ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Життя-міраж



У повсякденній круговерті
Усе «воюємо», сердешні,
І не відступимося, вперті,
Чекаючи на день прийдешній:

«Ось прийде ще одне із рішень,
Проб’ю стежинку через хащі -
І «завтра» буде зовсім іншим,
І, безумовно, значно кращим.

Собі дозволивши зупинку,
Суттєвих змін хіба злякаюсь?
Почну робити гарні вчинки.
Нарешті у гріхах покаюсь.

Любов'ю матінки зігріті,
Малята слухатимуть казку,
І найдорожчому у світі
Віддам невиплескану ласку.

Поменшає турбот хоч трішки -
І не лишатиму нікого
Без променистої усмішки,
Нужденного – без допомоги.

Подбаю, звісно, і про себе,
Коли сплачу усі кредити.
Не забаганка, а потреба -
В спортзал, салон краси ходити.

Куплю вдяганки новомодні,
Майну кудись у диво-мандри…»

... І недосягнуте «сьогодні»
Міражем утікає в «завтра»…

Звуковий супровід - "Срібна мрія" гурту "Зодіак".








  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-27 00:19:36
Переглядів сторінки твору 5366
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 07:28:51 ]
Від мрій завжди стає тепло душі автора, і далекий читач на відстані відразу відчуває її тепло...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 10:34:19 ]
Дякую, що відчули:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 07:49:33 ]
Кожен день має досить турботи своєї...
Приказка: менше вкусиш - швидше ковтнеш...
Висновок: треба так жити, аби діставати втіху від маленьких життєвих речей, а не фантастичних великих проектів, які будуть з дня на день відкладатися на невизначене майбутнє...
Дякую за роздуми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 15:00:28 ]
Колись мене дуже вразила вистава у столичному театрі "Квадрат", на яку мене запросив знайомий актор-початківець, що там грав. Не пригадаю вже ні назву, ні автора. А монолог головної героїні - молодої дівчини, що трагічно загинула і з потойбіччя звертається до глядача зі своїми "роздумами", назавжди запам'ятався. Ми живемо, не задоволені сьогоднішнім днем, і все очікуємо чогось справжнього, кращого у майбутньому. Наче сьогодні - це тільки підготовка, прелюдія до життя, а саме воно - ще попереду. Аж потім якось раптом виявляється, що ото і було твоє справжнє життя - таке "нетаке"...
Дякую, що і Ви це відчули у моєму вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-27 10:26:23 ]
Сильно і гордо! Життєве кредо справжньої людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:54:01 ]
Нагадали мені сюжет із життя. Мешкаючи в Києві, я частенько підзаробляла зйомками в епізодах фільмів та реклами. В одному епізоді довелося грати буфетницю, а зйомки проходили в якомусь Будинку Культури. Один із учасників знімального процесу, проходячи мимо, запитав мене:"А Ви справжня?" (напевне, хотів щось замовити у кафе).
- Із пап'є-маше, - з іронією відповіла я...

Усі ми, Світланко, справжні:))) Тільки різні і життя по-своєму сприймаємо. Дякую, що і Ви - справжня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 12:21:01 ]
Поменше міражів нам усім і побільше здійсненних мрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:41 ]
Дякую, Сергію! Приєднуюся до Ваших побажань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 13:24:41 ]
Завтра починається нове життя - так хочеться. Але приходить завтра і продовжується учорашнє. І що з цим робити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:11 ]
Жити далі! І намагатися хоча б планувати реально здійсниме, щоб самому перед собою прикро не було.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 15:58:56 ]
Любиться мені таке філософське, бо нагадало "Сповідь" Блаженного Августина: "Теперішнє майбутнього - це його очікування". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:13:21 ]
Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:53:43 ]
Валенько, яка ж Ви чудова, світлосердна людина!
Так все просто і глубокомудро сказано! Красно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:04:39 ]
Дякую за добрі слова, Роксолано!
Хотілося б, щоб саме так і сприймали:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:54:10 ]
глИбоко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 19:37:19 ]
Сподобались Ваші роздуми, Валентино. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:05:37 ]
Дякую Вам!
Щось і мене останнім часом на філософію потягнуло:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 21:21:32 ]
Думаю, Ваш вірш близький кожній людині. Усі ми, навіть найбільші циніки, очікуємо, що завтра обов'язково впаде на голову мішок із щастям. Що через рік-два, коли вже не буде певних перешкод, обов'язково з'явиться змога надолужити усе відкладене... Міражі... І дякую, що нагадуєте, що це лише міражі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:38:58 ]
Та я, власне, і собі самій нагадую:))
Щось я сьогодні у відповідях згадую деякі епізоди з мого минулого. Так от, років 8 тому я очікувала результатів обстеження, які мали б дати відповідь: житиму я далі чи дні мої пораховані... За тиждень від обстеження до оголошення вердикту я зробила більше, ніж за цілий місяць до того. І на всі недороблені справи час знайшовся, і кожен день жила, як останній. тоді доля мене помилувала, діагноз не підтвердився. Але то був дуже серйозний урок.
Дякую Вам, Катерино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-28 08:34:53 ]
Давайте просто чути одні одних, щоб не доводилося воювати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-28 16:23:00 ]
Цей вірш зовсім про інше - "війну" з повсякденними проблемами, за якою часто не бачимо самого життя. Воювати з кимось, а не з чимось - марна трата часу і нервів. Правий все одно завжди той, у кого більше прав.
Тому краще просто писати вірші і вишивати хрестиком ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 00:49:34 ]
Головне, аби ці намагання не стали просто мріями.
Потрібно знайти силу втілити їх у життя.
Чи не так, Валю? ))