ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Пам'ятник коханню

Сталося так, що 14 жовтня 2010 р., у свято Покрови, я була присутня на спільній молитві кількох сотень людей біля унікального капличного комплексу в селі Озерна, що на Тернопільщині.
Відзначали десяту річницю його спорудження. Історія, яку мені розповіли місцеві мешканці, була зворушливою настільки, що невдовзі був написаний цей вірш.


Сумнішої за повість про Джульєтту,
Можливо, і немає оповідки,
Та стільки у житті гірких сюжетів,
Для котрих сьогодення стало свідком.

… Вони були щасливі, бо кохали.
Призначили батьки весілля дату.
Щоб їм у мирі жити, планували
Для молодят садибу обладнати.

Питався тато донечку, бувало,
Де хоче мати хатоньку-світлицю,
Але вона на те відповідала:
«Ти краще побудуй мені каплицю…»

Хоч не питав, замислювався тато:
Чому його дитина так говорить?
Та раптом не очікуване свято
Прийшло до двох родин, а біль і горе.

У дім, де наречені ночували,
Закрався, ніби злодій, струмінь газу.
Страшне весілля долі повінчало,
Забрала підла смерть обох відразу.

Дві птахи білі, як весільні квіти,
Несли до неба душі їх на крилах.
Так сталося. Чому – не нам судити.
"Бог так хотів", - напишуть на могилах.

Загинула красуня-наречена,
Та батько не забув її прохання:
Стоїть капличка, б’є вода джерельна,
Шепочуть верби листям про кохання.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-23 18:08:51
Переглядів сторінки твору 7940
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 18:22:15 ]
Зворушлива історія і викладена Вами добре. Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 18:32:07 ]
Дякую Вам! Шкода, та іноді трагедії руйнують людські долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 21:32:15 ]
трагедія, що подарувала світові Любов...

о!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 21:49:31 ]
Так, Домініку! До Озерної завжди приїздять весільні кортежі з усієї Тернопільщини і не тільки. Пам'яті загиблих наречених вклоняються молодята, це вже стало традицією. А з фото їм посміхається вічно юна Наталя...
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 21:57:17 ]
Болюча історія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:37:45 ]
Особливо для батьків...
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 22:02:15 ]
О, знову сюжетна штучка! Життя так інколи долі закручує, що й не придумаєш сам.

1.Для кОтрих сьогодення стало свідком. - цілий рядок якись натягнутий з різних причин: свідками можемо бути МИ сьогодні, а не саме сьогодення - воно лише кімната, де ми стаємо свідками, наголос у слові "кОтрих".
2.ЩоБ В ЗЛагоді - затискається мова -
Аби у мирі? - варіант
3. Та В Переддень - у переддень?
4.Вночі, мов злодіЙ, ВКРаВСя СТРумінь газу. - тут теж можна полегшити вимову
Вночі закрався злодій - струмінь газу.
5.Дві птахи, білі - кома зайва
6.Чому так сталось – нам хіба судити -
Так сталося. Чому - не нам судити (звучання стає просторішим)
7.А верби шепчуть листям - Шепочуть верби листям (вживання скорочених форм, як от ШЕПЧУТЬ, (шепочуть), сталось (сталося) - більш характерне для російської мови (случилось, шепчут).
Ото і все, ніби.
Доброї ночі!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:36:02 ]
Дуже вдячна Вам, Ярославе, що не шкодуєте часу на вдумливе ознайомлення з результатами моїх "мук творчості" та поради щодо їх вдосконалення.
Завдяки Вашим корективам, вірш стане досконалішим.
Добраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:11:38 ]
Озернянські Ромео і Джульєта... навіки разом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:36:46 ]
"Так хотів Бог..."
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:54:30 ]
Один із пагінців мого родового коріння саме із Озерної на Тернопільщині...
Дякую вам за розповідь про тремку і щемливу історію кохання. Бачила цей комплекс, але не знала що він символізує.

А верби шепчуть листям про кохання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 23:05:26 ]
Дякую, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:14:17 ]
О! Ну то маєте знати п. Богдана Калушка, його кафе "Зупинка" навпроти . Це кафе він започаткував для того щоб заробити коштів на побудову комплекса. Відтоді і до сьогодні це дуже популярне серед водіїв і ескурсантів місце.
Через 9 років він похоронив і молоду дружину...
Тепер, на скільки знаю, він великий меценат і жертводавець.
... У ті часи, незнайомий перехожий затримав мене посеред вулиці Мукачево із запитанням: "Ви не знаєте, випадково митця, щоб зробив скульптуру Божої Матері ..." Я озирнувся по боках чи це дійсно до мене звертаються незнайомець...
Насправді у мене товариш, молодий початківець щось ліпив із глини ніяк не схоже на скульптуру. Та я його і відвів до нього бо тоді іншого й не знав.
Це був Петро Матл. Автор всіх скульптур у Джублику. Зараз він всесвітньо відомий скульптор, зокрема на релігіну тему...
Дійсно цікава історія цього комплексу, та й цієї людини ...
Прошу вибачити за флуд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 23:20:11 ]
Ні, я нікого не знаю в Озерній. Ця родова гілочка відламана, на жаль.
У кожного своя історія болю... Дякую за розповідь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:41:34 ]
Тут мабуть незрозуміло, що цей незнайомець і був п. Богдан Калушко, а центральну майже триметрову статую цього комлпексу із дуже дорогого мармуру він замовив у молодого тоді початківця - Петра Матла. Він і досі не знає чому він так поступив, хоча до того з пів року шукав по Україні і за кордоном митця, кому мав доручити цю роботу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:12:54 ]
"...Питався тато донечку, бувало,
Де хоче мати хатоньку-світлицю,
Але вона на те відповідала:
«Ти краще побудуй мені каплицю…»"

Ніби передчувала...

"...Дві птахи білі, як весільні квіти,
Несли до неба душі їх на крилах..."

Просто ще і ще перечитую...

Валюшо, спасибі за таку поезію. Вона очищає...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 07:02:29 ]
Розповідають, у день похорону і справді дві білі пташки кружляли над домовинами, аж поки їх не вкрило землею... Тяжка історія. Треба цінувати кожну мить життя, бо не знаємо, яка стане останньою...
Дякую, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 23:30:28 ]
Зворушлива історія... І розповідь - майстерна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 07:04:09 ]
Дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 07:39:41 ]
Я стільки разів проїжджала повз капличку...тепер без сліз не зможу...

http://visnyk.lutsk.ua/2011/04/20/11731/ - тут можна прочитати про Загадку Озернянської каплички більше.

дякую вам, Валентино, за розворушення душі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 11:52:47 ]
Щиро Вам вдячна за посилання. Дізнавшись деякі подробиці, внесу корективи, щоб це був не вірш на тему Озернянської трагедії, а саме вірш про неї...
Коли два роки тому я подарувала вірш (щоправда, в іншій редакції) Богдану Івановичу, татові Наталі, він просто був вдячний, без ніяких зауважень щодо неточностей у переказі трагедії. тепер розумію - через стільки років деталі вже не такі важливі, як сам факт того, що пам'ятають, співчувають, оспівують...
Ще раз дякую Вам, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-08-22 21:21:39 ]
Плачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-08-22 23:06:30 ]
Розумію...