ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***
Образ твору міжсезоння рядків
незачаті думки
і прописані
у леткому човні
свічечки посередині річища
потойберег покоси легкі
а по інший трава убережена
як свіча прогорілі слова
залишають на денці одежину


2013




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-07-15 20:49:54
Переглядів сторінки твору 6143
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.841
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-15 21:13:55 ]
Красива справжня поезія...
Чудово, Оксанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 21:38:29 ]
Ну, до справжнього ще далеко плисти...
Рада знову бачитися)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 21:23:35 ]
Поки немає Редактора, нмсдд, - експериментуйте.
І справжня поезія з візитом не забариться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 21:35:05 ]
:)
дякую за візит, Гарріо, і висловлені думки, сподівання, побажання та ін...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-15 21:51:46 ]
Надзвичайно красиві образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 22:07:43 ]
свіча - досить затертий і використовуваний образ,
та...захотілося і собі, хоч одежину від неї:)
дякую, Катерино, за відгук)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 21:58:38 ]
імпресіоністично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 22:03:25 ]
навіть заглянула у гугл, щоб проштудіювати імпресіонізм:)
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 13:42:50 ]
знахідка, Ксеніє! ))) чутливо-візуально


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:13:47 ]
повірю на слово, Михайле:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 14:45:48 ]
"Трава убережена" (незаймана) - таке комонник не пропустить мимо, звісно, як і коник... Оксанко! А між рядочками Осінній відчуває легкий сум... Зворушує. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:12:57 ]
Від комонника нічого не приховаєш, хіба заховаєшся у густющих височенних травах...
Дякую!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 14:53:33 ]
Ксеніє, поясніть, будь-ласка, чи правильно я зрозумів: річище - це життя;
покоси легкі - написане, трава убережена - майбутні творчі здобутки і свічечка, як образ поета, його творчості, натхнення. Чи я помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:09:35 ]
Ні, не помиляєтесь. Коли вірш твориться - горить, а потім залишається одежина на згадку, а серцевина вигоріла, проте душа завжди готова спалахнути удруге, втретє в новій облатці.
Дякую за зрозуміння, Олександре. Натхнення Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 19:22:35 ]
Навіщо Ви так? І одежину не залишили... Я лиш кілька днів назад заходив на Вашу прозу, усе було на місці.
Стримуйтесь трохи: усе, що написано - не горить! Нехай уривками, нехай самим сюжетом, але у пам'яті все одно залишається і у автора, і у читача. Ви надто вибагливі до себе, Ксеніє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 21:40:47 ]
це той випадок, коли хочеться, щоб не залишилось ні слідочку...
я не винна у тому "надто"...але так воно вже є)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 19:13:58 ]
Дуже образно! І образ твору чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 19:23:35 ]
Дякую, Іванку, за відгук)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 19:57:19 ]
А таки справжнє, Ксеніє. Прогоріле, але не вигоріле.СПАЛАХНЕ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:14:41 ]
Вітаю, Світлано. Спалахне, авже ж!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 00:40:48 ]
Вірш- наче світла згусток у вигойданій мудрості міжсезоння!
Гарно, Ксенічко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-25 10:21:14 ]
Дякую за згусток світло_відгуку!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-25 10:32:37 ]
Гарний світлий вірш!
Але ніяк нк можу прочитати:
міжсезоння рядків
незачаті думки
і прописані
у(в?)леткому човнІ (чОвні?)
Може, щось не зрозуміла?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-25 18:40:45 ]
Перевірила наголос, ніби правильно:
м.в. на/у човнí
хоча словники і наголоси такі непередбачувані)
тепер я не зрозуміла:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-25 18:57:54 ]
З наголосами все гаразд, але від свічечок - просто як річечка тече, файнезно.
А "і прописані у леткому човні" чогось хочеться скоротити "і пропи у леткому човні", бо далі - по 9 голосних (потойберег покоси легкі, як свіча прогорілі слова). То й думаю, може, щось мені не дається?
Вірш справді дуже гарний, комент можна видалити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-25 19:06:39 ]
Я зрозуміла. Саме тому і розділила так рядки, щоб можна було набрати духу для того, щоб вимовити повністю.
Дякую, намагатимусь враховувати такі моменти на майбутнє. Бо ж, як автор, заговорила вірш по-своєму і, здається, що так воно і має бути.