ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***



добігає межі ця межа
із-за меж часоплину
скільки будемо разом
у всесвіті цьому
хто зна
розлетілися дати
ні взяти ані дарувати
і не випросиш в долі
ні миті ні слова ні краплі озону
але ж я іще тут
я усе ще з тобою
коханий
бо тримаюся міцно за рідну пошерхлу долоню
лиш вона оберіг мій
і нині і прісно
і там...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-23 21:52:00
Переглядів сторінки твору 8598
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.876
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-23 23:39:51 ]
НМСДД, три 'межі' у двох рядках недарма. Як християнин, а в минулому - і рибалка (бо нині озера якщо не засипані, то розхапані та приватизовані усілякими ділками), я бачу і щось від релігії (нумерологія), і щось від озерної гладі. Кільця. То риба дивиться у Всесвіт.
Про ліричну складову багато не писатиму, а двома словами: бере за серце.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 05:51:23 ]
Дорогий Гаррі, "риба дивиться у всесвіт" - несподівано, над цим мені треба думати...
Дякую, від Твоєї підтримкм легше на серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 23:40:01 ]
щемко так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 05:51:51 ]
І боляче, дорога Любо...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 00:19:25 ]
чудовий вірш, Василино...
болісно-світлий, незважаючи на всі "межа-на межі" (я не про слова, а про зміст... зайвих слів не бачу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:37:27 ]
дорога Наталю,
щиро дякую,
межа, мабуть, це боляче завжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 01:26:25 ]
Файно! Сказано серцем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:38:06 ]
дорогий Іване, сердечно дякую на добрім слові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 02:59:30 ]
Навіює!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:39:17 ]
Пане Михайле, щиро дякую, що прочитали,
нехай навіюється тільки світле


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 07:10:49 ]
Це такий вірш, коли прочитавши, задумуєшся. Про межу межі і про свій оберіг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:42:58 ]
дорогий Богдане,
думки про межу - завжди передчасні,
а потім межі розмиваються і залишається біль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 11:53:28 ]
пошерхлість, що обдаровує теплом. гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:43:33 ]
дорога Терцино, щиро дякую на добрім слові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 13:59:50 ]
І нині, і прісно. І там... Добре, що і там буде оберіг. Дуже (сильно, гарно, дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:44:25 ]
Дорога Галино, хочеться в це вірити - хочеться бути захищеною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 16:19:51 ]
І в меж є своя межа...

не випросиш - це точно...

закінчення - суперове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:45:48 ]
... не випросиш, дорога Любо, не виміняєш,
НІЧОГО не залишається, тільки ілюзії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 12:47:06 ]
о у кожного іншого свій рай

"всесвіт цей" - очевидно малося на увазі т.зв. земне буття
бо інакше оберіг губиться

із собою не забереш наче

хоч може насправді всесвіт один і той самий?
але ж хтозна, так

о
лірично-густо
прозоро-щемно
вільно-неквапно
& характерно упізнавано

що тут ще бажати
усього звісно

якомога лагіднішого
безперечно вишуканого

за довільним велінням бажань...



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 16:58:42 ]
дорогий Сонцю, я собі уявляла, що поки тримаюся за рідну долоню - я тут захищена,
головне - не відпускати, не залишати...

Але є Хтось, який вирішує по-іншому,
- та я собі не уявляю оте "там",
боюся, що "там" нема абсолютно нічого,
так пусто, як коли раптом, буває, зупиняється серце – просто вимикається все..
Але раптом якщо?.. Я би дуже хотіла зберегти
і там
оте відчуття захищеності, яке огортає тебе, коли тримаєшся за рідну долоню,
хоча б в уяві


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 17:01:19 ]
ця непевність ~ вона є наріжною

о Василинко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-08-06 01:10:32 ]
Напевне, це і є головним у житті - триматися міцно за долоню коханого...