ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мірко Трасун / Вірші

 Обід
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-10-28 03:41:13
Переглядів сторінки твору 11103
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.641 / 5.17  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.470 / 5  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-29 06:45:17 ]
Дякую, Пиріг Ірина, за Ваше прізвище. Чудовий багатоасоціятивний образ. Колись Вам розповім про своє :)

Яблонська Оксана, дякую Вам навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-29 17:23:03 ]
Домовилися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:05:54 ]
Пані Оксано, дітей не можна вчити - "І насипаю борщ нужденним". Пан Мірко це знає, але публікує, а ви не знаєте, але хвалите. Хто з вас кращий?
Вірш, як на талановитого автора, вкрай слабенький.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:15:47 ]
Мірку, ми, редакція, в жодному разі не намагаємось консервативно тиснути на вас.
Нам хочеться думати про літературну користь від нашого спільного діяння, а не про все
різне :( Тому і деякі запитання з'являються.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-05 17:49:13 ]
Майстер Рим, вибачте, але не зрозумів, чому не можна насипати борщ нужденним, може просвітите? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-06 10:18:50 ]
Шановний Мірку, перепрошую за невеликий "наїзд" попередніх коментарів, "наїзд", що був викликаний зовсім не віршем, але не поясненими "6" поціновувачів. Ви маєте безумовне право публікувати свої вірші, але поціновувачі безумовного права на найвищі оцінки на шпальтах "Самвидаву" не мають. :(
Стосовно самого вірша, котрий, як на мене, склався повністю модерністичним, і навіть неомодерністичним, за світоглядними, композиційними, стильовими ознаками, - то він (теж, як на мене) не відповідає критеріям "прекрасно", і, навіть, "гарно". Не відповідає світоглядними, понятійними протиріччями, які швидше руйнують, аніж відтворюють поняття Божественного і Прекрасного, Поетичного.
Відразу домовимося, що глузлива чи гумористична іронійність по відношенню до Господа відкидається як творчий мотив, так? Бо в такому випадку взагалі про що має йтися? Говоримо про інші мотиви, і, частково, про те, чому можна і не можна навчати дітей (хоча цей тезис шановної п. Оксани Яблонської):

"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних,
Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні."

Дякувати Господу за чужу біду, страждання інших дуже негарно. :( І цей контекст для подальшої великодушної щедрості ліричного героя - "Дарую сміх, любов, пиріг", тобто все те, що їм ніби не дано Господом, і чим ніби володіє ліричний герой - навіть не помилковий, а просто гріховний :(
Ліричний герой зовсім не володіє перечисленими речами (хіба що за винятком пирога, не власними руками "зробленого"), аби їх комусь дарувати. До того ж, в руслі такого розуміння меценатського, чи навіть апостольско-чудотворного служіння-"причинно-наслідковий" зв'язок виглядає дуже підозрілим:

"За допомогу ( за текстом - допомогу від нашого героя?)
У павутиннячках доріг
Подякуй не мені, а Богу."

Ця думка, очевидно, тісно пов'язана із "Спасибі, Господи, Тобі,\\ І за голодних, і холодних,.."

Які інші мотиви, крім іронійних? Можна говорити, що автор просто стібається з якогось конкретного слухача, якому і був присвячений цей текст, і сам несерйозно відноситься до своїх слів, що добре підкреслюють два останніх рядки, можна :

"З твого зникаю горизонту
І насипаю борщ нужденним."

Говорити про грайливу форму стьобу можна, але нічого корисного від нього ні талановитому (за співпрацею з мовою) автору, ні, тим більше, дітям не має. Хіба що, якесь віршоване оправдання перед тією, з чиєго "З твого зникаю горизонту" - та й то, тут ж бо йдеться і про нічний час "Служіння"? -]

"Як віддаєшся гарнізону
Секунд нічних, годин щоденних...

Можливо є інший, більш ідеальний ракурс авторського бачення, ракурс, який кардинально змінює відтворену картину? Було би дуже добре, прикро, що я його не знайшов. :(
Так, чи інакше, сподіваюсь на розуміння автором моєї позиції.
Щиро - успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 20:58:14 ]
Маjстер Рим, дякую за таку пильну увагу до моєї скромної творчості, як не до обіду :)

Що ж, доведеться розкривати секрети його приготування, щоб переконати Вас у його придатності та їстівності :)

Ваші зауваження були б слушними, якби строфа закінчилася так:
"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних."

Але ж там далі уточнюється, яких саме голодних:
"Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні"

Тобто подяка іде не за наявність у світі 800 млн. голодуючих, а за можливість ліричного героя бути комусь корисним.

2. А що такого, коли ліричний герой переводить стрілки подяки до Бога? ( "Подякуй не мені, а Богу") І далі, коли адресат нагодований і задоволений, який сенс залишатися ліричному герою? Йому ж подяка по барабану. Він бачить своє місце - зникнути з горизонту певної особи, щоб допомогти тим, хто цього потребує. І так до нескінченності...

Отаке от філософське підгрунтя вірша:) Дякую, мені зрозуміла Ваша позиція, коментуйте ще! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 21:30:44 ]
Дуже цікаво було, Мірку, почути вашу відповідь, дізнатися про ваше бачення, - як на мене, головне, що воно щире :)
Щодо "філософське підгрунтя" - то цей вираз дуже небезпечний для "просто так" вживання, бо апелює до цілісної світоглядної системи, так? :) А кожна цілісна світоглядна система має своїх великих вчителів, великих послідовників і не містить в собі протиріч, які би заважали її реалізувати на практиці.
Бо що є тоді мудрість, як не успішне втілення настанов учителів на своїй власній практиці? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 09:02:05 ]
Маjстер Рим, оскільки ви апелювали до мене, думаю теж маю відповісти. По-перше, аж тепер побачила Ваш комент. По-друге, свій комент, стосовно переспіву Біблії для дітей я робила на основі відомої усім історії про поділ хлібини (чи 7 хлібів, що суті не змінює) на багатьох людей. У даному вірші автор насипає "Борщ нужденним" - "борщ" - то є чисто українська страва, чому вона не має право на існування у вірші, і філософськи не може бути застосована у "переспіві Біблії на український лад", хоча, стосовно переспіву, то є чисто моє припущення, і відповідати за нього маю я, а не автор.