороги. Той особливий "настрій" плацкарту, що майже ритуал. Відходить, відходить ера "покупейників"... І дійсно навіює філософські думки про житейську дорогу.
ПС. Експреси "Хундай" - то зовсім не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:02:50 ]
Дякую, Богдане, за розуміння-відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 17:03:47 ]
:)
У Хундай так і свербить букви переставити... Хай простить мені Перун, Іване... :)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 17:13:42 ]
Нам здається, що їдем кудись
тільки поїзд - іде...

уже хочу..бью по рукам..целую буквы ваши..

имхо - виски можно приблизить к поезду (пиво/водка, простите за прозу, но виски на боковом 45 не в кайф)))

поклонница ваша, с 40ого места (те що вгорі, як зорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:00:14 ]
Якщо Ви будете зверху, Марто, то я навряд чи сублімуватимусь... А віскі... це ж наша самогонка... Піде для такого діла. :)

По руках не треба... себе... перекладайте краще ними мене... кудись... туди... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:06:13 ]
Гарно. конценнтрований мікс часу, нервів, емоцій,звуків та світлотіні у нічних поїздах. сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:11:44 ]
От і добре, пане Вікторе, дякую за уважність.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:15:15 ]
PS. Це у вас доволі ніжно виходить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:28:52 ]
Провожу в поездах свои ночи шесть лет ненароком.
Боковое местечко имею свое: 45.
Звезды смотрят с него, улыбаясь, под видом пророков.
Хоть ногами вперед - спим и едем, не пятимся вспять.

Да не всяк рядом спит. И сгущаются запахи, звуки.
Тут судьба или случай людей незнакомых сведет.
Ведь вагон – что планета: старухи, родители, внуки…
И не скажут, что едет, а скажут, что поезд идет.

Кто-то душу излил сокупейникам, словно отцам самим.
И огонь в том вагоне лампадкой церковной горит.
А житейский наш путь представляется белыми рельсами
Перед стопкою водки и звездным сияньем икры.

…В кораблях, самолетах все так же. Лишь выйти труднее,
Когда воли захочется больше, чем боли дорог.
Представляется нам, будто едем, как только стемнеет,
Пока люди и сбоку, и снизу, а звезды – где Бог…

оказалось, что по рукам бить бесполезно - переводят не они, а где-то сбоку-выше..

спасибо. за водку - простите меня)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:14 ]
третья строка возможно должна быть такой:

и смеются НАД НИМ звезды с лицами ветхих пророков...

а, Игорь?.. (ОБОЖАЮ ВАС)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:29:58 ]
Філософія у інституті була для мене предметом гіршим за сопромат, але... нікуди від неї не подітися. Гарно написано, пане Ігоре, життєва філософія в усій красі. Давно не їздила потягами, але настільки ЖИВО описано, ніби їхала з Вами на нижньому боковому... ;-))) Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-03 18:32:58 ]
Ото правда свята, що давненько не їздила потягом, чомусь забула, що 45 місце внизу... Так що я, як кажуть, помолясь ;-)))) полізла на верхнє. ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-03 18:44:11 ]
!!!))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 18:59:23 ]
Йой! Що - уже?!.
Ну Ви, блін, і молодець!
;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:36 ]
Так краще. Точно. Взаємно... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:04:58 ]
;) ;) ;) ;) ;)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:06:49 ]
підсаджую, підсаджую, під... сад... жую... прости Господи... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-03 19:07:23 ]
Взаємно, Патарочко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 09:20:55 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=78366
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341639
http://www.grafomanov.net/poems/view_poem/268294/
http://www.stihi.ru/2012/06/03/8843


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-04 09:34:47 ]
Дякую, Марто, за популяризацію моєї скромної лірики.
З мене Велика Кава при зустрічі.

Ваш
ІП. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 16:53:39 ]
рубрику сделала вашу
http://maysterni.com/user.php?id=6000&t=1&rub=2063
если вы не против, конечно
потребность группировать возникла вдруг
дабы не мешались с остальными


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-21 19:50:39 ]
верите, Игорь: возвращалась из поездки последней дальней - на 45ом боковом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-23 22:23:06 ]
Дякую.
Що ще скажеш тут?

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-23 22:25:36 ]
Моє улюблене місце...
Я з Вами!.. ;)