Оригінально, Анатолію! По науці- все вірно. І дуже "споглядово".

Іще не осінь, друже...
Але фільм такий короткий!

Це ж так чудово, коли навколо - "...золотий налив."

Іще є час для любові і віршів!

"...зелений хлорофіл." Хлорофіл тільки зелений, іншого кольору він не має!

кусь-кусь ((:

"Ще можна підождать до завтра –
Й само все вирішиться там. " ДЕ ТАМ ?
Завтра - це не там, а тоді...А може, щось в укрмові змінилося? Хто скаже?
кусь-кусь 2 ((:

Сергію, це добре, що знаєте ботаніку. Справді, із грецької "хлорос" - зелений.
Тільки поезія - річ така неощадлива. Ось приклади:
"І ллється задаремно кров червона";
"Палить, душить, ріже , б'є, кров червону ллє".
Чи в Сосюри: "Мені й діткам штик до серця, ллється, ллється кров червона..."

...То ж чому не може бути "дерев зелений хлорофіл", ніяк не збагну.
Теж кусь-кусь.

Завтра - це не тільки тоді, а й там. Зміни вже давно відбулися. І називаються вони теж по-грецьки - анаколуф.
Ось у "Циганській музі" Л. Костенко читаємо:

Зіграй свою печаль, свою жагучу душу.
Пройди по цій землі і слід свій замети.
А там, а там, а там!.. Труснем циганську грушу —
та й буде урожай, ще сто таких, як ти.

Тут "там" має часовий відтінок, вживається у значенні "потім".

Або більш конкретний приклад: сидять чоловіки, борються зі змієм зеленим... Один із них каже: "Вип"ємо, хлопці, а там... якось воно буде".

Кусь-кусь 2.

P.S. А взагалі, я від природи не дуже кусливий.
Дякую, Сергію, за прискіпливість. Будьмо!

P.P.S. Дякую всім, хто завітав на сторінку.

"...ніяк не збагну..." Ви не знаєте, що таке плеоназм,що таке тавтологія? Ви ж філолог! Кандидат філологічних наук! Повірте, це жахливо! Мені за Вас незручно! За годинку у мене буде вільний час,і я Вам поясню, чому можна писати червона кров і не безграмотно писати "зелений хлорофіл!

"Ще можна підождать до завтра –
Й само все вирішиться там. "
А тепер замініть ТАМ на ПОТІМ і прочитайте!Буде:"Ще можна підождать до завтра –
Й само все вирішиться ПОТІМ".О розділові знаки, о смисл! Не кажу "ГИ-ГИ!"

Кусь-кусь 3: я теж не кусючий дуже,Анатолію!Але часто такі "дискусії" в коментарях нагадують розваги.

P.S.Скажу вам по секрету: у наведених Вами прикладах
ТАМ -- у значенні ПІСЛЯ ЦЬОГО! Так, ПОТІМ і ПІСЛЯ ЦЬОГО часто синонімічні, але відрізняються виразністю. "Там" - прислівник розмовний! Так само розмовні Ваші "підождать","покіль"... Вживання розмовної лексики в даному контексті немає підгрунтя... Це мішанка, колишнє колгоспне силосування... Але якщо Вам так добре, то продовжуйте. Я радий бачити щасливих людей!

Ну й біолог-анатом!
Допоможе тільки бром...)

Маєте рацію, пане Іване! Поезії в ПМ не можна читати без брому!

Плеоназм( надмірність) = ознака стилістичної неохайності.
«Плеоназм-- такий мовний вираз, у якому фігурують однозначні, а значить, зайві слова. Це може бути наслідком стилістичної неохайності, але може використовуватись і свідомо, особливо в прямій мові, для характеристики персонажа. Наприклад: «Я бачив це НА ВЛАСНІ ОЧІ»(чужими очима не користуються, отже, слова «на власні очі» - зайві …».
(В.М. Лесин, О.С. Пулинець. Словник літературознавчих термінів).

Типовими прикладами ненормативного Плеоназму є словосполучення, в яких значення одного слова повторює значення іншого: перша прем'єра (достатньо - « прем'єра»), атмосферне повітря (треба -- «повітря» - суміш газів, що утворює атмосферу Землі), в кінцевому підсумку ( достатньо «в підсумку»), повернутися назад (дієслово вказує на рух назад, у зворотному напрямку), імпортувати з-за кордону (достатньо «імпортувати» - ввозити з-за кордону').

Деякі плеонастичні словосполучення закріпилися в мові і не вважаються помилковими, наприклад: опускатися вниз, період часу, експонат виставки (латинське exponatus означає 'виставлений напоказ'), народна демократія (демократія в перекладі з грецької мови 'влада народу'), білий сніг, червона кров, піднятися вгору,йти пішки… Стилістичний (експресивний) плеоназм є типовим для розмовної, публіцистичної і художньої мови, особливо для фольклору. «Білий сніг, червона кров» дуже часто вживаються в усній народній творчості не тільки українців, а й інших слов"янських народів. Це не можна сказати, наприклад, про «зелений хлорофіл»…

О, нарешті збагнув! Дякую, що просвітили. А ще зрозумів, що плеоназм і тавтологію Ви чомусь за типом колгоспного силосування скидаєте в одну купу. При чому тут тавтологія, якщо і «червона кров», і «зелений хлорофіл» – це плеоназм все-таки. Терміни близькі, але не тотожні. Щоправда, якщо черпати знання звідси (http://ru.wikipedia.org/wiki/Плеоназм), тоді не дивно (тут «полюшко-поле» плеоназм).
…Радий за Вашу «радість». Не маю нічого проти брому… Тільки це вже вихід за межі літературознавства…

Будь ласка, пане Анатолію! Щодо плеоназму і тавтології:
«Тавтологія – різновид плеоназму…»(Літературознавча енциклопедія»,Київ, «Академія».2007 рік).
ГАДАЮ, ЩО Я, ЯК НІКОЛИ, ПРОЯВИВ ВЛАСНУ СТРИМАНІСТЬ.
Успіхів!

Те, що Ваш плеоназм ще не став тавтологією, нічого суттєвого не змінює... Суть не в тому,як цей термін називається, а в стилістичній неохайності.

Поезія, на щастя, не ботаніка...

Анатолію, я ось думаю собі:" Переконувати когось у чомусь...Чи воно мені тре'? " Та пишіть, що хочете і як забажається! Я ліпше буду усіх підхвалювати! Казати :" Вав, м'яв, гав, клас і т.д." Тож - корисних, тверезих коментарів з мого боку вже не буде... І не тільки для Вас... Успіхів!

Пане Сергію, джерело, до якого мене відсилаєте, хибує неточністю. Інакше, очевидно, й бути не могло: у 2 томах понад 6 з половиною тисяч статей. Важко охопити такий обсяг матеріалу. Окрім того, людині властиво помилятися.
«Літературознавча енциклопедія» (2007) містить багато ляпів і не з’ясовує значення тих же термінів «плеоназм» (с. 221-222) і «тавтологія» (с. 455-456). А «філософську поезію» (с. 535), скажімо, безапеляційно переносить в добу античності! Ви хочете, щоб я беззастережно вірив цьому виданню?
Багато хто з науковців не виводить тавтологію з плеоназму або ж висловлюється менш категорично: «Тавтологію ІНОДІ ВВАЖАЮТЬ різновидом плеоназму або називають «хибним плеоназмом»…».

Ні в чому Вас не переконую («воно мені тре'») і теж стримано і з повагою… Хай щастить!

Вав! Клас! Ми з вами - нібито розумніші професорів та академіків, які пишуть-укладають академічні видання!

            Мабуть, добре Московщина
В тямку їй далася!

              Тарас Шевченко, «Катерина»

Вах-вах! Мы с Вами не только умнее профессоров и академиков… Ми ще й розумніші ЗА них!

Морфологічне вираження обов’язкових приприкметникових компонентів формально-граматичної
структури речення варіативне. Різноманітність форм зумовлена лексичним значенням прикметника.
Обов’язковий приприкметниковий компонент формально-граматичної структури речення, зумовлений вищим
ступенем порівняння, можна представити такими моделями:

- прикметник + за + іменник (займенник) у знахідному відмінку: Ти дурний, а вважаєш себе розумнішим
за сім мудреців (П.Загребельний); Нема зажерливішого за людину (П.Загребельний);


- прикметник + від (од) + іменник (займенник) у родовому відмінку: І сам був слабіший від господаря
(В.Барка);

- прикметник + іменник (займенник) у родовому відмінку: Вони краще рідних (Панас Мирний); Жито
дешевше перцю (У.Самчук);


Менш вживаними виявилися моделі: прикметник + за + іменник (займенник) у знахідному відмінку:
Семен наймолодший і найспритніший за всіх (І.Ле)…

© Драч Ю.Б., 2008
(«ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ». Випуск 17)


P. S. Мілко плаваєте, Анатолію! Далі -- пливіть без мене. Якщо так вимагає Ваше самолюбство, помилки пошукайте в інших моїх коментарях! Вони (помилки)там є!

Авжеж, мілко. Пливіть із варіативністю ген аж за Хутір Михайлівський. Там така глибина під ватерлінією.