"Бродить" - це дозріває до критичного тиску + блука без певної мети та напрямку.
"Бе(з ж) одних істерик і слів" - я подумаю. Діти з тієї нещасної планети могли галасувать, плакать. Всяке могло буть.
Дрібничка, але...

А на кого йому надіятись?
На Європу - ні. Вона ще прийде вклонитись.
На Америку - двічі ні. Вона отруїла все живе в двох своїх штатах, а тепер миритиметься з політичною владою України, щоб на її землях розміщувать свої бурові установки на Дніпропетровщині, Донеччині та Львівщині. Влада обрала ці регіони.
Я відмовивсь від сонета канонічної форми. Не час поетичних співів і вистав...

Просвітіть, Семене, щодо двох штатів...

Я не вмію робить гіперпосилання з мого Ай-педика (маленького за розмірами Ай-педа), і тому я розмістив лише адресу сайту, на якому є фільм, знятий американським тележурналістом. З нього про все можна дізнаться.
Від себе додам, що питної води на Землі лишилось на лічені роки, нафти і газу - на сотні. То який сенс у пошуку того газу, який під час його видобутку отруює Всесвітній океан? Вода у даному випадку важливіша.
Спитай у будь-якого українця чи американця, який усвідомив ризики і якому відома справжня ціна видобутого ПРИРОДНОГО газу, а не цього, за який зараз хапається не Америка, то Україна, що краще - свій газ, у варварський спосіб (з отруєнням води усього живого) видобутий з надр, за 419 доларів за 1000 кубометрів, чи російський ПРИРОДНИЙ за ту ж саму ціну?
Собівартість сланцевого скажена - особливо у наших умовах (рівень корумпованости + бізнес-інтереси того олігарха, який продаватиме цей газ + збитковий характер національної економіки, чого б вона не торкалась), починаючи з першого метра т.з. "труби". Ціна цього газу не буде дешевшою за природний - російський чи будь-чий инший. А отруєні джерела та річки?
Америка заплатила, можна сказать, невисоку ціну за свої сланцеві гази - 2 штати, у яких маже ніхто не живе. На черзі наступні. Може, цей варіант для неї дешевший, ніж йти воювать?
А якщо залізе в Україну зі своїми буровими установками? Хто на цьому заробить, а хто втратить здоров'я?
Побажаю я Вам передсвяткового настрою. Бо цей поганий.

Так я і питаю про назви тих злощасних штатів. Ви впевнені, що там ніхто не живе саме через видобуток сланцевих газів? А чим отруюється земля внаслідок їх видобування? А чи знаєте ви, що закачують в землю заради видобутку нафти, наприклад?

Подивіться, будь-ласка, фільм. Я не любитель надання вторинної (писаної-переписаної) інформації, тим більше, що вона базується не лише на аналізі, а і на журналістському дослідженні. Фільм довгий, а статті, у яких йдеться, певною мірою наукові. І я повинен пересказать? Своїми словами? Природно, що на такий крок я не піду. Ілінойс, а на черзі Тексіс (т.з. Техас). Підземні річки мають широке розгалуження. Територія велика. Щільність населення американських штатів і наших обласних центрів можна спробувать порівнять. Та справа не в населенні, а проблема для влади в населенні (вибачте мені каламбур). Якби не було населення ні там, ні тут, то вишками була б заставлена вся Україна (про Америку не кажу, бо про неї фільм), а олігархи рахували би фінансові надходження. Лінуєтесь поцікавитись фільмом. Лінощі - це природна властивість людської сутности. Ми народжені для свободи, а не для праці. А вона круть-верть, а потрібна. Практично усюди. Сидіти "на крані" (вентилі) легше.

Може, й був би сонет, якби не той злощасний останній (лишній) рядок, Володимире. )

На той час це був сонет, але я вирішив додать один рядок - т.зв. "коду". Цей самий рядок зазвичай повинен змінювать головну думку вірша на протилежну. Цей прийом відомий.
А з сонетами народ творить усяке. Я писав про це у відповіді Ол. Зубрію. І все сприймається і має свою назву.
Звертатись до Всевишнього одним рядком мій літературний (чи поетичний) герой не може. Багато прохань і аргументів на їхню необхідність.
Ніхто не забороняє і Вам.
Поезія - це, насамперед, творчість. Одні автори намагаються знайти творчі начала в одному напрямку, другі - відповідно, у другому, треті - у третьому, четверті - у четвертому, а -надцяті у -надцятому.

Я вчусь всьому потроху, у т.ч. і правильному баченню світу. В мене є очі.
Я дізнавсь про те, що існують напівсонети, безголові сонети, ще якісь - і обов'язково у них бракує чогось. З одного боку, ці форми полегшують працю над віршем, бо не треба шукать рим і просякать думкою про драматургію твору, а з другого - вони свідчать (якщо вдались) про високу майстерність версифікатора-автора-поета.
Я поки що не можу поділитись своїми думками через канонічно побудований сонет. В мене виходять довші...

Надто веселі особи (я не про Вас, бо кажу про це у Вашій присутности і т.д. і т.п.) своїми гигачками не викликають у мене емоційного резонансу.
Хай собі сміються навіть з пальця. Я нічого не маю проти.
Будь-якому настрою властиво ортогонально змінюватись.

Дякую за наданий розклад. Зміни не забарились :)

Ага, класний анігдот, Мирославе! )

Свідками були зірки. Саме зараз я дійшов цього висновку. Апостоли не бачили. Те людство, що було, померло так само, як і мамонти, про що свідчить їжа, яка залишилась у шлунках неперетравленою.
Потім Земля була заселена вдруге.
Хотілось написать і про життя на Місяці, і воно вимальовувалось у вірші, але я залишив цю тему на потім, коли не буде чого писать про земне.

Після багатьох з нас залишаться вірші. (пат.).

О, який афоризм, Семене! Я вражений до глибини душі!

Воно в нас тихою сапою робиться.
Франція відмовилась від видобутку сланцевих газів, зондувалось питання і в Болгарії.
«Но пасара́н» (ісп. ¡No pasarán!, фр. Ils ne passeront pas — «Вони не пройдуть») — політичний лозунг, який висловлює тверді наміри захищать землю свою і своїх батьків і пращурів,
Норвегія видобуває. У неї особливі природні умови, але забруднення залишається забрудненням. Неможливо у товщі земної кори забезпечити 100% захист від проникнення технологічних речовин і самого газу. Отруєння екосфери - це вічний супутник цієї чорної геології.
І це все вже збулось.
Воно може набуть инших, більших масштабів, і щоб цього не відбулось, треба щось робить. Одним народам вдалось переконать владу.
Мені не потрібний власний газ нашої держави, якщо його видобування призводить до катастрофічних наслідків.

Думають поети також про веселе і про плинне.
Щасти :)