ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Життя-міраж



У повсякденній круговерті
Усе «воюємо», сердешні,
І не відступимося, вперті,
Чекаючи на день прийдешній:

«Ось прийде ще одне із рішень,
Проб’ю стежинку через хащі -
І «завтра» буде зовсім іншим,
І, безумовно, значно кращим.

Собі дозволивши зупинку,
Суттєвих змін хіба злякаюсь?
Почну робити гарні вчинки.
Нарешті у гріхах покаюсь.

Любов'ю матінки зігріті,
Малята слухатимуть казку,
І найдорожчому у світі
Віддам невиплескану ласку.

Поменшає турбот хоч трішки -
І не лишатиму нікого
Без променистої усмішки,
Нужденного – без допомоги.

Подбаю, звісно, і про себе,
Коли сплачу усі кредити.
Не забаганка, а потреба -
В спортзал, салон краси ходити.

Куплю вдяганки новомодні,
Майну кудись у диво-мандри…»

... І недосягнуте «сьогодні»
Міражем утікає в «завтра»…

Звуковий супровід - "Срібна мрія" гурту "Зодіак".








  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-27 00:19:36
Переглядів сторінки твору 6356
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 07:28:51 ]
Від мрій завжди стає тепло душі автора, і далекий читач на відстані відразу відчуває її тепло...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 10:34:19 ]
Дякую, що відчули:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 07:49:33 ]
Кожен день має досить турботи своєї...
Приказка: менше вкусиш - швидше ковтнеш...
Висновок: треба так жити, аби діставати втіху від маленьких життєвих речей, а не фантастичних великих проектів, які будуть з дня на день відкладатися на невизначене майбутнє...
Дякую за роздуми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 15:00:28 ]
Колись мене дуже вразила вистава у столичному театрі "Квадрат", на яку мене запросив знайомий актор-початківець, що там грав. Не пригадаю вже ні назву, ні автора. А монолог головної героїні - молодої дівчини, що трагічно загинула і з потойбіччя звертається до глядача зі своїми "роздумами", назавжди запам'ятався. Ми живемо, не задоволені сьогоднішнім днем, і все очікуємо чогось справжнього, кращого у майбутньому. Наче сьогодні - це тільки підготовка, прелюдія до життя, а саме воно - ще попереду. Аж потім якось раптом виявляється, що ото і було твоє справжнє життя - таке "нетаке"...
Дякую, що і Ви це відчули у моєму вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Сторожівська (М.К./Л.П.) [ 2013-05-27 10:26:23 ]
Сильно і гордо! Життєве кредо справжньої людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:54:01 ]
Нагадали мені сюжет із життя. Мешкаючи в Києві, я частенько підзаробляла зйомками в епізодах фільмів та реклами. В одному епізоді довелося грати буфетницю, а зйомки проходили в якомусь Будинку Культури. Один із учасників знімального процесу, проходячи мимо, запитав мене:"А Ви справжня?" (напевне, хотів щось замовити у кафе).
- Із пап'є-маше, - з іронією відповіла я...

Усі ми, Світланко, справжні:))) Тільки різні і життя по-своєму сприймаємо. Дякую, що і Ви - справжня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 12:21:01 ]
Поменше міражів нам усім і побільше здійсненних мрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:41 ]
Дякую, Сергію! Приєднуюся до Ваших побажань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 13:24:41 ]
Завтра починається нове життя - так хочеться. Але приходить завтра і продовжується учорашнє. І що з цим робити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 14:49:11 ]
Жити далі! І намагатися хоча б планувати реально здійсниме, щоб самому перед собою прикро не було.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 15:58:56 ]
Любиться мені таке філософське, бо нагадало "Сповідь" Блаженного Августина: "Теперішнє майбутнього - це його очікування". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:13:21 ]
Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:53:43 ]
Валенько, яка ж Ви чудова, світлосердна людина!
Так все просто і глубокомудро сказано! Красно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:04:39 ]
Дякую за добрі слова, Роксолано!
Хотілося б, щоб саме так і сприймали:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 18:54:10 ]
глИбоко! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 19:37:19 ]
Сподобались Ваші роздуми, Валентино. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:05:37 ]
Дякую Вам!
Щось і мене останнім часом на філософію потягнуло:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 21:21:32 ]
Думаю, Ваш вірш близький кожній людині. Усі ми, навіть найбільші циніки, очікуємо, що завтра обов'язково впаде на голову мішок із щастям. Що через рік-два, коли вже не буде певних перешкод, обов'язково з'явиться змога надолужити усе відкладене... Міражі... І дякую, що нагадуєте, що це лише міражі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 21:38:58 ]
Та я, власне, і собі самій нагадую:))
Щось я сьогодні у відповідях згадую деякі епізоди з мого минулого. Так от, років 8 тому я очікувала результатів обстеження, які мали б дати відповідь: житиму я далі чи дні мої пораховані... За тиждень від обстеження до оголошення вердикту я зробила більше, ніж за цілий місяць до того. І на всі недороблені справи час знайшовся, і кожен день жила, як останній. тоді доля мене помилувала, діагноз не підтвердився. Але то був дуже серйозний урок.
Дякую Вам, Катерино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-28 08:34:53 ]
Давайте просто чути одні одних, щоб не доводилося воювати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-28 16:23:00 ]
Цей вірш зовсім про інше - "війну" з повсякденними проблемами, за якою часто не бачимо самого життя. Воювати з кимось, а не з чимось - марна трата часу і нервів. Правий все одно завжди той, у кого більше прав.
Тому краще просто писати вірші і вишивати хрестиком ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 00:49:34 ]
Головне, аби ці намагання не стали просто мріями.
Потрібно знайти силу втілити їх у життя.
Чи не так, Валю? ))