ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Розваги Морфея
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сонце Місяць 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-26 22:55:42
Переглядів сторінки твору 23416
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.44  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.833 / 5.44  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:36:27 ]
1. "німу пантоміму" - масло масляне
2.Ти хочеш віддати життя за одну лиш хвилину,
Зустрітись на мить, а по тому - померти відразу. - То за хвилину чи за мить?
3.Чи каменем з даху старої, як світ кам’яниці, - а звідки на даху старої кам'яниці камінь? Голуби нанесли каменюк, чи в давнину дахи робили з каменю? Чи це будинок реставрується, і в майстрів цегла падає? Чи камінь просто мусить впасти на голову, хтось хоче віддати життя за хвилину?
4. А загалом враження приємне, левів лише шкода, стільки років утримуються ))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:13:21 ]
Даю відповідь усім Вашим Х.
1. Пантоміма говорить мовою жестів, рухів. Німа ж пантоміма - це зміна форми у просторі і часі;
2. Мить не має розміру, вона у всіх різна. І день спливає, як єдина мить...;
3. Ваше третє нагадало мені епоху примітивного соцреалізму, де все незрозуміле було неможливим. Щоб зрозуміти, треба народитися у Львові. Камінь, це просто образ. А щодо дахів, то підніміться на дахи на Ринку, там все і побачите.
4. А що, левиця потрібна лише для примітивного сексу? І від чого у Вас "загалом враження приємне".
Шановна Х, мене не засмутила ваша оцінка. Френка Гері теж не всі розуміють. Ну знайдіть поезію про кризу, просто і актуально, а головне доступно.
З повагою до всіх Ваших Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:50:36 ]
Людо, Ви, мабуть, вирішили, з однієї крайності в іншу кинутись. Як не "6", то "4". Чесно кажучи, серед всіх ваших зауважень тільки перше має під собою підставу.
Бо хвилина і мить - тут синоніми. А каменем - з кам"яниці - все одно, як каменем у воду.
Буду рада прочитати у Вас вірші, які були б хоча б на рівні цього, за який ви поставили "4".

Тезко, а кому все ж таки постав "старої, як світ(,)". І "ламає дороги" - якось не вкладається у мене в цільний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:57:13 ]
4 за правилами оцінювання означає "Було б добре, якби..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:59:58 ]
Отож, якби. Просто я думаю, що ставити оцінки (якщо так вже кортить, бо це ніяк не є обов"язком) треба більш виважено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:24:43 ]
Дякую, кома випала по дорозі, вже на місці.
Це був сон, дивна подорож дорогами, що прокладає Морфей, а світанок все зруйнував. Як це вкласти в образ без ламання доріг? Help me.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 10:45:55 ]
Любочко, з минулими святами! :-)
Чудовий вірш, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:12:39 ]
Взаємні вітання і велике дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 11:42:09 ]
:)))))))))))))

Любове, з поверненням Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:18:22 ]
Дякую, може якось відсвяткуємо зустріч і сотворимо щось спільне? Це було весело:) Рада чути тебе і ми, здається, були на ти?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 15:38:26 ]
І мені сподобався:)) Такі вірші, мабуть, тільки у Львові пишуться. Дуже красиві образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:26:49 ]
Ти просто відчуваєш Львів, дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:31:05 ]
гарно, Любо.
дуже мені зараз у такт.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:51:44 ]
І я тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 20:53:34 ]
:-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:45:21 ]
Читаючи такі речі, можна пошкодувати, що я не львів"янка, і що на майстернях не можуть уявити, звідки береться камінь на даху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:58:49 ]
Якщо важко уявити, варто побачити. А дахи у нас знамениті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 20:30:36 ]
Любцю,
Файний віршик і вартує (імхо) більше ніж штири - то факт.
Думаю, що Людмила просто підійшла до цього вірша з гумором.
А шо хоїнку Ти ше не розібрала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 20:35:23 ]
намйок зрозуміла, хоїнку приберемо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 22:52:54 ]
Любо, відповім на вашій сторінці на ваше запитання.
Нормальний вірш у вас. Гарний і на своїй хвилі.
І особливої різниці із Натальчиним не має - хіба що Наталя дещо доробить свого. Та і вашу композицію можна, звичайно, напевно удосконалити, але навіщо і чи буде вона тоді ваша?
Ви ж не ставите собі за мету поетичні надзавдання. Просто пишете вірші для себе і друзів. І воно вартує того. І це є самодостатньою цінністю.
Щодо оцінок.
Ми ставимо оцінки - бо у нас Майстерні (напевно мільйонний раз це кажу) - не виставкова зала, а певний інструментарій допомоги, впливу, натяку, подяки авторові зі сторони інших авторів. І аби не прибити автора таким впливом і існують поради для оцінювання. І все - хочеш оцінюй, хочеш - не оцінюй, не оцінюйся...
І взагалі, коли автори вперше з'являються (або після дуже тривалої відсутності) в Інтернет спільнотах, то вони поводять себе спочатку не так, як потім,- спершу надто різко, з викликом, потім це проходить. Думаю, що у цьому основна причина сьогоднішнього непорозуміння.
І звичайно потрібно, аби швидше призвичаїтись, утихомирювати свій гонор до прийнятного спільнотою рівня. І все.
Бо як написано у Львові, на фронтоні Домініканського собору
Soli Deo honor et gloria est


1   2   3   Переглянути все