ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Перед падолистом
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Гублю...

Вічно гублю ключі,
гроші,людей і віру...

Софія Кримовська

Гублю ключі, і гроші, і людей...
Гублю усе...Немає тому спасу...
...Тулю пожовкле фото до грудей,
Де ми у школі, біля твого класу...
Я з бантиками й білим комірцем...
Кумедна і зніяковіла трішки...
А ти з таким усміхненим лицем
Даєш мені два лісових горішки...
Ох,ті горішки!.Я їх не взяла,
А засоромилась і опустила очі...
Якою я наївною була,
Аж згадувати інколи не хочу...
...І ось ми загубилися в житті...
Ніхто нікого не хотів шукати...
Мені горішки часто сняться ті...
Ну поясніть, чому було не взяти?..
...А гроші що? Я не рахую їх...
Як є - то є. Немає - то немає...
...Ще досі вірю...Вірити не гріх...
Безвір`я в нас надію відбирає...
...Гублю людей. Гублю ключі останні...
Гублю себе у втраченім коханні...
2013


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-23 21:24:01
Переглядів сторінки твору 13598
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.410 / 5.5  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 4.689 / 5.5  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.873
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 21:32:59 ]
Дякую! Розчулили Ви мене, Світланочко!
Сонечка Вам! Нам усім!!!!!!!!!
тепер ми уже нічого не загубимо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:13:55 ]
І Вам дякую,дорога Софіє, за глибокий епіграф! Він так мені підходить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-26 17:09:46 ]
Цьом!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 21:36:37 ]
Загалом - приємний, дивовижно теплий вірш... На Маневиччині лісових горіхів вистачає, тож мені подумалося, що авторка написала про себе...Але не це головне. У кожного із нас є спогади ... З плином часу вони цінуються інакше, і серце -- щемить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:15:53 ]
Дякую! Це добре, що світлі спогади не забуваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 21:56:36 ]
Гарний вірш, пані Світлано! "...Гублю людей. Гублю ключі останні..." На жаль, таке життя, щось воно нам дає, а щось відбирає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:17:10 ]
Дякую! У тому і є цінність кожної неповторної миті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:24:55 ]
Гарно !
Сподобався цей вірш, пані Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:18:24 ]
Дякую за розуміння моєї ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:50:31 ]
Не варто себе губити, душа не ключі....
Ой, так я це браво сказала, аж не вірю...
Гарно, Світлано)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 10:52:02 ]
Дякую,Тетянко, за візит і щирі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 09:40:04 ]
Принада твору Вашого у неймовірній трепетності, я б сказав - природності і непоказній красі вкладених тут почуттів. Нотка смутку якось особливо тонко відтінює тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 10:53:50 ]
Як тонко Ви зуміли відчути душу моєї ЛГ! Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 12:40:07 ]
ох, ці перші шкільні кохання... на все життя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 22:47:20 ]
Дякую за візит і розуміння! Спогад про перше кохання світлий, як перший сніг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 13:24:34 ]
Світланко, яка відвертість! І яка ж Ви добра...і наївна...
Я люблю таких справжніх людей...
Прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 22:56:05 ]
Дякую,паніЛесю!Думаю,що ніжних і чистих спогадів про перше кохання соромитись не треба.Адже воно схоже на світлу казку, якої чекала кожна із нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:03:14 ]
Чомусь розхвилювалася...пані Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 13:56:58 ]
вірш дуже милий, цікавий, і торкає душу, успіхів Вам, Світлано, й сонячної весни


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 22:57:36 ]
Щиро дякую за візит та щирі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:00:50 ]
Розхвилювалася навіть...(наклацала двічі щиро -щирі)Перепрошую.Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 15:24:13 ]
Все ще можна повернути... Гарно.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:07:43 ]
Дякую за відгук, Юліє!Насправді не завжди можна і не завжди треба повертати світлу казку дитинства...Щось гарне має залишатися у спогадах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 15:41:22 ]
На паларельних порталах придумали назву "Фригідна поезія", це коли майстерність високого класу, а твір нічим не хвилює - пустодзвін слів... Ваш твір, Світлано, є якраз прикладом протилежної до фригідності поезії - органічний зв'язок лірики, хвилювань, образності (я про горішки) і безумовної краси і доброти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 15:43:31 ]
Я там "паралельно" не так написав, та ви зрозумієте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:17:38 ]
Зворушена Вашим коментарем, пане Василю!Я також не уявляю поезії без хвилювань (фригідної).А особливо, коли йдеться про людські почуття...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-25 12:04:07 ]
Щирий і зворушливий вірш. І мені відразу пригадалися схожі миті, і перше кохання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-25 17:45:03 ]
Щиро вдячна за відвідини та теплі слова, пані Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Беккі Шарп (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-26 00:36:34 ]
От люблю такі вірші, які не "ні про що", а зразу вимальовують образ у голові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-26 16:08:32 ]
Щиро дякую, Беккі!Приємно це чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Розвадовська (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-31 21:18:07 ]
Ех, повернули мене у дитинство. Теплий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 21:24:48 ]
І слова ваші теплі.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:47:55 ]
Дуже мелодійний і добрий вірш!
Браво Світлано!!!
Всі ми подібні і в грошах і в вірі...

А гроші що? Я не рахую їх...
Як є - то є. Немає - то й немає...
...Ще й досі вірю...Вірити не гріх..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 21:05:39 ]
О дякую, мій вірний розуміючий читачу!Але в грошах і вірі не всі такі, як ми,повірте...Декому багатство світ застилає...Та ми щасливіші...правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-12 12:46:12 ]
Образ "горішків" дуже символічний і теплий... "Три горішки для Попелюшки..."(асоціативна паралель "казки з дитинства" і Вашої "казки дитинства")...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-02 15:23:26 ]
Дякую, Галинко, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 22:56:59 ]
Сподобалося))) Перше, що зачепило - це горішки)))Тепло і трохи комедно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-12 22:53:07 ]
І справді трохи кумедно...Дякую щиро)))