ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЛІТО-2012

Євгенії Більченко

Образ твору Ця гаряча печаль.
Амазонки на конях вечірніх.
Танець смерті над озером, наче метелик нічний...
Журавлиним ключем до церковки бредуть правовірні.
Тільки я – мов нічий.

Я нічий до пори.
Ніч – мов з кров’ю вугілля.
Що скажеш?..
Синя глина печалі мені пристає до очей.
Я нап’юся зорі і наїмся мисливської каші
Ще й помиюсь дощем.

Кровну пісню закінчу писати.
Почну свою казку.
Із поета-дитини я гуру-поетом стаю.
У тунелях кісток чую зброї холодної брязкіт.
Тут чаїно, як в пеклі, зміїно, немов у раю.

Біле небо на соснах настояне, пахне грибами.
Віковічне болото таїть нетутешній секрет.

Що тут скажеш іще?..
Я у літньому лісі, як в храмі.
І душа тут ніколи моя не вмре.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-14 10:53:26
Переглядів сторінки твору 5956
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-14 11:45:13 ]
ніжний і болісний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 12:14:33 ]
Приємно, що відчули, Ніко... стає трішки легше на душі... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 12:23:38 ]
Я у літньому лісі, як в храмі...
Ще трохи і куполи цього неба почнуть розписувати золотом....
Ніжно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 12:43:42 ]
:) Ніж-но...
Сивим золотом, Софіє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 13:48:58 ]
про сиве доволі сумнівно:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-14 13:25:25 ]
Сумне у вас літо,Ігоре. Добре, що вже кінчається. Зворушливий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 14:32:28 ]
Справді, зворушливо-сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 15:11:41 ]
:)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 15:11:51 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 15:12:02 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 18:20:07 ]
Тунелі кісток, небо настояне на соснах - майстерні мазки вашої картини, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-14 18:54:07 ]
!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-14 19:29:46 ]
Біле небо на соснах настояне, пахне грибами.
Віковічне болото таїть нетутешній секрет.
Що тут скажеш іще?..
Я у літньому лісі, як в храмі...

І SОS-НОВА ДУША ЛЛЄ ЯНТАР НА ВІВТАР В ОЧЕРЕТ…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 20:38:03 ]
Справді, природа, це - храм, і хоч іноді в ній ми ллєм свій янтар в на вівтар в очерет (вишукано-іронічно-дотепно, Марто!), але то річ природна. У природньому святилищі душі прагнуть високого лету і оживають і набираються сил для цього.
Отож будьмо природніми і казковими брате!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-14 22:08:59 ]
Кровну пісню закінчу писати.
Почну свою казку.
Із поета-дитини я гуру-поетом стаю.
Чудові слова, Ігоре, тільки от про ставання гуру варто було писати літ з десять чи й більше тому. Ви давно стали гуру, не лише гуру-поетом, а просто Вчителем правди життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 00:18:51 ]
Апокрифічна ніч. Рефлексія вражає, на правду! Є.Більченко у липні отримала гран-прі фестивалю "Підкова Пегаса": там славно звучала її лірична присвята І.Павлюкові.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:02:59 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:03:18 ]
:) :) :) ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:04:08 ]
Привіт, Марто!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:05:26 ]
Будемо старатися, дорогий Друже Ярославе! Скучив за Твоїми великими обіймами! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:07:49 ]
Дякую, Галино!
За правду життя у віршах плачУ по повній.
Але це природно.

Життя таке коротке... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:09:23 ]
О! А я й не знав!.. :)
Привітаю її обов*язково!

Дякую, Іринко, за інформацію+за все світле і добре від Вас... :)