ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Гублю...

Вічно гублю ключі,
гроші,людей і віру...

Софія Кримовська

Гублю ключі, і гроші, і людей...
Гублю усе...Немає тому спасу...
...Тулю пожовкле фото до грудей,
Де ми у школі, біля твого класу...
Я з бантиками й білим комірцем...
Кумедна і зніяковіла трішки...
А ти з таким усміхненим лицем
Даєш мені два лісових горішки...
Ох,ті горішки!.Я їх не взяла,
А засоромилась і опустила очі...
Якою я наївною була,
Аж згадувати інколи не хочу...
...І ось ми загубилися в житті...
Ніхто нікого не хотів шукати...
Мені горішки часто сняться ті...
Ну поясніть, чому було не взяти?..
...А гроші що? Я не рахую їх...
Як є - то є. Немає - то немає...
...Ще досі вірю...Вірити не гріх...
Безвір`я в нас надію відбирає...
...Гублю людей. Гублю ключі останні...
Гублю себе у втраченім коханні...
2013


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-23 21:24:01
Переглядів сторінки твору 13132
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.410 / 5.5  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 4.689 / 5.5  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.873
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 21:32:59 ]
Дякую! Розчулили Ви мене, Світланочко!
Сонечка Вам! Нам усім!!!!!!!!!
тепер ми уже нічого не загубимо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:13:55 ]
І Вам дякую,дорога Софіє, за глибокий епіграф! Він так мені підходить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-26 17:09:46 ]
Цьом!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 21:36:37 ]
Загалом - приємний, дивовижно теплий вірш... На Маневиччині лісових горіхів вистачає, тож мені подумалося, що авторка написала про себе...Але не це головне. У кожного із нас є спогади ... З плином часу вони цінуються інакше, і серце -- щемить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:15:53 ]
Дякую! Це добре, що світлі спогади не забуваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 21:56:36 ]
Гарний вірш, пані Світлано! "...Гублю людей. Гублю ключі останні..." На жаль, таке життя, щось воно нам дає, а щось відбирає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:17:10 ]
Дякую! У тому і є цінність кожної неповторної миті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:24:55 ]
Гарно !
Сподобався цей вірш, пані Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:18:24 ]
Дякую за розуміння моєї ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:50:31 ]
Не варто себе губити, душа не ключі....
Ой, так я це браво сказала, аж не вірю...
Гарно, Світлано)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 10:52:02 ]
Дякую,Тетянко, за візит і щирі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 09:40:04 ]
Принада твору Вашого у неймовірній трепетності, я б сказав - природності і непоказній красі вкладених тут почуттів. Нотка смутку якось особливо тонко відтінює тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 10:53:50 ]
Як тонко Ви зуміли відчути душу моєї ЛГ! Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2013-03-24 12:40:07 ]
ох, ці перші шкільні кохання... на все життя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 22:47:20 ]
Дякую за візит і розуміння! Спогад про перше кохання світлий, як перший сніг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 13:24:34 ]
Світланко, яка відвертість! І яка ж Ви добра...і наївна...
Я люблю таких справжніх людей...
Прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 22:56:05 ]
Дякую,паніЛесю!Думаю,що ніжних і чистих спогадів про перше кохання соромитись не треба.Адже воно схоже на світлу казку, якої чекала кожна із нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:03:14 ]
Чомусь розхвилювалася...пані Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 13:56:58 ]
вірш дуже милий, цікавий, і торкає душу, успіхів Вам, Світлано, й сонячної весни


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 22:57:36 ]
Щиро дякую за візит та щирі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:00:50 ]
Розхвилювалася навіть...(наклацала двічі щиро -щирі)Перепрошую.Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 15:24:13 ]
Все ще можна повернути... Гарно.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:07:43 ]
Дякую за відгук, Юліє!Насправді не завжди можна і не завжди треба повертати світлу казку дитинства...Щось гарне має залишатися у спогадах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 15:41:22 ]
На паларельних порталах придумали назву "Фригідна поезія", це коли майстерність високого класу, а твір нічим не хвилює - пустодзвін слів... Ваш твір, Світлано, є якраз прикладом протилежної до фригідності поезії - органічний зв'язок лірики, хвилювань, образності (я про горішки) і безумовної краси і доброти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 15:43:31 ]
Я там "паралельно" не так написав, та ви зрозумієте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 23:17:38 ]
Зворушена Вашим коментарем, пане Василю!Я також не уявляю поезії без хвилювань (фригідної).А особливо, коли йдеться про людські почуття...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-25 12:04:07 ]
Щирий і зворушливий вірш. І мені відразу пригадалися схожі миті, і перше кохання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-25 17:45:03 ]
Щиро вдячна за відвідини та теплі слова, пані Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Беккі Шарп (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-26 00:36:34 ]
От люблю такі вірші, які не "ні про що", а зразу вимальовують образ у голові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-26 16:08:32 ]
Щиро дякую, Беккі!Приємно це чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Розвадовська (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-31 21:18:07 ]
Ех, повернули мене у дитинство. Теплий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 21:24:48 ]
І слова ваші теплі.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:47:55 ]
Дуже мелодійний і добрий вірш!
Браво Світлано!!!
Всі ми подібні і в грошах і в вірі...

А гроші що? Я не рахую їх...
Як є - то є. Немає - то й немає...
...Ще й досі вірю...Вірити не гріх..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 21:05:39 ]
О дякую, мій вірний розуміючий читачу!Але в грошах і вірі не всі такі, як ми,повірте...Декому багатство світ застилає...Та ми щасливіші...правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-12 12:46:12 ]
Образ "горішків" дуже символічний і теплий... "Три горішки для Попелюшки..."(асоціативна паралель "казки з дитинства" і Вашої "казки дитинства")...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-02 15:23:26 ]
Дякую, Галинко, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 22:56:59 ]
Сподобалося))) Перше, що зачепило - це горішки)))Тепло і трохи комедно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-12 22:53:07 ]
І справді трохи кумедно...Дякую щиро)))