ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2026.05.07 11:06
Експромт
Навесні так легко дихать –
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.

Тетяна Левицька
2026.05.07 08:54
Душа і серце
Бутерброди на столі
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.

Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас

Вячеслав Руденко
2026.05.07 08:13
Лавровий ліс
Вдягнути довгий кардиган,
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,

Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Рік без Валерія Шевчука
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Не помітив (рондель)
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Бідний поет!
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Гуманне
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
Танкануті спроби.
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
* * *
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Самотня старість
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Меланхолія
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
1966. Вальс у ритмі дощу
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
* * *
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
Потепління
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Стара криниця
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
* 68 *
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Життя-міраж



У повсякденній круговерті
Усе «воюємо», сердешні,
І не відступимося, вперті,
Чекаючи на день прийдешній:

«Ось прийде ще одне із рішень,
Проб’ю стежинку через хащі -
І «завтра» буде зовсім іншим,
І, безумовно, значно кращим.

Собі дозволивши зупинку,
Суттєвих змін хіба злякаюсь?
Почну робити гарні вчинки.
Нарешті у гріхах покаюсь.

Любов'ю матінки зігріті,
Малята слухатимуть казку,
І найдорожчому у світі
Віддам невиплескану ласку.

Поменшає турбот хоч трішки -
І не лишатиму нікого
Без променистої усмішки,
Нужденного – без допомоги.

Подбаю, звісно, і про себе,
Коли сплачу усі кредити.
Не забаганка, а потреба -
В спортзал, салон краси ходити.

Куплю вдяганки новомодні,
Майну кудись у диво-мандри…»

... І недосягнуте «сьогодні»
Міражем утікає в «завтра»…

Звуковий супровід - "Срібна мрія" гурту "Зодіак".








  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)

Про публікацію
Дата публікації 2013-05-27 00:19:36
Переглядів сторінки твору 5793
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 07:28:51 ]
Від мрій завжди стає тепло душі автора, і далекий читач на відстані відразу відчуває її тепло...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 10:34:19 ]
Дякую, що відчули:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 07:49:33 ]
Кожен день має досить турботи своєї...
Приказка: менше вкусиш - швидше ковтнеш...
Висновок: треба так жити, аби діставати втіху від маленьких життєвих речей, а не фантастичних великих проектів, які будуть з дня на день відкладатися на невизначене майбутнє...
Дякую за роздуми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 15:00:28 ]
Колись мене дуже вразила вистава у столичному театрі "Квадрат", на яку мене запросив знайомий актор-початківець, що там грав. Не пригадаю вже ні назву, ні автора. А монолог головної героїні - молодої дівчини, що трагічно загинула і з потойбіччя звертається до глядача зі своїми "роздумами", назавжди запам'ятався. Ми живемо, не задоволені сьогоднішнім днем, і все очікуємо чогось справжнього, кращого у майбутньому. Наче сьогодні - це тільки підготовка, прелюдія до життя, а саме воно - ще попереду. Аж потім якось раптом виявляється, що ото і було твоє справжнє життя - таке "нетаке"...
Дякую, що і Ви це відчули у моєму вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-27 10:26:23 ]
Сильно і гордо! Життєве кредо справжньої людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:54:01 ]
Нагадали мені сюжет із життя. Мешкаючи в Києві, я частенько підзаробляла зйомками в епізодах фільмів та реклами. В одному епізоді довелося грати буфетницю, а зйомки проходили в якомусь Будинку Культури. Один із учасників знімального процесу, проходячи мимо, запитав мене:"А Ви справжня?" (напевне, хотів щось замовити у кафе).
- Із пап'є-маше, - з іронією відповіла я...

Усі ми, Світланко, справжні:))) Тільки різні і життя по-своєму сприймаємо. Дякую, що і Ви - справжня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 12:21:01 ]
Поменше міражів нам усім і побільше здійсненних мрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:41 ]
Дякую, Сергію! Приєднуюся до Ваших побажань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 13:24:41 ]
Завтра починається нове життя - так хочеться. Але приходить завтра і продовжується учорашнє. І що з цим робити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:11 ]
Жити далі! І намагатися хоча б планувати реально здійсниме, щоб самому перед собою прикро не було.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 15:58:56 ]
Любиться мені таке філософське, бо нагадало "Сповідь" Блаженного Августина: "Теперішнє майбутнього - це його очікування". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:13:21 ]
Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:53:43 ]
Валенько, яка ж Ви чудова, світлосердна людина!
Так все просто і глубокомудро сказано! Красно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:04:39 ]
Дякую за добрі слова, Роксолано!
Хотілося б, щоб саме так і сприймали:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:54:10 ]
глИбоко! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 19:37:19 ]
Сподобались Ваші роздуми, Валентино. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:05:37 ]
Дякую Вам!
Щось і мене останнім часом на філософію потягнуло:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 21:21:32 ]
Думаю, Ваш вірш близький кожній людині. Усі ми, навіть найбільші циніки, очікуємо, що завтра обов'язково впаде на голову мішок із щастям. Що через рік-два, коли вже не буде певних перешкод, обов'язково з'явиться змога надолужити усе відкладене... Міражі... І дякую, що нагадуєте, що це лише міражі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:38:58 ]
Та я, власне, і собі самій нагадую:))
Щось я сьогодні у відповідях згадую деякі епізоди з мого минулого. Так от, років 8 тому я очікувала результатів обстеження, які мали б дати відповідь: житиму я далі чи дні мої пораховані... За тиждень від обстеження до оголошення вердикту я зробила більше, ніж за цілий місяць до того. І на всі недороблені справи час знайшовся, і кожен день жила, як останній. тоді доля мене помилувала, діагноз не підтвердився. Але то був дуже серйозний урок.
Дякую Вам, Катерино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-28 08:34:53 ]
Давайте просто чути одні одних, щоб не доводилося воювати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-28 16:23:00 ]
Цей вірш зовсім про інше - "війну" з повсякденними проблемами, за якою часто не бачимо самого життя. Воювати з кимось, а не з чимось - марна трата часу і нервів. Правий все одно завжди той, у кого більше прав.
Тому краще просто писати вірші і вишивати хрестиком ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 00:49:34 ]
Головне, аби ці намагання не стали просто мріями.
Потрібно знайти силу втілити їх у життя.
Чи не так, Валю? ))