ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт

Ольга Олеандра
2025.04.22 15:41
Дерева ще безлисті, а птахи
вже гнізда в’ють, викохують домівки,
сприймаючи оголені гілки
за місце для надійної криївки.

По лісу походжає благодать.
Повітря напахтилося весною,
і сосни дружелюбно гомонять,

Козак Дума
2025.04.22 15:23
Пливуть хмарини мов ікони,
усе у білому пуху –
попався я у неба лоно,
скажу вам ніби на духу.
Немовби у сніги глибокі,
небесно-свіжу заметіль.
Куди лише не кину оком –
остуда сіє звідусіль!

Іван Потьомкін
2025.04.22 12:33
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***



добігає межі ця межа
із-за меж часоплину
скільки будемо разом
у всесвіті цьому
хто зна
розлетілися дати
ні взяти ані дарувати
і не випросиш в долі
ні миті ні слова ні краплі озону
але ж я іще тут
я усе ще з тобою
коханий
бо тримаюся міцно за рідну пошерхлу долоню
лиш вона оберіг мій
і нині і прісно
і там...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-23 21:52:00
Переглядів сторінки твору 8224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.876
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-23 23:39:51 ]
НМСДД, три 'межі' у двох рядках недарма. Як християнин, а в минулому - і рибалка (бо нині озера якщо не засипані, то розхапані та приватизовані усілякими ділками), я бачу і щось від релігії (нумерологія), і щось від озерної гладі. Кільця. То риба дивиться у Всесвіт.
Про ліричну складову багато не писатиму, а двома словами: бере за серце.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 05:51:23 ]
Дорогий Гаррі, "риба дивиться у всесвіт" - несподівано, над цим мені треба думати...
Дякую, від Твоєї підтримкм легше на серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 23:40:01 ]
щемко так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 05:51:51 ]
І боляче, дорога Любо...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 00:19:25 ]
чудовий вірш, Василино...
болісно-світлий, незважаючи на всі "межа-на межі" (я не про слова, а про зміст... зайвих слів не бачу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:37:27 ]
дорога Наталю,
щиро дякую,
межа, мабуть, це боляче завжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 01:26:25 ]
Файно! Сказано серцем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:38:06 ]
дорогий Іване, сердечно дякую на добрім слові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 02:59:30 ]
Навіює!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:39:17 ]
Пане Михайле, щиро дякую, що прочитали,
нехай навіюється тільки світле


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 07:10:49 ]
Це такий вірш, коли прочитавши, задумуєшся. Про межу межі і про свій оберіг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:42:58 ]
дорогий Богдане,
думки про межу - завжди передчасні,
а потім межі розмиваються і залишається біль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 11:53:28 ]
пошерхлість, що обдаровує теплом. гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:43:33 ]
дорога Терцино, щиро дякую на добрім слові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 13:59:50 ]
І нині, і прісно. І там... Добре, що і там буде оберіг. Дуже (сильно, гарно, дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:44:25 ]
Дорога Галино, хочеться в це вірити - хочеться бути захищеною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 16:19:51 ]
І в меж є своя межа...

не випросиш - це точно...

закінчення - суперове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:45:48 ]
... не випросиш, дорога Любо, не виміняєш,
НІЧОГО не залишається, тільки ілюзії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 12:47:06 ]
о у кожного іншого свій рай

"всесвіт цей" - очевидно малося на увазі т.зв. земне буття
бо інакше оберіг губиться

із собою не забереш наче

хоч може насправді всесвіт один і той самий?
але ж хтозна, так

о
лірично-густо
прозоро-щемно
вільно-неквапно
& характерно упізнавано

що тут ще бажати
усього звісно

якомога лагіднішого
безперечно вишуканого

за довільним велінням бажань...



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:58:42 ]
дорогий Сонцю, я собі уявляла, що поки тримаюся за рідну долоню - я тут захищена,
головне - не відпускати, не залишати...

Але є Хтось, який вирішує по-іншому,
- та я собі не уявляю оте "там",
боюся, що "там" нема абсолютно нічого,
так пусто, як коли раптом, буває, зупиняється серце – просто вимикається все..
Але раптом якщо?.. Я би дуже хотіла зберегти
і там
оте відчуття захищеності, яке огортає тебе, коли тримаєшся за рідну долоню,
хоча б в уяві


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 17:01:19 ]
ця непевність ~ вона є наріжною

о Василинко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-08-06 01:10:32 ]
Напевне, це і є головним у житті - триматися міцно за долоню коханого...