ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
Горить у Серці Вифлеєм --- музика родинного свята
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Диригентові. На гітіт . Псалом Давидів 8
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
Нерозлучна парочка навиворіт
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Вірші-листівки
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
Ультиматум пройдисвітам
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
* * *
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Про туринського коня
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Воно стосувалось новин. Висновки за результатам

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
* * *
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 Скажи-но, бузьку

"Скажи-ка, дядя" (рос.).
Автор відомий, слова крилаті.

Образ твору (чистої води чотиристопний амфібрахій)

був

(Про партійну та вчительську династію родини, в якій колись народилась і досягла пенсійного віку героїня цього вірша Параска, багато кому відомо, а багато хто чує вперше. Виправляю цю історичну несправедливість.
Останнього з патріархів цієї родини одні односельчани вважали партійним функціонером, другі - скромним керівником "ленінського гарту". Треті - звичайною собі людиною.
А яким був його син...
І його поряд нема. Лишилась практично на самоті п'ятидесятирічна Параска. Вона теж була прикладом, гідним наслідування, хто б і як до неї не ставивсь. На пенсії, природно, зв'язок з державною установою увірвавсь. Про неї стали забувать. Діти перебрались до міста, а згодом - і за кордон.
Щоправда, бузьки не забували, щовесни оселяючись у неї на обійсті - і не лише на сухому телеграфному стовбі. Вони вже були майже як члени родини разом з котиком Мурчиком і собакою Гавчиком. Прилітали й залітні бузьки - і їх можна було відрізнить від своїх. Вони не йшли до Параски Корніївни, вчительки рідної мови та літератури, в минулому і секретаря партійного осередку школи та пенсіонерки обласного значення. Їх не признавали ні котик, ні собачка. Така от історія).


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-10-18 20:13:17
Переглядів сторінки твору 10517
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.670 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-18 22:02:50 ]
Ніяк не второпаю, кого чи яку службу порятунку повинно викликати гніздо
"Гніздо на стовпі чи в усіх виклика"...
Веселеньке речення. Спонукає до пародій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-18 22:23:10 ]
Хтось там десь писав про якісь образи когось на чиїсь пародії.
Вони мене не стосуються.

Якщо я бойкотую когось за щось коли-небудь і де-небудь, то лише за таку річ як перехід на особистості.

Якщо я когось блокую, то це буває і в знак симетричної відповіді або зустрічної ініціативи як відповідь на переходи на особистість.

То нехай собі пишуть.
Я не будую за життя собі постаментів для скульптурної композиції на всі 1,80 мого людського зросту або для погруддя.
Я не вважаю цей жартівливий восьмивірш за пш-ш-ш-ш-ш (це фейєрверк).
Мені захотілось посміхнутись - я й посміхнувсь.
Рядок "Чи в усіх виклика" може викликать і инші паралелі. Досить лукавий займенник - займенник загальної властивости, користування, тотальности, абстракції та т.ус. иншого.
А старенька донині не дочекалась своїх дітей.
Зазвичай телефонували зі столиці, потім з роумінгу, затим - зникли з аплікацій та радарів мобільного зв'язку.
Ще з весни. А бузьки прилітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-18 22:26:42 ]
І якщо чийогось інтелекту комусь вистача на пусті та вигадані лав-сторі або на гигачки, то і це є його особистою справою.
Щодо внеску до скарбниць світової літератури та, зокрема, поезії, то я цей віршик приховаю. Не віддам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 09:14:50 ]
Семенку, а я Вас не блокувала, ніколи!!!!!!!!!!!
а love_story - це прекрасно!!!!!!!!!!!
можливо, саме їх Вам у житті і бракує))))))))))))
а що, це запросто - і я, і Таня - вільні, незалежні, сексапільні, нема питань!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
на Ваш вибір, сеньйоре!!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 09:16:18 ]
О, і бузьки тут такі доречні, прилетять, обов'язково прилетять і не з пустим кошиком! До весни ще є час!!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-20 11:58:02 ]
Нагородою за стійке чекання (старенька донині не інформувала міліцію. Новини про врадіївських насильників розвіяли залишки довіри до цієї інституції влади) може буть що завгодно...

Така ось поки що сумна історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2013-10-20 17:40:24 ]
так, пане Семене, історія насправді сумна, навіть трагічна...
І я таке й на своїй совісті маю - дорога мені людина в іншій країні на старості абсолютно сама, ще й хвора... А у мене – "непереборні перешкоди"...
Що стосуєтьяс форми: у нас бузьок має наголос на 1-й склад, і тому тут мені важко ритм вловити подекуди;


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-20 18:11:24 ]
Я не знав про бузька́, але з дитинства знав про лелеку (у множині бузьки́ та леле́ки), і чим більше (чи довше) я перебуваю на цьому літ. порталі, тим більше мене дивують не лише такі розбіжности.

За словником бузько́ – іменник чоловічого роду, істота (лелека).

У вас на Прикарпатті, на Станіславщині є таке місто як Ка́м'янка-Бу́зька. І от собі міркую: - від Західного Бугу походить ця назва чи від бузька́ (з вашим наголосом, звісно).

А днями дізнавсь про якийсь "без". Це, виявляється, бузок. А я його мало не сплутав з "дезом". Наші дівчата так звуть дезодоранти.

З твором, природно, щось робитиму. Маю наснагу на поему, можу взятись за баладу.
Цікава мені і ораторія для струнного ансамблю з оркестром, у якому крім скрипок (альтів і всіх т.инших за розмірами) нічого більш не буде.
Бо дуже сумна історія.

Дякую за коментар. Я тут прочитав на сайті про "інтерв'ю" - дуже цікава опція. Кого не запрошую - всі озиваються :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-20 20:20:17 ]
У нас на Львівщині те ж є Ка́м'янка-Бу́зька "за 43 км на північний схід від Львова над річками Західний Буг та Кам'янка".(З Вікіпедії).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-20 21:23:20 ]
Я по-кривому написав, а хотілось по-нормальному.
І вдячний Вам за те, що Ви відгукнулись на моє запрошення через відповідну опцію.
"Кого б не запросив - усі озиваються".
Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2013-10-20 17:43:59 ]

Чи останню строфу треба би якось гармонізувати?
Можливо...

-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-20 18:12:26 ]
Гармонізую. Граматично правильна, але плутана.
Обіцяю.

Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-20 20:21:17 ]
Мені подобаються зміни у вірші!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-20 20:40:38 ]
Це не в моїх правилах, але я вимушений над ним додатково попрацювать.
Вірші, як на мене, не можна, категорично не можна редагувать, бо кожний рядок - це відбиток тієї миті, яка викликала його виникнення.
А якщо вносяться зміни, то виника якийсь палімпсест.
Я вже не кажу про зміни на зміни, вірші на вірші і т.д. та все таке инше.

Це зусилля над собою, до якого я вдавсь, було приємним, хоча й болючим.
Я "переступив через себе". Я зрадив принципи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2013-10-20 21:17:55 ]
ye-ye-ye
зрадив принципи,
аякже )
А як же
приклади великих класиків, що чорнилом переписували по кільканадцять разів романи????
Відбиток миті повинен бути таки відбитком миті, - це ж таки серйозно - а не залишатись пробою. Усі ж тренуютьяс - і музиканти, і спортсмени ))))
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-20 21:30:58 ]
Та тут кому не порадь підрихтувать будь-яку дрібничку, то можеш наслухатись і про миті, і про все супутне. Згодом, може, щось відбувається. А, бува, і не відбувається.
Друкуються книжки, пишуться лазерні диски, а все що після, вже неактуальне. Бо мить проминула. Навіть не одна, а декілька - у т.ч. і щаслива мить якісної властивості. Був автором, а став письменником.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2013-10-20 21:39:13 ]
...ну, звісно, дехто так і виправдовує невміння чи небажання працювати із чернетками, а ще скажуть, що є редактори )) Може, отих редакторів деколи треба вважати співавторами )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-20 21:58:03 ]
А чим тоді вважать печатні труди (книжки-збірки) з недоопрацьованими творами?
Крім редакторів, ще є коректори.
Тому не можна редакторів вважать авторами.
Уся трійця є співавторами. Ще хтось пише вступне слово. Вже четверо.
Ансамбль - та й годі :)
У такому випадку я буду його керівником, бо тексти спочатку були моїми.
Керівником ансамблю і книжки або лазерних дисків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-27 20:44:24 ]
я вже певно потрапила на відредагований)). повезло :)
так, сумна і актуальна тема.
хоча, не знаю, як у вас там, а у нас заможні люди тепер навпаки стараються з шумного і загазованого авто міста побудуватися в ближніх селах. заодно і дороги там приводяться до порядку , та й інфраструктура помаленьку розвивається.

що не сподобалося. особисто я не переношу скорочених форм дієслів. коли починала писати, у кількох віршах вжила. а потім подумала - та що це я халявлю і працювати над римами чи урівнюванням ритму іншими способами лінуюся?)) але то так, суто моє упередження, напевно.
ну, про несловникового бУзька, вже сказали - і це теж можна віднести до власної звички, бо вперше чую такий наголос. що втім не є причиною, щол не вживати той, до якого звик автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-07 20:41:07 ]
Пощастило :).
І мені дивно, коли бачу одного і того ж самого птаха у межах однієї держави і не можу його назвать так, щоб усі однаково зрозуміли, що це білий лелека, а потім - бусол, боцюн і все таке инше.
Я виглядаю іноземцем, коли намагаюсь його покликать - "гей, лелеко, чом ти так летиш далеко" і т.д. і все таке инше, бо не виглядають іноземцями автори його инших назв.
А що казать загалом про мову з її дієсловами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 12:49:59 ]
"Веселий" вірш.
"Безлюддя таке, що сказитися можна" - і це ще не край. Боюся навіть думати, що буде з селами років через 20. Скільки їх лишиться? У моєму рідному селі цього року смертність найвища по району...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 17:35:14 ]
Поетично...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 22:57:02 ]
Справжньої, на мою думку, поезії обмаль, а мають місце деякі спалахи незаймистої речовини у четвертій і п'ятій строфах. Може, ще десь - у темі чи відгуках.

Дякую за увагу. Щасти :)