ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЗУСТРІВ Я ВАС … (із Ф. І. Тютчева)
Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуття невигаслі війнули,
і серце жаром пройняло…

Коли осінньої негоди
бувають дні, надходить час,
весни п’янкої ніжний подих
до трепету доводить нас, -

я у полоні споминання
тих літ блаженного життя,
милуюсь вашим осяванням
до безуму, до забуття.

Як після давньої розлуки,
дивлюсь на вас, немов у сні,-
о дивина! - зринають звуки,
що весь цей час жили в мені.

І це не фальш, не гра словами –
життя завирувало знов:
таке ж зачарування вами,
така ж в душі моїй любов!

10.09.2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-10 21:26:12
Переглядів сторінки твору 13980
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-10 21:27:39 ]
Це другий варіант, з врахуванням попередніх коментарів.


Оригінал:

Ф. И. Тютчев

Я ВСТРЕТИЛ ВАС…

Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое—
И сердцу стало так тепло...

Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас, —

Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты...

Как, после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне,—
И вот — слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне...

Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь, —
И то же в вас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-10 23:12:37 ]
Не знаю нічого про попередні коментарі,
але
уже з першого рядочка моє зауваження:
Зустрів я вас – й чуття заснуле -
тут кидається в очі подвійність змісту, чого немає в оригіналі, мовляв, зустрів я зразу і вас і чуття заснуле, вже не кажучи про кричущий збіг приголосних, а у Тютчева - ЛЕГКІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ, і т.д.
Чесно кажучи не розумію самої потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)
вибачаюся за втручання у творчий процес:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 08:12:07 ]
Керуючись Вашою логікою, подвійність змісту, як Ви говорите, прослідковується і в оригіналі: "Я встретил вас — и все былое", якщо вирвати "и все былое", як і " й чуття заснуле" з контексту строфи.
А стосовно " потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)" випливає абсурдність перекладу творів російської літератури українською мовою?
Інша річ - якість такого перекладу: тут можна і варто дискутувати.
Дякую за Вашу думку.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:10:01 ]
Трохи задумався над походженням слів -споминання і -осявання.
А перекладати потрібно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:43:30 ]
Дякую, Олександре! Якщо є варіанти, обов'язково прислухаюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:13:05 ]
Перекладать - це все одно жить ще одне життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:55:03 ]
Дякую, Семене! Резон.
На мою думку, перекладати - це, занурюючись у творчий світ автора оригіналу, зрозуміти його задум і спромогтися відтворити це мовою перекладу, не погіршуючи змісту і майстерності оригіналу. Розумію, що це нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 09:16:27 ]
я соглашусь с Оксаной и используя ваши же находки рекомендовала бs вам приблизится к оригиналу
почему бы не так:
зустрів я вас - і все минуле
в (холоднім) серці ожило
згадав часи що промайнули -
і серце (знову) пройняло...

(не вдавайтесь в мою лексику - вы свою лучше подобрали бы - я обращаю только на структуру ваше внимание)
дальше пока не иду)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:58:53 ]
Марто! Дякую за конструктив. Обов'язково проаналізую Ваш коментар. Ціную Ваші міркування!)
Мій Інтернет сьогодні дуріє і практично не дає змоги спілкуватися. Можливо ввечері не буде проблем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:16:52 ]
"це теж саме, що прожить ще одне (творче) життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 14:00:59 ]
Але, як казав класик,"...чтоби не било мучительно больно за...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:15:16 ]
А якщо так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуттями давніми війнуло,
і серце жаром пройняло…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:19:14 ]
хорошо, кроме 3й строки - уходим от текста
и "ло"-"ло"-"ло" - вот именно 3я строка должна разрядить. хотя сама по себе -красива)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 22:05:30 ]
Чому ж відходимо від тексту?
" Я вспомнил время золотое" і "чуттями давніми війнуло" - хіба смисл не той же? Не хочеться прямолінійності. А щодо "ло"-"ло"-"ло", то у 3-му рядку наголос на передостанньому складі. Чи не так? Я б залишив.
Але слово майстра та ще й жінки таки щось важить!:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 19:56:40 ]
Тому буде так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуття невигаслі війнули,
і серце жаром пройняло…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:19:51 ]
отлично.
мне не нравится 3я строфа
душевная полнота и "розкішне життя" геть різні речі
следующие две строки искажены - забытое упоенье превратилось в "милування до забуття"

используя опять же ваши находки, а именно "милування" во избежание повтора "дивлюся" в следующей строфе, возможно упрощенно так:

Так, весь обвіяний диханням
років в душевній повноті,
З давно забутим завмиранням
милуюсь рисам милім тім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:26:05 ]
падеж тут не тот. "дивуюсь рисам милім тім" тоді
або милують риси...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:52:30 ]
По-перше, радий, що Ви ще "на стражі". Вітаю!
Тепер - по суті. Тут "розкішне життя" - не в розумінні "шикарне", а щасливе, блаженне ( РОЗКІШ -ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал). Щодо іншого - обдумаю, бо Ваш варіант (розумію, що це експромт) - це просто підказка у Вашому розумінні , але не кінцевий варіант.
Дякую за намагання удосконалити! Ціную це.... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:56:57 ]
ну) це не служба - це доля) на незримій війні..

уходите от двусмысленности тогда - так и пишите "щасливого життя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:06:57 ]
А хіба йдеться про війну? Я вважав, що йде нормальний конструктивний творчий процес.:)
Не люблю поспіху, тому спокійно обдумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:11:24 ]
это строчечка из нашего гимна - тех кто "на страже")
это у меня профессиональное - не обращайте внимание)
не спешите)
я умею ждать)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:13:23 ]
у меня есть время почитать ваши новеллы


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:41:57 ]
Ще раз дякую! До завтра...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 22:15:54 ]
А якщо подивитись з другого боку, то я не знаю, наскільки співається "про-го-го-йня-ло".
Я звик чуть "го-го-го-жи-ло".
Ми усі пам'ятаємо цей романс, коли він виконувавсь російською.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 22:21:07 ]
А я завжди чув "о-о-о-жило". І, відповідно, "про-о-о-йняло"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 22:29:23 ]
Приголосна "г" там вгадувалась.
Спробуйте проспівать "о-о-о-о-о-о" з певною ритмікою - і зможете відчуть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 22:23:34 ]
До речі, а чому б не розмістити тут (а технічні можливости сайту дозволяють) саунд-трке романсу у виконанні Л.Смєтаннікова або І.С.Козловського?
Прискіпливий читач зміг би порівнять співане з писаним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 22:32:30 ]
Розмістимо, коли (і якщо) відшліфуємо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 22:33:58 ]
Саунд-трек або ю-туб.
Співаєте Ви.
Записати можна на який-небудь дівайс - мобільний чи камеру.
Це було б показово, бо співать, даруйте - це співать, а віршувать - це, відповідно, віршувать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:39:29 ]
милый Мирось. я очень понимаю ваше нежелание тупо копировать текст. я не против находок переводческих, но с сохранением семантики. 3 строфа, при красоте вашего изложения - нарушает семантику оригинала, согласитесь. Не примите за примитивизацию мои попытки удержать вас от этого, там где это возможно и особенно мне бросается в глаза. с уважением, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-13 08:53:58 ]
Так мене називають тільки близькі. Зворушливо...

Я ще раз проаналізував і обміркував написане, користуючись словниками:
« Так, весь обвеян дуновеньем ((дуновение)повіва́ння, по́вів, по́дих, подув)
Тех лет душевной полноты,.» – тобто поринув у спогади (споминання) тих років повноти ( щастя, насолоди, розкОшів).
Звідси - моїх два рядки:
«я весь в полоні споминання
тих літ БЛАЖЕННОГО життя,» (погоджуюсь, що «розкішного» могло трактуватися двояко).
«С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты» – тобто з насолодою ((упоение, услада) ро́зкіш и розко́ші, пе́стощі, насолода. Насолоджуватися, дивитися з насолодою, милуватися) -
милуюся рисами обличчя (обличчям). Осявати – робити радісним, сяючим (обличчя, очі)
Отже : «милУюсь вашим осяванням
до безуму, до забуття.» - мені видається доречним (хіба-що підсилення почуття замилування «до безуму, до забуття» суперечить відчуттям автора оригіналу).
Якщо ж мої аргументи видадуться Вам недостатніми, а строфа перекладу якісно погіршує строфу оригіналу, я прислухаюся до Ваших міркувань. Бо нема на то ради.:)
Приємно спілкуватися, Марто-Таню!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-13 10:32:33 ]
очень люблю слушать хорошую аргументацию - спасибо
красиво, Мирось - очень красиво и осовремененно. может быть, Тютчев и порадовался бы. по крайней мере точно не хуже. ну а некоторую вариативность смысловую положим на алтарь красоты - так и быть)
ну а с роскошью однозначно надо что-то делать - выбор за вами.
спасибо - взаимно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-13 13:04:56 ]
Ви, Таню, додали мені творчого запалу,- і своїми виваженими коментарями, і намаганням максимально наблизити переклад до оригіналу, і розумінням автора перекладу, і, що найважливіше, - своєю доброзичливістю у творчому диспуті. Це викликає і повагу, і зачарування Вашою обізнаністю та толерантністю, і вдячність.
А щодо «розкішного життя», то Ви, мабуть, не звернули увагу в останньому моєму коментарі на внесені зміни: «я весь в полоні споминання тих літ БЛАЖЕННОГО життя,» . Лише не коригував вірша на своїй сторінці, чекаючи Вашого реагування. Тепер коригую.
Завжди радітиму Вашій присутності на моїй сторінці, якщо там щось заслуговуватиме уваги!
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-09-13 14:01:46 ]
Мирославе, не ображайтесь, але Ваш переклад важко читається, особливо ось тут:

я весь в полоні споминання
тих літ блаженного життя,
милуюсь вашим осяванням

Чомусь зараз, щоразу, чуючи цей романс, пригадую КВН-ський жарт: "Я встретил вас — и все" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-13 17:28:53 ]
Першу частини вашого коментаря можна аналізувати: вона стосується суті.
А ось останнє речення – із розряду «сам дурак», тому його проігнорую.:)
Отже: Ви маєте рацію щодо першого рядка цієї строфи, бо я механічно забув поміняти «весь в» на «у», що і роблю.
Щодо всієї строфи – подаю аналіз коефіцієнту прозорості по рядках і в цілому по строфі:

Так, весь обвеян дуновеньем 9/12
Тех лет душевной полноты, 9/12
С давно забытым упоеньем 9/11
Смотрю на милые черты... 7/10 34/45 0.756

я у полоні споминання 9/9
тих літ блаженного життя, 8/13
милуюсь вашим осяванням 9/11
до безуму, до забуття. 8/9 34.42 0.810

Кількість збігів приголосних між словами(без врахування збігів між рядками) : в оригіналі – 5, в перекладі – 2:

таК,Весь обвеяН Дуновеньем
теХ ЛеТ Душевной полноты,
С Давно забытым упоеньем
смотрю на милые черты...

я у полоні споминання
тиХ ЛіТ БЛаженного життя,
милуюсь вашим осяванням
до безуму, до забуття.

Можна було б замінити ще «блаженного» на «щасливого», покращивши прозорість, але не вважаю це за доцільне.

Висновки робіть самі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-09-16 13:15:38 ]
Ні, я просто згадав жарт, який не стосується перекладу. :)

Цікаве порівняння - по рядках і строфах на КП. Але не забувайте, що прийнятний КП щодо текстів українською - 0.75, в той час як російською - 0.65. Тому відповідний КП має враховувати ще й цей коефіцієнт - 0.65/0.75.

І не переймайтесь, Мирославе - це всього лише моя думка, і на неї не варто аж так зважати - я не літературний критик і не член НСПУ.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-09-16 13:18:52 ]
Перечитав вдруге - сподобалось більше.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 21:14:52 ]
Я теж не член...:)))
І вдячний Вам за небайдужість.
Втретє не читайте, бо подамся в члени.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-09-17 13:07:00 ]
Умовили...)))