ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мірко Трасун / Вірші

 Обід
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-10-28 03:41:13
Переглядів сторінки твору 11203
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.641 / 5.17  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.470 / 5  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-29 06:45:17 ]
Дякую, Пиріг Ірина, за Ваше прізвище. Чудовий багатоасоціятивний образ. Колись Вам розповім про своє :)

Яблонська Оксана, дякую Вам навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-29 17:23:03 ]
Домовилися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:05:54 ]
Пані Оксано, дітей не можна вчити - "І насипаю борщ нужденним". Пан Мірко це знає, але публікує, а ви не знаєте, але хвалите. Хто з вас кращий?
Вірш, як на талановитого автора, вкрай слабенький.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:15:47 ]
Мірку, ми, редакція, в жодному разі не намагаємось консервативно тиснути на вас.
Нам хочеться думати про літературну користь від нашого спільного діяння, а не про все
різне :( Тому і деякі запитання з'являються.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-05 17:49:13 ]
Майстер Рим, вибачте, але не зрозумів, чому не можна насипати борщ нужденним, може просвітите? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-06 10:18:50 ]
Шановний Мірку, перепрошую за невеликий "наїзд" попередніх коментарів, "наїзд", що був викликаний зовсім не віршем, але не поясненими "6" поціновувачів. Ви маєте безумовне право публікувати свої вірші, але поціновувачі безумовного права на найвищі оцінки на шпальтах "Самвидаву" не мають. :(
Стосовно самого вірша, котрий, як на мене, склався повністю модерністичним, і навіть неомодерністичним, за світоглядними, композиційними, стильовими ознаками, - то він (теж, як на мене) не відповідає критеріям "прекрасно", і, навіть, "гарно". Не відповідає світоглядними, понятійними протиріччями, які швидше руйнують, аніж відтворюють поняття Божественного і Прекрасного, Поетичного.
Відразу домовимося, що глузлива чи гумористична іронійність по відношенню до Господа відкидається як творчий мотив, так? Бо в такому випадку взагалі про що має йтися? Говоримо про інші мотиви, і, частково, про те, чому можна і не можна навчати дітей (хоча цей тезис шановної п. Оксани Яблонської):

"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних,
Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні."

Дякувати Господу за чужу біду, страждання інших дуже негарно. :( І цей контекст для подальшої великодушної щедрості ліричного героя - "Дарую сміх, любов, пиріг", тобто все те, що їм ніби не дано Господом, і чим ніби володіє ліричний герой - навіть не помилковий, а просто гріховний :(
Ліричний герой зовсім не володіє перечисленими речами (хіба що за винятком пирога, не власними руками "зробленого"), аби їх комусь дарувати. До того ж, в руслі такого розуміння меценатського, чи навіть апостольско-чудотворного служіння-"причинно-наслідковий" зв'язок виглядає дуже підозрілим:

"За допомогу ( за текстом - допомогу від нашого героя?)
У павутиннячках доріг
Подякуй не мені, а Богу."

Ця думка, очевидно, тісно пов'язана із "Спасибі, Господи, Тобі,\\ І за голодних, і холодних,.."

Які інші мотиви, крім іронійних? Можна говорити, що автор просто стібається з якогось конкретного слухача, якому і був присвячений цей текст, і сам несерйозно відноситься до своїх слів, що добре підкреслюють два останніх рядки, можна :

"З твого зникаю горизонту
І насипаю борщ нужденним."

Говорити про грайливу форму стьобу можна, але нічого корисного від нього ні талановитому (за співпрацею з мовою) автору, ні, тим більше, дітям не має. Хіба що, якесь віршоване оправдання перед тією, з чиєго "З твого зникаю горизонту" - та й то, тут ж бо йдеться і про нічний час "Служіння"? -]

"Як віддаєшся гарнізону
Секунд нічних, годин щоденних...

Можливо є інший, більш ідеальний ракурс авторського бачення, ракурс, який кардинально змінює відтворену картину? Було би дуже добре, прикро, що я його не знайшов. :(
Так, чи інакше, сподіваюсь на розуміння автором моєї позиції.
Щиро - успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 20:58:14 ]
Маjстер Рим, дякую за таку пильну увагу до моєї скромної творчості, як не до обіду :)

Що ж, доведеться розкривати секрети його приготування, щоб переконати Вас у його придатності та їстівності :)

Ваші зауваження були б слушними, якби строфа закінчилася так:
"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних."

Але ж там далі уточнюється, яких саме голодних:
"Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні"

Тобто подяка іде не за наявність у світі 800 млн. голодуючих, а за можливість ліричного героя бути комусь корисним.

2. А що такого, коли ліричний герой переводить стрілки подяки до Бога? ( "Подякуй не мені, а Богу") І далі, коли адресат нагодований і задоволений, який сенс залишатися ліричному герою? Йому ж подяка по барабану. Він бачить своє місце - зникнути з горизонту певної особи, щоб допомогти тим, хто цього потребує. І так до нескінченності...

Отаке от філософське підгрунтя вірша:) Дякую, мені зрозуміла Ваша позиція, коментуйте ще! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 21:30:44 ]
Дуже цікаво було, Мірку, почути вашу відповідь, дізнатися про ваше бачення, - як на мене, головне, що воно щире :)
Щодо "філософське підгрунтя" - то цей вираз дуже небезпечний для "просто так" вживання, бо апелює до цілісної світоглядної системи, так? :) А кожна цілісна світоглядна система має своїх великих вчителів, великих послідовників і не містить в собі протиріч, які би заважали її реалізувати на практиці.
Бо що є тоді мудрість, як не успішне втілення настанов учителів на своїй власній практиці? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 09:02:05 ]
Маjстер Рим, оскільки ви апелювали до мене, думаю теж маю відповісти. По-перше, аж тепер побачила Ваш комент. По-друге, свій комент, стосовно переспіву Біблії для дітей я робила на основі відомої усім історії про поділ хлібини (чи 7 хлібів, що суті не змінює) на багатьох людей. У даному вірші автор насипає "Борщ нужденним" - "борщ" - то є чисто українська страва, чому вона не має право на існування у вірші, і філософськи не може бути застосована у "переспіві Біблії на український лад", хоча, стосовно переспіву, то є чисто моє припущення, і відповідати за нього маю я, а не автор.