Моя дорога квітонько!!!
Галонько, так ГЛИБОКО...
Спасибі тобі за ТАКІ рядки!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
РАДІЮ)))

Ви з Тетяною мене сьогодні побалували)))

Коли ж як не сьогодні?)))
Тішуся, що Тобі сподобалося)
Цьом!

Ще й як!!!

Дякую, молодята! Хочеться, щоб невдовзі перша строфа мала продовження:
Спасибі також Юркові й Софії,
та їх нащадкам роду Кисельових...:))

)))

Кисельови, дякую!!!)))

Оксанко, спасибі тобі!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Егеж - співаймо славу хвилям МТС)))
Дякую, Ксеню!

Миросю, ЦЬОМ!)))

Дя-ку-є-мо! )))

Спасибі, Світланко!!!)))

:))

Спасибі, Іннусю!!!)))

Чудова ЛГ))
Дякую!

)))

Гарна (у найширшому значенні цього слова) уродинниця надихнула ))
Дякую, пане Іване!)

Галюнь)))

Листопад почався із вітань (спочатку - Кисельови, нині - Леся) :))) Дякую!

Ніло, Надіє, Ігорю!!! Обіймаю вас!!!)))

Маєте рацію, Олесю, щодо "відстані душі". Бо якщо душа немає потреби у спілкуванні, то і рука не потягнеться до телефона... З Вашого дозволу візьму на озброєння (ще б, не змінюючи змісту в третьому рядку, дібрати гарну не банальну риму...)
Дякую!

Внесла зміни. Ще раз дякую, Олесю!)

Ой, я й не думала, що моя асоціація матиме такий серйозний наслідок. А гарно вийшло! Мені дуже сподобалося (і зовсім не тому, що я дещицю до цього причетна :)))
А ще - ніяк мені та відстань не виходила з голови і вилилася у таке побажання:

А хай там що: чи сонце, чи дощі, -
Бува природи настрій розмаїтим.
Ви сумувати, прошу, не спішіть,
Живіть на відстані душі із літом!
:)

....))))!!!

)))

Лесюню, велике спасибі!)))