ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Розваги Морфея




Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сонце Місяць 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-26 22:55:42
Переглядів сторінки твору 23179
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.44  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.833 / 5.44  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:36:27 ]
1. "німу пантоміму" - масло масляне
2.Ти хочеш віддати життя за одну лиш хвилину,
Зустрітись на мить, а по тому - померти відразу. - То за хвилину чи за мить?
3.Чи каменем з даху старої, як світ кам’яниці, - а звідки на даху старої кам'яниці камінь? Голуби нанесли каменюк, чи в давнину дахи робили з каменю? Чи це будинок реставрується, і в майстрів цегла падає? Чи камінь просто мусить впасти на голову, хтось хоче віддати життя за хвилину?
4. А загалом враження приємне, левів лише шкода, стільки років утримуються ))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:13:21 ]
Даю відповідь усім Вашим Х.
1. Пантоміма говорить мовою жестів, рухів. Німа ж пантоміма - це зміна форми у просторі і часі;
2. Мить не має розміру, вона у всіх різна. І день спливає, як єдина мить...;
3. Ваше третє нагадало мені епоху примітивного соцреалізму, де все незрозуміле було неможливим. Щоб зрозуміти, треба народитися у Львові. Камінь, це просто образ. А щодо дахів, то підніміться на дахи на Ринку, там все і побачите.
4. А що, левиця потрібна лише для примітивного сексу? І від чого у Вас "загалом враження приємне".
Шановна Х, мене не засмутила ваша оцінка. Френка Гері теж не всі розуміють. Ну знайдіть поезію про кризу, просто і актуально, а головне доступно.
З повагою до всіх Ваших Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:50:36 ]
Людо, Ви, мабуть, вирішили, з однієї крайності в іншу кинутись. Як не "6", то "4". Чесно кажучи, серед всіх ваших зауважень тільки перше має під собою підставу.
Бо хвилина і мить - тут синоніми. А каменем - з кам"яниці - все одно, як каменем у воду.
Буду рада прочитати у Вас вірші, які були б хоча б на рівні цього, за який ви поставили "4".

Тезко, а кому все ж таки постав "старої, як світ(,)". І "ламає дороги" - якось не вкладається у мене в цільний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 23:57:13 ]
4 за правилами оцінювання означає "Було б добре, якби..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-26 23:59:58 ]
Отож, якби. Просто я думаю, що ставити оцінки (якщо так вже кортить, бо це ніяк не є обов"язком) треба більш виважено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 10:24:43 ]
Дякую, кома випала по дорозі, вже на місці.
Це був сон, дивна подорож дорогами, що прокладає Морфей, а світанок все зруйнував. Як це вкласти в образ без ламання доріг? Help me.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-27 10:45:55 ]
Любочко, з минулими святами! :-)
Чудовий вірш, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:12:39 ]
Взаємні вітання і велике дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 11:42:09 ]
:)))))))))))))

Любове, з поверненням Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:18:22 ]
Дякую, може якось відсвяткуємо зустріч і сотворимо щось спільне? Це було весело:) Рада чути тебе і ми, здається, були на ти?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 15:38:26 ]
І мені сподобався:)) Такі вірші, мабуть, тільки у Львові пишуться. Дуже красиві образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:26:49 ]
Ти просто відчуваєш Львів, дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:31:05 ]
гарно, Любо.
дуже мені зараз у такт.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:51:44 ]
І я тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 20:53:34 ]
:-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 19:45:21 ]
Читаючи такі речі, можна пошкодувати, що я не львів"янка, і що на майстернях не можуть уявити, звідки береться камінь на даху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 19:58:49 ]
Якщо важко уявити, варто побачити. А дахи у нас знамениті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-27 20:30:36 ]
Любцю,
Файний віршик і вартує (імхо) більше ніж штири - то факт.
Думаю, що Людмила просто підійшла до цього вірша з гумором.
А шо хоїнку Ти ше не розібрала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2009-01-27 20:35:23 ]
намйок зрозуміла, хоїнку приберемо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-27 22:52:54 ]
Любо, відповім на вашій сторінці на ваше запитання.
Нормальний вірш у вас. Гарний і на своїй хвилі.
І особливої різниці із Натальчиним не має - хіба що Наталя дещо доробить свого. Та і вашу композицію можна, звичайно, напевно удосконалити, але навіщо і чи буде вона тоді ваша?
Ви ж не ставите собі за мету поетичні надзавдання. Просто пишете вірші для себе і друзів. І воно вартує того. І це є самодостатньою цінністю.
Щодо оцінок.
Ми ставимо оцінки - бо у нас Майстерні (напевно мільйонний раз це кажу) - не виставкова зала, а певний інструментарій допомоги, впливу, натяку, подяки авторові зі сторони інших авторів. І аби не прибити автора таким впливом і існують поради для оцінювання. І все - хочеш оцінюй, хочеш - не оцінюй, не оцінюйся...
І взагалі, коли автори вперше з'являються (або після дуже тривалої відсутності) в Інтернет спільнотах, то вони поводять себе спочатку не так, як потім,- спершу надто різко, з викликом, потім це проходить. Думаю, що у цьому основна причина сьогоднішнього непорозуміння.
І звичайно потрібно, аби швидше призвичаїтись, утихомирювати свій гонор до прийнятного спільнотою рівня. І все.
Бо як написано у Львові, на фронтоні Домініканського собору
Soli Deo honor et gloria est


1   2   3   Переглянути все