Народ вистоїть)))

А я ось задумалася над таким.

Ярий Ярко пише на ФБ

"Невже українцям набридло боротись за Незадежність Держави, тепер вони натхненно борються за здачу власного суверенітету євроКОМІСАРАМ... Цікаво, що б сказав на це Роман Шухевич ? Або всі збожеволіли від страху перед москалями, або тупо -зрадники Української націоналістичної ідеї... "

А що Ви думаєте, Іване?

вірмо!

Це не відповідь). До чого тут "стандарти життя"?)
Він пише про здачу власного суверенітету.
А лекції "про все таке" читайте деінде і не мені).
Народ справді не зна, від кого і чого хоче.
Мені боязно за народ...). Бо таки давно не 15.

Народ не помиляється! Він запрограмований на життя Богом!
Сильно сказано! Як криця!

Сильно сказано! З вірою..... І надією....
Шон

Мне кажется ответ кроется в первой строфе: "Де Європа? Маємо, що маєм?" Этим все сказано. Мало кто сейчас имеет свою обгрунтованную позицию. А тем более опыт и управленческие качества. Люди все более корыстные в силу сложившихся экономических условий. Президента тоже выбирал народ. Как он может предвидеть его замыслы или ситуацию, которая может сложиться на очередном этапе развития страны. В первую очередь, президент должен быть стратегом. Но, он тоже подвержен соблазнам, и ничто человеческое ему не чуждо. Народ не знает куда идти. А смена президента- это , как перемена направления ветра. Поменяется вектор. Нас просто поведу в другую сторону, к другой кормушке. Так, как свою кормушку разбазарили и вовремя не позаботились наполнить. Нас спасет только вера. Нужно вспомнить о самодостаточности: если каждый член общества будет просыпаться и вдохновенно выполнять свой долг, сои обязанности, реализовать свои благородные мечты, тогда уже сложится порядок. Мы должны ответственно воспитывать своих детей- будущих членов общества. Тогда и общество у нас будет процветающим.

Мне стих понравился. На мой взгляд, Иван, уже выразил все, что хотел донести: и- имеем, что имеем, и- народ несломленный, и Украину- снегом засыпает(этот факт в каждом катрене, чтобы подчеркнуть, что все идет своим чередом- осень сменяет зима... а смена эпох всегда влечет за собой катаклизмы и экономические кризисы). А наша задача- достойно пережить!

Потребность иметь власть исходит из чувства глубинного одиночества. Те, кто стремится к большей власти, нарушает пространство тех, у кого ее нет.

Народ безумовно вистоїть, пане іване. Дякую!

Ще один коментар і досить мені дописувати отут).
Мені сподобалися слова Наталі про самодостатність. Справді, потрібно виконувати свої обов"язки. Даруйте, але довготривале стояння на майдані в мороз, можливо, не те заняття, що приведе до РОЗВОЮ України. Хто там стоїть-лежить?
Один підприємець скаржився іншому на кількох молодиків, що просили грошей на майдані, де вони протестують, бо в них "мані "швидко вивітрилися. Той запропонував розвантажити фуру з капустою. Хлопці відмовилися, ще й розсердилися:"Ви нам працювати пропонуєте?!"... Без слів.

Читаю іншого Івана Гентоша...Піднесено- патріотично)))

Іване, щире людське спасибі за цей вірш!
Зовсім по-іншому розкриваєшся, як автор.
І знову підтверджуєш мою думку про тебе як про людину. З повагою - Люба.

То не мій знайомий розповідав). Прочитала на ФБ.
Прощавайте.

Завжди вважав, що поети-гумористи(сатирики, пародисти)- насправді великі патріоти, бо писати іронічно-критичні вірші їх примушує невдоволення чимось або кимось, а це ознака устремління до гармонії, до краси, тобто до удосконалення у всіх його проявах. В непрості для країни часи у їхній творчості поряд із посміхом, сарказмом постає громадянська патріотична лірика, підтвердження чому і є Ваші останні публікації, пане Іване. Щиро, міра дружньої улесливості в межах розумного.

Філософськи і трибунно написано, Іване! І головне - вірою у перемогу!)))

з вірою))

Проникливо, патріотично з вірою ! Як Ми вірили в Померанчеву революцию, був історичний шанс, але ці "продажні" політики зганьбили віру народу. Прийшло нове покоління,яке хоче жити ЩАСЛИВО , дай БОЖЕ ЙОМУ СИЛИ, з ВІРУЮ в щасливе майбуття.

З ВІРОЮ...

За правду і справедливість - вистоїмо, Друже.